|
|
Скачати 247.73 Kb.
|
|
Тема. Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття. Трагічна доля Івана та Марічки – суперечність між мрією та дійсністю. Мета: ознайомитися із історією написання, джерелами створення, композиційно-сюжетними елементами повісті; допомогти збагнути неповторність і самобутність гуцулів, розкрити пантеїзм світобачення, роль образу природи, красу людських почуттів і деспотизм антигуманних звичаїв, вагу справжніх духовних цінностей; удосконалювати навички і вміння ідейно-художнього аналізу епічного твору, його символів та образів, мовного колориту, синтезувати і аналізувати думки, сприяти розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати й вести дискусію; виховувати любов до мистецтва слова, естетичне сприйняття світу і людини в ньому, гуманістичні погляди. Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій). Обладнання: портрет М.Коцюбинського, текст повісті, відеофрагменти з кінофільму «Тіні забутих предків», картки, картка-пам’ятка, картки самооцінювання, ілюстрації учнів до твору. Теоретико-літературні поняття: повість, реалізм, імпресіонізм. Літературно-мистецькі зв’язки: п’єса В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта», кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків». Випереджувальні завдання Підготувати повідомлення: дослідження життя, звичаїв та побуту гуцулів (історія написання твору, джерела, назва)( учні-«літературознавці»); втілення мандрівного сюжету у композицію (учні-«літературознавці»); словник діалектних слів (учні-«мовознавці»); фольклорна основа твору (учні-«етнографи»); кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків»(учні-«мистецтвознавці»). Підготувати міні-проекти: «Легенди та бувальщини Карпат», «Звичаї та вірування гуцулів». Форми, прийоми, методи роботи: створення опорного конспекту, «Мікрофон», словникова робота, робота з картками, «Два – чотири – всі разом», «Мозковий штурм», «П’ятихвилинне есе», самооцінювання. «Тіні забутих предків» – чудова поема в прозі. М.Лисенко Природжений художник має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить у душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі у веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти і перетворює в золото чорні закутки розуму. М.Коцюбинський Перебіг уроку I.Організаційний етап II.Мотиваційний етап 1. Слово вчителя Природа. Її таємниці. Це цілий світ зі своїми законами. Як і в казках, легендах, переказах, так і в повісті М.Коцюбинського все оживає: ліс, гори, Черемош, незвичайні герої. Оживає казка. Казка добра і зла. Казка любові й ненависті. І їй немає ні початку, ні кінця. Тут гори, полонини, потоки рік, ліси і гуцули зі своїми звичаями, віруваннями, повір’ями. Великий митець назвав свій твір своєрідно – «Тіні забутих предків». То хто чи що є тими тінями… Можливо, міфічні істоти, бо вони такі близькі до світосприйняття гуцулів і так далеко від інших людей, для яких звичаї і вірування стали «тінями минулого». Повість стверджує перемогу добра над злом, світлих сил над темними, і ця проблема живе і сьогодні. Вона хвилює нас, адже з поступом людства не поменшало зла. Інколи здається, що воно всесильне і непоборне. Чому? Чи подолає сила людського духу правдою, стійкістю непоборне зло? М.Коцюбинський був природженим художником, «який має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить у душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі у веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти і перетворює в золото чорні закутки розуму, – писав він ніби про себе в уривкові «Павутиння». Загляньмо в душі героїв повісті, пориньмо у світ таємничого і загадкового, віднайдімо відповіді на вічні питання, які ставить перед нами життя! III. Цілевизначення і планування навчальної діяльності 1.Повідомлення теми й завдань уроку Мета уроку – дослідити незвичайний світ світосприйняття гуцулів, їхні вірування і життя, з’ясувати єдність світу природи і дітей її – Івана та Марічки, пояснювати образи і символи твору, показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур. 2. З’ясування учнівських очікувань (запис на дошці)
IV.Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу 1.Повідомлення учнів(випереджувальні завдання). Створення опорного конспекту 1.Історія написання, джерела, назва повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». 2.Втілення М.Коцюбинським мандрівного сюжету у композицію повісті В основу повісті покладений мандрівний сюжет про закоханих із ворогуючих родин, наприклад, із трагедії В.Шекспіра «Ромео та Джульєтта». М.Коцюбинський показав не своїх сучасників, а давніх гуцулів, які жили давно і вірили у чудодійні сили природи, складали міфи та легенди. Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою, бо їм судилося утілити гармонію людських душ, бути разом, не зважаючи на родову помсту, кровну ворожнечу. Єдина сюжетна лінія: життя Івана Палійчука, яке поділене на дві частини: перша – щаслива із Марічкою, друга – сита й забезпечена, байдужа із Палагною. Розкриттю головних персонажів допомагають образи природи, боротьба людини зі злими духами, обожнювання краси і зневага до буденщини. Поступово автор вводить нас у незвичайний світ вірувань, звичаїв, обрядів. Серед розкішної, наповненої лісовими духами природи зароджується почуття кохання між Іваном та Марічкою, родини яких були ворогами. Ні смерть брата, ні загибель батька не вплинули на душу хлопця так, як це вдалося спочатку маленькій дівчинці, згодом юній Марічці. На фоні чудової природи вони зображені як її діти, для яких і гратися, і працювати, і творити так природно. Перша частина життя Івана – жива природа, жива Марічка. Друга – чорний ліс, Марічка-нявка. Єднаються чоловіче і жіноче начала. Перевага – жіночого, бо ні на цьому світі, ні на тому Марічка не відпускає коханого. Автор змалював реальне життя гуцулів на полонині, в селі із збереженням вірувань, звичаїв, обрядів гуцулів. Для них звичайною є зрада Палагни, бо це не страшний гріх. Тяжчим є ворожіння Юри-мольфара на життя Івана, який шукає розради в лісі. Там він зустрічається з чугайстром, від якого рятує Марічку-нявку, а сам падає у прірву. М.Коцюбинський обіграв три основні складові життя гуцулів: вогонь, землю і воду. Особливостями композиції є зображення духовного і матеріального світів, розкриття суті душі людини на прикладі всеохопного кохання. «Мікрофон». Узагальнювальні питання
3. Кінофільм С.Параджанова «Тіні забутих предків» Київською кіностудією ім. О.Довженка було знято художній фільм. Сценаристами стали Сергій Параджанов та Іван Чендей. Естета в літературі М.Коцюбинського поставив естет в українській культурі С.Параджанов у 1964 році. Він вніс ряд змін у взятий за основу сюжет. Прелюдією є смерть брата Івана Палійчука від поваленого ним дерева. Це пролог, дійство, ключ до розуміння маленьким хлопчиком жорстокості життя і невідворотності долі. Трагічну зустріч ворогуючих Палійчуків та Гутенюків автор переніс на церковне подвір’я. Марічка показана вагітною, з неї глузують люди. Зустрічі з Палагною, гуцульське весілля розширюють життя героя, ведуть його до трагедії. У 1965 році фільм отримав нагороду Британської академії, приз у Римі, а на Міжнародному фестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Плато завоював найвищу нагороду. Кінокартина здобула 100 різних міжнародних премій і ввійшла до 20 кращих фільмів світу. С.Параджанов прагнув правдиво відтворити побут, звичаї, сприйняття гуцулів до найменших дрібниць. Фільм насичений «фольклорним матеріалом і атрибутами народної етики»(І.Дзюба). Оператор Юрій Ільєнко, кіноактори І.Миколайчук, Лариса Кадочникова – справжні майстри кіно, вся група «воювала за ідею, за фільм, за майбутнє»(Ю.Ільєнко). Прем’єра відбулася після «хрущовської відлиги» у 1972 році. Почалися політичні репресії проти національно свідомої інтелігенції. Після перегляду фільму поет Василь Стус відверто і сміливо виступив на захист скривджених, звернувшись до присутніх зі словами:»Хто проти тиранії, встаньте!» Підвівся увесь зал. І пішло круговертю життя сміливця В.Стуса. Це був протест проти тоталітарної системи. Отже, фільм пробудив душі людей, національну самосвідомість і гідність, усвідомлення себе народом. 5.Словник діалектних слів Плай – гірська стежка. Полонина – значна ділянка без лісу, яку використовують для пасовища та сінокосу. Маржинка – худоба. Флояра – різновид сопілки, що має майже метрову довжину і поширена в Карпатах. Крисаня – капелюх, бриль. Спузар – казкар, знавець і оповідач легенд. Легінь – парубок, юнак. Черес – широкий, шкіряний пояс, зшитий із двох ременів так, що має всередині порожнину для грошей. Нявка – мавка. Чугайстер – добрий лісовий дух. Щезник – злий дух, лісовик. Арідник – злий дух, нечистий. Мольфар – чаклун, чарівник. Ватра – вогнище, багаття. Царинка – обгороджений сінокіс біля оселі. Гоц – водоспад. Габа – хвиля. Вориння – огорожа з дерев’яних лат. Недеї – дикі верхи гір. Афини – лісові ягоди. Челядь – жінота. Плови – негода, дощі. Струнка – намет для доїння овець. Опорний конспект
|
|
Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» Сьогодні ми з вами познайомимося з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», але спочатку згадаємо життя і творчість письменника.... |
ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА... ТЕМА. ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗНОСТІ У ТВОРЧОСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ... |
|
Долинами… Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»;розвивальна – сприяти розвиткові самозаглиблення через вивчення традицій свого народу; виховна... |
Урок сприймання та засвоєння нового матеріалу з випереджувальним... Тема. Андрій Малишко. Життєва стежина поета і його пісні, що стали народними. «Пісня про рушник» |
|
Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні... ... |
ГУЦУЛЬЩИНИ Сьогодні ми з вами помандруємо стежками Гуцульщини, побуваємо і побачимо ті місця, які надихнули М. Коцюбинського на написання повісті... |
|
Урок в темі №2 ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення... ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою |
Урок засвоєння нового матеріалу. Обладнання : Портрет Івана Багряного, роман «Тигролови» ... |
|
За жанром «Тіні забутих предків» це «Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд |
За жанром «Тіні забутих предків» це «Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд |