|
Скачати 1.18 Mb.
|
Документація, яка повинна бути в бібліотеці щодо загубленої літератури: 1. Книга (зошит) обліку загубленої літератури. 2. Акт списання загубленої літератури. 3. Акт оприбуткування літератури, отриманої від читачів взамін загубленої. * Література, що була отримана взамін загубленої записується до інвентарної книги під новим інвентарним номером. Приклади оформлення списку літературних джерел ДСТУ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання: (з методичних рекомендацій з впровадження / укл.: Галевич О.К., Штогрин І.М. – Львів, 2008). ПОРЯДОК НАВЕДЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ (з врахуванням вживання великої та малої літер) Заголовок опису. Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва: відомості, які відносяться до назви / відомості про Авторство чи Відповідальність; про інших Осіб. – Відомості про повторність видання / Відповідальність за видання. – Зона специфічних відомостей. – Місце видання: Вид-во, рік. – Фізична (кількісна) характеристика. – (Серія і підсерія; №, т.). – Примітки (додаткова інформація від бібліографа, напр.: системні вимоги до електрон.ресурсів). – ISBN. Аналітичний бібліографічний опис (для періодичних видань) складається із зон та елементів, зазначених у такій послідовності: Відомості про складову частину документа // Відомості про ідентифікуючий документ. – Відомості про місцезнаходження складової частини в документі. – Примітки. За новими правилами для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять: крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжками лише ззовні, напр.: [та ін.], (Життя славетних). У новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Їхнє вживання визначається не лише граматичними нормами, а й розділенням зон бібліографічного опису. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.: Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім.Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів : НТШ, 2005. – 160с. : фотогр. – ISBN 906-7155-95-4. З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире. Перед елементами всередині зони зазначається відповідний їм приписаний знак. У разі повторення окремих елементів він також повторюється, за винятком знака «навскісна лінія», який застосовується в аналітичному описі. В кінці бібліографічного опису ставиться крапка. У ДСТУ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули: - перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії); - додаткові відомості про видання; - ім’я видавця, розповсюджувача тощо; - основна назва серії та підсерії; - міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN); - номер випуску серії чи підсерії; - окремі примітки в описі певних видів документів (в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви). У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів «та ін.». Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші. Приклади оформлення зони «Відомості про повторність видання» – Вид. 3-тє, випр. / О.А.Юркевич. – 2-ге вид. допов. – Репр. вид. 1925р. Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках (крім зони ISBN), напр.: / [голов. ред. В.Пилипенко] [б. м.] (без місця)
|
Про підсумки проведення шкільних та зональних оглядів-конкурсів самодіяльної... ... |
ПРОГРАМИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5 – 11 (для учнів 7 – 11 класів). – Перун,1998 |
Вул. Отто Брозовського, 83, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086 «Формування естетичної логосфери молодших школярів з вадами мовлення під час корекційно-логопедичних занять». Запрошуються вчителі-логопеди... |
Діяльність шкільних бібліотекарів базується з урахуванням фінансових... В умовах стрімкого розширення інформаційного простору та розвитку інформаційних мереж на шкільних бібліотекарів покладається функція... |
Програма матеріалів для вступного іспиту Основною метою іспиту з англійської мови є перевірка рівня підготовки випускників середніх загальноосвітніх шкіл з цього предмету... |
ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ... |
Міжнародні проекти для учнів та вчителів іноземних мов Рада наглядає за британськими школами, що працюють на міжнародному рівні спільно з такими організаціями як Рада британських міжнародних... |
Уроку Посібник містить теоретичний матеріал та приклади розв’язаних задач, для вчителів та учні загальноосвітніх шкіл при вивченні окремих... |
ПОЛОЖЕНН Япро проведення міських спортивних ігор “Олімпійські надії”... Змагання проводяться з метою покращання фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в загальноосвітніх школах та вирішують... |
Факультативний курс для учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл (35 год., з них 2 год резервні) Схвалена Вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, протокол №2, від 14 червня 2012р |