Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради Одеської області

Санжарівська Наталія Володимирівна Директор, учителька української мови та літератури вищої категорії, Старший учитель ОЗОШ Іллічівської міської ради Одеської області Завдяки рідній мові дитина пізнає, осмислює та сприймає світ, знайомиться з усіма галузями життєдіяльності свого народу, засвоює його духовні та душевні якості, риси характеру, особливості психоустрою. Насамперед мова програмує національну ідентичність дитини, формує її національну свідомість, сприяє національному самоототожненню. Таким чином, рідна мова є основою становлення пізнавальної сфери особистості, забезпечує розвиток її інтелекту, сприяє виробленню й подальшому вдосконаленню понятійного апарату. Також першорядна роль рідної мови в процесі становлення та розвитку особистості проявляється в тому, що вона слугує головним засобом налагодження її взаємодії з іншими людьми, із суспільством. Особливо роль вивчення української мови зростає в наш час, коли її функції розширюються і на неї покладається важливе завдання консолідації нації, витворення та об'єднання українського суспільства, прилучення якнайбільшої кількості наших співгромадян до колосальних багатств рідного слова та до виявлених у ньому національної духовності, моралі й культури. Це й зумовлює специфіку вивчення рідної мови в середній школі, вибудовує своєрідну систему завдань, які постають перед учителем-мовником. Головне завдання вивчення української мови з цього погляду - підготовка мовно грамотної людини з високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань про мову та її граматичну будову, самобутньої мовної особистості, яка має значний словниковий запас, засвоїла головні норми літературного мовлення, здатна вільно виражати свої думки та почування в усній і писемній формі, у будь-якому стилі й жанрі, що якнайкраще відповідають ситуації спілкування; також рідна мова формує високий рівень духовності й інтелекту людини, у свідомо-практичній мовленнєвій діяльності формує її світогляд, свідомість і психотип. Саме тому вивчення рідної мови в школі має спрямовуватися на доглибинне освоєння молодими поколіннями мелодики звучання, граматичної будови та лексико-фразеологічного багатства рідної мови, на вироблення в них умінь бездоганно й високомайстерно послуговуватися рідним словом. Його слід вибудовувати з урахуванням цих методологічних та загальнодидактичних особливостей української мови як навчального предмета, тобто передбачати співвідношення засвоєння мовного матеріалу та мовленнєвої діяльності школярів із перевагою саме мовленнєвої практики, вироблення у дітей мовленнєвої компетентності як комплексної якості особистості, що проявляється в умінні вести діалог, сприймати й будувати висловлювання різних видів, типів, стилів і жанрів. Створення мовленнєвих ситуацій – це один із методичних прийомів, який дозволяє ефективно працювати над розвитком мовлення в умовах уроку. Ця робота сприяє розвиткові в учнів уяви, фантазії, творчості на основі оптимізації її внутрішніх ресурсів; націлює на вибір типу висловлювання, спонукає учнів думати про майбутнього читача, слухача і тим самим стимулює бажання розповісти щось іншим людям. Бо в очах дітей осмислюється їх власна творчість. Тема: Повні та неповні речення. Тире в неповних реченнях Мета: дати поняття про неповні речення, вдосконалювати вміння і навички визначати їх, правильно використовувати їх у мовленні, формувати навички та обґрунтовувати вживання тире в неповних реченнях; розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять; підвищувати культуру мовлення, розвивати творчі здібності; виховувати в учнів культуру усного, писемного й діалогічного мовлення, любов до рідного краю. Цілі: УЧНІ ПОВИННІ ВИДІЛЯТИ: неповні речення з-поміж інших видів речень; УЧНІ ПОВИННІ ОЦІНЮВАТИ: виражальні можливості і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; УЧНІ ПОВИННІ ПРАВИЛЬНО ІНТОНУВАТИ: неповні речення; УЧНІ ПОВИННІ СТАВИТИ: правильно тире в неповних реченнях; УЧНІ ПОВИННІ ОБГРУНТОВУВАТИ: його вживання; УЧНІ ПОВИННІ ЗНАХОДИТИ І ВИПРАВЛЯТИ: пунктуаційні помилки на вивчені правила; УЧНІ ПОВИННІ ПРАВИЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ: їх у власному мовленні; УЧНІ ПОВИННІ ПРАВИЛЬНО СКЛАДАТИ: конспект ключових слів як змістову опору в процесі підготовки усного висловлювання; УЧНІ ПОВИННІ ПРАВИЛЬНО БУДУВАТИ: текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості неповних речень КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ЛІНІЯ: «Мова – найбільше і найцінніше надбання людського суспільства”. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Методична організація уроку: метод зв’язного викладу, метод спостереження й аналізу мовних явищ, метод роботи з підручником, метод тренувальних вправ. Обладнання: комп’ютери із встановленим програмним забезпеченням Windows, MS Office (Power Point), презентації, картки. Епіграф На березі моря Іллічівська, В привіллі зморених пісків, Стоїть наш город півстоліття, – Як вища дума, гордий спів! І не старіє мій Іллічівськ – Встає над світом молодим! ХІД УРОКУ Етап орієнтації. Позитивна установка на роботу Слово вчителя Доброго дня, діти. Сядьте рівненько, посміхніться й почнемо працювати. Оголошення теми уроку. Очікувані результати – Шановні друзі! Нещодавно ми з вами розпочали вивчати тему “Неповні речення”. А сьогодні ми будемо вчитися використовувати неповні речення у своєму мовленні. Сформувати завдання сьогоднішнього заняття під силу кожному з вас. Скориставшись формулою “Сьогоднішній урок навчить мене...”, висловити мету заняття: повторити відомості про неповні речення; навчитися використовувати їх у мовленні. Спробуйте визначити мету нашого уроку. У кінці підведемо підсумки, чи досягли ми її. – Сьогодні на уроці мова піде про наше рідне місто, допоможе нам у роботі інтерактивна дошка. Етап проектування та мотивація навчальної діяльності учнів на уроці Бесіда за запитаннями Який розділ науки про мову ми вивчаємо? Що вивчає синтаксис? Що називається реченням? Які речення називаються двоскладними? Які речення називаються односкладними? Які типи односкладних речень ви знаєте? Сьогодні за допомогою презентації ми з вами познайомимося з повними й неповними реченнями. ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: Чим відрізняються повні речення від неповних? За допомогою чого можна відтворити пропущений член речення? Відповідь на це питання ми дамо, коли вивчимо дану тему Етап орієнтації виконання плану діяльності Слово вчителя А зараз розгорніть підручник на ст... прочитайте поданий у підручнику матеріал про повні та неповні речення, доберіть до кожного твердження власні приклади. Порівняйте уже з почутим і зробіть висновок , чи правильні теоретичні судження ми висловлювали. Діти читають. Вивчення нового матеріалу Демонстрація слайдів. Кількість слайдів відповідає кількості учнів у класі. Закріплення вивченого матеріалу Презентація, крім розповіді, передбачає ознайомлення з практичним застосуванням. Я пропоную вам виконати ряд завдань, які пов’язані з повсякденним життям. Вирішити ситуацію. Засперечалися два учні. Один доводив, що речення «День і ніч» є простим, оскільки має одну граматичну основу, виражену двома однорідними підметами, а інший ― складним, бо має дві граматичні основи. Яка ваша думка стосовно цієї суперечки? Якщо речення все ж таки є складним, то чому між його частинами немає коми? Розгляньте таблицю, з’ясуйте особливості неповних речень. Відновіть члени речення, яких бракує. № Приклади Схеми Пропущені члени речення Була вродлива. Розбагатів. А на пероні люди. Схарактеризуйте їх структуру: двоскладні - односкладні, повні - неповні . Лінгвістичне дослідження. У зв’язній формі розшифрувати схему, за допомогою якої можна складати власні висловлювання. (Я вже дивився цей кінофільм). ? (Пропущено ) – Цікавий? (Чи цікавий цей фільм?) ? (Пропущено і – Про що він розповідає?) (Пропущено і – Про наше місто). Висновок: вживання неповних речень допомагає уникнути повторів, виділити основне, головне в повідомленні. ІІІ. Виконання різних видів практичних завдань. Перекладіть речення українською мовою. Поясніть уживання розділових знаків. Самое меньшее благо в жизни – это багатство, самое большое – мудрость. (Найменше добро в житті – це багатство, найбільше - мудрість). Война испытывает храбреца, гнев – мудреца, друга – нужда. (Війна випробовує сміливця, гнів – мудреця, друга (товариша) – нестатки/злидні). Налево шумела забытая ель, направо – плакучие ивы. (Зліва шуміла/шумувала ялина, зліва - плакуча верба). Вдали на горизонте ни одного паруса. (Удалині на горизонті жодного вітрила) В тёмном небе ни звезды. (На темному небі ні зірки). 2. Творча робота (різнорівневі завдання). Уявіть ситуацію: до вас у школу приїхали учні з іншого міста. Ви хочете познайомити їх із рідним краєм. З цією метою підготуйте екскурсійну розповідь у вигляді прогулянки по вашому місту або складіть діалог із школярами Іллічівська. Скористайтесь поданим фільмом “Моє місто”. Вживайте засоби мовленнєвого етикету, використовуючи ситуацію – спілкування з однокласниками Яка мета спілкування? (Поділитися враженнями, викликати інтерес до розповіді). Пояснювальний диктант. Запишіть речення, поясніть уживання тире. Весна багата на квіти, а осінь – на сніпки. (Нар.творчість) Андрій додому поспіша, а сонце – у зеніт. Такі погожі вечори!.. Так пахне березнем планета!.. Напевне, о такій порі Жінки – народжують поетів. (Г. Могильницька) Бджола жалить жалом, а людина – словом. ІV. Підсумок уроку. Рефлексія. Оцінювання відповідей учнів. Відповісти на запитання: Чого нового ми дізнались на уроці? Ми виконали ті завдання, що ставили на початку уроку? Які труднощі у роботі виникали протягом уроку? Які речення називають неповними? Чим відрізняються повні речення від неповних? Де і з якою метою вживаються неповні речення? (У діалогах і в складних реченнях, допомагають виділити основне, головне в повідомленні, уникнути повторів). Продовжить речення “Сьогоднішній урок навчив мене...” Я роздаю вам для заповнення анкети самооналізу Вже зараз я хочу подякувати всім, зокрема активними були Конопельнюк Анастасія, Ніколаєнко Юлія, Стрельченко Володимир Усі творчі завдання, над якими ви працювали, оформіть у «Папку успіху» V. Домашнє завдання (різнорівневе): ІІ р. Запишіть 5 прислів’їв, частини яких були б неповними реченнями. ІІІ р. Розповідь “Цікава екскурсія”. Додаток Підсумки уроку. Рефлексія Анкета самоаналізу № Твердження Так (+) Ні (-) 1 Я добре засвоїв(ла) тему «Повне і неповне речення». 2 Я знаю, коли ставиться тире в неповних реченнях. 3 Я зможу знайти в тексті неповні речення. 4 Я задоволений(а) своєю роботою на уроці. 5 Мені сподобався цей урок. 6 Я хочу вчитися і здобувати нові знання.

Схожі: