|
|
Скачати 86.48 Kb.
|
|
Л.І.Воскобойник вчитель української мови та літератури Медведівської ЗОШ І – ІІІ ступенів імені Максима Залізняка Чигиринської районної ради Черкаської області Сценарій виховного заходу Шевченкове слово в віках не старіє... Мета: виховувати любов до рідної мови, скарбів поетичного слова, України; вшановувати пам’ять видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка; формувати культуру мовлення через красу й багатство рідної мови; пропагувати творчість визначних особистостей рідного краю. Обладнання : портрет Тараса Шевченка , рушник, вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”, хліб – сіль , квіти, у вазі колоски пшениці, свічка. Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. Запалює свічку. Ведучий 2: Хай палає свічка. Хай палає, Поєднає нас вона в цей час. Друзів голоси нехай лунають, Слово й музика нехай єднають нас. Звучить мелодійна музика . Учень 1: Мова українська – то Шевченка слово, Лесі Українки і Марка Вовчка. Учень 2: Мова українська – то дарунок Бога, Це барвисте слово генія Франка. Учень 1: Мова українська – це і степ широкий, Це сади вишневі, і гаї, й ліси. Учень 2: Мова українська – океан глибокий Мудрості народу – вічної краси. Учень 1: Мова українська – берегиня наша, Пісня материнська, голос немовлят. Учень 2: Мова українська – це достатку чаша І найбільше свято із відомих свят. Український танок. Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його. Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко. То була дивовижна зоря. На убогу і світом забуту, Щоб її до життя повернути, Бог послав Кобзаря. Ведучий 1: Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Трагічною була доля Шевченка. Та його життя було, наче зірка: яскраво запалало, але швидко згасло Тарасе, наш Кобзарю, всюди Приходиш нині ти, як свій, Тебе вітають щиро люди На всій Україні моїй. Пісня “Зоре моя вечірняя”. Ведучий 1: Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на вогнищах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією шкільною родиною складаємо йому щиру дяку за його животворне слово. Учень 1: Щовесни, коли тануть сніги І на рясті засяє веселка, Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм пам’ять Шевченка. Учень 2: Ти, Тарасе, сьогодні Нас зібрав докупи. І зійшлися в цій залі Шевченка правнуки й онуки. Пісня “Одна калина”. Учень 3: Хліб і сіль тобі, Тарасе, Сьогодні підносимо… Вшанувати цю гостинність Оплесками просимо. (Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету) Учень 4: Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку, Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику. У розкриллі земних і заобрійних трас Височієш над світом, великий Тарас. Учень 5: Твій голос – повнить пшеничний колос, Бо те, за що ми жили й боролись, Твій сон щасливий, зоря твоя, Велика, вольна, нова сім’я… Український танок. Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти: Учень 6: …Не одцурайтесь своєї мови Ні в тихі дні, ні в дні громові, Ні в дні підступно мовчазні, Коли стоїш на крутизні Один, чолом сягнувши птаха, Й холодний вітер попід пахви Бере і забиває дух, Щоб ти скорився і притих. Не одцурайсь, мій сину, Мови. У тебе іншої нема. Ти плоть і дух – одне-єдине Зі словом батьківським – Людина, Без нього – просто плоть німа. Без мови в світі нас – нема! Учень 7: Схаменіться,… Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну, Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не шукайте, не питайте Того, що немає І на небі, а не тілько На чужому полі. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Учень 8: Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь, Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Чужі люди проганяють, І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому. Учень 9: Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, - Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній Тихо засіяє… Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Учень 10: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пам’янути Незлим тихим словом. Пісня “Про добро” . Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми? Учень 11: Залишим у спадок новим поколінням Свої ідеали й свої устремління, Могутню Вкраїну, в якій наша сила, І геній Шевченка як нації крила. Учень 12: Залишим і те, що душею народу Зовуть недаремно від роду до роду, Як вищу красу і життєву основу, Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову. Ведучий 2: Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Слово, як плуг, орало правічний переліг життя, із черноземної скиби його виростали поети, і в кожного на устах у час недолі й радості була своя, але одна молитва – Україна. Ведучий 1: Слово, як собор, і в його святості палахкотять, як свічки, праведні душі поетів, і з блакитного купола благословляє нас небо, і хоралом віри зливаються голоси наших предтеч і сущих в одну молитву – Мова. Дівчина в національному костюмі зі свічкою в руках читає “Молитву до мови” Дівчина: Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена. Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитво у своїй нероздільній трійці, що ти єси і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія. Мово, що стояла біля вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби, і множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотонебесним, бо то кольори духовності і Божого знамення. Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо “споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”. Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну возвелич, порятуй народ її навіки. Звучить “Пісня про Україну”. Ведучий 1: Він давно уже спить На чернечій високій горі. Крізь часи проростаючи, Нам «Кобзаря» читає. Він не з бронзи, Він в плоті, Він – вічний шматочок землі. Ведучий 2: Спи спокійно, поете! Україна твоя Вже розправила крила орлині. Так, як мріяв колись ти в жагучих піснях На засланні в чужій самотині. На сцену виходять дівчинка і хлопчик Я - маленька українка, Восьмий рочок маю, А про Тараса Шевченка Вже багато знаю. Він – дитя з – під стріхи, Він в подертій свиті, Він здобував славу, Як ніхто на світі. А та наша слава Не вмре, не загине, Наш Тарас Шевченко – Сонце України. Уклін тобі. Тарасе, Великий наш пророче, Для тебе вірно б’ється Моє серденько дитяче. За тебе вічно б’ється, За твої заповіти, Чого батьки не зможуть – Те сповнять їхні діти. Ведучий 1: Шевченко — це наша душа, наша мудрість, це наша сила, які б нещастя й муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо буде з нами Тарас Шевченко, його заповіт. Ведучий 2: Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його не забуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу! Виконується пісня «На високій дуже кручі». Ведучий 2: Минають весни, пройде літо, За осінню прийде зима, Шевченку не дано старіти – Для нього старості нема. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповітні слова: І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом. Виконується пісня «Заповіт» |
|
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА Автор: Рак Віталія Володимирівна, учитель української мови та літератури Топильнянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний... |
Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ... Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст с. Павлівка |
|
Урок української літератури в 5 класі підготувала вчитель-методист... Тема. Василь Симоненко – витязь молодої української поезії. «Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя. Характеристика... |
10-й (11-й) клас ЕТИКА ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Г. Р. Уперенко, методист методичного кабінету відділу освіти виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області; С.... |
|
Кундель Валентина Олександрівна, учитель української мови та літератури Краснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області |
Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Боюс Галина Петрівна, учитель української мови та літератури Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів, перша кваліфікаційна категорія |
|
Дидактичний матеріал з української мови Лариса Анатоліївна, учитель української мови і літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії комунального закладу «Комсомольський... |
І. М. ГЕРАСИМЕНКО, вчитель іноземної мови Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів... Стаття присвячена одному з важливих методів навчання іноземній мові – діалогу. Зокрема, в роботі наводиться алгоритм діяльності вчителя... |
|
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |
Вчитель математики Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів... Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області |