Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини (за твором М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)


Скачати 113.51 Kb.
НазваРазом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини (за твором М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
Дата03.01.2014
Розмір113.51 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
Тема:Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини (за твором М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Мета: удосконалювати в учнів уміння вдумливо сприймати літературу як вид мистецтва, відчувати неповторні чари художнього слова; активізувати увагу школярів, спонукаючи зіставляти твори літератури, кіномистецтва, музики; розкрити в процесі аналізу твору красу глибоко інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; виховувати повагу до звичаїв свого та іншого народів, розвивати навички пошуково-дослідницької, творчої роботи, вміння працювати в групах, індивідуально, з додатковою літературою, іншими джерелами інформації

Тип уроку: урок – дослідження з елементом проектної діяльності.

Обладнання: мультимедійний екран, диск із фільмом С. Параджанова «Тіні забутих предків», фотокадри з фільму,музичний диск, карта України, зразки одягу малюнки до твору, плакат, штучна ялинка, різнокольорові стрічки, яблуко,

Епіграф: Можливо, в цьому світі ти лише людина, але для когось ти – весь світ(Габріель Гарсіа Маркес).

Проблемне питання: Чи може жити тіло без душі?

Хід уроку

I Організаційний момент

Добрий день, сьогодні на нашому уроці присутні гості. Діти, привітайтеся з ними, а також один з одним. Посміхніться своєму сусідові. Сідайте, розпочинаємо урок.

II Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

Габріель Маркес казав: « Можливо, в цьому світі ти лише людина, але для когось ти – весь світ». Дійсно, на приклад, для ваших батьків ви - сенс їхнього життя. Саме вам вони передадуть увесь свій досвід, а ви своїм дітям. І так буде вічно, допоки існує людство!

А зараз ми разом із Коцюбинським будемо відкривати для себе гуцульський край та вічні істини життя. Для цього ми заздалегідь дали завдання трьом групам учнів («етнографи», «міфологи», «кінокритики»). Кожна група опрацювала ряд питань, які спробує розкрити. Зверніть увагу на проблемне питання, до якого ми повернемося в кінці уроку.

Вчитель: До нас на урок завітав письменник-новатор , патріот і просто людина Михайло Михайлович Коцюбинський. Привітайте його оплесками.

- Михайле Михайловичу,учні 10 класу прочитали твір «Тіні забутих предків» і бажають поставити Вам декілька запитань.

М.М.- Добре, я уважно слухаю.

1 учень- Розкажіть, будь ласка, що надихнуло Вас до написання твору, яким зачитується не лише Україна, а й ближнє та навіть далеке зарубіжжя?

М.М.- У липні 1911 року я мав за честь відпочивати у Криворівні, де познайомився з незвичайним казковим народом – гуцулами, які мене дуже вразили.

2 учень: Михайле Михайловичу, що Ви можете сказати про свою повість та життя гуцулів, яке в ній описане?

М.М.- Та повість і є саме життя. Якось поїхав я в гори на три дні. Разом із вівчарами спав, їв, блукав з їхніми отарами та наслухався всього, чим багатий цей дивний світ. Отоді я пізнав ще одне: не сама любов тут дороги прокладає: є й сумні провалля, які виорала ненависть людська. Чув, як рід іде проти роду, ллється неповинна кров; чув, як зраджують і страждають по тім; бачив, як береже священну ватру ватаг на полонині, щоб ніяка зла сила не чинила лиха, як творить молитву кожен пастух, аби моржинка не перевелася. І вже ніяк не міг забути, як мати била своє немовля, бо гадала, що її дитину підмінила бісиця на свою. Прекрасні горді люди у хвилину розпачу ставали дикунами, відчуваючи безсилля перед безліччю життєвих негараздів.

3 учень - Поясніть, будь ласка, чому повість має саме таку назву - «Тіні забутих предків»?

М.М.- Назва твору далася мені не відразу. Я перебрав декілька варіантів назви:

1) «В зелених горах»,

2) «Тіні минулого»,

3) «Голос віків»,

4) «Відгомін предків»,

5) «Подих віків»,

6) «Голоси предковічні»,

7) «Спадок віків»,

8) «Дар предків забутих»,

9) «Голос забутих предків»,

10) «Слідами предків»,

11) «Сила забутих предків»,

12) «Тіні забутих предків».

4 учень – Ось у варіантах назв ми почули такі слова: голос, відгомін, подих, спадок, сліди, сила, тіні. А чому ж саме останнє слово, тіні, лягли в основу назви повісті?

М.М. – Здавна вважалося, що тінь є другим «я» людини, можливо, її душею. Душа-тінь здатна покидати одне тіло й переходити у тіло іншої людини, тварини або в предмет. Таким чином, головні герої твору ,Іван і Марічка- це тіні забутих нами предків, тобто Івана й Марічки, які жили в далекому минулому. Вони водночас далекі предки для тих Івана й Марічки, які житимуть у далекому майбутньому, бо в цих двох живе душа-тінь народу. Отже, Іван і Марічка – алегорія вічної коловерті життя: зернятко повинно померти в землі, для того щоб дати життя новому колоску.

Вчитель: На жаль Михайло Михайлович поспішає до інших учнів . Дякуємо Вам за те, що Ви знайшли час для спілкування із сучасними Іванами й Марічками. До побачення!

М.М.- Хай щастить!

III.Актуалізація опорних знань

Михайло Михайлович пішов, але залишив вам завдання, щоб перевірити, чи уважно ви читали його твір.

1.Бліцопитування

Зараз я кожній команді по черзі буду задавати питання. За кожну правильну відповідь ви отримаєте 2 бала. За порушення дисципліни знімаються 2 бали.

  1. З якою метою Марічка носила за поясом часник?(щоб не завагітніти);

  2. Як називається той, хто пильнує ватру? (Спузар, ватаг);

  3. Як називався пастух корів? (Бовгар);

  4. Звідки, за легендою, взявся дим; (Арідник плюнув у вогонь);

  5. Яке закінчення вислову: «Для праці будні, а свято для…» (ворожіння);

  6. Хто був земним богом; (Юра-мольфар);

  7. Чим займається Чугайстир? (обороняє людей від нявок);

  8. Для чого клали на тіло мерця мідні гроші? (на перевіз);

  9. Хто винен у смерті Івана? (сам);

  10. Що у похоронному обряді було незвичним? (веселощі);

  11. Що з сумом сповіщало про смерть? (звук трембіти);

  12. Чим була вічно заклопотана Палагна? (ворожінням);

  13. Як називався у гуцулів вогонь? (ватра);

  14. Як називається пастух овець? (чабан);

  15. Назвіть прізвище Івана (Палійчук).

2. Презентація робіт

Вчитель. – Чи були ви коли-небудь у Карпатах? Ні? Я теж не була. Тоді зараз ми здійснимо заочну мандрівку українськими Карпатами, що становлять своєрідний регіон нашої держави. Можливо, вам цікаво знати про походження назви «гуцул»? Тоді група етнографів до ваших послуг.

Етнографи:Походження назви «гуцул» остаточно не з’ясоване. Деякі вчені пов’язують його з молдавським «гоц», «гуц», що означає розбійник. На думку інших, це слово походить від «кочул» - пастух.

Історико- етнографічна територія Гуцульщини за сучасним адміністративним поділом охоплює південні частини Івано-Франківської , Чернігівської та Закарпатської областей. ( на дошці висить карта-схема Гуцульщини, на ній виділено село Криворівню. Нині там створено літературно – етнографічний музей, відомий далеко за межами України).



Вчитель: А чим займалися гуцули?

Етнографи. – Споконвіку гуцули займалися скотарством, лісовим промислом, сплавом лісу по гірських річках. Через природно-географічні особливості Карпат землеробство було розвинене слабо. Гуцули відомі художніми промислами, обробкою металу,гончарними виробами, килимарством.

Вчитель: Краса цього краю, майстерність і талант його народу відбилися й у формах традиційного українського костюма. Доведіть мені це.

1 Етнограф:Одяг населення Карпат вирізняють в окремий комплекс, адже костюм гуцулів відзначається особливою своєрідністю . Ось як про це говориться у повісті:

«Туго росла дитина, а все ж підростала, і нестямились навіть, як довелося шить штани»(штани були віковою ознакою у хлопців – 14 років, коли без них виходити на люди не можна було).

«Гачі на ньому спадають, а воно стоїть посеред хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить».

«Ледве помітний в лісовій землі, збирав квіти і косичив ними свою кресаню(бриль), а утомившись, лягав десь під сіном».

«Всі вони(гуцули) були богомільні, любили ходити до церкви і особливо на храм.

Витягалося найкраще лудіння (одяг), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гуля, яку мати обережно несла на ціпку через плече».

«Мені мама купила нову запаску…і постоли…і мережані капчурі…»

2 етнограф:

Чоловіки-гуцули носили тунікоподібну сорочку навипуск, підперезуючи її чересом- широким шкіряним поясом з металевими прикрасами і орнаментальним тисненням; гачі- штани з білогосукна, крашениці – з кольорового сукна. Найвідоміший елемент костюма гуцулів- кептар(овчинна безрукавка) і сердак (прямоспинний короткий піджак із домашнього сукна темного кольору, з бічними клинками або без них). Плечовий та верхній одяг у гуцул густо оздоблювався вишивкою, аплікаціями. З головних уборів були поширені хутряні шапки-ушанки, влітку одягали брилі – кресані, оздоблені півнячим пір’ям або квітами, зібраними в лісі. Найпоширенішим взуттям були постоли, що вдягались на онучі або панчохи з домотканого сукна. Молодь носила й чоботи. Невід’ємним елементом костюма чоловіків були шкіряна, прикрашена тисненням та мідними бляшками, торбинка, яку вішали через плече(тобівка), порохівниця(перехресниця) і топірець.

Основним елементом гуцульського жіночого костюма були: сорочка, смугасті запаски, кептар та сердак, які не відрізнялися від чоловічих. Жінки носили ще й хутряні сердаки й короткі кожушки. За взуття для всіх жінок правили постоли, які у свята одягали з панчохами(капчурами), а для дівчат – ще й чоботи. Жінки носили ногавиці – доколінниці.

Вчитель: З якою метою Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків використовує опис елементів костюма?

3 етнограф: Дійсно, опис елементів костюма часто трапляється у повісті. Автор називає той чи інший елемент, щоб показати або підкреслити вік героїв та їх соціальний стан. Так Палагна – жінка Івана, любила пишний одяг, бо була із заможного роду,і носила шовкові хустки та дорогі прикраси(згарди) не тільки в свята, а й у будень.

Святковим жіночим одягом була гугля – плащоподібна накидка з вовняної тканини. Коцюбинський підкреслює, що вона – певний символ заможності, тому її доставали зі скрині не для того, щоб одягнути, а пронести обережно на ціпку, як це робила Іванова мати, йдучи до церкви. Адже рід їх був не дуже заможним.

Вчитель: У листі до М. Горького Михайло Коцюбинський писав, що, як глибокий язичник, гуцул усе життя, до самої смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, які населяють ліси, гори, води. Група міфологів, доведіть це мені.

Міфологи:

Демонологія(міфічні уявлення про злих духів(демонів), що виникла на основі первісної віри в духів) посідає неабияке місце в житті гуцула. Вони вірять, що є люди, які знають світ духів і вміють ворожити, вірять у силу слова, в чародіїв, що спроваджують бурю, град і громи. Тому не випадково у повісті живуть і нявки, і Чугайстер,і Мольфари-чарівники, і градівник Юра, який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що не раз робила шкоду Івановій худобі.

На підтвердження сказаного я зачитаю уривок із твору:

«…Іванкові минуло сім літ, він знав вже багато. Умів знаходити помічне зілля…., знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою моржинку: оленів,зайців і серн; що там блукає веселий чугайстир, який зараз попросить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири, знав, що по скелях ховається щезник… ».

«Навкруги була пустка, самотній ліс і не видно було живої душі. Іван озирнувся назад, на скелі – і скаменів. На камені, верхи, сидів «той», щезник, скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру…»

«Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка. Йшов поруч із нею й боявся пустити Марічку вперед, щоб не побачить криваву діру ззаду у неї, де видно серце, утробу і все, як се у нявки буває…Свідомість його даоїлась. Чув, що коло його Марічка, і знав, що Марічки нема на світі, що се хтось інший веде його у безвісті, у надеї, щоб там загубити».

«Сухі гіллячки розсунулись тихо, і з лісу вийшов якийсь чоловік…Се був веселий чугайстир, добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок. Він був смертю для них: зловить і роздере».

Один з найяскравіших епізодів у повісті, що дає можливість уявити, як люди захищалися від злих духів,- Святий вечір у хаті Івана.(Зачитати с.441-442 або показати уривок із фільму)

Вчитель: За мотивами повісті «Тіні забутих предків» Київською кіностудією імені Олександра Довженка у 1964 році режисером Сергієм Параджановим було знято художній фільм, у якому головну роль зіграв Іван Миколайчук. Ця кінокартина отримала 100 різних міжнародних премій і ввійшла до двадцятки кращих фільмів світу.

Параджанов як автор сценарію та режисер вніс ряд змін у взятий за основу сюжет твору.

Група кінокритиків повинна була порівняти повість «Тіні забутих предків» з однойменним кінофільмом. Будь ласка, вам слово.

Кінокритики:

Головною сюжетною лінією фільму, як і повісті, є лінія життя Івана Палійчука.

  • Згадка у повісті про смерть Іванового брата-лісоруба Олекси від поваленого дерева у фільмі перетворилася на дійство, з якого починається школа життя головного героя – зіткнення маленького Іванка із суворою дійсністю, що до кінця, як рука мертвого Олекси, буде тримати його у своїх лещатах.

  • Кривава зустріч двох ворогуючих родів – Гутенюків і Палійчуків – на вузенькій стежці у скелі над Черемошем режисером була перенесена на церковне подвір’я.

  • Марічка у фільмі показана вагітною, що ускладнило її становище в селі, хоч про це не йдеться в повісті.

  • Далеко не найприємніший Іванів спогад про одруження з нелюбою Палагною, про що у повісті йдеться дуже побіжно, у фільмі втілений не просто в сцену колоритного гуцульського весілля, а й вдало пояснює фатальність цієї події в житті Палійчука.

  • По-різному змальована смерть Марічки.

  • У тексті Іван помирає з туги за коханою, а в екранному трактуванні головний персонаж гине від рани, заподіяної барткою підступного Юри, та від його чаклування.

3. Релаксація(прослуховування аудіозапису)

Вчитель. Послухайте мелодію Джеймса Ласта «Самотній пастух», а потім скажіть, що ви бачили, що чули, ким ви себе уявляли?

  • А мені здалося, що то співала моя душа!

4. Евристична бесіда.

Вчитель. Давайте згадаємо з вами той момент, коли Марічка поділилася з Іванком цукеркою. Чому вона віддала йому не цілу цукерку, а тільки половину? (Це означало, що Іван і Марічка- дві половинки однієї душі, тобто одне ціле).

Уявіть, що яблуко - це спільна душа Івана й Марічки. Давайте розріжемо плід навпіл. Це – душа Івана, а це – Маріччина.

Чи судилося закоханим стати на весільний рушник? (Ні, бо ,по-перше, батьки не дозволили б, а, по-друге, коли Іван через злидні змушений був піти на полонину, Марічка загинула).

Подивіться, що сталося із нашими половинками з яблука - вони стали коричневими! Чому так сталося?(Коли лезо ножа розрізає шкірку, відбувається руйнування клітин яблука, і повітря окислює ферменти цього фрукта. Процес, коли яблуко набуває коричневого кольору, спрямований на те, щоб допомогти процесу загоєння клітин.)

Скільки потрібно було часу Іванові, щоб його душевна рана загоїлася?( 6 років Іван блукав у горах, шукав смерті, але не знайшов. Потім одружився із заможною Палагною,щоб разом господарювати, проте духовної єдності між ними не було, адже його душа померла разом із Марічкою).

Рефлексія.

Отже, давайте повернемося до нашого проблемного питання: чи може жити тіло без душі? Як ви вважаєте? Аргументуйте свою відповідь.(може,не може)

Скажіть, а чому Іван не вчинив самогубство, щоб швидше зустрітися з Марічкою? (Тому що гуцули були віруючими людьми і знали, що вогонь життя повинен догоріти сам.)

Мабуть, читаючи твір, ви звернули увагу на незвичайний обряд поховання. Перегляньте епізод і прокоментуйте його.(обряд поховання складається із суму і веселощів. Після голосіння починаються ігрища при покійнику, бо люди, проводжаючи душу на той світ, і вважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя )

IV. Підбиття підсумків уроку.

Продовжте речення : «На сьогоднішньому уроці мене вразило те, що…»

V. Домашнє завдання.

Напишіть твір-роздум : «Кому пощастило більше: Ромео і Джульєтті чи Іванові й Марічці», або скласти генеалогічне дерево . або скласти кросворд за повістю.

VI. Цінування Так як наші предки вірили, що у дереві перебуває душа, то давайте на цьому вічнозеленому Дереві Життя зав’яжемо стрічки з бажаннями. І нехай здійсняться ваші мрії.



Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини

(за твором М. Коцюбинського

«Тіні забутих предків»)

Розробила та провела

учитель ЗОШ I-III ст. №9

м. Бердянська

Мамкова О. Г.


Схожі:

ГУЦУЛЬЩИНИ
Сьогодні ми з вами помандруємо стежками Гуцульщини, побуваємо і побачимо ті місця, які надихнули М. Коцюбинського на написання повісті...
Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Сьогодні ми з вами познайомимося з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», але спочатку згадаємо життя і творчість письменника....
Урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій)....
Тема. Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття. Трагічна...
ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА...
ТЕМА. ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗНОСТІ У ТВОРЧОСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ...
Долинами… Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського
М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»;розвивальна – сприяти розвиткові самозаглиблення через вивчення традицій свого народу; виховна...
Урок в темі №2 ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення...
ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою
За жанром «Тіні забутих предків» це
«Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд
За жанром «Тіні забутих предків» це
«Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд
«Неповторний привабливий край на Дніпрі»
Мета: Розширити та поглибити відомості учнів про рідний край – Дніпропетровську область та місто Дніпропетровськ; ознайомити з відомими...
Громадська організація «Всеукраїнське громадське об’єднання «Край»...
«Край» отримала лист Української Асоціації Директ Маркетингу від 19. 10. 2010р. №12 разом з проектом Закону України «Про внесення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка