IV. протипоказання до занять у тренажерному залі та особливості занять з ТРЕНАЖЕРАМИ школярів старших класів
Різні джерела посилаються на дуже обмежений набір протипоказань для занять на тренажерах, в основному це хворі на гострі запальні процеси, а також травми голови. Медики ж значно розширюють перелік станів, при яких похід в тренажерний зал може зашкодити здоров’ю.
До абсолютних протипоказань заняттями фізичними вправами належать наступні:
клінічно виражена недостатність кровообігу;
аневризма серця і аорти;
погрози тромбоемболічних ускладнень (загострення тромбофлебіту);
загроза кровотеч (кавернозний туберкульоз легенів, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки з кровотечею в анамнезі, цироз печінки);
органічні захворювання нервової системи з порушенням її функцій;
захворювання крові, включаючи анемії із вмістом гемоглобіну менше 6,0 ммоль/л;
злоякісні новоутворення;
жовчнокам’яні і сечокам’яні захворювання з частими больовими приступами;
гострі запальні захворювання нирок;
міокардит будь-якої етіології;
більшість вад серця, як природжених, так і набутих;
гострі інфекційні захворювання і їх загострення;
синусова тахікардія з частотою серцевих скорочень більше 100 уд. на хвилину, важкі порушення ритму серцевої діяльності;
артеріальна гіпертензія з рівнем тиску 24/13,3 кПа і вище з ретинопатією;
легенева недостатність із зменшенням життєвої ємкості легенів на 50% і більш від належної величини;
вагітність більше 22 тижнів;
ожиріння III-IV ступеня;
значна короткозорість із зміною очного дна;
цукровий діабет (важка форма).
Відносними протипоказаннями є:
синусова тахікардія з частотою серцевих скорочень 90–100 уд. на хв., порушення ритму (екстрасистолія з частотою не вище 4:40) і провідності;
хронічні запальні захворювання нирок;
підвищений артеріальний тиск, що не знижується при лікуванні;
хронічне захворювання органів дихання із зниженням життєвої ємкості легенів на 30–50 % від належної величини;
порушення менструальної функції;
цукровий діабет середньої тяжкості;
хронічні артрити у стадії загострення.
Слід ще підкреслити, що фізичні вправи нерідко допомагають вилікувати ці захворювання. Проте у кожному окремому випадку необхідний суворий медичний контроль.
Поїздки на велотренажерах протипоказані при болях в області поясниці, оскільки саме вона піддається максимальному навантаженню. На степпері не варто тренуватися при проблемах з тазостегновими суглобами. Кардіотренажери протипоказані при вроджених вадах серця, недостатності кровообігу, розладах серцевого ритму, при тромбофлебіті нижніх кінцівок і простудах, а також будь-яких гострих захворюваннях і загостренні хронічних хвороб.
Основні протипоказання до занять на силових тренажерах складають ще більший список. До них належать: захворювання опорно-рухового апарату, високі ступені міопії (тобто короткозорості), хвороби серцево-судинної системи, гемороїдальне запалення прямої кишки, варикозне розширення вен (при такому діагнозі тренувати можна лише м’язи рук і плечей). Силовими тренажерами не варто користуватися при вагітності і під час післяродового періоду: протягом 40 днів після звичайних пологів і протягом 1,5–2 років після кесарева перетини. Цей же термін стосується будь-яких перенесених операцій.
Якщо після хірургічної операції пройшло менше року, значить, ще не час займатися на тренажерах. Краще, якщо після операції пройде не менше 1,5–2 років.
Якщо організм ослаблений після перенесеного нещодавно якого-небудь інфекційного захворювання, також доведеться витримати відновний період і приступати ж до занять слід тільки після дозволу лікаря.
Краще всього проконсультувати може лікар ЛФК, який є в будь-якій районній поліклініці. Він же, орієнтуючись на показники медичної картки, може зробити і виписку-керівництво для тренера. Наприклад, тільки лікар може підказати, що при остеохондрозі краще всього займатися на силових тренажерах із положення лежачи. У цьому ж випадку заборонені стрибки, різкі нахили вниз, а підйом вантажу повинен здійснюватися тільки за рахунок сили ніг, але не спини. При певних хворобах будуть надані рекомендації до занять на спеціальних тренажерах.
Починати тренуватися з вантажами можна не раніше, ніж з 14 років. І найголовніше для підлітків: потрібно виключити усі вправи, що дають вертикальне навантаження на хребет, оскільки хребет підлітка до 17 років продовжує розвиватися. Виключаються такі вправи, як станова тяга, присідання, жим штанги стоячи, підйоми штанги на біцепс і т. д. Тим більше що всі ці вправи легко замінюються аналогічними вправами без вертикального навантаження.
Дуже часто юнаки прагнуть тренувати верхню частину тулуба: біцепси, груди, плечі і т. д. і зовсім ігнорують останні м’язові групи. Тому рекомендується тренувати обов'язково і м’язи ніг.
Тренування для дівчат відрізняється від тренувань юнаків. У дівчат на відміну від хлопців верхній плечовий пояс розвинений значно менше. І цілі у дівчат, як правило, абсолютно інші. Тому тренування для дівчат будуються трохи інше, необхідно включати більше «аеробних» навантажень. Це біг, велотренажер, еліптичний тренажер, степпер. На тренажерах необхідна невелика вага і велика кількість повторень вправи.
При визначенні обтяжувань ми рекомендуємо користуватися граничними нормами ваги вантажу, які затверджені наказом Мінздраву України (Табл. 4.1.).
Таблиця 4.1
Граничні норми ваги вантажу, кг
Вік, років
|
Короткочасна робота (1–2 підняття на 1 год.)
|
Тривала робота (більш як 2 підняття і переміщення на 1 год.)
|
Юнаки
|
Дівчата
|
Юнаки
|
Дівчата
|
14
|
5
|
2,5
|
—
|
—
|
15
|
12
|
6
|
8,4
|
4,2
|
16
|
14
|
7
|
11,2
|
5,6
|
17
|
16
|
8
|
12,6
|
6,3
|
При цьому врегульовуються тривалість утримання та переміщення вантажу, що не повинна перевищувати 3 хв., і подальший відпочинок протягом не менш як 2 хв.
|