ГУЦУЛЬЩИНИ


Скачати 116.84 Kb.
НазваГУЦУЛЬЩИНИ
Дата07.01.2014
Розмір116.84 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Туризм > Урок
ЛІТЕРАТУРНА ЕКСПЕДИЦІЯ СТЕЖКАМИ

ГУЦУЛЬЩИНИ

(Разом із М. Коцюбинським відкриваємо для себе

гуцульський край та вічні істини)

Урок у 10 класі
Мета: розширити знання учнів про твір М. Ко-

цюбинського, сприяти його глибшому

сприйняттю, розкрити дивовижний світ

Гуцульщини; розвивати навички творчої

роботи, вміння аналізувати, зіставляти,

робити висновки; виховувати допитли –

вість, інтерес, повагу до звичаїв, тради-

цій народу.
Очікувані результати:

Знати: цікаві сторінки біографії М.Коцю-

бинського, тему повісті та пробле-

матику;

уміти: пояснити обрану автором назву твору,

аналізувати й оцінювати образи,

життєві ситуації;

цінувати: творчість М. Коцюбинського, при –

роду як джерело життя та естетич-

ної насолоди, звичаї та обряди

наших предків.

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, виставка

творів письменника, кадри та уривки

з художнього фільму «Тіні забутих

предків» С. Параджанова , відеофільм

про Карпати, географічна карта,

ілюстрації до твору, карта експедиції,

текст твору.

Перебіг уроку

І. Організація початку уроку.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

  • Сьогодні ми з вами помандруємо стежками Гуцульщини, побуваємо і побачимо ті місця, які надихнули М. Коцюбинського на написання повісті «Тіні забутих предків», відчуємо казковість карпатського життя. Отже, тема уроку « Разом із М.Коцюбинським відкриваємо для себе гуцульський край та вічні істини».


(Під мелодійну музику звучить вірш)

Українські Карпати,

Гірські нескорені вершини,

Які занурились у хмари.

Ліси дрімучі, полонини,

Старі колиби і кошари.
Вітри ласкаві та сердиті,

Духмяні трави запашні.

Громи ревуть несамовиті,

Струмок дає води душі.
Стрімкі потоки, водоспади,

Могутні скелі, спів трембіти.

Я йду до Вас, мої Карпати,-

Одні такі на цілім світі.

ІІІ. Основний зміст уроку.

  1. Перегляд відеофільму про Карпати.

  • Зараз вашій увазі пропонується переглянути відеофільм про мальовничість та чарівність тих місць, куди ми з вами помандруємо.




  1. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Якою ви бачите мету нашої експедиції?

  • Що б ви хотіли з’ясувати на уроці?

  • Вирушаючи в літературну експедицію, нам потрібна карта маршруту.

Карта маршруту

Історія створення повісті «Тіні забутих предків»

Образи повісті.

Проблематика твору.

Особливості мови твору.


  • Отже, карта є, мету поставили, але перш ніж вирушати, необхідно перевірити «спорядження» - знання тексту твору. Зробимо ми це за допомогою літературного диктанту.

  1. Літературний диктант.




  1. Характеристикою якого персонажа повісті є слова: «Світ здавався йому казкою, повною чудес, таємничою, цікавою і страшною… Знав, що на світі панує нечиста сила…»?

  2. Яка подія жила в пам’яті Іванка: смерть батька чи зустріч з Марічкою?

  3. Пісні якого жанру співала Марічка?

  4. Хто такий спузар на полонині?

  5. Що на полонині вважалося святим, тим, що «боронить від усього лихого»?

  6. З якою родиною ворогувала сім’я Палійчуків?

  7. Скільки років після смерті Марічки Іванко «блукав горами»?

  8. «Худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний» - так Іванко виглядав після…

  9. Укажіть ім’я персонажа, характеристикою якого є слова: «…була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю».

  10. Що примусило Іванка одружитися з Палагною?

  11. З якою міфічною істотою танцював Іванко, коли йшов за привидом Марічки?

  12. В образі якої міфічної істоти Іванкові привиділася Марічка?




  1. Взаємоперевірка та оцінювання диктанту.

  1. Іванка

  2. Зустріч з Марічкою

  3. Коломийки

  4. Той, хто підтримує вогонь

  5. Вогонь

  6. Гутенюки

  7. 6 років

  8. Повернення

  9. Палагна

  10. Треба було газдувати

  11. З Чугайстром

  12. Нявка (Мавка)




  1. Перший етап експедиції.

  • «Спорядження» в порядку,можна вирушати. До першої зупинки нас доведуть «історики» та «географи».

  • Природа Карпат первозданна. Тут збереглися звичаї,традиції,фольклор. Гори сягають вершинами неба,а також високі своїм духом,неповторними піснями – коломийками,дзвоном гірських потоків,широкими полонинами.

Гірська система Карпат простяглася від Братислави (Словаччина) і закінчується на Південному Сході у Румунії.

Назва Карпати походить від назви фракійського племені «карпи»,що проживали у 3-4 ст.н.ери. Довжина Карпат приблизно 1500 км. У Північно-Західній частині їхня ширина становить 240 км,а в Північно-Східній,де розташовані українські Карпати вона звужується приблизно до 100-120км. Середня висота українських Карпат 1000м. Найвища гора Говерла,її висота – 2061м.

Край первозданної краси,легенд,працьовитих гуцулів,які довго були язичниками.

Як говорив кінорежисер фільму «Тіні забутих предків» С.Параджанов: «Життя серед природи,боротьба зі злими силами гірничих лісів,річок зробила гуцулів своєрідними,неповторними».

Головний символ на всіх заходах – гуцульська трембіта,довга труба довжиною до 4м. Вона сповіщає початок і кінець дня,про народження і смерть,трембіта є на весіллях,на різних заходах.

Ось саме тут загубилося невеличке,мальовниче село Криворівня,воно майже не змінилося з тих часів,коли тут двічі в 1910 і 1911 рр. побував М.М.Коцюбинський. Все побачене і почуте вразило письменника,що він писав: «Якби ви знали,яка велична тут природа,яке первозданне життя… Скільки тут красивих казок,повір’їв,сказань,символів. Збираю матеріал,переживаю природу,дивлюсь,слухаю,учусь». (Лист від 27.07.1911 р. Максиму Горькому)

«Гуцули – оригінальний народ з багатою фантазією,зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води», - писав він у листі до І. Франка.

Письменник зустрічався з гуцулами, вивчав їхні звичаї, побут, легенди, повір’я, фольклор, записував говірку, проймався духом гірської природи і кожного разу з його вуст зривалося слово «казка».

Саме в Криворівні 1910 року у автора виник задум написати повість, а у 1911 році автор закінчив роботу над своїм твором, де і розгорнулися події в повісті « Тіні забутих предків». Були різні назви цього твору: «В зелених горах», «Голос віків», «Сила забутих предків», але автор зупинився на назві «Тіні забутих предків»,бо вона натякає на загадковість,казковість,дихання віків,що авторові хотілося розказати і що збереглося донині…

Заголовок вказує на злободенність порушених проблем. Предки забуті,але їхні болі й радощі,шукання тінями живуть і зараз,повторюються в нас.

У повісті Гуцульщина вимальовується такою,якою сприймали її гуцули,які вірили,що природа одухотворена,жива,діюча,заселена добрими і злими духами.

Головне в сюжеті твору – короткочасне,як весна,щастя і трагедія Івана та Марічки,цих українських Ромео і Джульєтти. Як і у трагедії Вільяма Шекспіра,вони були дітьми ворожих родів. Іван Палійчук і Марічка Гутенюк палко покохали один одного,але життя їх закінчилося трагічно,і щастя вони не зазнали.


  1. Другий етап експедиції.

  • На цьому етапі маршруту нашими помічниками будуть знавці людських душ – «психологи»,які допоможуть розкрити внутрішній світ героїв повісті.

  • М.М.Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняє тільки малювання казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини,зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини,особливості духовного світу цікавлять письменника,насамперед звідки в людини з’являються фантастичні уявлення,що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків? Як вони зберігаються протягом усього життя? На ці питання намагається дати відповідь письменник уже на перших сторінках твору,зокрема, показуючи формування характеру головного героя Івана Палійчука,його світосприйняття.


Образ Івана

У сім’ї Палійчуків народилося незвичайне немовля. Іван був дев’ятнадцятою дитиною у цих людей і якоюсь чудною, кричав по ночах і вдень, бачив «якесь далеке і невідоме». Він весь у владі природних і надприродних сил. Тому семи років він почув незвичайну музику природи, що народжувалася в ньому самому, але йому здавалось, що цю пісню виконує щезник, про якого він чув від дорослих. А тому свою власну художню обдарованість Іван сприйняв за надприродну силу. Цьому сприяла прекрасна природа Карпат, складовою частиною котрої і є люди, тож Іванові здавалось, що йому відповідав Черемош, що кипів і збирав сум смерек та «ніс його долом і оповідав». Так герой мовби запозичує у природи її властивості.

Все ж обставини життя перешкоджають розвиватись творчому обдаруванню Івана. Мати запідозрила, що це не її дитина, що він «обмінник», тобто «хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня». Як бачимо, людьми володіє первісний страх перед усім невідомим, замість того, щоб пізнавати його. Не про творчість думають дорослі, а про відвічну ворожнечу поміж родами Гутенюків і Палійчуків, бо вони повністю у владі старовинного страху та ворожнечі. Навіть Іван , коли в бійці похитнувся і впав його батько, кинувся бити «Гутенюкову дівку», котрій було так само мало років, як і йому, й котра стала потім його єдиним і палким коханням.

Образ Марічки

Донька Гутенюка,котрий вбив Іванового батька,не винна в старій ворожнечі двох родів. Вона «тряслась з жаху біля самого воза»,коли Іван ударив її,а тоді «дівчинка…подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором» і заговорила до нього спокійно. Цей спокій і подіяв на Івана,що поклало початок дружби, котра переросла в палке та щире кохання. Так ламаються старі уявлення про «кровне воронування», але саме це й «не подобається потойбічним силам,що помстилися закоханим».

Якщо Іванову увагу та його духовне бачення світу відволікали полонина,ватра, «маржинка», ватаг,то у Марійки таких можливостей не було. Як і більшість жінок,вона жила своїм внутрішнім почуттям,доки його живили реалії дійсності.

Як бачимо,загадкова смерть героїні має свою конкретну причину: не було поруч милого,стало нічим жити. Отже,Марічка не лише надає більшої значущості своєму коханню,ніж Іван,але й глибше розуміє та серцем відчуває неможливість його щастя через родові сварки:Гутенюки ніколи не віддадуть її за Палійчука. Ось чому вона в розпачі йде до Черемоша,що наче й чекав на неї,аби затягти до себе,забити водою її дихання,котре,врешті,було й не таким уже сильним.

Образ Палагни

Краса природи й поезія кохання для Палагни чужі, в ній немає нічого романтичного, вона «була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом…» - так каже автор. Додамо, що її внутрішнє життя спить, просинається лише інстинкт. Тому вона потягнулась до Івана, а потім до Юри, що здався їй винятковою людиною, котра вміє чаклувати.

Як і всі гуцули, Палагна визнавала потойбічні сили, зокрема своєрідно – Бога. Вона швидко забула про подружній обов’язок, після того, як на Теплого Юрія вийшла гола на двір, а Юра – мольфар побачив її. І хоч Палагна не відразу віддалася йому, але «стояла безсила, зомліла, уперто дивилась у дві чорні жаринки…» А наступної випадкової зустрічі з ним вона, зачудувавшись його здатністю «зупиняти» хмари, вже сама віддається мольфару, хоч десь підсвідомо й розуміє, що порушує не лише подружній обов’язок, але й Божий. Дуже легко вона стала не лише тілесною, але й духовною бранкою чужого мужчини, хоч і знала, що це чародій, навіть пишалася з цього, бо «він був земним богом» для неї.

Свою зраду, свою душевну ницість Палагна пояснює простою хіттю: «То вже мені і погуляти не вольно… Раз жиємо на світі…» - каже вона Іванові.Але це не виправдовує її, бо вона нізащо не лише тіло занапастила, а й продала свою душу чортові. Отже, свою моральність Палагна таки втратила, хоч як би вона потім не «побивалась», побачивши мертвим свого чоловіка. Та не дуже вона й плакала. Її турбувало найбільше те, «з ким же я буду тепер газдувати, з ким буду худібчину доглядати». Не випадково один із розділів про неї закінчується словами: «Так йшло життя худоб’яче й людське, що зливались докупи, як два джнрнльця у горах в один потік». Але цей вислів можна розуміти не лише як обмеженість Палагниного життя, але й як свідчення найщільнішого взаємозв’язку людини з природою.


  • З’ясувавши історію Палагни, скажіть, чи можна виправдати її поведінку?




  1. Перегляд уривків із художнього фільму «Тіні забутих предків»

  • А зараз трохи перепочинемо, переглянемо уривки з фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». Переглядаючи кінокадри, запитайте себе, чи такими ви уявляли героїв повісті.




  1. Третій етап експедиції.

  • Вирушаємо далі, і цей відрізок шляху нам допоможуть здолати «літературні критики»

Жанр: повість – притча

Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна,

щастя, трагедія Івана та Марічки,

яких називають карпатськими Ромео

та Джульєттою.

Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх

звичаїв, побуту, фольклору, показ

єдності людини і світу природи.

Ідея: гімн природі, чистоті людських взаємин і

почуттів, засудження бездуховного життя,

обмеженого дрібними потребами й інтере –

сами.

Проблематика твору:

  • гармонія між людиною та світом природи;

  • життя і смерть, добро і зло;

  • проблема зради;

  • сила кохання і неможливість існування без нього;

  • вплив мистецтва на людину;

  • роль праці в житті людей;

  • стосунки батьків та дітей;

  • язичество ти християнство.




  1. Четвертий етап експедиції.

  • І ось ми наблизилися до кінцевої зупинки нашої експедиції. Нас уже зустрічають «мовознавці – діалектологи».

Особливості мови повісті

  • Мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру, світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики – це вкрай необхідний засіб відтворення колориту Гуцульщини, її духу. Дивна лексика не заважає сприйняттю, вона заворожує, бере у полон музикою слова.

Колоритна мова, наповнена численними діалектами, - це надбання гуцульського народу, частина його світосприйняття. Тому й не дивно, що М.Коцюбинський на сторінках своєї повісті «Тіні забутих предків» використовує лексику гуцульського краю.

Використовуючи діалектизми, автор змушує читача побачити гори і ліси й тих, хто їх населяв, очима гуцулів, у яких склався власний погляд на природу і світ. Тому вживаються слова «щезник», «чугайстир», «нявка», які характеризують саме гуцульські уявлення про нечисту силу лісів. Тому вживається слово «плай» на позначення гірської стежки, «воріння» замість цілої фрази – «огорожа з дерев’яних лат».

Чи можна було обійтися без діалектизмів? Звичайно ж, ні. Неповторна своєрідність гуцульської говірки передає не лише мелодику мовлення, а й надає твору особливої художньої виразності, допомагає передати національний колорит.
ІV. Підсумок уроку.

1.Бесіда з учнями.

  • Ми завершили нашу експедицію. Шлях був нелегким. Чи вважаєте ви нашу подорож успішною?

  • Що стояло на заваді щастю Івана та Марічки?

  • Чому Івана та Марічку називають карпатськими Ромео та Джульєттою?

  • Про що б ви запитали Марічку,зустрівшись із нею?

  • Які життєві уроки повісті?


2. «Вільне письмо».

- Ми повинні прозвітувати про нашу експедицію. Протягом 5 хвилин без зупинки напишіть все,що спадає на думку,коли ви думаєте про твір «Тіні забутих предків»,тобто складіть список думок,які стосуються даного твору.
3. Зачитування творчих робіт.
4. Виразне читання вірша.

Карпати

Високі гори,скелі й кручі,

потік бурхливої води,

залишать спогад неминучий,

і знов покличуть нас сюди.
Вдихнувши свіжого повітря,

напившись чистої води,

пішли ми Довбуша стежками,

хоч і втомились від ходи.
Підйом на гору був нелегким,

та ми здолати все ж змогли,

піднявшись,подих захопило

від велетенської скали.

З вершини скелі нам відкрився

Прекрасний краєвид Карпат,

душа від щастя аж співала,

а серце било як набат.
Не описати все словами,

це мальовничий,дивний край.

В моїх думках він завжди буде,

Немов землі небесний рай.
V. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення про історію,географію Буковини. Читати повість О.Кобилянської «Земля».

Схожі:

Тема: «Мистецтво та культура рідного краю». Мета
«Писанка» та «Музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського»;вчити аналізувати та інтерпретувати художній зміст...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка