Урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій). Обладнання: портрет М. Коцюбинського, текст повісті, відеофрагменти з кінофільму «Тіні забутих предків»


Скачати 247.73 Kb.
Назва Урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій). Обладнання: портрет М. Коцюбинського, текст повісті, відеофрагменти з кінофільму «Тіні забутих предків»
Сторінка 2/3
Дата 18.12.2013
Розмір 247.73 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Література > Урок
1   2   3

2.«Два – чотири – всі разом». Дослідницька робота в парі – групах (картки із цитатами). Визначити найістотніше в характерах, вчинках, поведінці Івана та Марічки.

Алгоритм діяльності

1.Постановка питання для обговорення чи дискусії із встановленням часу для роботи.

2. Об’єднання учнів у пари для обговорення своїх ідей (пари повинні дійти спільної думки щодо вирішуваної проблеми протягом вказаного часу).

  1. Об’єднання пар у четвірки для обговорення попередньо досягнутих рішень щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення є обов’язковим.


Допоміжна пам’ятка-картка

Характер – сукупність відносно сталих психологічних рис людини, які проявляються в різноманітних сферах її духовного життя і діяльності. Оцінити людину можна за її вчинками, а не за тим, як вона думає про себе. Характер – одна з найважливіших характеристик індивідуальності людини. Він відображає неповторну своєрідність її особистості, у процесі якої виробляються свої погляди, переконання, формуються моральні принципи та світогляд.

Основні його особливості: Чинники, що впливають на його

формування:

– ставлення до людей; – спадковість;

– ставлення до себе; – виховання;

– ставлення до праці; – оточення;

– переконання; – самовиховання.

– вольові риси;



Цитати з твору

Короткий коментар




1 Іван Палійчук







1 «Був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків».

Народження на світ у багатодітній родині.




2 «Все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню старече розумним поглядом».

Незвичайна дитина, навіть мати думала, що його бісиця обмінила на своє бісеня.




3 «Котився зеленими царинками, маленький і білий, безстрашно забирався у темний ліс».


Зростав серед природи, тонко відчуваючи і сприймаючи її як казку, сповнену таємницями.




4 «У сім літ дивився на світ інакше, умів знаходити помічне зілля…, знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник(злий дух) править світом, що в лісах повно лісовиків, що в лісі блукає веселий чугайстер, танцюють нявки, ховається щезник».

Чує подих природи, розуміє і захоплено поринає у закони гір, лісу, полонини. Збагачується життєвим досвідом, розвиває творчу уяву, вміє фантазувати, але це для нього дійсність.




5 «Мав обов’язки –пасти жовтню та голубаню».

Допомагає по господарству, сумлінно виконує обов’язки пастуха корів, які теж для нього такі різнобарвні, як увесь світ.





2 Іван Палійчук

6 «Звуки сопілки не вдовольняли його, слухав мелодій, що жили в ньому, неясні і невловимі».

Уміє грати на сопілці, творити музику, прислухатися до природних звуків, які наповнювали серце невідомим, прекрасним, світлим.




7«Скакав біленький хлопчик, немов метелик пурхав».

Отримував величезне задоволення від побаченого і почутого,все здавалося легким, осяйним.




8 «Знайшов у лісі те, чого шукав».

Відчуває гармонію серед природи, спільність із нею, духовний зв’язок.




9«Горів бажанням помститися за загиблими в родині від рук Гутенюків».

Піддається інстинкту злої помсти кровним ворогам рідні, адже це передавалося від батьків, хоча не розумів через що ворогують.




10 «Побачив стрічу ворожих родів».

Вразливий, але не боїться бійки, якщо треба захистити честь роду.




3 Іван Палійчук

11 «Гарячий, роз’юшений злістю наскочив на маленьке дівча, що тряслось з ляку».

Роз’єднання умовностями людського світу – стара ворожнеча родів штовхнула до помсти, але доброта, довір’я до маленької дівчинки зупинили напади гніву.




12 «Став легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».

Зовнішня привабливість, особливості гуцульського вбрання, намагання прикрасити себе, бути ближчим до природи.




13 «Прикладав дудку до вуст, і чудна пісня тихо спадала».

Парубок залишається довірливим, чистим, сприймає життя як відтворення за допомогою музики, грою на флоярі передає мелодії щезника – духа природи.




14 «На зло старині на танцях вимахував дівкою так, що аж постоли розсідались».

Природне почуття кохання долало родинні чвари.




15 «Треба було йти в найми. Жура гризла душу».

Щоденне життя вимагало постійної праці. Треба було піклуватися про матір, дбати про господарство.





4 Іван Палійчук

16 «Занедужав Микола – Іван замість нього пильнує ватри».

Підтримка друга, опікування людьми.




17 «Схотілося сонця, веселого шуму ріки».

Потяг до прекрасного, до поетичного, сприймання природи як живої істоти.




18»Літував у полонині, аж поки вона не спустіла».

Чесне виконання свої обов’язків вівчаря, бажання заробити грошей та одружитися з коханою.




19»Не застав Марічки живою».

Кохання переривається смертю Марічки: дійсність – трагічна.




20 «Пішов шукати, повний пекучого гніву і злоби до річки».

Віра в силу природи, яку обожнював, сподівання на повернення кохання.





5 Іван Палійчук

21»Се не Марічка була, а якийсь мокрий лантух, синя кривава маса».

Смерть Марічки – випробування долі. Розуміння величезної прірви між несправедливістю життя і високими поривами душі.




22»Великий жах вхопив за серце».

Страждання від горя, розпач, відчай – початок іншого життя, з іншими цінностями й кольорами.




23»Тягло скочити зі скелі у крутіж».

Життя без милої втратило сенс, закрутилося, як вода у вирі – паралель між почуттями людини та сприйманням нею природи, яка завжди поруч.




24»Блукав по лісі, як ведмідь, зализував рани, а потім щез».

Скінчилася пісня кохання, випробовування Івана на силу волі, долання перешкод.




25»Шість літ не було чутки про нього».

Людина сильна спроможна вилікуватися від душевних ран.




6 Іван Палійчук

26 «З’явився зчорнілий, багато старший своїх літ, але спокійний».

Іван вирішує жити якось далі, вимучений, зболений, із гірким життєвим досвідом.




27»Оповідав, що пастушив на угорському боці».

Намагається спілкуватися з людьми. Праця допомогла зцілити душу.




28 «Ще з рік походив, а відтак оженився. Треба ж було ґаздувати».

Для гуцула господарство – невід’ємний атрибут життя.




29»Поглядаючи на своє стадо, він не журився».

Любить худобу, думає знайти в ній розраду.




30 «Не був жадний багатства – не на те гуцул живе на світі,– саме плекання маржинки тішило його серце».

Нежадібний, головне для нього – догляд, піклування про когось.




7 Іван Палійчук

31»Газдівство потребувало вічної праці, витісняло всякі інші думки».

За цілоденними клопотами ніколи було думати про втрачене щастя.




32»Дух полонини віяв над ним і кликав у гори».

Сила природи, тонке сприйняття її, невіддільність, тяга до творчості, до краси.




33»На святий вечір завжди в дивнім настрої, наче переповнений чимось таємничим й священним, все робив поважно, неначе службу Божу служив».

Дотримування обрядовості, свято дійство, віра в торжество добрих духів, віра в Бога.




34 «Був певний, що за плечима в нього плаче Марічка, а душі нагло померлих сідають на лави».

Очищення душі через справжнє, незабутнє кохання. Короткий спалах щастя.




35»Всі говорили про Палагну та Юру, Іван приймав усе байдуже».

Зрада дружини не є гріхом.





8 Іван Палійчук

36»Він нидів і сох, втрачаючи силу».

Віра у негативне, у ворожіння, збайдужіння до сімейного щастя.




37 «Життя втратило смак».

Поступове притуплення життєвої сили, оптимізму, розчарування, зневіра.




38»Бився за Палагну з Юрою не зі злості, а люди звели».

Не порушує законів співжиття гуцулів, які намагалися йому допомогти захистити честь.




39»Обмив свої рани та й пішов межи вівці. Там йому спокійно».

І знову спокій серед природи, невідділимої від нього. Вона єдиний порятунок і спокій.




40»Його жерла гарячка, роздратування і неспокій».

Хвилини неспокою від незбутого, нездійсненого, депресивний стан, життя у чорних тонах.




9 Іван Палійчук

41»Ішов спустілий, не чуючи стежки».

Немає ким заповнити порожнечу в душі, самотність.




42»Він знову бачив Марічку, її просту й щиру ласкавість, чув її голос, її співанки».

Спроба повернути щасливе минуле, спогади підтримують маленьке бажання жити.




43»Вже його зірка ледве тримається в небі, готова скотитись. Бо що наше житя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт…, нетривке й дочасне».

Зірка, яка об’єднувала його з коханою в розлуці, набуває символічного значення. Філософські роздуми про сенс життя. Імпресіоністичні барви і враження.




44»Душа банувала за чимось кращим, хоч і невідомим, тяглася в інші, кращі світи, де можна б спочити».

Прагнення до кращого життя, світлого, радісного, творчого, високого.




45»Почув, що сили ворожі сильніші за нього, що він вже поліг в боротьбі».

Вплив недоброї сили, енергії від людей. Невміння пристосуватися до обставин житейських.




10 Іван Палійчук

46»Бачив виразно при світлі зірок її обличчя».

Любов живе у серці тоді, коли немає поруч коханої, бо вона незнищенна.




47»Йому було так добре з нею».

Задоволення і втіха від спогадів про Марічку.




48»Чув зловісне дихання безодні, яка одкривала для нього свою ненажерливу пащу».


Неминучість загибелі.




49»Почув гострий, до нестерпучості біль, – і все розпливлося в червонім вогні, в якому згоріло його життя» .

Пристрасть не зміг подолати в собі, її сила всевладна і всепереможна.




50 « Жовте лице Івана спокійно лежало на полотні, замкнувши у собі тільки щось йому відоме, а праве око лукаво дивилося на купку мідяних грошей на грудях, на стулені руки, в яких горіла свічка».

Для чого жити без кохання? Як перемогти зло, грубість, міщанство? Навіть на смертному одрі він захоплює своєю чистотою, високістю помислів. Смерть – продовження життя в іншому світі разом із коханою.




Цитати з твору

Визначити найістотніше в характері, поведінці, вчинках, стосунках із людьми, сприйнятті світу




11 Марічка Гутенюк







1 «Погляд її чорних матових очей м’яко поринав у Іванове серце».

Доброта, лагідність, вроджений такт, милосердя.




2 «Пасла ягнята».

Виконання дитячих обов’язків по господарству.




3 «Бовтались у воді, як двоє лісних звірят».

Нерозривний зв’язок із природою, яка охороняла і лякала таємницями.




4 «Сонце спочивало на їх яснім волоссі».

Спорідненість, схожість світлих душ.




5 «Марічка ходила у заплітках, готова віддатись».

Доросла дівчина, яка мріє вийти заміж.






6 «Любила, коли Іван грав на флоярі».

Підтримувала Івана, захоплювалася ним.




7 «Обзивалась на гру, як самичка до дикого голуба,– співанками».

Відчувала стан його душі, творила і співала для нього.




8 «Все виливалось у пісню, легку і просту, як гори».

Справжня гуцулка – красива, ніжна, талановита.




9 «ЇЇ пісня оповідала про все. Пісні аж краяли серце».

Тонке відчуття краси, вміння передавати свої почуття поетично.






Їхні стосунки – життя за законами природи, яка давала багато прикладів.






12 Марічка Гутенюк

10 «Чи будемо ми у парі?»

Передчуття, вміння передбачити.




11«Не набутися нам».

Справжні почуття дають натхнення, наснагу, хочеться постійно бачити, чути коханого.




12«Співанками косичила розлучення».

Пісня допомагала перенести розлуку.




13 «Засіяла гори співанками».

Серед гір, потоків знаходила втіху для душі.




14 «Її взяла вода, коли брела Черемош».

Загибель дівчини.






15»Марічку несла ріка, а люди дивились, чули крики, благання і не могли врятувати».

Всепереможна сила води, очищення, непереборна сила стихії.




16»Чи пам’ятаєш, серце Іванку, як ми сходилися тут: ти мені грав, а я закладала руки тобі на шию і цілувала кучерики любі?» (нявка)

Марічка-мавка мріє про продовження кохання. Душа прагне щастя. Продовження життя в іншому вимірі.




17»Пам’ятаєш, як билась стариня наша, а я тремтіла під возом, бачачи кров». (нявка)

Кров познайомила і розлучила. Життя рухається по колу.




18» Іва-а! – стогнала десь із глибини, і був утому голосі поклик кохання і муки».

Людина народжується в муках, страждає, долає, перемагає. Кохання – вічне.



1   2   3

Схожі:

Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Сьогодні ми з вами познайомимося з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», але спочатку згадаємо життя і творчість письменника....
ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА...
ТЕМА. ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗНОСТІ У ТВОРЧОСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ...
Долинами… Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського
М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»;розвивальна – сприяти розвиткові самозаглиблення через вивчення традицій свого народу; виховна...
Урок сприймання та засвоєння нового матеріалу з випереджувальним...
Тема. Андрій Малишко. Життєва стежина поета і його пісні, що стали народними. «Пісня про рушник»
Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні...
...
ГУЦУЛЬЩИНИ
Сьогодні ми з вами помандруємо стежками Гуцульщини, побуваємо і побачимо ті місця, які надихнули М. Коцюбинського на написання повісті...
Урок в темі №2 ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення...
ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою
Урок засвоєння нового матеріалу. Обладнання : Портрет Івана Багряного, роман «Тигролови»
...
За жанром «Тіні забутих предків» це
«Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд
За жанром «Тіні забутих предків» це
«Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка