Відділ освіти Васильківської райдержадміністрації
Васильківський РМК
Форми і методи роботи на уроках української мови і літератури в умовах особистісно орієнтованого навчання
З досвіду роботи Троцюк Л.П.,
вчителя української мови і літератури
Кожухівської ЗОШ І-ІІ ступенів
«Пам’ятайте, що кожна дитина приходить у школу зі щирим бажанням добре вчитися. Вона ніби яскравий вогник, що освітлює світ дитячих турбот і тривог. Дитина несе його нам, учителям, з безмежною довірливістю. Цей вогник легко погасити різкістю, грубістю,байдужістю, невірою в неї, дитину.»
В.О.Сухомлинський.
Принципи особистісно орієнтованого підходу за Сухомлинським
- принцип неповторності кожної дитини;
- принцип визнання відсутності нездібних дітей;
- принцип урахування нерівності розумових здібностей учнів;
- принцип індивідуалізації навчально-виховного процесу;
- принцип урахування індивідуальних особливостей учнів;
- принцип визнання кожної дитини особистістю;
- принцип отримання позитивних відчуттів від навчання;
- принцип людяності, чуйності і тактовності у ставленні до дітей.
Ш.О. Амонашвілі висловив думку про те, що справжній особистісний гуманний підхід до дитини, це, насамперед, повага, любов. Гуманна педагогіка базується на припущеннях, в основу яких покладено Мудрість.»
Ш.О. Амонашвілі визначає три закони гуманної педагогіки:
– Любити кожну дитину;
– Розуміти і приймати її такою, якою вона є;
– Озброїтись оптимізмом у ставленні до будь-якої дитини.
Праці С.І. Підмазіна також присвячені проблемам особистісно орієнтованого навчання.
Він визначив основні положення, на які спирається особистісно орієнтований підхід у навчанні:
1.Учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання.
2.Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок, - розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.
Науковці одностайні в думці про те, що освіта дітей шкільного віку обов’язково повинна бути особистісно орієнтованою, сприяти розвитку дитини, збереженню та зміцненню здоров’я.
Отже, модернізація освіти повинна, в першу чергу, спрямовуватись на реалізацію ідей гуманно-особистісної педагогіки.
Засоби, які допомагають втілити ідею особистісно орієнтованого навчання
Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що сприяє розкриттю суб’єктного досвіду учнів.
Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу.
Стимулювання учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань, без будь-якого остраху помилитися чи дати неправильну відповідь.
Використання під час уроку дидактичного матеріалу, який дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього вид та форму навчального змісту.
Оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення.
Заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи (вирішення завдання), аналізувати способи роботи інших учнів під час уроку, вибирати й засвоювати більш раціональні.
Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення умов для природного самовиявлення учня.
Важливе місце в особистісно орієнтованому навчанні посідають інтерактивні технології.
Термін «інтерактивний» (з англ. Inter – взаємний, aсt – діяти), означає здатний до взаємних дій, діалогу.
Інтерактивне навчання, за визначенням О.Пометун – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Використання інтерактивних технологій :
- кооперативного навчання (робота в парах, в малих групах)
- колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево рішень» )
- ситуативне моделювання «Рольова гра», «Інсценізація», «Незакінчене речення» «Навчаючись учусь»,
- дискусійні питання «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення»
Використання ігрових технологій на уроках української мови і літератури сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання
Лінгвістичні ігри:
кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Ти - редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Мовна дуель», «Хто швидше», «Ти - учитель», «Лінгвоестафета»
Використання ІКТ
- мультимедійні презентації,
- створення електронних збірочок,
- перегляди фільмів,
- літературний портрет,
- віртуальні екскурсії
Урок в умовах особистісно орієнтованого навчання традиційно починаю з’ясуванням емоційної готовності учнів до уроку ,позитивної установки на роботу , а це сприятиме зацікавленості в результаті , впевненість в собі і учнях , передбачення успіху.
Для цього використовую такі прийоми :
° графічне або кольорове зображення настрою ;
° обмін компліментами ;
° побажання удачі, успіхів;
° висловити настрій рядками з поетичного твору
° розповідь про настрій рядком з пісні ;
° з’ясуємо за допомогою 2-3- прикметників ( 2-3 дієслів);
Цьому сприяє вдало дібраний девіз уроку . Ось декілька з них , які можуть бути універсальними:
Щастя - це віра в добро і любов ,
Щастя - це музика вільних дібров ,
Щастя - це діти і рідний дім ,
Щастя - це світ подарований
Ми всі - одна сім’я ,
Ми всі - це безліч «Я»!
Гра « Створюємо настрій» .
- Відчуємо себе часточками колективу , краю ,держави , Всесвіту і скажімо собі :
- Я прийшов до школи ( для чого?) ... ( вчитися)
- Треба бути ( яким?) ... ( спокійним ) .
- Зі мною ( хто?) … ( мої друзі ).
- Вони мене … ( люблять).
- мені … ( приємно)
- у класі … ( сонце)
Я готовий … (добре працювати)
Іноді цього можна досягти таким прийомом : « Добре слово душу зігріває. Зігрійте душу один одному , записавши його в зошиті сусіда по парті»
На цьому ж етапі здійснюється мотивація . ЇЇ можна досягти шляхом установки на розуміння , запам’ятовування , застосування знань, створюючи інтригу, ігрову ситуацію , висуваючи проблемні питання , формуючи асоціативний ряд або позитивна настанова на працю
6 клас . Розділ «Загадково прекрасна і сива давнина України » ( 9 годин )
Тема уроку. «Народні колискові пісні: "Ой ти коте, коточок", "Ой ну, люлі, дитя спать". Колискова пісня в житті дитини. Провідні мотиви колискових пісень. Вияв у них материнських почуттів і побажань. Їхні лексичні особливості.
Мета: учні мають ознайомитися з жанром колискової пісні, її особливостями; розвивати вміння аналізувати пісні, висловлювати власні враження від про читаного; виховувати любов до рідного дому, матері.
Цілі.
Учні повинні знати: визначення колискових пісень, зміст їх, лексичні особливості.
Учні повинні вміти: виразно, вдумливо читати (співати) колискові; коментувати зміст їх, пояснювати лексичні особливості; висловлювати власні роздуми про матір, тепло рідного дому
Хід уроку
І. Етап орієнтації
Попурі народних пісень створить відповідний настрій. Шестикласники впізнають
веснянки, колядки Гра "Правильно чи ні?", яка підсумує вивчений матеріал. (3-поміж поданих тверджень треба вибрати правильні, а якщо є помилка, виправити її.
До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові
Пісні літнього циклу - це русальні, купальські, жниварські.
Жниварські пісні поділяються на зажинкові, обжинкові, жнивні.
Напередодні Нового року виконували колядки.
Щедрівки - це величальні закличні пісні.
Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.
"Ой пущу віночок на биструю воду" - рядки з русальної пісні.
"Сто кіп жита родили" - рядки з обжинкової пісні.
Звучить колискова .
Діти характеризують мелодію останньої пісні. Чи хотіли б ви так заспівати? Які колискові ви знаєте ?
Орієнтацію місця даного заняття в цілісному курсі , розділі , темі здійснюю шляхом використання схем - опор , словесної установки:
ІІ. Етап визначення мети
Метою цього етапу є визначення з учнями особисто значимих цілей наступної діяльності ( що може дати це заняття школяреві зараз , для здачі атестації , майбутнього життя ).
Доцільно використати інтригу , ігрову ситуацію .
З метою актуалізації на уроках , відведених для знайомства з творчістю письменника , пропоную скласти учням роздум «Чого я чекаю від знайомства з творчістю …».
Вивчаючи усну народну творчість , пропоную скласти есе в парах : «Для мене фольклор - це…» , «Пісня в моєму житті».
Успішним на цьому уроці є складання асоціативних рядів (гронування) з ключовим словами «Різдво» , «Пісня», «Казка» тощо.
На цьому ж етапі необхідно визначити показники досягнення поставлених цілей ( які знання , уявлення , способи діяльності свідчитимуть про це ). Так на уроці української мови на тему :
Мотиваційну готовність учнів на уроці з теми «О.Довженко «Зачарована Десна» забезпечую за допомогою методу ПРЕС.
На дошці записую слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.
Учні обдумують відповідь на запитання "Про що повість "Зачарована Десна"?", обираючи одне з понять і дотримуючись такої схеми;
а) визначте тему твору (починайте словами: "Я вважаю, що це твір про...");
б) поясніть, чому ви так думаєте ( починайте словами: "Тому що...");
в) наведіть приклади - аргументи з тексту (починайте словом "Наприклад...");
г) узагальніть свою думку, підсумуйте (починайте словами: "Отже..." або "Таким чином...").
ІІІ. Етап проектування.
Залучення учнів (за можливістю) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці через попередню роботу ( випереджальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності тощо):
• складання плану наступної роботи;
• обговорення плану роботи, яку передбачено виконати.
На цьому етапі використовую метод передбачень : «Від вивчення нової теми я очікую…». Або пропоную заповнити «Скриньку очікувань», дерево , записавши свої очікування на листочках
Я хочу …
Я можу ...
Я буду …
Тут же необхідно спланувати характер спілкування . поділити на групи або пари.
Постійно створюю ситуацію успіху , виявляючи довіру й толерантність
Пропоную учням на уроці виконувати певні ролі , самостійно обрати їх із запропонованих :
° Я - дослідник
° Я - теоретик
° Я - психолог
Урок у 5 класі .
Тема: Літературні казки . І. Франко-казкар ( збірка « Коли ще звірі говорили»). Дитинство письменника . Особливості літературної казки.
Мета :Розповісти учням про дитячі роки Івана Франка; ознайомити з творчістю письменника – казкаря ; вчити переказувати твір і визначати головну думку в ньому; розвивати вміння виразного читання; виховувати доброту, почуття справедливості доповнити запропонований учителем перелік цілей уроку власними.
Т и п у р о к у: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет І.Франка;збірка "Коли ще звірі говорили"; ілюстрації до казок.
Ф о р м и р о б о т и: ''Незакінчене речення", виразне читання, читання в ролях, запитання до вчителя, читання з позначками, парний переказ, випереджувальні завдання.
Випереджувальні завдання: пригадати імена письменників-казкарів та назви їхніх творів; дібрати матеріал для повідомлення про І.Франка.
X і д у р о к у
II. Цілевизначення та планування.
1. Окреслення кола проблем, які будуть розв'язуватися впродовж вивчення теми.
2. Ознайомлення з цілями теми, вибір з переліку тих, що стосуються цього уроку.
Орієнтовно
Будемо знати ::
° зміст поняття "літературна казка";
° факти про дитячі роки І.Франка;
° зміст 2-3 казок зі збірки "Коли ще звірі говорили";
Навчимось :
° розрізняти народну і літературну казку;
° розповідати про дитинство письменника, про І.Франка - автора казок;
° виразно переказувати одну з прочитаних казок; виділяти головну думку у творі;
° обгрунтовувати власне ставлення до прочитаного;
3. Доповнення пропонованого переліку власними цілями
4. Ознайомлення з планом роботи (можливе внесення змін).
Саме суб'єктивне ставлення до завдань діяльності, присвоєння та погодження цих завдань учнями і вчителем у діалоговій взаємодії є першим відправним пунктом в реалізації особистісно орієнтованого навчання (немає мети — немає суб'єкта!).
Завершальним етапом навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.
IV. Етап організації виконання плану діяльності
• Подання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмового або усного;індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь; в узагальнюючому вигляді або на конкретних прикладах тощо).
• Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки, тощо).
• Варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнями складності та способами виконання).
Методи та засоби психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення; створення яскравих наочно-образних уявлень; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху ; пізнавальний інтерес; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень; виконання творчих завдань; кооперація учнів; створення ситуації взаємодопомоги тощо.
V. Етап контрольно-оцінювальний.
• Залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності (форми взаємоконтролю в парі чи групі; самоконтроль).
• Участь учнів у виправленні допущених помилок, осмислювання їх причин (взаємо- та самоаналіз).
• Надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя чи інших учнів порівняти отриманий ними результат з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі.
Школярам запропоную запитання для самоаналізу навчальної діяльності.
Наприклад:
- чому я вибрав саме цю тему (завдання)?
- який головний результат моєї діяльності на занятті?
- яка участь кожного учасника у роботі групи?
- у чому полягає моя роль?
- чи впорався я з нею?
- як я оцінюю колективну діяльність?
Рефлексія може спрямовуватися й на інших учнів: який спосіб вирішення проблеми запропонували мої товариші? Чим він відрізняється від мого?
Важливим моментом є рефлексія відчуттів (Що я відчував під час розв’язання проблеми?) та її словесне чи інше вираження.
Мікрофон
- Після прочитання …. , я зрозумів (ла) …
- Мені хотілося б почути думку …
Продовжи речення :
- Сьогодні на уроці я дізнався …
- Моя робота на уроці була …
- Найцікавішим на уроці було …, тому що …
- Сьогодні мені не вдалося …, тому що
Заповніть таблицю , що лежить на парті :
КАРТКА ВЗАЄМООЦІНЮВАННЯ
НАЙКРАЩА ДУМКА
НАЙГЛИБША АСОЦІАЦІЯ
НАЙМУДРІШЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
НАЙВДАЛІШЕ РЕЧЕННЯ
НАЙКРАЩА ВІДПОВІДЬ
Картка самооцінювання
бали
Я засвоїла даний матеріал
Знаю визначення …
Можу знайти ….
Можу самостійно …
Можу інтонувати…
Можу вживати у мові …
Можу спілкуватись з друзями
Під час рефлексії аналізується й оцінюється досягнення цілі, результат зіставляється із запланованим. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає контроль не тільки рівня засвоєння зовнішнього змісту предмета, а й змісту внутрішнього (умінь, навичок, способів діяльності, особистісного розвитку учня). Зіставлення досягнутого результату із запланованим, досягнутого й початкового рівнів розвитку є основою для оцінки.
Саме такий урок називається особистісно орієнтованим, де вчитель разом з учнями здійснює рівноправну роботу з пошуку і відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню. Тільки в цих умовах засвоєння знання не «знеособлене» (відчужене), а стає особистісно значущим, для чого необхідна попередня робота вчителя над аналізом ( самоаналізом) уроку.
Орієнтація на особистість потребує від учителя запровадження методів, які спонукають учнів до активної діяльності, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість, позитивне ставлення до навчання.
Література – предмет особливий. Нинішнє юне покоління мусить знайти шляхи переходу від жорстокого раціоналізму до духовності, подолати кризу духовності як найглибшу кризу людства, а тому його пріоритетами мають бути шляхетність почуттів, гуманність у стосунках, висока моральність. Саме на формування таких цінностей спрямоване особистісно орієнтоване навчання.
Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій.
Т.Ф.Бугайко
Учитель підіймається до висоти справжньої майстерності лише тоді, коли його талант, знання, вміння спрямовані до єдиної мети, коли його робота освітлена високим обов’язком виховання людини майбутнього.
|