|
|
Скачати 123.13 Kb.
|
|
Тема: Карпатські Ромео і Джульєтта, або вічна таїна кохання ( За повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» ) Х І Д У Р О К У І. Організаційний момент ІІ. Мотиваційний етап
Сьогодні ми з вами познайомимося з повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», але спочатку згадаємо життя і творчість письменника. Додому я вам задавала вивчити біографію М. Коцюбинського.
дитячі та юнацькі роки Михайла Коцюбинського 1. Михайло Михайлович Коцюбинський народився у Вінниці у сім’ї урядовця 17 вересня 1864 року. На жаль, дитинство його не було й бути не могло щасливим: батько без тями пив, а багатодітна сім’я жила у страшних злиднях. Проте майбутній талант у Михайлика проявився дуже рано. Він любив народні пісні, сам складав і виспівував наївні дитячі співаночки. З великим задоволенням слухав кобзарів і лірників, багато читав. А у підлітковому віці пробував писати великий прозовий твір про фінів. 2. Авторитету у Вінниці батько не мав, його звільняли мало не щомісяця з усе нижчої за рангом роботи. Поки не запропонували посаду волосного писаря в селі Радівці; це образило і навіть отямило батька аж настільки, що він на якийсь час кинув пити, а згодом отримав значно кращу посаду в місті Бар. Мати почала дорікати чоловіка, що Михась досі поза школою, хоч його ровесники давно вчаться, і на сімейній раді вирішили найняти синові приватного вчителя Богачевського, який так попрацював з підопічним, що Михайлика прийняли відразу до останнього класу трирічної школи. Додаткове запитання Чому саме Михайло з юних літ змушений був утримувати сім’ю? 3. У цей час батько став звичайнісіньким волоцюгою, кинув дружину з дітьми, ходив по селах, жебрав або писав скарги чи просьби за випивку в шинку. Як не було тяжко матеріально, Михайло закінчив бурсу, навіть вступив до духовної семінарії, але мусив покинути навчання, бо треба було утримувати осліплу з горя матір і молодших дітей. Михайло підробляв репетиторством, але думав не тільки про хліб насущний. Із сімнадцяти років він уже мав контакти з революціонерами. 2. Розкрийте етапи творчого росту письменника і дайте огляд його творчості 4. Незважаючи на матеріальні нестатки. Коцюбинський починає займатися літературною творчістю. Першим його твором стало оповідання «Андрій Соловійко, або Вчениє світ, а невченіє тьма». У 1890 році Михайло Коцюбинський познайомився з Іваном Франком, почав друкуватися у львівській пресі. Займається перекладацькою справою. З реальних дитячих доль списані були фабули, портрети і вчинки героїв оповідань М. Коцюбинського «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник». 5. У цей час Михайло Коцюбинський стає відомим в Україні завдяки публікації повісті «На віру». Сам автор наче причащається до українського красного письменства тим, що відвідує могилу Шевченка і приносить клятву продовжувати його справу. Основні твори Коцюбинського були написані в Чернігові, це такі як – «В путах шайтана», «Відьма», «Він іде», «Подарунок на іменини», «Fata morgana», «Intermezzo». Окремими книгами вийшли збірки оповідань «В путах шайтана», «По-людському». Додаткове запитання Що ви можете сказати про Коцюбинського як тонкого спостерігача людського життя? 6. Хвороба серця змушувала М.Коцюбинського витрачати кошти і час на вкрай необхідне лікування. Галицькі друзі запросили Коцюбинського скористатися карпатськими курортами, і в 1911 році він приїхав у Криворівню, суттєво поправив своє здоров’я та ще й зібрав матеріали про побут гуцулів і про опришків. На хвилі яскравих вражень, повернувшись додому, Коцюбинський написав повість «Тіні забутих предків», яка досі в нашій літературі вважається найкращою про жителів Карпат. Зі слів Івана Франка можна зрозуміти, що М.Коцюбинський насамперед був тонким спостерігачем людських душ та життя: «…Коцюбинський розширив обрій української повісті… Він дав нам прегарні малюнки з життя наших південних сусідів румунів і татар, доторкнув життя наших гуцулів…» «Хто щасливий?» запитував в одній із своїх поезій у прозі «Пам’ять душі» Михайло Коцюбинський, і відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти». Михайло Коцюбинський був саме такою людиною.
Зачитування епіграфа Тема: Карпатські Ромео і Джульєтта або, вічна таїна кохання (За повістю Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків») ( тему запишемо у зошити) Усе залежить від людських зіниць – в широких відбивається епоха, у звужених – збіговисько дрібниць. Ліна Костенко (епіграф так само запишемо ) Мета: познайомити учнів зі змістом та композиційно-сюжетними тонкощами твору. Розкрити образи Іванка та Марічки. Прищепити любов до природи. Виховувати в учнів уміння делікатно ставитися до почуття кохання. Поглибити вивчене про характеротворення образів-персонажів. Сьогодні ми познайомимося зі змістом повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Розглянемо образи Іванка та Марічки, відчуємо любов гуцулів до природи, розкриємо для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомимо вагу справжніх духовних цінностей у житті людини. IY. Опрацювання навчального матеріалу Кого називають в українській літературі: Дочкою Прометея - Лесю Українку; а хто такий - Каменяр - Іван Франко; а як називають Тараса Григоровича Шевченка – Кобзар. А Михайла Коцюбинського називають Сонцепоклонник, тому що в усіх творах, повістях, новелах, оповіданнях перемагає завжди добро, любов, світло, сонце і саме така є повість «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського - художника, письменника-людинознавця, митця-дослідника вабили Карпати. Задум написати повість із життя гуцулів народився у М. Коцюбинського під час його перебування в гірському селі Криворівня, на Гуцульщині, яке вважалося українською Меккою, оскільки туди влітку з’їжджалися відпочивати письменники з усіх українських земель. А хто мені підкаже. В якому словнику можна знайти значення слова Мекка? 7. Словник іншомовних слів. Мекка – священне місце для всіх мусульман, центр ісламу, місто на Заході Саудівської Аравії. Найбільшою святинею Мекки є храм аль-Кааба. За легендою, вважається, що саме в Мецці народився ісламський пророк Мухам мед. Кожен мусульманин вважає за честь хоч раз у житті побувати в Мецці. Молодець! Дуже цікава і повна відповідь. Так, дійсно, село Криворівня - було українською Меккою. (Пишемо у зошити Михайла Коцюбинського - художника, письменника-людинознавця, митця-дослідника вабили Карпати. Задум написати повість із життя гуцулів народився у М. Коцюбинського під час його перебування в гірському селі Криворівня, на Гуцульщині, яке вважалося українською Меккою, оскільки туди влітку з’їжджалися відпочивати письменники з усіх українських земель.) Письменник зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї й обряди, легенди й повір’я. Весь час він проводив у мандрівках, бував у горах, повертався з полонини з квітами. Коли селяни висловлювали подив на його допитливість, то він відповідав, що хоче написати правду про гуцульське життя. Коцюбинський був зачарований віруваннями гуцулів, їхньою не зіпсутістю прогресом, гідністю, самоповагою, трепетним ставленням до почуття любові. Назва повісті виникла не відразу. Перша – «В зелених горах», не вдовольнила письменника. Було багато назв, але Коцюбинський зупинився на назві «Тіні забутих предків», бо вона натякає на загадковість, казковість і дихання віків, вона найвлучніша. Предки забуті, але їхні болі й радощі, шукання тінями живуть і зараз повторюються в нас (записати в зошити). Послухайте, як Коцюбинський описує природу Карпат. Його вражають, «гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби». Коли пливуть хмари, їх «лице» видається письменникові рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека», «Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим зеленим вогнем», «В тихих місцях Черемош як сивий віл, а там, де йому твердо лежати, він скаче скажено з каменя на камінь». Уся природа одухотворена. Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Давайте з вами побуваємо у тому таємничому природному світі, Гуцульщини, яка вона гуцульська земля? (диск ) Не можна не закохатися у гірський край, що відкриває перед нами первозданну красу. І не даремно я запросила до нас на урок Петра Івановича, бо він багато років прожив у тих краях. Життя цих українців проходило поруч з життям вашого майстра. Так хай же він розповість про цих незвичайних людей. Будь ласка Петро Івановичу! Спасибі Вам! М. Коцюбинський – художник, психолог. Його не задовольняє малювання хай найчарівнішого казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе. Ви прочитали повість, то ж скажіть, будь ласка, про що ж ця повість? - про нестихаюче воронування Палійчуків і Гутенюків; - про палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів – Івана і Марічки; - про тіні забутих предків і їхній вплив на людське життя ; - про утвердження духовного начала в людині; - про підтримку людини землею і космосом; - про добро і зло; - про народження, любов і смерть (пригадаймо народну думку: тричі людина буває дивною… народжуючись, люблячи і помираючи) А отже можна сказати, що ця повість про життя! Так, очевидно, це поема життя… Про життя в усіх його вимірах… На основі фольклорного матеріалу автор повісті показав дотримання гуцулами звичаїв та обрядів під час різних свят, описав ворожіння й ритуали, що нібито допомагали у боротьбі зі злими духами, які могли зашкодити господарству чи здоров’ю гуцулів. У повісті незримо сплітаються дійсність і вигадка, реальне й фантастичне. Вже з перших рядків ми знайомимося з героями повіті, це – хлопчик Іван та дівчинка Марічка. Хто нам розповість, що нам відомо про Івана? 8. Ще з народження Іван, який був дев ’ятнадцятою дитиною гуцульській сім’ї Палійчуків, лякав матір та родичів неприродно розумним глибоким поглядом. Це викликало в людей містичні згадки про підкинутих нечистим дітей. Змалку полюбив хлопець самотою ходити лісом, заглядаючи в його казкові таємниці. Скоро він уже знав, що світом владарює арідник (злий дух), кругом повно лісовиків. Світ уявлявся йому казкою, наповненою безліччю таємничих істот. Хлопець грав на сопілці, випасуючи худобу, але та музика не задовольняла його, хотілось якоїсь незвичайної мелодії. Одного разу він почув, як грає на флоярі щезник. Цю мелодію він зміг повторити на сопілці. Фантастичні уявлення хлопчика для нього є реальними знаннями про світ. Для Іванка, ніби для давнього язичника, уся природа сповнена живої таємничої сили: «Всякі злі духи заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина або на маржинку, щоб зробити їм шкоду». Напевно, й для інших гуцулят світ був як казка, яка не закінчувалася дитинством. У дорослому віці фантастичні уявлення не зникають , а набирають інших форм. Але треба сказати, що Іван Палійчук вперше зустрічає Гутанюкову Марічку в екстремальній ситуації: їхні родини зійшлися в кривавому двобої, під час якого загинув Іванів батько. Ворожнеча двох родів – Палійчуків і Гутенюків – це руйнація родової свідомості. Роди ворогують, але самі вже не пам’ятають через що. Трембіти часто ридали, сповіщаючи про смерть. Можливо , то голос предків застерігав, що честь боронити треба, але не убиваючи, не руйнуючи рід. І що ми бачимо ? Що 9. Іван вирішив помститися й набити чужу дівку. Він зустрів дівчину з роду Гутенюків і спочатку став її бити, але вона повела себе мирно, тому вони розговорилися. А потім стали разом пасти овець. Хлопець грав на флоярі, а дівчина складала пісні. Іван змалку знає безліч казок, легенд, бувальщин про мавок. А Марічка з підліткового віку творить прекрасні коломийки. Коломийки супроводжують гуцулів від народження до смерті, у свято і будень. Так і Марічка виспівує про своє чисте й палке кохання. Про мрії і сподівання на щасливе одруження, про довкілля та буденні справи. Кохання Марічки й Івана зароджується на тлі споконвічної ворожнечі родів, родової помсти і, зрештою, протиставляється цій ворожнечі. Діти природи, швидкі й запальні. Гуцули довго пам’ятають і добро, й образи. Битися до крові за честь свого роду – означало захистити гідність, тому це схвально сприймалося земляками, бо жити з потоптаною гідністю вважалося ганебним. Коли Іван та Марічка підросли, між ними зародилося кохання. Хто нам нагадає, як про це розповідається в повісті? 10. Іван і Марічка – герої твору – це справжні діти природи, яку вони сприймають. Як живу істоту, чарівну і загадкову. Обоє вони щедро обдаровані люди. Їм властиве тонке відчуття стобарвної і сто звукової природи. Щирість сердець і доброта, любов до пісні і музики, здатність самим творити веселі і сумні співаночки. З дитячої дружби маленьких пастушків у пору юності Івана й Марічки розквітло їх ніжне і глибоке кохання, яке спалахнуло, як блискавка. І трагічно обірвалося. Бо Іван мусить йти у полонину найматися, тому він прощається з Марічкою. Працюючи вівчарем , хлопець часто згадує кохану, її пісні. Дівчина так само тужить за милим. Особливо сумними у той час стають Марійчині коломийки. Глибоке почуття закоханої пари руйнує трагічна подія: за день до повернення Івана додому Марічка переходила Черемош й була знесена водою під час раптової повені. Довго шукав Іван коханої, не вірячи в її загибель, потім знайшов її тіло. Як же склалася доля Івана далі? Будь ласка. 11. Після цього він надовго зник, не було чутки про хлопця шість років. Дівчата вже склали пісні про кохання та смерть Івана та Марічки, бо думали, що Іван загинув з горя. Нарешті на сьомий рік він з’явився худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, змучений, але спокійний… Розповідав, що спочатку пастушив у різних містах, рятуючись від горя заробітками й тяжкою працею. Ще з рік так походив, а відтак оженився. Треба ж було газдувати… Одружується Іван з Палагною, з любові чи ні? Чи була Палагна Іванові парою? Жити з Палагной то потрібно було стати Івану таким, як вона. А це означало, що треба було знищити свою душу. Цього він зробити не міг. 12. Коли повертається Іван до села, одружується з Палагною – однією з найбагатших у селі наречених. Вона була з багатого роду, добра господарка, але щастя йому не принесла. Іван «не був жадний до багатства – не на те гуцул живе на світі – саме плекання маржинки сповняло радістю серце». Відсутність дітей у сім’ї Івана й Палагни не особливо засмучує подружжя. Але Палагна не була вдоволена своїм мрійливим чоловіком, який все більше любив пасти худобу, а не ходити коло хати. Не розуміла вона й Іванових пісень. Згодом Палагна стала коханкою сусіда Юри. Іван же все більше марнів. Він блукав горами, й йому здавалося, що Марічка кличе його. Без Марічки –мрії життя йому немає… 13. Іван не може забути Марічку, постійно ніби бачить її наяву, розмовляє з нею, чує любий голос: Згадай мні, мій миленький, Два рази на днину, А я тебе ізгадаю Сім разів на годину.. Саме голос дівчини, що лунає десь з глибини моря смерекової глиці, стогін, в якому був «поклик кохання і муки», змусив Івана забути про обережність. І він, стрибаючи по виступах скель, скочуючись у гарячому тумані бажання, зривається в провалля. Велика туга за щасливим минулим, душевний протест проти безрадісного животіння приводять Івана до передчасної смерті. Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна, щастя і трагедія Івана й Марічки, цих українських Ромео і Джульєтти. Згадайте. Будь ласка. З якого англійського твору ці молоді закохані? Так. це Вильям Шекспир «Ромео і Джульєтта» - шедевр, яким зачитуються всі покоління: і ті на кого чекає перше кохання, і ті до кого воно вже прийшло, і ті , хто згадує щасливі миті свого життя. Як що провести паралель між сюжетами цих творів, сім’ї Палійчуків і Гутенюків – дуже схожі на конфлікт сімей – Монтеккі й Капулетті. Давайте визначимо проблематику твору:
(запишемо у зошити проблематику твору) Ідейний зміст повісті:
природою, бачити її красу. Y. Підсумковий етап Отже, можна зробити висновок опрацьованого матеріалу на уроці. Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав : «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник». Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду. Саме цей фільм ви подивитесь на наступному уроці. Запрошуємо і гостей припасти до дивної краси краю Гуцульщини, і пірнути у чарівний світ людської любові , страждань і життя. YI. Рефлексійно – оцінювальний етап 1. Рефлексія. Завершуємо наш урок такими словами «З’явився на світ – отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя – у самому акті життя, в його індивідуальній неповторності». Чар художнього слова Михайла Коцюбинського нікого не залишає байдужим, чимало хто зможе розгадати його Тайну сподіваюся, що вам це вдасться, схилившись над сторінками повісті «Тіні забутих предків». 2. Оцінювання YII. Домашнє завдання: - написати твір-мініатюру «Роль гуцульського колориту в повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дякую за приємні хвилини спілкування з вами. |
|
Урок засвоєння нового матеріалу (із використанням проектних технологій).... Тема. Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» – пісня про казковий світ природи, про найсвітліші людські почуття. Трагічна... |
ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА... ТЕМА. ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ «ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНІ ДЖЕРЕЛА ОБРАЗНОСТІ У ТВОРЧОСТІ М. КОЦЮБИНСЬКОГО (НА МАТЕРІАЛІ ПОВІСТІ... |
|
Разом із Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні... ... |
Долинами… Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»;розвивальна – сприяти розвиткові самозаглиблення через вивчення традицій свого народу; виховна... |
|
ГУЦУЛЬЩИНИ Сьогодні ми з вами помандруємо стежками Гуцульщини, побуваємо і побачимо ті місця, які надихнули М. Коцюбинського на написання повісті... |
Урок в темі №2 ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення... ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою |
|
За жанром «Тіні забутих предків» це «Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд |
За жанром «Тіні забутих предків» це «Тепер має бути тихо у стаї, двері замкнені… поки ватаг чаклує». Так письменник говорить про обряд |
|
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.... Вимоги до структури біобібліографічних покажчиків та їх змісту : методичні рекомендації / уклад.: І. Зарванська; відп за вип. В.... |
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО Спеціальність: 010103 "Педагогіка і методика середньої освіти. Технологічна освіта" |