Розглянуто і схвалено навчально-методичною радою НМЦ ПТО в Донецькій області Протокол №39 від 10 грудня 2012 р

Скачати 377.65 Kb.

Назва	Розглянуто і схвалено навчально-методичною радою НМЦ ПТО в Донецькій області Протокол №39 від 10 грудня 2012 р
Сторінка	1/2
Дата	30.11.2013
Розмір	377.65 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2

Автор: майстер виробничого навчання

І категорії Клімова Тетяна Василівна

Методична розробка уроку виробничого навчання по темі:

«Робота на електронному контрольно-касовому апараті «Датекс МР-500 Т»

Рецензент: Рубіна Л. В. - методист НМЦ ПТО у Донецькій області
Методична розробка уроку виробничого навчання

«Робота на електронному контрольно-касовому апараті «Датекс МР-500 Т» -

розробка для майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, рекомендована для вивчення тем „Робота на електронно – контрольно касовому апараті ЕККА «Датекс МР – 500 Т», для груп „Продавець продовольчих товарів; контролер-касир”, „Продавець продовольчих товарів; продавець непродовольчих товарів”, «Оператор комп’ютерного набору ”. Основною метою методичної розробки уроку, є актуальність даної теми, а основні задачі, які ставляться при проведенні цього уроку – це довести до свідомості учнів основні принципи використання інноваційних технологій в навчанні по професії, донести необхідність та актуальність використання цих технологій, а саме основне навчити учнів працювати на сучасних ЕККА та комп’ютерно-касовій системі.

Розглянуто і схвалено навчально-методичною радою НМЦ ПТО

в Донецькій області

Протокол № 39 від 10 грудня 2012 р.

Зміст

1. Вступ…………………………………………………………………………….4

2. Критерії оцінювання…………………………………………………………....6

3. Методика проведення вступного інструктажу…………………………………7

4. Виховна робота майстра в процесі вивчення теми……………………………11

5. План уроку……………………………………………………………………….13

6. Практичні завдання………………………………………………………………27

7. Тести для самоконтролю…………………………………………………………33

Вступ.

Методична розробка уроку виробничого навчання по темі „Робота на електронному контрольно-касовому апараті „Датекс МР -500Т” рекомендована для груп по професії „Продавець продовольчих товарів; Продавець непродовольчих товарів; Оператор комп’ютерного набору ” «Продавець продовольчих товарів; контролер-касир». На мою думку, ця тема дуже важлива для сьогодення, оскільки широке застосування інформаційних технологій в торгівлі, високий інформатизації всіх сфер людської діяльності поставили підвищені вимоги до підготовки фахівців. Комп’ютер став невід’ємним атрибутом в цій професії. Для цього в нашому ліцеї створено новий комп’ютерний клас, а лабораторія «Устаткування підприємств торгівлі ” поповнився новими ЕККА та комп’ютерами. Основною метою методичної розробки уроку, є актуальність даної теми, а основні задачі, які ставляться при проведенні цього уроку – це довести до свідомості учнів основні принципи використання інноваційних технологій в навчанні по професії, донести необхідність та актуальність використання цих технологій, а саме основне навчити учнів працювати на сучасних ЕККА та на комп’ютерно-касовій системі.

Складаючи план уроку я намагалася якомога більше приблизити його до сучасних вимог на виробництві, щоб учні свої знання та вміння могли застосувати на практиці. Для полегшення в роботі створені інструкційно-опорні конспекти по „Програмуванню ЕККА”, по роботі на ЕККА на початку дня, протязі та в кінці дня, з використанням в роботі програми „Elit Market MINI 1.4”. „Elit Market MINI 1.2.”. По даному розділу створені опорні конспекти, якими користуються учні під час роботи на комп’ютерно-касовій системі. При проведенні уроку майстер в /н постійно приділяє увагу на недопущення помилок в роботі, на проблемні ситуації, а при їх виникненні виясняються причини виникнення та шляхи їх усунення.

Для вивчення цієї теми уроку виробничого навчання, майстер обов’язково організовує робоче місце майстра і робочі місця учнів, придає велике значення оснащенню. Саме головне при вивченні даних тем це наявність контрольно-касових апаратів, комп’ютерів в робочому стані, а ще велике бажання майстра передати всі свої знання та вміння учням, навчити їх працювати на ЕККА, тим самим визвати зацікавленість учнів в вивченні даної теми.

Навчально-технічна документація впливає та має велике значення в процесі виробничого навчання. Крім усних методів інструктування існують також і письмові.
Формування професійної майстерності є найважливіша якість кваліфікованого робітника, тому вимагає подальшого удосконалення виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування.

Необхідність застосування такої документації обумовлено тим, що з одного
боку все більш підвищуються вимоги до підготовки кваліфікованих робітників, а з другого – майстру не вистачає для ефективного керування процесом навчання учнів. Застосування письмового інструктування поширює можливість майстра в керуванні процесом виробничого навчання.

Навчальна інформація викладена в документації і носить характер чітко вираженої системи. Використана інформація має 2 етапи:

виробничо-технологічну, яка визначає що і у якій послідовності виконувати
ту або іншу роботу;

навчальна – вміщує вказівки, як виконувати.

Поширює можливість зв’язку теорії з практикою – головний принцип виробничого навчання.

Види навчально-виробничої документації:

інструкційні карти;

інструкційно-технологічні карти;

технологічні карти;

карточки-завдання;

учбові алгоритми.

Інструкційні карти розробляються на трудовий процес, вміщують послідовність
виконання технологічного процесу та рекомендації як їх виконувати.

Технологічні карти розробляються на трудовий процес, вміщують послідовність виконання технологічного процесу.

Карточки-завдання вміщають завдання по вивченню устрою роботи обладнання та роботи на ньому.

Учбові алгоритми вміщають правила виконання робіт в різних ситуацій.
Критерії оцінювання

При оцінці успішності учнів треба входити з навчально-виховних задач кожного етапу виробничого навчання. Повнота і якість виконання цих задач визначається на основі критеріїв оцінок, які приведені в інструкції. Обов’язково необхідно дотримуватись критеріїв оцінки успішності, адже справедливий бал має велике виховне значення для учнів.

Основними загальними показниками якості засвоєння учнями знань, навиків і вмінь з виробничого навчання являється:

1. Вірність прийомів в роботі і раціональної організації робочого місця.

2. Дотримання технічних вимог та інших якісних показників при
використанні учбово-виробничих вимог до роботи;

3. Виконання встановлених норм часу;

4. Дотримання правил техніки безпеки;

5. Ступінь самостійності виконання завдання.

Велике значення приділяю методиці проведення занять.

Методика виробничого навчання повинна відповідати закономірностям процесу здобуття учнями виробничо-технічних знань, навиків та умінь і розглянутим принципом формувати в них технологічні інтереси і здібності, виховання правильного відношення до праці, повага до колективу, дисциплінованості, організованості праці.

Методи навчання в основному використорвую:

словесні;

наочні;

практичні.

До словесних методів належать розповідь, пояснення, бесіда. До наочних методів
відносять демонстрацію наочного приладдя, показ операцій майстром, спостереження учнів. Практичні методи, до яких відносять вправи, розв’язання виробничо-технічних завдань, лабораторно-технічні роботи.

Розповідь майстра є оповідною формою розкриття нового матеріалу. Розповідь
повинна забезпечувати політехнічну спрямованість викладання, вона містить ознаки тих чи інших об’єктів техніки, предметів і знарядь праці, а також їх зміни у ході технологічних процесів. Матеріал викладається так, щоб були зрозумілі основні думки. Під поясненням слід розуміти словесне тлумачення, обґрунтування тих чи інших процесів, принцип дії апаратів, приладів. Пояснення використовують разом з розповіддю і показом.

Для бесіди характерний діалог між майстром та учнями у форми запитань та
відповідей. Колективна бесіда може передувати новій темі, новому змісту навчання, бесіди наприкінці заняття.

Значну роль відіграють методи, що ґрунтуються на різних типах наочності (демонстрація, спостереження учнів):

демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються у натуральному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, показ трудових прийомів);

демонстрація зображень (плакати, схеми);

демонстрація за допомогою інформаційних технічних засобів навчання, у тому
числі комп’ютерів.

Серед практичних методів виробничого навчання найважливішим і поширеним є метод вправ. Це вправи на ЕККА, комп’ютерах, що дає змогу створити реальні умови для формування трудових навичок. Такі вправи потрібні для розвитку певних професійних якостей.

Методика проведення вступного інструктажу:

Вступний інструктаж починається з повідомлення нової теми і мети уроку. На початку вступного інструктажу дуже важливо виховати в учнів почуття відповідальності. Цьому питанню також необхідно приділяти увагу на протязі всіх етапах робочого дня. На початку вступного інструктажу дається характеристика роботи, значення її в подальшій роботі продавця-касира, об учні почали виконання з усією серйозністю та відповідальністю, з усвідомленням того, що тільки напружена робота упродовж усього заняття допоможе правильно її виконати. Але слід мати на увазі й те, що складність має бути посильною для учнів, інакше в них можуть опуститися руки. Потім майстер проводить опитування для перевірки знань учнів за матеріалами попереднього уроку теми з виробничого навчання.

Викладення нового матеріалу проводиться поєднанням поясненням і показу трудових прийомів. Використовуються інструкційно-опорні конспекти за допомогою яких аналізуються порядок виконання вправ. Працюючи над проблемою «Проблемна побудова інструктування учнів у процесі виробничого навчання та використання інноваційних технологій в професійно-технічному навчальному закладі» я приділяю велике значення проблемному викладанню навчального матеріалу та розробці і використанні інноваційних технологій в своїй роботі. Проблемне навчання передбачає послідовне і цілеспрямоване висунення перед учнями пізнавальних задач, розв'язуючи які вони активно засвоюють нові знання. Ситуація пізнавального утруднення, що залучає учнів до самостійного пізнання навчальних елементів, називається проблемною ситуацією.

Працюючи над цією проблемою, я прийшла до висновку, що педагогу не слід довільно або штучно конструювати проблемну ситуацію. Предмет, що вивчається, містить достатню кількість задач. Але наявність теоретичних і експериментальних задач само по собі не робить навчання проблемним.

Задача стає пізнавальною проблемою, якщо вона відповідає наступним вимогам:

- представляє пізнавальні утруднення для учнів, тобто вимагає роздумів над проблемою, що вивчається;

- викликає пізнавальний інтерес;

- спирається на попередній досвід і знання.

Я виділила чотири типи проблемних ситуацій залежно від інформаційно-пізнавальних суперечностей:

Усвідомлення учнями недостатності попередніх знань для пояснення нового факту.

Зіткнення учнів з необхідністю використання раніше засвоєних знань в нових практичних умовах.

Суперечливість між теоретично та принципово можливим правильним шляхом рішення задачі і практичною нездійсненністю та недоцільністю цього способу.

Невідповідність між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю знань у учнів для його теоретичного обґрунтовування.

Майстер наводить типові помилки учнів, показує їх причини і засоби попередження. Окремої уваги потребує пояснення правил техніки безпеки.
При виконанні вправ майстер спочатку показує прийом в тому темпі, у якому його виконуються у виробничому процесі, а потім в уповільненому темпі з зупинками на окремих трудових діях. Показ супроводжується демонструванням плакатів, схем, виконання операцій на ЕККА, комп’ютері, поясненням і обґрунтовуванням кожної дії. Після показу пояснення прийому організовується тренувальні вправи.

Інструктаж завершується закріпленням і перевіркою засвоєння учнями навчального матеріалу. Опитування тут має практичне спрямовування. Учням пропонують, наприклад, відтворити показні прийоми, повторити правила організації праці, провести певні розрахунки, знайти необхідні дані в інструкційно-опорних конспектах.

Одним з найважливіших питань практичного заняття є навчити учнів техніці безпечних прийомів роботи, дотримання правил техніки безпеки. Тому в цьому розділі розробки необхідно не просто перелічити правила техніки безпеки, яких мають дотримуватися учні під час виконання даної роботи, а дати методику висвітлення їх:
- як переконати учнів у тому, що саме такий, а не інший спосіб є безпечним;
- як пояснення цих питань зробити яскравим, щоб запам’яталися;
- як здійснити особисто показ безпечних методів роботи.
Одним з найефективніших методів засвоєння знань є закріплення. Тому автор повинен дати рекомендації щодо змісту й методики проведення закріплення правил безпеки праці.
Майстру виробничого навчання важливо навчити учнів дотримуватися вимог культури праці. Тому це питання має знайти своє місце в методичній розробці: як у процесі інструктажу ознайомити учнів з питаннями культури праці під час виконання завдання. У розмові на цю тему мова має йти про організацію робочого місця, застосування потрібного інструменту, пристроїв та обладнання, про безпечні прийоми праці. Найбільш часто зустрічається таке порушення, як застосування для виконання окремих операцій або прийомів не того обладнання, що передбачено технологічним процесом. Вирішальною умовою забезпечення успіху навчання є інтерес учня до кожного заняття. Буде зацікавленість – буде й посидючість, прагнення краще засвоїти й зрозуміти роботу. Тому треба дати рекомендації, які можуть допомогти пробудити в учнів інтерес до завдання, наприклад:
1) висвітлення значення даної теми (завдання) для майбутньої практичної діяльності учнів;
2) розмова про важливість даного матеріалу для розуміння й засвоєння наступного;
3) показати зв’язок з роботою новаторів виробництва тощо.
Також важливо навчити учнів користуватися технічною документацією. На практичних заняттях для цього надається значно більше можливостей, ніж на теоретичних. Тому при використанні інструкційно-опорних конспектів, тестів, карток-завдань майстер в/н повинен рекомендувати якою документацією повинен учень користуватися на занятті та ознайомлює з нею.
Ефективність вступного інструктажу в значній мірі залежить від того, як організовані перевірка розуміння учнями викладеного матеріалу й закріплення його. Тому в розробці повинні бути рекомендації з питань, за якими можна перевірити розуміння учнями матеріалу. Не менш важливе значення має і метод перевірки. Запитання не треба ставити прямолінійно, бо в такому випадку учні повторюють те, що почули від викладача і майстра виробничого навчання, майже механічно, а треба, щоб вони розуміли викладений матеріал. Запитання, які автор розробки рекомендує для перевірки знань учнів, мають бути чітко сформульовані. У процесі перевірки й закріплення знань велику увагу треба приділити не тільки відповідям учнів на поставлені запитання, а й перевірці їхніх практичних вмінь. Тому треба вказати ті прийоми та вміння, які учні повинні продемонструвати в ході закріплення та перевірки.

Виховна робота майстра в процесі вивчення теми

Виховні завдання майстра виробничого навчання доцільно визначити, виходячи
з “Положення про майстра виробничого навчання” та Закону “Про професійну технічну освіту”. Метою освіти, як зазначено в законі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових та фізичних здібностей виховання високих моральних якостей.

Майстер виробничого навчання як інші педагогічні працівники училища повинні враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємної довіри і поваги викладача майстра та учнів.

Виховна робота майстра має спрямовуватись до навчання підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У ньому завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки.
Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадянського життя. Важливе виховне значення має їхня участь на заключній стадії навчання.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки.

Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки принциповості й справедливості.
Його особистий приклад допомагає і в формуванні в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потрібного учня, невід’ємним компонентом його виробничої діяльності. Провідне місце в системі виховної роботи (здійснюваної майстром виробничого навчання), посідає індивідуального підходу до учнів. Сутність цього підходу в тому, що майстер визначає позитивні та негативні впливи під час навчально-виховної роботи зазначає кожен учень.
Встановлюється шляхи усунення негативних впливів, допомагає учневі усвідомити допущені помилки і вказує як їх виправити, створює кожному учневі умови, що сприяють досягненню успіхів у навчанні і праці, виховує громадську колективу, домагається щоб вона позитивно впливає на кожного вихованця і проводить індивідуальну роботу з батьками учнів.

Щоб досягти успіху в навчально-виховній роботі слід враховувати вікові і
індивідуальні особливості учнів, знайти їх інтереси, нахили і прагнення, здібності та звички, рівень знань і навичок, набутих раніше.

Однією з принципово важливих умов забезпечення індивідуального підходу майстра до учнів є виховання у них самостійності, а саме:

- уміти розбиратися з вимогами, які ставлять до роботи, планувати свою діяльність;

забезпечення виконання виробничих норм;

- уміння переборювати труднощі в роботі;

- застосування нових прийомів праці на основі досвіду передовиків виробництва;

економне витрачання матеріалів та електроенергії;

- бережливе ставлення до обладнання, інструментів.

Проте надавати молодій людині самостійності треба з певною обережністю, враховуючи ступінь її трудової підготовки. Важливо не підказувати готові рішення, а підводити учнів до самостійних висновків і дій.

Позитивним фактором у виховній роботі є правильні взаємовідносини майстра і учнів, які базуються на взаємній повазі. Майстер повинен давати можливість учневі висловити свою думку, виявляти довіру до його знань, утримуватись від поспішних і категоричних заперечень та висновків. Індивідуальний підхід до учнів вимагає від майстра педагогічного такту. Треба приймати лише продумані рішення, особливо при повних способах налагодження самостійної роботи учнів.

Суттєвими вимогами до плану уроку виробничого навчання є чітке визначення його навчальної і виховної мети, правильний вибір типу і структури уроку, методів і прийомів навчання.
В плані доцільно записувати також запитання, які передбачено ставити учням під час опитування і бесіди, відображати методи самоконтролю під час виконання певних операцій, а також зміст домашнього завдання учням.

1 2

Схожі:

Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру... Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....	Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру... Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ... Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...	Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ... Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
Навчально-методичний комплекс для студентів магістратури Київ Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Національної академії прокуратури України (протокол № від 2012 року)	Хрестителівський навчально-виховний комплекс „Дошкільний навчальний... Матеріали схвалено педагогічною радою Хрестителівського НВК Протокол №4 від 26. 03. 2010 ро
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку від 8 лютого 2012 р.‚ протокол №20	Затверджено Науково-методичною радою Української інженерно- педагогічної... Укр. інж пед академія; упоряд.: Н. О. Брюханова, В. Б. Бакатанова, М. П. Васильєва, Д. В. Коваленко, І. П. Чепурко, Н. А. Шишенко.–...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПТО В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ Гулакова С. А. викладач української мови і літератури Маріупольського професійного машинобудівного ліцею	Укладач: Сторожук А. В. · Самостійні роботи · Літературні диктанти... ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання