''Чорнобиль наша печаль і скорбота

Савчук Ірина Григорівна, учитель української мови та літератури Краматорської української гімназії Краматорської міської ради

РОЗРОБКА УРОКУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Урок української літератури в 7 класі (з досвіду роботи)

Анотація

Подається розробка уроку позакласного читання з української літератури для учнів 7 класу з використанням інтерактивних методів та прийомів. Учитель вдало поєднує матеріал уроку із знаннями учнів про Чорнобильську трагедію.
Ключові слова: трагедія, Чорнобиль, милосердя, радіація, атомний реактор, маршрут хлопчика, забруднення, відповідальність, співчуття.

ТЕМА: ''Чорнобиль - наша печаль і скорбота^'' за оповіданням Євгена Гуцала ''Зозуля''.

МЕТА: На основі оповідання Євгена Гуцала ''Зозуля'' дати учням з більшою силою відчути чорнобильську трагедію, а також показати, що чужої біди немає; розвивати навички самостійного пошуку інформації, пам'ять, логічне й образне мислення, виховувати чуйність, повагу до всього живого, кращі людські якості.

ТИП УРОКУ: Урок позакласного читання з елементами інтерактиву.

ОБЛАДНАННЯ: Плакат-епіграф, портрети героїв-пожежних, книга Євгена Гуцала „Діти Чорнобиля", стенд з літературою про Чорнобиль, статистичні дані.

ФОРМИ РОБОТИ: Евристична бесіда („Навчи інших"), лірична хвилина, робота з опорною таблицею, словникова робота, робота в групах, пошукова робота („Відтвори маршрут Миколки"), мозковий штурм, творчо-дослідницька робота, літературознавчий диктант(тести), рольова гра(інсценізація), експрес-інтерв'ю.

ЕПІГРАФ:

Чи знаєш ти, світе, Як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно Моєму народу болить!

Борис Олійник


ХІД УРОКУ
1. Організаційно-вступна частина.

Лірична хвилина. Лунає пісня „Мгновения" з телефільму „Сімнадцять миттєвостей весни".

Учитель. І як не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогами природи, не задумуючись над тим, що в першу чергу виступають ворогами собі. І тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилася навесні 1986 року.

У ніч з 25 на 26 квітня о 1-й годині 23 хв. над четвертим реактором ЧАЕС нічну пітьму розірвало полум'я. Це була чорнобильська трагедія - страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість.

1. 
   учень Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, усе одно це слово полум'янітиме чорним вогнищем скорботи.
   

Райцентр Чорнобиль. Це ім'я походить від назви різновиду гіркого полину чорнобилки. Спочатку іменувалося давнє поселення, потім місто, а згодом - і атомна електростанція. Мало хто знав про чорнобривого брата сивого полину, аж поки не стався страшний атомний вибух у місті, яке зветься Чорнобиль.

2. 
   учень І тоді згадали люди, що у книзі книг - Біблії говориться про полин і пов'язану з ним страшну катастрофу: „... засурмив третій Янгол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї „Полин". І стала третина води, як полин і багато людей повмирало з води, бо згіркла вона".
   

Учитель Смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми перестерегти трагедію.

3. 
   учень Першими до реактора через кілька секунд по тривозі прибули пожежні ВГІЧ-2 по охороні АЕС на чолі з нач. караулу Володимиром Правиком. За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта Віктора Кибенка. Вони ринули у вируюче полум'я - у смертельну радіацію не за наказом командира, а за законом совісті, рятувати станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку.
   
4. 
   учень Вогонь усе лютував, не вщухав. Начальник караулу лейтенант Правик по рації передав виклик № 3, за яким усі пожежні машини Київської області негайно вирушили до Прип'яті. На допомогу примчав і начальник пожежної частини майор Леонід Телятников. „Ніколи в житті, - скаже він потім, - не було в мене дороги важчої, ніж ця - завдовжки у хвилини. З неймовірним тріском палала величезна гільотина покриття над машинним залом і допоміжним корпусом, навкруги разом із вогнем задушливий дим. Киплячий бітум пропалював чоботи, бризками осідав на одязі, в'їдався в шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки й болю.
   
5. 
   учень Гищура, Ващук, Правик, Кибенок обслуговували найнебезпечнішу ділянку.
   

Відвага... Для пожежного - це невід'ємна професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі лейтенанти і сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. О, ні! Це був смертельний герць, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох караулів закрили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 із них загинули майже відразу. Та вони жили, працювали й увійшли в безсмертя.

6 учень Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко, І плине над землею дзвін Із тихим стогоном протяжно. То дзвонять дзвони не Хатині Де слід лишила свій війна, Це стогнуть землі України, Де мирний атом не мина. Він впав смертельною росою На рай дібров, на зелень трав, Своєю чорною косою Провів по розмаїттю барв. І попелом покрились села, І згинуло усе живе. Пропали усмішки веселі, Замовкло птаство лісове. Лиш на отруєній землі Небачена розкрилась квітка -

Про допомогу крик німий, Між попелом остання іскра. Запала тиша...

7учень Так, час мине, й землю ми загоїмо,

І люди повертаються в хати. Але ж коли ми цей урок засвоїмо, Що, йдучи всесильно до мети, Не треба забувати про озони, Про землю й води, жита срібний дзвін, Ніколи омертвілі зони Нащадкам не залишимо своїм...

8учень Жадання людства - зупинити

Безодні атомної смерч. Ми ж сівачі, Ми - сонця діти - Спроможні зупинити смерть. Спинити вибухи ракети - Роззброїти віки і дні, Щоб сонце мирної планети У кожнім сходило вікні. Щоб трави, колоски і віття Вогнем не перетліли в прах, Щоб грізне ядерне плахіття Не спалахнуло по світах. Щоб наша дума і дорога Стинали глибину і вись,- Вола чорнобильська пересторога: - Людство, зупинись!

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Учитель Біль Чорнобиля відображають у своїх творах поети, прозаїки, художники, скульптори. На сьогоднішньому уроці ми будемо аналізувати оповідання Свгена Гуцала „Зозуля". Епіграфом уроку я взяла слова Бориса Олійника:

Чи знаєш ти, світе, Як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно Моєму народу болить!

Нам з вами потрібно зрозуміти й осмислити, що чужої біди немає, адже в Україні склалася важка демографічна ситуація. Смертність населення перевищує народжуваність. Збільшується кількість психічних і онкологічних захворювань у людей. Настав час бити на сполох, рятувати своє майбутнє, бо обов'язком кожного є охорона рідної природи, чуйне ставлення до неї.

Екологічні дані:

Радіонуклідного забруднення зазнали 12 областей України, найбільше Житомирська.

Це 5 млн. га землі на ній розташовано 713 населених пунктів із населенням 407 тисяч чоловік.

Унаслідок цієї катастрофи:

• 
  у 25 разів зросли різні захворювання ендокринної системи;
  
• 
  у 6 разів - нервові хвороби;
  
• 
  у 44 рази - хвороби системи кровообігу;
  
• 
  у 50 разів - захворювання шкіри.
  

3. Актуалізація та корекція опорних знань учнів

А) Робота в групах.

Учитель. Зараз ми попрацюємо в групах, де кожна з груп зможе продемонструвати свої знання, здібності, уміння працювати колективно. Командири груп фіксують відповіді своїх товаришів: повна відповідь - 1 бал, а неповна - 0,5.

Основні принципи роботи в групах:

• 
  ми так само важливе, як і я;
  
• 
  я можу досягти своїх цілей, якщо ти досягнеш своїх;
  
• 
  допомагаймо один одному;
  
• 
  оцінка групи - оцінка кожного.
  

А розпочне змагання та група, яка першою і правильно визначить тему оповідання.

Д. Тема - це розповідь про те, як хлопчик шукав зозулю, яка накувала б хворій бабі Оришці більше років життя. А зозуля тільки „ку-ку" і все. Вкоротила бабусі життя радіація.

Б) Словникова робота. Реактор - апарат, у якому після завантаження урану відбуваються фізико-хімічні реакції;

саркофаг - додаткова захисна оболонка, своєрідне захоронення чогось небезпечного;

енергоблок - споруда, у якій виробляється енергія; радіація - випромінювання, яке йде від будь-якого тіла (урану); дезактивація - обробка когось або чогось дезактивуючими розчинами, які зменшують величину радіації;

зона відчуження - зона, у якій рівень радіації перевищував допустиму норму радіації;

Бер-одиниця вимірювання радіоактивного випромінювання; переселенці - люди, яких переселили із зони відчуження; опромінення - вплив випромінення на будь-який організм. В) Евристична бесіда. Перша група

Друга група:

Відповіді:

Г) Відтвори маршрут Миколки (учитель дає аркуші командам, де стрілками потрібно вказати маршрут Миколки)

Цегляний будинок

Сільська околиця, де колись текла річка, а тепер сіріють бетонні плити


Розсядиста верба з журливо пониклим віттям


Чужа левада біля копанки

Яр, де росте стара груша

Цегляний будинок

За 2 конкурси перша група набрала 11 балів, а друга - 10. Д) Інсценізація улюбленого уривку. Перша група

Помовчавши, баба Оришка повертає до внука землисте лице й питає:

- А що я сказала, дитино?

• 
  Що сказали... - бубонить онук, сердячись на стару. - Сказали, що батько з матір'ю подалися на роботу.
  

А подумки: „ Наче я сам не знаю, що вони подалися в колгосп!"

• 
  Еге ж, еге ж, - згоджується баба Оришка. - Подалися вдосвіта в колгосп... Ото вже пам'ять у мене дірява: почула - й забула.
  

Онук подумки перекривлює стару: ''Еге, не знала, не знала й забула!"

• 
  А мені загадали, щоб я тобі вареників наварила. - Раптом вона всміхається кволою хитрою усмішкою: - Бач, за вареники я не забула. То наварю, ти не думай. Тільки спершу трохи спочину, бо зморилася.
  
• 
  Зморилася? Таж ви всю ніч спочивали!
  
• 
  Е-е, скільки тієї ночі, а мені спочивати хочеться весь час. Рученьки в мене болять, ніженьки болять, голівонька болить. - Вона розглядає чорні долоні. - А все то радіація, подивися.
  

Миколка дивиться на бабині руки, які в неї наче в смолі виварені. Жовта шкіра на руках обвисла клоччям.

• 
  Бачиш? — питає.
  
• 
  Що? - не тямить онук.
  
• 
  Таж радіацію - бачиш?
  

В баби такі страшні руки, може, то справді радіація пов'їдалася?

• 
  А ви їх мили? - питає онук.
  
• 
  Від чого?
  
• 
  А від радіації.
  
• 
  Вчора мила, - задумавшись, відказує стара.
  
• 
  А сьогодні мили?
  
• 
  Ні.
  
• 
  То ви не знаєте, що треба мити щодня?
  

Друга група

• 
  Ти хто така? — зупиняючись, питає Миколка.
  
• 
  Я, - відказує дівчинка.
  
• 
  Хто?!
  
• 
  Я!
  
• 
  А-а, - мовить Миколка, суплячись. І примирливо: - А я Миколка.
  
• 
  То й добре! - з викликом каже дівчинка.
  
• 
  Ти чого тут стоїш?
  
• 
  А ти чого біжиш?
  
• 
  А-а, - знову мимрить Миколка, збитий з пантелику такою розмовою. - Та оце я біжу за зозулею.
  
• 
  За якою зозулею?
  
• 
  Та за зозулею, - смутнішаючи, каже Миколка й дивиться понад русявою головою дівчинки в небеса. - Ти не чула зозулі?
  
• 
  Зозулі? - приглядається пильніше до нього. - Коли?
  
• 
  Та сьогодні.
  
• 
  Сьогодні не чула.
  
• 
  А вчора?
  
• 
  І вчора не чула. Чула позавчора.
  
• 
  Де? - жвавішає Миколка.
  
• 
  А отам, - і вона веде правою рукою, показуючи понад городами та понад садками. - Біля Оврамової хати, на липі.
  

Зачарований рухом її руки, Миколка вглядається туди, прислухаючись. Тихо - й раптом півень сурмить неподалік, аж хлопець здригається.

• 
  А нащо тобі зозуля? - питає дівчинка, - Хіба ти не чув зозулі, не знаєш, як вона кукає?
  
• 
  Та чув, - нітиться Миколка.
  
• 
  А ти часом не переселенський?
  
• 
  Переселенський.
  
• 
  А як переселенський, то що?
  
• 
  Переселенський, той за зозулею бігаєш?
  

У Миколки звідкись береться лють - і на цю зеленооку дівчинку, яка стоїть над копанкою, де плавають качур і качка, і ще на щось, і ще на щось!

• 
  А ти знаєш, чого я бігаю за зозулею? - кричить він.
  
• 
  Знаю.
  
• 
  Чого?
  
• 
  Бо ти переселенський! - сміється дівчинка, блискаючи щербатими зубами.
  
• 
  Та я ... Та в мене...
  

Е) Мозкова атака: риси характеру Миколки.

Миколка

сміливий

добрий

рішучий

щирий

совісний

сильний

співчутливий

вразливий

Є) Висловлення власної версії подальшого розвитку подій твору.

• 1. 
     Через деякий час Миколка побачив у вікні радісне обличчя баби Оришки. !ї ясні очі вдивлялися на верхівки дерев, але вона не бачила тієї зозулі, яка накувала їй стільки років життя. Вона вийшла на подвір'я і побачила свого онука. Баба звернулася до Миколки:
     
• 
  Я вже зачекалася! Дякую тобі, онучку, що ти знайшов ту зозулю, яка тільки-но кувала мені.
  

Миколка з полегшенням звів подих і посміхнувся до бабусі.

• 
  Онучку, я тобі наварила смачних вареників, як ти і просив! - сказала Оришка.
  

Коли вже зайшло сонечко і Миколка готувався до сну, почув, що бабця співає

йому пісеньку. Хлопчик зрадів, що Оришка одужала і ладна співати йому весь вечір.

Також Миколка знайшов собі друзів у селі та потоваришував з тією зеленоокою дівчинкою.

2. 
   Багато років накував Миколка бабі Оришці, кукав, доки не побачив постать бабусі у вікні. Упевнившись, що вона почула його віщування, він повернувся додому. Коли зайшов у хату, на нього вже чекали гарячі варенички та ласкава усмішка бабусі. Миколці навіть здалося, що бабуся помолодшала на декілька років. Оришка була дуже мудрою жінкою, бо зрозуміла, що кукав насправді Миколка, але не виказала свою здогадку. Почуття переповнювали її серце, їй було дуже приємно почувати себе потрібною комусь. Та, не дивлячись на радість бабусі, Миколку турбували думки про незакінчену справу. Він ледве дочекався ранку, щоб продовжити пошуки зозулі. Мандруючи тим же шляхом, хлопчик знову зустрів зеленооку дівчинку. Але цього разу вона зупинила його та попросила вибачення за свої образливі слова. Миколка був добрим та чуйним і звісно ж пробачив її. Та вже вдвох вирушили на пошуки зозулі. Знайшли її біля Оврамової хати. Цього разу зозуля була не такою жадібною та накувала бабі Оришці ще 20 років.
   

Миколка повернувся додому задоволений своєю працею та тим, що в нього нарешті з'явився справжній друг.

За три останні конкурси перша група отримала 30 балів, а друга - 29.

Сумарна кількість балів: 1 група - 41 балів, а 2 - 39.

4. Закріплення знань, умінь і навичок.

Тести

саркофаг. Так

Євген Гуцало змушує нас замислитися над життям, дбати про чистоту думок і душі, спонукає бути добрими, щирими, милосердними. Нам обов'язково потрібно пам'ятати про уроки моралі й милосердя, бо саме від нас залежить майбутнє нашої країни, планети.

а) Експрес-інтерв'ю.

Сьогоднішній урок навчив мене бути ...

• 
  милосердним;
  
• 
  добрим;
  
• 
  щирим;
  
• 
  сміливим;
  
• 
  рішучим;
  
• 
  сильним;
  
• 
  відповідальним;
  
• 
  співчутливим.
  

Д/з диференційованого характеру.