Мельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 Монастирищенської районної ради


Скачати 211.09 Kb.
НазваМельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 Монастирищенської районної ради
Дата30.10.2013
Розмір211.09 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи



Мельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 Монастирищенської районної ради


Сценарій педагогічної ради

«Розподіл відповідальності між навчальним закладом та сімʼєю

За виховання дитини»

Анотація

При проектуванні співпраці з батьками складається як мінімум два напрямки:

  • робота, спрямована на допомогу батькам у вихованні та освіті їх дітей;

  • робота, спрямована на стимулювання (отримання) допомоги від сімʼї.

Якщо ці напрямки збудовані грамотно і знаходяться у взаємозвʼязку, можна говорити про те, що система існує і що ресурси сімʼї використовуються максимально. Тільки взаємообмін може поставити субʼєктів у рівні умови, а отже, дозволить створити поле для співробітництва і далі для партнерства.

Соціальне партнерство - (англ. partnership) – особливий тип спільної діяльності між субʼєктами навчального процесу, що характеризується довірою, спільними цілями та цінностями, добровільністю та довго тривалістю відносин, а також визнанням взаємної відповідальності сторін за результат їхнього співробітництва та розвитку.

Соціальне партнерство – один із стратегічних напрямків модернізації освіти. Воно допомагає вирішити оду з найважливіших проблем освіти – створення навчального закладу, що функціонує повноцінно та забезпечує високу якість освіти.

Саме тому проведення педагогічної ради із вказаної теми має стратегічне значення для навчального школи.

Мета педагогічної ради – формування образу учня (створення моделі учня) та розподіл сфер відповідальності між адміністрацією, педагогами, батьками за результати навчання та виховання учнів.

Важливістю дано теми обумовлені як вибір форм роботи, так і тривалість її проведення – три дні (за необхідності – 2). У рамках традиційної педради передбачено проектний семінар з батьками. В ідеалі це мають бути батьки майбутніх першокласників або батьків учнів початкової школи (тоді педрада проводиться у серпні). У цьому випадку ми поділяємо відповідальність між учасниками навчально-виховного процесу на самому його початку, що потенційно може покращити результат. Проте, у нашій школі вона була проведена за участю членів батьківських комітетів 1-9 класів (під час осінніх канікул – у жовтні), що ніяк не вплинуло на її хід та, сподіваємося, результати.

Семінар є дуже важливим, оскільки допоможе визначитися з усіма важливими питаннями взаємодії, сформувати певні пропозиції, увійти в навчальний процес з узгодженими установками. Крім того, він дасть можливість батькам краще пізнати школу і педагогів, познайомитись між собою. Батьки, що пройшли через такий семінар, стають згуртованою командою.

Завдання семінару:

  • інформування батьків про цілі, завдання, особливості освітнього процесу конкретного навчального закладу (знайомство з документами, що регламентують діяльність НЗ - статутом і концепцією НЗ);

  • формування соціального замовлення на освітні послуги з боку батьків;

  • формування єдиного уявлення про образ учня у адміністрації школи, педагогів, батьків;

  • поділ сфер відповідальності між адміністрацією, педагогами, батьками за результати освіти і виховання учнів;

  • узгодження плану дій адміністрації школи, педагогів та батьків з виховання та освіти учнів відповідно до розробленої моделі учня.

Етап планування і підготовки до педради

  1. Обговорити план проведення педради, регламент з членами батьківської ради.

  2. Підготувати запрошення для батьків – членів батьківських комітетів з зазначенням розкладу роботи.

  3. Підготувати витратні матеріали (папір, олівці, маркери тощо) та необхідні роздруківки – таблиці, опитувальники.

Етап проведення педагогічної ради



День перший

І. Офіційна частина

1. Організаційний момент

Слово – ведучому (директору).

Інформує про кількість присутніх, відсутніх членів педагогічної ради, причини їхньої відсутності та пропонує розпочати роботу педагогічної ради. (Кожна пропозиція ставиться на голосування в порядку їх надходження, Результати відкритого голосування - оголошуються).

2. Оголошення порядку денного (ведучий).

(Висловлювання думок, щодо змісту. За потреби до порядку денного вносяться зміни, після чого він затверджується голосуванням.)

  1. Обговорення регламенту

(Голосування з питань встановленого регламенту)
ІІ. Основна доповідь (для членів педагогічної ради)

ІІІ. Дебати, як складова частина педради проходитимуть у вигляді проектного семінару з батьками.

Завдання дня - формування єдиного образу (моделі) учня, формулювання соціального замовлення школі з боку батьків.

План заходів:

  1. Установча доповідь.

  2. Робота в групах з формування «моделі учня».

  3. Представлення результатів роботи груп на пленарному засіданні, обговорення доповідей.

Хід роботи:

Установча доповідь робиться на з пленарному засіданні, де присутні адміністрація школи, педагоги, батьки. В установчій доповіді організатор (заступник директора) пояснює мету, завдання першого дня семінару та дає завдання для роботи в групі. Завдання: сформувати модель учня (випускника) початкової, середньої та старшої ланки. Для того, щоб обговорювати модель учня, необхідно вказати його визначальні межі. Такими рамками, на наш погляд, є:

  • соціально-економічна ситуація в країні, регіоні, місті;

  • вікові особливості учнів початкової, основної, середньої шкіл;

  • освітня система конкретної школи.

Кожна з цих меж предʼявляє до учнів певні вимоги: задає позиції, які повинен уміти займати учень; визначає види діяльності, якими повинен оволодіти учень, і характеристики, якими він повинен володіти.

(Це може зробити як організатор семінару, так і вузькі спеціалісти: наприклад, про вікові особливості може розповісти психолог, а про освітню систему - заступник директора школи).

Після установчої доповіді всі присутні об’єднуються у три групи (наприклад, як представлено нижче):

  • педагоги початкової школи, завуч початкової школи і частина батьків; 

  • педагоги середньої ланки, завуч основної школи, частина батьків; 

  • педагоги старшої ланки, завуч середньої школи, частина батьків. 

Кожна група обговорює модель учня своєї школи, виходячи з позначених в установчій доповіді рамок. У процесі групової роботи можуть обговорюватись наступні питання:

  • Що повинна знати і вміти дитина в цьому віці?

  • Якими видами діяльності він повинен оволодіти?

  • Якими категоріями мислення він повинен вміти користуватися (які категорії організовують його мислення)?

  • Які розумові дії він повинен вміти здійснювати?

  • Які нормами і цінностями він повинен оволодіти в цьому віці?

  • Які особистісні якості необхідно розвивати у дітей в цьому віці?

  • На що необхідно робити наголос при вихованні дітей даного віку?

  • Чому необхідно вчити дітей у цьому віці (на що робити наголос в освіті)?

(Директор і ведучий при цьому є консультантами і можуть надавати організаційну, інформаційну допомогу групам).

За підсумками своєї роботи, кожна група готує доповідь на тему «Модель учня початкової (середньої, старшої) ланки школи». Ці звіти подаються на пленарному засіданні і обговорюються з представниками інших груп. При цьому в обговоренні необхідно зробити акцент на наступності шкли: як триває робота, розпочата у попередній ланці, на наступних етапах, і чи готує попередня ланка необхідне підґрунтя для ефективної роботи на наступних етапах.

Результатом першого дня семінару має стати модель учня початкової, середньої старшої ланки школи, представлений у вигляді конкретних характеристик (компетенцій).
День другий

Завдання дня - розподіл сфер відповідальності між адміністрацією, педагогами, батьками за результати освіти і виховання учнів;

План заходів:

  1. Установча доповідь.

  2. Робота в групах по визначенню зон відповідальності адміністрації школи, педагогів, батьків.

  3. Представлення результатів роботи груп данні, обговорення доповідей.

Хід роботи.

В установчій доповіді організатор представляє узагальнений результат першого дня і дає завдання для роботи в групах.

Завдання - визначити зони відповідальності адміністрації школи, педагогів, батьків у вихованні та навчанні дітей і представити результати в наступній таблиці:

Зона відповідальності адміністрації школи

Зона відповідальності педагогів

Зона відповідальності батьків











Для того, щоб обговорення зон відповідальності було конструктивним, необхідно в установчій доповіді ввести поняття відповідальності. Можна запропонувати таке семантичне розуміння цього терміну:

«Відповідальність - від слова «відповідь», значить відповідальна поведінка - це поведінка, при якій людина ставить перед собою запитання, прогнозує деякі результати, а потім прагне до них. Інакше кажучи, людина відповідає на всі ті питання і виклики, які ставить перед ним навколишнє середовище, а не «пливе за течією». Тож в якій зоні батьки бачать для себе подібні питання, а в якій питань у них не виникає, оскільки вони неусвідомлено (або усвідомлено) покладаються на чиюсь волю, чиїсь рішення?

Після установчої доповіді учасники обʼєднуютьсяу три групи:

    1. Адміністрація школи.

    2. Педагоги.

    3. Батьки. 

Кожна група заповнює таблицю, виходячи з представленого в установчій доповіді підходу до відповідальності. За підсумками своєї роботи кожна група готує доповідь, яку представляє на пленарному засіданні. При обговоренні доповідей необхідно звернути увагу на наступні моменти:

  • уявлення про зони відповідальності у різних груп дуже відрізняються;

  • зони відповідальності явно незбалансовані;

  • при обговоренні зон відповідальності групи не намагаються домовитися між собою, а сперечаються, конкурують, перекидають один на одного відповідальність за результат навчання.

Тут можна повернути учасників до моделі відповідальної поведінки, вказавши на те, що у них є спільна мета - виховання і навчання дітей у відповідності до моделі учня. А дії, які вони роблять у даний момент, не призведуть до бажаного результату. Таким чином, можна повернути ситуацію у бік розробки єдиної збалансованої системи розподілу відповідальності. Добре, якщо в процесі обговорення учасники звернуть увагу на те, що вся відповідальність розподіляється між дорослими, а її необхідно поступово віддавати дітям. Тоді в таблиці повинна зʼявитися ще одна колонка - зона відповідальності учнів.

Результатом другого дні семінару має стати єдине уявлення про зони відповідальності всіх субʼєктів навчально-виховного процесу
День третій

Завдання дня - узгодження плану дій адміністрації школи, педагогів та батьків з виховання та навчання учнів відповідно до розробленої моделі учня.

План заходів:

  1. Установча доповідь.

  2. Робота в групах по складанню плану дій з виховання та освіти учнів відповідно до розробленого чином учня.

  3. Представлення результатів роботи груп на пленарному засіданні, обговорення доповідей.

  4. Підведення підсумків семінару.

Хід роботи.

В установчій доповіді організатор (ведучий) дає таке завдання для роботи в групах : скласти план освітньо-виховних заходів у рамках своєї зони відповідальності. Після того, як кожна група склала свій план, на пленарному засіданні відбувається критичний аналіз кожного плану і складання єдиного плану навчально-виховного процесу.

На завершення семінару організатор здійснює зворотний звʼязок. Для цього в письмовій або усній формі учасникам можна запропонувати відповісти на наступні питання:

      • Оцініть семінар з 10-бальною системою.

      • Що для вас було в семінарі найбільш корисним?

      • Що для вас було новим? Яке відкриття для себе ви зробили за ці 2 дні?

      • Чи задоволені ви результатом семінару?

      • Чи готові ви виконувати план виховно-освітньої роботи?

      • Чи потрібні на ваш погляд подібні семінари для вас у майбутньому?

      • Побажання пропозиції щодо організації семінару.

У кінці навчального року для того, щоб оцінити наскільки план, складений на семінарі, був реалізований можна провести анкетування серед батьків (див. додатки).

На цьому закінчується семінар, але педагогічна рада повинна закінчитись за традиційним регламентом:



ІV. Заключне слово основного доповідача.

V. Ухвалення рішення

1. Проект.

2. Внесення змін, уточнення.

3. Голосування щодо внесених змін.

4. Прийняття ухвали в цілому.

VІ. Рефлексія

(Оцінка проведення роботи учасниками)

VІІ. Самоаналіз діяльності адміністрації з проведення засідання педагогічної ради.
Додатки

Матеріали для підготовки основної доповіді

Партнерство школи та батьків
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: загальнолюдські моральні цінності, моральність суспільства, культура сімейного виховання дітей, позашкільна діяльність дітей.

Стратегічні цілі розвитку освіти XXI ст. передбачають партнерство сімʼї і школи, що сприятиме активнішому залученню батьків для громадського зростання підростаючого покоління. Громадське ж виховання приведе до становлення орієнтованої на державні цінності особистості, яка усвідомлюватиме свою належність до певного державного соціуму і розвиватиме бажану соціально-громадську поведінку.

У початкових класах загальноосвітньої школи виховну практику треба спрямувати на інтеграцію сімʼї, школи, засобів масової інформації і комунікацій, референтних груп для формування життєво активного, гуманістично спрямованого громадянина української держави, який у своїй життєдіяльності керується національними і загальнолюдськими цінностями.

Сімʼя у взаємодії із школою і зараз залишається вирішальним учасником становлення особистості нових членів суспільства.

Які ж складові виховної позиції сімʼї особливо значущі? Яких типових помилок припускається вона під впливом зовнішніх змін, що ускладнюють виховання дітей?

Перш за все, сучасна сімʼя опинилася деякою мірою в дезорієнтованій позиції щодо своєї ролі і можливостей виховання дітей в нових умовах.

Зміни ж зовнішніх умов, ускладнення їх відіграють роль певного роду каталізаторів помилок.

По-перше, вузьке трактування своїх обовʼязків стосовно дітей. У багатьох випадках сімʼя є лише пунктом матеріального забезпечення дітей. Не усвідомлюється виняткова, нічим незамінна роль сімʼї в становленні особистості дітей, ігнорується і характеристика прав і обовʼязків щодо закону.

По друге, і на сьогодні, на жаль, батьки продовжують ототожнювати повчання, напучування з вихованням. Виховує перш за все приклад батьків, їхня поведінка, моральне обличчя, атмосфера і спілкування в сімʼї.

Треба відмітити ще деякі помилкові, але розповсюджені позиції сучасної сімʼї:

  • в багатьох сімʼях матеріальні орієнтації переважають над духовними;

  • сучасна дитина більше, ніж будь-коли, звільняється від безпосереднього контролю старших, насамперед батьків;

  • іншою крайністю є надмірний контроль, регламентація поведінки і діяльності, заборони і обмеження ініціативи, зловживання батьками виразом „не можна”;

  • невміння і побоювання конкурувати із споживацькою модою, груповими нормами мікросередовища, протистояти в необхідних випадках їхньому тиску і формувати у дітей позицію усвідомленого протистояння негативним його аспектам;

  • невміння обговорювати з дітьми гострі питання минулого і того, що відбувається в країні;свого роду „комплекс неповноцінності” щодо амбіційних, але недостатньо компетентних суджень молодших членів сімʼї про відсутність у дорослих морального права вчити і виховувати, провини суспільства за всі аномальні соціально-економічні явища.

Між тим, формування правильної історичної свідомості підростаючого покоління, запобігання зміни одних міфів іншими - одне з найбільш важливих завдань в соціально-громадському вихованні дітей. Щира, зважена, принципова позиція батьків у таких сімейних розмовах - одна з передумов відродження справжніх цінностей нашого народу, суспільства, держави, збереження авторитету вихователів.

  • самоізоляція від взаємодії з іншими інститутами соціально-громадського виховання. Практика давно вже довела, що ані школа, ані сімʼя не мають права діяти наодинці.

Всі учасники виховання повинні бути рівними партнерами у формуванні в дитини почуття повноцінного, високоморального громадянина.

Тільки за тієї умови, що батьки усвідомлюють, що треба турбуватися про узгоджений розвиток особистості, ми можемо бути впевненими в формуванні моральностійкої позиції дитини. Згадаймо в звʼязку з цим думку В.О. Сухомлинського:біда багатьох людей не в тому, що їх сімʼя вчила поганому, а в тому, що не вчила хорошому.

Оцінка сімʼї визначається рівнем вихованості дітей. „Дитина-дзеркало сімʼї; як у краплині води відбивається сонце-так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька;, - писав Сухомлинський (Сухомлинський В.О. Вибрані праці-Т.3.-с.29).

Наполегливо виховувати мотиви поведінки дітей, бачити не окремі вчинки, а їх систему-неодмінна вимога сімейного виховання в сучасних умовах. Але для цього треба не тільки правильне розуміння батьками цілей виховання, цілісності особистості, а й того, що діти не просто „проходять підготовку” до майбутнього дорослого життя в якості членів суспільства, але й живуть у ньому. Цілеспрямоване залучення з врахуванням вікового статусу до справ та інтересів сімʼї, мікросередовища, до обговорення і розвʼязання проблем, що хвилюють суспільство в цілому, стає важливою складовою виховних зусиль. Причому саме залучення, тобто наділення конкретними правами, обовʼязками, відповідальністю за реальні дії та їх результати, а не ознайомлення на словах.

Батьки повинні допомогти своїм дітям сформувати почуття причетності до справ суспільства, держави і відповідальності за них в сфері спільних турбот про сімʼю, хворих і старих людей, рідну школу тощо, тобто в будь-якій сфері, де діти знайдуть справу, що викликає у них задоволення і значення якої вони розуміють.

Розвиток почуття громадянської відповідальності шляхом залучення до „дорослих” справ морально зміцнює особистість проти негативних впливів, формує здатність змінити, якщо це необхідно, негативну обстановку навколо себе.

Щоб змінити на краще стан моральності нашого суспільства, необхідно зважати, що вихованість наших дітей, підлітків-результати копіткої щоденної роботи, а ще більш-результат тих реальних міжлюдських стосунків, у які включається дитина з перших днів свого життя і активним учасником яких вона залишається усі наступні роки.

Основними завданнями виховання є:

  • виховання фізично і морально здорової особистості, забезпечення необхідних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини, повноцінного психічного та духовного її становлення, формування навичок здорового способу життя;

  • створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, взаєморозуміння, чуйності, доброзичливості, належних умов для розвитку почуттів;

  • засвоєння базових моральних цінностей та ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, здатності піклуватися про молодших і немічних;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, рідної мови, звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості, самосвідомості;

  • виховання поваги до законів, прав і свобод людини, розвиток громадянської і соціальної відповідальності;

  • залучення дітей до світу знань, виховання поваги до науки, школи і вчителя, розвиток прагнення до освіти і творчого самовдосконалення;

  • включення в спільну побутову та господарську діяльність, розвиток рис творчої, працелюбної особистості, формування почуття власності та навичок господарювання;

  • формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти прекрасне і потворне в мистецтві і житті, забезпечення умов для практичної творчої діяльності дітей;

  • статеве виховання дітей, розвиток моральної чистоти, поваги до жінки, почуття дружби, кохання, підготовка до подружнього життя, прищеплення навичок виховання дітей у сімʼї;

  • розвиток внутрішньої свободи, здатності до обʼєктивної самооцінки і саморегуляції поведінки, почуття власної гідності, поваги до себе, відповідальності за свої вчинки, здатності до морального самовдосконалення.

Стосовно педагогічних здібностей батьків, то до найважливіших із них варто віднести вміння належно організувати комунікативну діяльність, налагоджувати внутрішньосімейні взаємини і найголовніше, встановлювати правильні стосунки з дітьми.

Формуючи у дитини сумлінність, совісність, батьки мають не тільки контролювати виконання нею своїх обовʼязків, доручень, а й допомагати віднаходити найраціональніші засоби дій у кожному конкретному випадку.

Великий педагог К.Д. Ушинський писав, що слід зробити неможливим таке проводження часу, коли людина залишається без роботи в руках, без думок в голові, оскільки саме в цей час псується голова, серце, моральність.

Школа має багатющий арсенал засобів, щоб належним чином організувати повноцінне спілкування і спільну діяльність батьків і дітей. На думку В. Сухомлинського, шкільно-сімейне виховання не тільки дає змогу добре виховати молоде покоління, а й одночасно дуже важлива умова вдосконалення морального обличчя сімʼї, батька і матері в житті школи, без постійного духовного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей неможлива сама сімʼя як первинний осередок суспільства, неможлива школа як найважливіший навчально-виховний заклад і не можливий прогрес суспільства.

У ході виховного процесу педагог і батьки традиційно перебувають у різних ситуаціях, хоча відомо: для того, щоб допомогти учневі, необхідно забезпечити єдність дій школи і сімʼї. Адже сімʼя, як єдиний організм із притаманним йому мікрокліматом, має винятково важливий вплив на дитину. Але тут є певний парадокс: батьки, які є не менш ніж учитель, зацікавлені в результативності навчання і виховання, можуть, за бажанням, проявляти чи не проявляти ініціативу щодо контакту з педагогом. А от для педагога постійна співпраця з батьками є професійним обовʼязком.

Вважається, що у вчителя, вихователя є суттєва перевага перед батьками-його професійні знання, які дають йому право давати настанови і дітям і їхнім батькам. Педагогічні вищі навчальні заклади і сьогодні вчать майбутнього педагога переконувати батьків, впливати на них, вимагати від них, пропонувати їм типові підходи при розвʼязанні типових виховних ситуацій.

Щоб уникнути непорозуміння між учителем, вихователем і батьками внаслідок неадекватного інформування дітьми своїх батьків про взаємовідносини між педагогами і школярами, педагогу потрібно самому підтримувати довірливий контакт з батьками, що сприятиме правильному взаєморозумінню.

Коли батьки бачать дружелюбність педагога і відчувають, що він також турбується про благополуччя дитини тут уже можна переходити до співробітництва, використовуючи його різноманітні форми. Традиційно, це участь батьків у роботі шкільного батьківського комітету, керування секціями, гуртками. Цим практично вичерпується діяльність батьків у школі. Але ж існує немало інших форм співробітництва вчителя, вихователя і батьків. Наприклад, можна запропонувати одному з батьків самому провести батьківські збори і розповісти, які проблеми він бачить у виховані дитини, яким чином намагається їх вирішити. Надзвичайно повчальним був би також виступ батька, у якого були складні взаємини з власною дитиною та як він їх подолав. Дати змогу цій людині відверто поділитися своїм досвідом у виховані сина чи доньки.

Нетрадиційні методи роботи з батьками.

1. „У сімейному колі”:

  • анкетування батьків ;

  • зустріч з лікарями, психологами, юристами;

  • відкриті уроки для батьків.

2. Родинний лист:

  • дитини роль сімʼї у виховані дітей;

  • чи вміло ви використовуєте методи виховання молодших школярів у сімʼї?;

  • роль сімейних традицій у вихованні.

3. Дерево родоводу:

  • моя родина;

  • дерево родоводу;

  • ордени в моєму домі;

  • конкурс „Роде мій”.

4. День добрих справ:

  • спільна праця дітей, батьків, учителів з благоустрою території школи, району;

  • оформлення виставок дитячої творчості та декоративно-прикладного мистецтва „Я і мама-господарки”,”Я і тато-майстри”.

5. Вечір великої родини:

  • конкурс художньої самодіяльності батьків і дітей „ Лунай у піснях, Україно!”

  • класний КВК між дітьми і батьками;

  • поетичний вечір „Шануймо Т.Г. Шевченка”;

  • батьківський і учнівський брейн-ринг „Що? Де? Коли?”;

  • „Тато,мама і я-спортивна сімʼя.”

6. Дискусійний клуб:

  • виховання культури поведінки у молодших школярів;

  • заохочення і покарання дітей в сімʼї;

  • засоби впливу на дитину;

  • якою повинна бути дитина?

7. Сімейні свята в школі:

  • „Шануй батька і неньку, родину рідненьку”;

  • „Оспіваймо жінку”;

  • „Ой яка чудова українська мова”;

  • лицарський турнір.

8. Педагогічні практикуми для батьків:

  • характер вашої дитини, який він?;

  • виховання у дітей самостійності ;

  • вимогливість і педагогічний такт;

  • роль особистого прикладу батьків у вихованні дітей;

  • що таке правильний стиль життя у сімʼї?;

  • духовна єдність поколінь у вихованні дітей;

  • невдячні діти. Де витоки?;

  • телебачення, сімʼя, діти;

  • інтелектуальні ігри і цілі у вихованні дітей;

  • культура поведінки школяра. Як її виховати?;

  • як розвивати навчальні можливості дитини? ;

  • врахування особливостей дитини і корекція негативних рис.

9. Лекції:

  • родинне виховання у структурі суспільних відносин;

  • виховання у дітей шанобливого ставлення до Батьківщини, рідної мови, культури українського народу;

  • про організацію навчання першокласників(другокласників, третьокласників);

  • виховання старанності і наполегливості у навчанні;

  • виховання уваги дітей.

10. Бесіди(індивідуальні, групові):

  • цілодобовий приклад батьків-головне джерело виховання;

  • щоб ваша дитина була слухняна;

  • про необхідність контролю за виконанням домашніх завдань;

  • розумна організація сімейного виховання;

  • як спонукати інтерес до книг, до читання;

  • виховання у дітей почуття відповідальності;

  • культура взаємин між дорослими і дітьми в сімʼї;

  • чому вашій дитині важко вчитися?

11. Конференції:

  • гра та праця в житті молодших школярів;

  • виховання свідомої дисципліни у дітей в сімʼї;

  • обмін досвідом сімейного виховання. Формування естетичних смаків і почуттів учнів.

12. Диспути:

  • емоційна захищеність, тепло і любов у сімʼї-умови для розвитку почуттів і сприймань дитини;

  • від інтересів до здібностей;

  • якою повинна бути материнська любов?;

  • роль читання у розвитку особистості молодшого школяра.

Потреба у здоровому способі життя, розвинений інтелект і широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу-ось кінцевий результат спільної виховної діяльності сімʼї і школи. Принципи і підходи,які повинні працювати на очікуваний результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все в житті учня (виховуюче і розвиваюче) будувалося на одній основі та в стінах навчального закладу і дому.

Приклад анкети:

  1. Які вимоги до результатів навчання своєї дитини ви ставите?

  2. Оцініть результати освіченості вашої дитини.

  3. Які позитивні результати навчання вашої дитини ви можете відмітити?

  4. Які негативні моменти в освіті своєї дитини ви бачите?

  5. Які, на ваш погляд, існують невирішені проблеми в навчальному закладі?

  6. Які власні невирішені проблеми у вихованні своєї дитини ви бачите?

  7. Кому і за що ви хотіли б подякувати?

Схожі:

Мельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої...

Мельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої...

Мельник Оксана Миколаївна, директор Монастирищенської спеціалізованої...

6 клас Кудин Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури...
Мета: ознайомити учнів з творчістю Б. Грінченка, викликати в них глибоке співчуття до знедолених дітей
Л. А. Задворська, заступник директора школи з виховної роботи Христинівської...

Педагог-організатор Жашківської спеціалізованої школи№1 з поглибленим...
Педагог-організатор Олександрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради
«Невмируща поезія Лесі Українки»
Підготувала учитель української мови та літератури Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
П’ятківської загальноосвітньої школи І-І ІІ ступенів Чуднівської...
П’ятківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чуднівської районної ради Житомирської області з 17 листопада по 07 грудня 2015...
Куцупатра Алла Миколаївна Демонстраційний експеримент з фізики
Кам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Кам’янської районної ради Черкаської області
Головне управління Дніпропетровської обласної адміністрації Дніпропетровський...
Братської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, педагог-тренер за програмою «Профілактика ризикової поведінки за проектом «Школа...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка