Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних досягнень учнів на уроках української мови та літератури

Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних досягнень учнів на уроках української мови та літератури Виконала: Мурогіна Наталія Миколаївна, учитель української мови та літератури ДНЗ «Київського професійного електромеханічного ліцею» Святошинського району м. Києва Категорія: перша План вступ; основна частина; висновки; список використаної літератури; Вступ Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне отримання вчителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію учитель отримує в процесі контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів. Контроль означає виявлення, встановлення і оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин у знаннях, уміннях і навичках в окремих учнів і у всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання, для удосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації. Основне завдання контролю — виявлення рівня правильності, обсягу, глибини і дієвості засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності й активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх навчання. На думку В.І. Лозової та Г.В. Троцко , контроль за результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів включає в себе: перевірку, тобто виявлення знань, умінь і навичок; оцінку — вимірювання знань, умінь і навичок, погляд на їх рівень; облік — фіксацію результатів оцінювання у вигляді балів Контроль та оцінювання в процесі навчання школярів є одним із важливих засобів мотивації й стимулювання їх навчально-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки. Оцінювання навчальних досягнень повинно стимулювати бажання учнів покращувати свої результати, само реалізовуватися у навчанні. Контроль знань здійснюється на всіх етапах навчання. Розрізняють різні види контролю в залежності від: дидактичної мети і місця застосування у навчальному процесі (попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий, самоконтроль); здобуття інформації в процесі контролю (усний, письмовий, лабораторний); засобів, які використовуються під час контролю і самоконтролю (машинний і безмашинний); способу організації контролю (програмований і не програмований). Основною метою попереднього контролю є діагностування, визначення загальної підготовленості учнів, рівня володіння основними поняттями предмета, вивчення якого вони розпочинають. Основною метою поточного контролю є оперативне виявлення якості засвоєння учнями знань, навичок і вмінь на всіх етапах процесу навчання. Основною метою тематичного контролю є перевірка та оцінка знань учнів з кожної логічно завершеної частини навчального матеріалу (теми або розділу). Використання тематичного контролю передбачає попереднє ознайомлення учнів із: загальною кількістю занять з теми; кількістю і тематикою основних робіт, термінами їх виконання; питаннями, що виносяться на атестацію; формою проведення атестації та умовами оцінювання. Тематична оцінка може виставлятися автоматично на підставі поточних результатів навчання. Якщо тема є великою за обсягом, то іноді проводять проміжні тематичні перевірки. У випадку, коли теми є невеликими за змістом, тематичний контроль доцільно здійснювати після вивчення декількох тем. Основною метою періодичного контролю є встановлення того, наскільки успішно учні оволодівають системою знань, який загальний рівень їх засвоєння щодо сучасних вимог. До періодичного контролю належать внутрішньо шкільна (директорська) та інспекторська перевірки. Внутрішкільна перевірка передбачає контроль за якістю знань учнів і роботи вчителів, виконанням вимог навчальної програми, станом викладання предметів. Інспекторська перевірка, яку здійснюють представники органів освіти, буває двох видів: фронтальна (охоплює усі сторони роботи школи) і тематична (охоплює окремі аспекти навчання, напр., стан викладання якого-небудь предмета та ін.). Основною метою підсумкового контролю є встановлення системи і структури знань учнів. Ця перевірка здійснюється в кінці семестру (навчального року) або після завершення вивчення предмета. Основними формами підсумкового контролю є заліки та іспити. Основною метою самоконтролю є оцінювання правильності своїх дій, їх коректування. На уроках української мови та літератури ми най частіше ми користуємось різними видами контролю попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий, усний, письмовий, причому це може займати тільки певний етап уроку(здебільшого комбінованого), або й і цілий урок (урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.) Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок . Видами уроку контролю і корекції можуть бути: усне опитування (фронтальне, індивідуальне, групове), письмове опитування, диктанти, перекази, і т.д.; залік; залікова практична робота; практикуми; контрольна самостійна робота; екзамени. Всі ці та інші види уроків проводяться після вивчення цілих розділів, великих тем навчального предмету. Найвищою формою підсумкової перевірки і оцінки знань учнів, рівня їх підготовки є екзамен з курсу в цілому. На уроках контролю найбільш яскраво виявляється ступінь готовності учнів застосувати свої знання, уміння і навички в пізнавально-практичній діяльності в різних ситуаціях навчання. Після проведення уроків контролю, проводиться спеціальний урок з аналізу і виявлення типових помилок, недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів, в організації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, які необхідно виправити на наступних уроках; вноситься необхідна корекція в діяльність учнів і вчителя. Методична підструктура уроків контролю і корекції, як правило, передбачає: вступну пояснювальну частину (інструктаж учителя і психологічна підготовка учня до виконання майбутньої роботи); основну частину – самостійна робота учнів, оперативний контроль, консультації вчителя; підсумкову частину – орієнтація учнів у вивченні нового матеріалу. Інколи уроки цього типу мають такі елементи: організаційна частина, пояснення завдань учителем, відповіді на запитання учнів, виконання учнями завдань, здача виконаного завдання (або перевірка), завдання додому, закінчення уроку. Основна частина Українська мова Конспект уроку в 11 класі Контрольний диктант (семестрова контрольна робота) Мета: перевірити й оцінити знання і практичні навички учнів; розвивати самостійність у виконанні навчальних (контрольних)видів роботи; виховувати уважність і відповідальність, повагу до мови. Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь і навичок учнів. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. ІІІ. Мотивація контрольно-навчальної діяльності ІV Контрольна робота Диктант Проведення вчителем інструктажу до написання диктанту Уважно прослухайте текст. Запишіть контрольний диктант. Перевірте написане. (після написання диктанту) V. Здача виконаного завдання . VІ. Повідомлення домашнього завдання. Робота над помилками. Повторення вивченого за семестр. Диктант Примітка. План уроку складено з використанням підручника Українська мова. 11 клас. І семестр. Академічний рівень/ Є.П. Голобородько, К.Ю. Голобородько,О.А. Павли,Ю.Ю Мельничук, І.А.Бондаренко. -Х. : Вид. група «Основа», 2011.-86с. Українська література План конспект уроку в 11 класі Тема: Образ Марії як уособлення мужньої, вольової жінки, його символічне значення у творі Мета: з’ясувати особливості ідейного навантаження образу Марії в романі У.Самчука „ Марія ”; розвивати творчі здібності учнів, спостережливість, удосконалювати навички художнього читання прози і висловлювати власні думки з приводу викладеного автором; виховувати почуття самосвідомості, патріотизму, моральні почуття. Обладнання: малюнки та репродукції ікон , присвячених Божій Матері, тексти твору. Тип уроку: комбінований Хід уроку Вступне слово вчителя. (зачитує з твору) „...Чую біль твій, біль матері, яка тратить свого первенця...”(„ Марія ” с. 43 ) Повідомлення теми і мети уроку. Матерям, які вмерли голодною смертю у страшні 1932-1933 роки, присвячується роман У.Самчука „ Марія ”. Марія — ім’я, що із прийняттям християнства стало традиційним в українській культурі. Вживання його в літературі й релігійному фольклорі пов’язане з асоціаціями, які викликає у свідомості читача Мати Божа. Символізації імені сприяють також народні уявлення, пов’язані з Марією як Матір’ю Божою. Діва Марія у східних слов’ян — це передусім „ мати ”, „ покровителька ”, „ заступниця ”. Ставлячи жінку-матір у центрі трагічних подій, Улас Самчук намагається передати її почуття, її страждання як Берегині роду людського, Берегині народу, що стоїть над прірвою. Роман є суворим описом життя героїні твору протягом усіх днів її існування. Образ Марії підноситься до символу біблійної Діви Марії, Богоматері і многостраждальної України. • Учні записують тему і слухають завдання уроку. III. Вивчення нового матеріалу. Образ Марії в романі У.Самчука якісно відрізняється і стоїть значно вище від класичних українських покриток, наймичок, утоплених, страчених... Героїня У.Самчука рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля випала їй звичайна, буденна і складна. Сам автор на цьому наголошує не раз, показує величезний потенціал духовної і фізичної сили героїні, її прагнення жити, радіти всупереч усім труднощам. Та майже паралельно з оптимістичними нотками вже чуються тривожні удари долі, відлуння похоронного дзвону. Навіть маленьку дівчинку звуть не Марусею, Марійкою чи Марічкою, а тільки Марією, іменем, яке перекладається з грецької „ гірка ”. Уже на початку роману У. Самчук зауважує, що „ коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла і провела двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят вісім днів ”. Щасливі часу не помічають, а вимір життя героїні йде не роками (хоча її земному перебуванню можна й позаздрити – 71 рік і 11 місяців), а днями. Життя, яким не могла впитися Марія, несе їй тільки страждання. – Чи можна назвати Марію пересічною українською жінкою ? (Так і ні. Так — виходячи з посвяти роману. Ні — боротьба за кохання, виклик тогочасному суспільству, розлучення) І розділ роману називається „ Книга про нагородження Марії ”. Простежимо, який шлях пройшла героїня твору, звичайна жінка, щоб вийти нього загартованою для життя. Якою прийшла у цей світ Марія ? (с. 7) Як змінилося життя героїні після смерті батьків ? Знайдіть і зачитайте рядки у тексті, що підтверджують вашу думку, (с. 12-13) Як жилося Марії в наймах ? Перше кохання. Марія покохала найми і Корнія. Що принесло їй це кохання? Радість чи страждання? Підтвердіть рядками твору. Хто по-справжньому оцінив красу дівчини? (Гнат) Чому ж Марія виходить заміж за нелюба? Прочитайте монолог-міркування Марії про Гната. Яка його роль у сюжеті? Прокоментуйте, чи виправданий шлюб без кохання? Марія йде заміж. Для кожного, хто вступає у шлюб, цей день — велике торжество. Чи став день вінчання святом для Марії? (с.33- 36) Як жилося Марії у Гната? Чи можна назвати гармонійною сім’ю Гната і Марії? Яку сім’ю вважаєте гармонійною ви? Назвіть першу велику радість у житті Марії. Як змінилося світосприймання Марії після смерті дитини? Не вівся рід Гната Кухарчука. Не довго жила і друга дитина. Втративши дітей, омертвіле серце Марії починає бунтувати, адже та сила, із якою вона народилася, тільки пригасла. Стан оцепеніння довго тривати не міг. Вона вийшла за нього, щоб припинити сірий потік „ мізерних днів ”, повернути дні святкові. „ Буднього дня Марія одягає святочний одяг. Кудись іде ”. Відносний спокій і мир подружжя порушені. Тепер всі побачили те, що приховувалося, — відсутність почуття. Вбита смертю дітей, Марія зносить нове випробування: у відпустку приходить Корній. Марія каялася, що вийшла заміж за Гната. Протест проти себе самої і цілого світу вилився у несподівану і безрозсудну поведінку. Село гостро осудило розпусницю, яка заплела косу і почала дівувати. Чому Марію осуджують? Чому їй ніхто не співчуває? Чи можна вважати, що Марія зраджує Гната? Чому? Гнат не тільки розумів Марію, а й захищав її, хоча сам страждав. І Марія повертається до нього, народжує доньку Надію. Але смерть дитини, повернення Корнія змінює життя героїні. Улас Самчук не ідеалізує Марію, яка не відвідує Гната в лікарні, занедбала господарство, впустила Корнія в Гнатову хату. А коли вона перебралася жити до Корнія, то там її чекав не „ рай у курені ”, а справжнє пекло. Як жилося їй спочатку у Корнія? Чому Марія принижує свою жіночу гідність перед ним? У чому полягає суть щастя у розумінні Марії? Що вас найбільше вразило, коли ви читали рядки про розлучення Марії і Гната? ( с.58 ) Марія пережила кілька своїх народжень – як жінки, як матері. Виявляється, найголовнішим було і є народження вільної людини. У.Самчук починає писати „ Книгу днів Марії ”. Як ви гадаєте, чи можна назвати Марію Спасителькою? Чому? (Спасіння Корнія від ледарства, залучення його до праці на землі і в господарстві). Яке горе в сім’ю принесла Російсько-Японська війна? Чому Гнат іде на злочин? Чи підозрювала Марія його у підпалі? Чому вона захищала Гната, рятувала його від в’язниці? Зачитайте уривки із тексту. Дні у хроніці Маріїного життя розколов більшовицький переворот. Війна, безлад, горе. „ Бацила розкладу родини натрапила на свій грунт ...” (с.104) Так закінчує У.Самчук „ Книгу днів Марії ”. • Які страждання випали на долю Марії-матері? Чому материнське серце втратило спокій? (Розповіді учнів про дітей Марії: Максим — розбишака і нелюд, Лаврін — „ єдиний син ”, „є ще один, але не син він, враг...” і Надіїн чоловік — репресовані, смерть доньки і внучки) Зачитайте молитву Марії. Як ви її розумієте? Чому Марія називає Гната святим? До кого звернена остання проповідь Гната? (с.141) Зник рід Корнія, зник рід Марії, і прийшов день останній у хроніці одного життя. (Зачитати останній абзац роману – с.142) IV. Рольова гра Інструкція (І учениця – Марія, інші учні – кореспонденти. Завдання кореспондентів задавати цікаві питання для розкриття життєвої долі героїні). V. Підсумки уроку, аналіз роботи учнів на уроці, рецензії на відповідь однокласників. VІ. Домашнє завдання. Дібрати матеріал для характеристики образів роману У.Самчука „ Марія ” Примітка. План уроку складено з використанням матеріалів з сайту http://ridnamova.ck.ua Висновки Виконуючи функцію керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів, контроль не завжди супроводжується виставленням оцінок. Він може виступати як спосіб підготовки учнів до сприймання нового матеріалу, виявлення готовності учнів до засвоєння знань, умінь і навичок, їх узагальненню і систематизації. Контроль має важливе освітнє і розвивальне значення. Психолого-педагогічні функції контролю полягають у виявленні недоліків у роботі учнів, у встановленні їх характеру і причин із метою усунення цих недоліків. Учителю важливо мати інформацію як про засвоєння учнями знань, так і про те, яким шляхом вони здобуті. Контроль виконує також велику виховну роль у процесі навчання. Він сприяє підвищенню відповідальності за роботу, що виконується, не тільки учня, але й учителя, привчає школярів до систематичної праці й охайності під час виконання учбових завдань. Взагалі, перевірка знань є формою закріплення, уточнення, осмислення і систематизації знань учнів. Слухаючи товариша, що відповідає, учні разом з тим як би знову повторюють те, що вони вивчили самі напередодні. І чим краще організована перевірка, тим більше умов для такого закріплення. Отже, застосування різних видів контролю на певних етапах уроку, різноманітних його форм та методів вчителем допомагає покращити навчальний процес , проаналізувати подальші форми роботи при вивченні тієї чи іншої теми в майбутньому, або роботи з учнями, направити певні зусилля на корекцію прогалин знань учнів , що були виявленні в ході перевірки, а також дозволяє самому учневі бачити результати своєї навчальної діяльності, та корегувати їх ,що буде стимулювати його для подальшого самовдосконалення та покращення своїх предметних та життєвих компетентності. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА Кальнік Олександр Петрович. Організація контролю навчальних досягнень з гуманітарних дисциплін у фаховій підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів. : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2009. Упатова І.П. Творчість учителя під час підготовки і проведення диференційованого контролю, умови успішності його здійснення // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “ Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін ”. – Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – 2007. – С.125 – 126. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків, 2007. Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи/ Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007. Ткачова Н. Формування особистості учня у навчально-виховному процесі. - Харків, 2007. Кальнік О.П. Організація контролю навчальних досягнень курсантів ВВНЗ: навч.-метод. посіб. / О.П. Кальнік. – Полтава: Видавництво ПВІЗ, 2006. – 136 с. – 5,5 авт. арк. Українська мова. 11 клас. І семестр. Академічний рівень/ Є.П. Голобородько, К.Ю. Голобородько,О.А. Павли,Ю.Ю Мельничук, І.А.Бондаренко. -Х. : Вид. група «Основа», 2011.-86с.

Схожі: