Уроку: комбінований. Хід уроку


Скачати 73.8 Kb.
Назва Уроку: комбінований. Хід уроку
Дата 06.03.2016
Розмір 73.8 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
Тема: Засоби і методи ведення воєнних дій, що заборонені нормами Міжнародного гуманітарного права

Мета: Сформувати уявлення про засоби ведення воєнних дій, заборонених нормами МГП, відповідальність держав і фізичних осіб за порушення норм МГП. Розвивати вміння характеризувати заборонені засоби та методи ведення збройних дій. Виховувати почуття гуманізму, повагу до людей, з урахуванням загальнолюдських цінностей та норм МГП, не зважаючи на колір шкіри, віросповідання тощо.

Обладнання: підручник, презентація PowerPoint

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку: І Організація класу

ІІ Актуалізація опорних знань

  1. Охарактеризуйте розвиток МГП: від перших Женевських конвенцій до другої світової війни. Назвіть основні джерела сучасного гуманітарного права. 

  2. Назвіть основні статті Женевських конвенцій і головні положення МГП. Співвідношення МГП і законів про права людини.

  3. Що являє собою МКЧХ, і яку роль відіграє ця організація в забезпеченні дотримання гуманітарного права? 

  4. Емблеми Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Хто і з якою метою може їх застосовувати? Незаконне використання емблеми. 

  5. Відповідальність за порушення норм МГП. Військові злочини, геноцид, злочини проти людяності. 

  6. Яка роль МГП у неміжнародних збройних конфліктах? 

  7. Назвіть норми стосовно захисту поранених, хворих і осіб, потерпілих корабельну аварію. 

  8. Назвіть норми стосовно захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. 

  9. МГП і становище військовополонених. 

  10. Охарактеризуйте захист, що надається Міжнародним гуманітарним правом біженцям та переміщеним особам. 

  11. Яким чином МГП захищає журналістів, що працюють в «гарячих точках»?



ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Людська історія – це історія воєн. За цей час люди виробили і накопичили таку кількість зброї, якої вистачить для багаторазового знищення Землі з усіма її мешканцями. Війни стають коротшими, а наслідки їх — значнішими. Людська винахідливість у засобах вбивства удосконалюється протягом всієї історії — від дрючка до лазера. Ускладнення техніки потребує все більших матеріальних та інтелектуальних витрат. Створення зброї масового знищення робить її небезпечною вже на етапі випробування. Тому світова спільнота постала перед необхідністю обмеження застосування окремих видів озброєння та методів ведення війни.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя:

З метою запобігання зайвих страждань та невиправданих жертв серед цивільного населення, заподіяння великого і тривалого збитку природному середовищу, пов’язаних із воєнними діями, для сторін, які воюють, встановлюються заборони та обмеження у виборі методів і засобів ведення воєнних дій.

У ході воєнних дій заборонено застосовувати такі методи:

  • убивати або завдавати поранення цивільним особам;

  • убивати або завдавати поранення особам, які, склавши зброю або не маючи засобів захищатись, здались у полон;

  • убивати парламентера і осіб, які його супроводжують

  • нападати на осіб, які зазнали корабельної аварії або покидають на парашуті літальний апарат, що терпить лихо, і які не чинять ворожих дій (за винятком осіб, які десантуються у складі повітряних десантів);

  • примушувати осіб, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, брати участь у воєнних діях;

  • віддавати наказ нікого не залишати в живих або погрожувати ним;

  • брати заручників;

  • вводити противника в оману шляхом віроломства використовувати не за призначенням розпізнавальну емблему Червоного Хреста чи Червоного Півмісяця, міжнародні розпізнавальні знаки цивільної оборони та розпізнавальні знаки культурних цінностей, міжнародний спеціальний знак особливо небезпечних об’єктів, білий прапор парламентера, інші міжнародно-визнані знаки і сигнали;

  • незаконно використовувати розпізнавальну емблему Організації Об’єднаних Націй;

  • здійснювати напад невибіркового характеру, який може спричинити такі втрати серед цивільного населення та такий збиток цивільним об’єктам, що будуть несумірними з досягненням необхідної воєнної переваги над противником;

  • здійснювати терор щодо цивільного населення;

  • використовувати голод серед цивільного населення з метою досягнення воєнних цілей;

  • знищувати, вивозити або приводити в несправність об’єкти, які необхідні для виживання цивільного населення;

  • нападати на медичні формування та санітарно-транспортні засоби, які мають належні розпізнавальні емблеми (знаки) і сигнали;

  • здійснювати вогневе ураження населених пунктів, портів, осель, храмів та госпіталів (за умови, якщо вони не використовуються у воєнних цілях);

  • знищувати культурні цінності, історичні пам’ятники, місця відправлення культу та об’єкти, які складають культурну чи духовну спадщину народів, а також використовувати їх з метою досягнення успіху в бойових діях;

  • знищувати або захоплювати власність противника, крім випадків, коли такі дії викликані воєнною необхідністю;

  • віддавати на розграбування населені пункти або місцевості.

У ході воєнних дій забороняється застосовувати такі засоби:

  • розривні кулі та кулі, що легко розгортаються або сплющуються в тілі людини (кулі з твердою оболонкою, яка не повністю покриває осердя або має надрізи);

  • снаряди вагою менше 400 грамів, які є розривними або споряджені вибуховою чи запалювальною речовиною;

  • отрути, отруйні речовини та сильнодіючі отруйні речовини;

  • бактеріологічну (біологічну) і токсичну зброю;

  • будь-яку зброю, дія якої полягає в нанесенні ураження осколками, що не виявляються в людському тілі за допомогою рентгенівських променів;

  • міни, що спроектовані для спрацьовування від випромінювання міношукача або іншого неконтактного впливу в ході їх розвідки (пошуку);

  • будь-які міни, що самодеактивуються, оснащені елементом невилучення, який може функціонувати після того, як міна втратила спроможність до спрацювання;

  • міни-пастки, що якимось чином сполучені або асоціюються з: міжнародно-визнаними захисними емблемами, знаками чи сигналами, а також з іншими предметами (об’єктами), які, на перший погляд, не становлять небезпеки для людини (пораненими або померлими, медичним обладнанням, дитячими іграшками тощо);

  • дистанційно встановлювані міни, встановлення яких не відповідає визначеним технічним вимогам;

  • торпеди без пристрою самоліквідації;

  • лазерну зброю, що призначена для заподіяння постійної сліпоти органам зору людини, яка не використовує оптичні прилади;

  • засоби впливу на природне середовище, що мають тривалі серйозні наслідки руйнації;

  • запалювальні засоби проти цивільного населення і цивільних об’єктів, а також для знищення лісів та іншого виду рослинного покриву, за винятком випадків, вказаних у Основних вимогах Протоколу III «Про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї» до Конвенції ООН 1980 року про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію»

Відповідальність за порушення норм МГП

Норми Міжнародного гуманітарного права підлягають виконанню всіма воюючими сторонами за будь-яких обставин. Це положення особливо підкреслено в Женевських конвенціях 1949 р. і Додаткового протоколу, I 1977 Навіть у випадку, якщо одна з воюючих сторін ці норми не дотримується, друга зобов'язана їх дотримуватися.

Роль держав у виконанні норм міжнародного гуманітарного права полягає, зокрема, в:

1) ратифікації існуючих договорів;

2) поширення знань про їх утриманні;

3) виконання передбачених обов'язків

Контроль за дотриманням норм Міжнародного гуманітарного права можуть здійснювати держави-покровительки і МКЧХ в межах їх повноважень. Цей механізм поєднується з іншими способами контролю за дотриманням загального міжнародного права (процедури розслідування, дії міжнародних організацій, звернення до міжнародних судових органів).

Держави, які порушили міжнародне гуманітарне право, зобов'язані відшкодувати збитки, якщо для цього є підстави. Порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені особами зі складу збройних сил держави, присвоюються цій державі, оскільки збройні сили є державним органом. При цьому звання військовослужбовця не має значення.

Як відомо, деякі дії, вчинені в період збройних конфліктів, розглядаються як міжнародні кримінальні злочини, і відповідальність за них несуть в індивідуальному порядку учасники військових дій, співучасники, їх підсобники.

V. Закріплення знань. Бесіда

Проаналізуйте ситуацію:

  1. На полі бою підібрали пораненого чоловіка, який виявився командиром одного з підрозділів ворожої армії. До того ж він був відомий своєю жорстокістю по відношенню до мирного населення. Як би ви поступили з ним спираючись на знання даної теми?

  2. На вашу думку, якщо норми МГП постійно порушуються, чи варто взагалі їх застосовувати?


VI. Підсумок уроку:

Міжнародне гуманітарне право (МГП) - це галузь міжнародного права, яка застосовується в період збройних конфліктів з метою пом'якшити їх наслідки. МГП являє собою систему юридичних норм і принципів, які, по-перше, обмежують вибір засобів і методів ведення воєнних дій, по-друге, захищають осіб, які не беруть або перестали брати участь у воєнних діях. 
VII. Домашнє завдання: §3

Джерела:

  1. Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І.М., Фука М.М. Захист Вітчизни: Підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, для дівчат «Основи медичних знань»). – Харків: Сиция, 2012. – 280с.: іл.

  2. Захист Вітчизни. 10-11 класи. Навчальна програма (рівень стандарту, академічний рівень). Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 14.08.09 №1/11-6881). Програму підготували: В. М. Мелецький (керівник авторського колективу).




  1. http://uadoc.zavantag.com/

  2. http://o-pravovedenii.ru/

  3. http://www.zakinppo.org.ua/

Схожі:

Уроку: комбінований. Хід уроку
Навчальна: ознайомити учнів з сучасними технологіями переробки відходів, з’ясувати необхідність спостереження та аналізу стану природи...
Уроку. Прямокутна система координату просторі. Мета уроку: знайомство...
В кінці уроку збираються учнівські зошити для перевірки їх ведення й виконання домашнього завдання
Конспект відкритого уроку з англійської мови в 6 класі з теми «Погода. Одяг.»
Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань та формування вмінь та навичок)
Уроку: комбінований. Методичне забезпечення уроку
Тема: Завантаження операційної системи. Файлова система, каталоги. Кореневий, поточний та батьківський каталоги. Повне складене ім'я...
Уроку української мови у 7 класі Тема
Методи і прийоми: робота у групах, колективна робота, інтерактивні методи. Тип уроку: комбінований
Хід уроку І. Вправи на вдосконалення навичок читання
Матеріал уроку. Василь Сухомлинський "Який слід повинна залишити людина на землі?"
Уроку: узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів....
Тема уроку. Узагальнення та систематизація знань учнів з теми «Лінійні рівняння з однією змінною»
Уроку: комбінований. Структура уроку
Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;...
Уроку: комбінований. Структура уроку
Мета: засвоєння учнями знань про сутність та етапи економічного аналізу проекту; формування вмінь визначати собівартість та ціну;...
Уроку: засвоєння нових знань Хід уроку
Навчальна: ознайомити учнів з поняттям «глобальна проблема», з’ясувати необхідність природоохоронних заходів з метою охорони середовища...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка