ХІД УРОКУ

І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя.

(Звучить музика А. Вівальді.)

Вслухайтеся у звуки чарівної мелодії... У ній відчувається осіння прозорість, легкий смуток, спокій, тихий шелест листя, що непомітно падає на землю.

Восени, коли дерева скидають листя, природа постає перед нами в неприкрашеному вигляді, в ній відчувається першородна відкритість і незахищеність. Саме в цій порі криється одвічна таїна спорідненості Людини й Природи.

Адже у житті обов'язково є така мить, коли ми позбавляємося від

усього фальшивого, несправжнього, наносного. У цей момент прозріває

душа особистості, бо їй. відкриваються якісь незрозумілі, невидимі грані буття. Людина стає добрішою, вразливішою, милосерднішою, уважнішою. Ця мить називається просвітленням душі. Саме так ми й назвемо наш урок.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Мить просвітлення допоможуть нам осягнути два письменники, що жили в різних куточках землі, по-різному сприймали світ, говорили різними мовами, але все життя прагнули розгадати загадку людської душі. Це відомий американський митець О. Генрі, автор новели «Останній листок», та класик української літератури В. Стефаник, що написав новелу «Кленові листки».

Наше завдання — не просто проаналізувати прочитані твори, порівняти їх, а й віднайти та збагнути миті просвітлення душі героїв. Це допоможе нам замислитися і над своїм буттям, над тим, чи відкрилося воно нам таким, яким є насправді — складним і суперечливим, і чи відчули наші душі святе прозріння.

Люди із серйозними й добрими очима, котрих ви бачите на портретах, писали невеликі за обсягом твори, розповідаючи про якусь незвичайну життєву подію. Ці твори називаються новелами.

2. Завдання на повторення.

• 
  Дайте визначення новели як жанру.
  
• 
  Згадайте особливості новели.
  

3. Слово вчителя.

У житті іноді трапляються такі ситуації, коли потрібно зібрати всі

сили й волю, щоб подолати певні труднощі. І від уміння людини зібратися залежить її перемога чи поразка. Саме з такими складними обставинами зіткнулися герої новели О. Генрі «Останній листок».

4. Бесіда з учнями.

• 
  З якими труднощами зіткнулися молоді художниці? (Дівчата жили
  бідно. Восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Дівчина була
  в тяжкому стані, а злиденне існування лише ускладнювало хворобу.)
  
• 
  Чи однаково дівчата поводили себе? (Ні. Джонсі піддалася де
  пресії і втратила будь-який інтерес до життя. Вона повільно згасала.
  Дівчиною оволоділи химерні думки, що вона повинна померти, коли
  «впаде останній листок плюща», який ріс під її вікном. Сью, як мог
  ла, піклувалася про подругу, доглядала її.)
  
• 
  Хто допоміг Джонсі видужати? (Старий художник Берман, котрий
  намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища
  Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину.)
  
• 
  Що вас найбільше вразило в цьому творі?
  
• 
  Хто з героїв запам'ятався? Чому?
  
• 
  Чи була мить просвітлення в кожного з героїв новели? Знайдіть
  цю мить у тексті.
  

5. Інсценування розмови Сью та Джонсі про вчинок Бермана.

(У кінці інсценування звучить музика Ф. Шуберта «Аує Магіа».)

6. Коментар учителя.

Вночі, під холодним осіннім дощем, при слабкому світлі ліхтаря

Берман створює на стіні будинку простий малюнок — останній листок

плюща, що розбив усі марення Джонсі. Цьому малюнкові судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав своє велике серце, що билося у грудях художника-невдахи. Виявляється, шедевром може бути не тільки грандіозне полотно, а й маленький малюнок, якщо він залишив слід у людській душі. Це вражає читача. Тому з усіх образів твору, мабуть, найбільше запам'ятався Берман — некрасивий, старий, буркотливий дідуган, бо він уособлює справжнє милосердя і здатність піти навіть на самопожертву. Герої О. Генрі переживають мить прозріння. Це насамперед Джонсі.

Адже побачивши стійкість маленького листочка, що пережив холод-

ний дощ із снігом, шалений вітер, їй стало соромно за свою слабкодухість, і вона вирішила боротися з хворобою. У Джонсі з'явився смак до життя.

Берман теж пережив потрясіння від споглядання безвиході, в якій опинилася дівчина. Це співчуття й змусило його, незважаючи на вік, хвороби, негоду, не думати про себе, а врятувати Джонсі. Він не хотів помирати, навіть не думав про це, але людину в його віці лікувати важко. Медицина часто безсила.

Мабуть, після всього, що сталося, Сью теж подивиться на світ іншими очима. Вона розповіла Джонсі всю правду про вчинок Бермана, щоб подруга зрозуміла не тільки велич подвигу художника, а й те, як вона живе, заради чого він віддав своє життя.

Не помилюся, коли скажу, що мить просвітлення разом з героями новели пережили й читачі.

7. Запитання до учнів.

— Що ви збагнули, читаючи новелу О. Генрі?

8. Слово вчителя.

Мабуть, кожний, хто прочитав новелу, зрозумів, що таке справж-
нє співчуття й милосердя, утвердився в думці, що треба бути уважні-
шими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем. ■

А ще ми дізналися, що шедеври — це не тільки твори мистецтва, які живуть у віках, а й те, завдяки чому не згасає життя.

А зараз звернімося до новели В. Стефаника «Кленові листки».
9. Бесіда за змістом.

• 
  Що ви дізналися про життя головних героїв твору? (У центрі
  уваги — життя бідної селянської сім'ї. Жінка народила дитину, але їй
  не зраділи, бо це був ще один рот. Батько вже зараз зі страхом уяв
  ляє майбутні поневіряння дітей у наймах.)
  
• 
  Яке горе сталося в сім'ї? (Тяжко захворіла мати. Протягом де
  кількох днів читачі разом з героями переживають тяжке горе, що спіт
  кало сім'ю.)
  

— Хто з героїв найглибше відчуває ситуацію? (Мати. Вона розуміє,

що жити їй лишилося лічені дні чи години, і її серце болить за дітей,

на яких чекає сирітство. Тому й заповідає найстаршому Семенові «не

кривдити менших, не давати бити мачусі, щоб любили одне одного».)

— Який епізод найтрагічніший у новелі? Зачитайте. (Найбільш тра
гічний епізод — це фінал оповідання. Мати, зібравши останні сили,
співає пісню, щоб не плакала дитина. «У слабкім, урванім голосівиливалася її душа і потихеньку спадала між діти і цілувала їх по головах. Слова тихі, невиразні, говорили, що кленові листочки розвіялися по пустім полі, і ніхто їх позбирити не годен, і ніколи вони не зазеленіють».)

10. Слово вчителя.

У цій пісні — велика туга, материнський біль, любов і страждання зболілого серця за дітей-сиріт, яких уже ніхто ніколи не обігріє, не пожаліє. Для матері це й була мить найбільшого потрясіння ціною в життя.

Як бачите, мить просвітлення може бути в різні моменти. Лише б душа була здатна сприймати це як благодать.

А зараз визначимо, чи є щось спільного в новелах американського та українського письменників.

11. 
    Складання порівняльної таблиці.
    
12. 
    Коментар учителя.
    

Досить цікава символіка цих новел. В оригіналі новели «Останній

листок» вжите слово «уіпє», що перекладається як виноградна лоза

і як плющ. Але перекладачі обирають слово «плющ». І це невипадко-

во. У християнській символіці плющ трактується як символ вічного

життя і символ смерті. Плющ в'ється вгору, так і людина чіпляється

за життя, коли хоче вижити, подолавши всі негаразди. Тому в новелі

використано образ саме цієї рослини.

А клен завжди був символом самотності, трагедії людського життя, відчуження, нереалізованих можливостей. У творі В. Стефаника розповідається про трагедію дітей-сиріт, що пізнають самотність і відчуженість, тому образ кленового листя є найбільш доречним.

Отже, символіка рослин допомагає більш повно розкрити основний задум кожного з письменників.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з епіграфом.

• 
  Як ви розумієте слова поетеси?
  
• 
  Як вони співвідносяться з темою уроку?
  

2. Запитання до учнів.

• 
  Що ви відкрили для себе на уроці?
  
• 
  Які моральні істини осягнули?
  

3. Заключне слово вчителя.

Ось і підходить до завершення наш урок — ця коротка мить просвітлення душі, яку ми спостерігали на прикладі літературних героїв.

Наприкінці уроку мені хочеться пригадати рядки сучасного російського поета Є. Євтушенка, котрий писав:

Внутри меня осенняя пора, Внутри меня прозрачно и прохладно, И мне печально, но не безотрадно, И полон я смиренья и добра. А если я бушую иногда,

То зто я бушую отлетая, И мьісль приходит ясная, простая, Что бушевать не главная нужда. А главная нужда, чтоб удалось Себя и мир борьбьі и потрясений Увидеть в обнаженности осенней, Когда и тьі, и мир видньї насквозь...

Як бачите, різні письменники — сучасна українська поетеса Л. Костенко, американський митець О. Генрі, український класик В. Стефа-ник, російський поет Є. Євтушенко — говорять про одне й те саме. А якщо вони пишуть про це, то, напевне, проблема варта того, щоб ми замислилися над нею.

Я хочу, щоб ви пішли з цього уроку з відкритим запитанням, чи була у вас у житті така мить просвітлення душі, коли ви побачили себе, свою душу і світ у справжньому вигляді. Напишіть власну новелу, дотримуючись законів жанру.

V. Підведення підсумків уроку

VI/ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• 
  Написати твір – роздум на тему « Уроки доброти, які я виніс (винесла) з новел О. Генрі».
  
• 
  Підготувати повідомлення про творчість Дж. Олдріджа.
  
• 
  Прочитати оповідання « Останній дюйм».
  

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

7 клас

Урок компаративного аналізу новел «Останній листок» О. Генрі та «Кленові листки» В. Стефаника).


Підготувала:

вчитель світової літератури

Пельчер Н.В.