Новела Г.Г.Маркеса «Стариган із крилами».
Зустріч людей із янголом, її символічний сенс.
Мета уроку: показати своєрідність творчого методу Г.Г.Маркеса, допомогти учням збагнути ідею оповідання «Стариган з крилами», мотиви поведінки персонажів, їхні характери; з’ясувати особливості зображення людського суспільства у творі; розвивати образне мислення учнів; виховувати здатність розуміти іншу людину.
Обладнання: портрет письменника Г. Маркеса, епіграфи, опорні схеми, таблиця, презентація, текст оповідання.
Тип уроку:урок позакласного читання.
Форма уроку: урок-роздум.
Ми народжуємося і живемо
у світі фантастичної реальності
Г. Г. Маркес
ХІД УРОКУ
Розповідь учителя. Слайд 1
10 грудня 1982 року король Швеції Карл-Густав вручив колумбійському письменникові Габріелю Гарсіа Маркесу відзнаку Нобелівської премії «за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого світу, в якому відбито життя й суперечності Латиноамериканського континенту». Особливості світобачення письменника виявилися у творі «Стариган із крилами», який увійшов до збірки «Незвичайна й сумна історія про довірливу Ерендиру та її жорстоку бабку» (1972). Слайд 2
Саме про новелу «Стариган з крилами» ми поговоримо сьогодні. отже, урок позакласного читання за темою Новела Г.Г.Маркеса «Стариган із крилами». Зустріч людей із янголом, її символічний сенс. (Запис теми) маю велику надію, що ви підготувалися до уроку.
Чи з цікавістю ви прочитали твір і чому?
Що переживає? Що думає? До чого прагне автор?
Які запитання виникли у вас, коли ви читали твір?
Чим збагатив і що відкрив для вас цей твір?
Розповідь учителя.
Габріель Гарсіа Маркес народився 6 березня 1928 року в невеличкому містечку Аракатака, що розташувалося у басейні річки Магдалени неподалік від Атлантичного океану, в Колумбії. Неподалік знаходилося оточене тропічним лісом селище Макондо, про яке розповідали незвичайні, таємничі історії, ніби це місце дикунів і чаклунів.
Найбільше таких історій знала бабуся майбутнього письменника. І розповідала вона їх так впевнено, з такою вірою, що ця віра мимоволі передавалася і малому Габо. Слайд 3 зачитати
Детальніше з життєвим та творчим шляхом Г. Г. Маркеса ми познайомимося на наступному уроці. А сьогодні поговоримо про прочитаний вами твір. Можливо, після уроку позакласного читання письменник стане вам ближчим. Слайд 4
Найбільше Г.Гарсіа Маркесу вдається писати в малому епічному жанрі: новели та оповідання. Спробуємо зануритися у таємничий і в той же час реальний світ твору «Стариган із крилами». Слайд 5
Життєве кредо Маркеса
Автор розповідає про події, які трапилися у провінційному приморському селищі. Звичайно, Габріель Гарсіа Маркес не вживає поняття «провінція». Воно територіальне, а не духовне. Провінція існує там, де люди не бажають, не уміють жити нарівні з часом.
За випадком долі мешканці селища опиняються в центрі подій: «А люди йшли і йшли. Прибув навіть мандрівний цирк...». Їхню увагу привернув стариган із крилами. Слайд 6
Проблемне запитання: «Стариган із крилами: хто він такий?»
Учитель разом з учнями будує «ланцюжок» відповідей.
Ось один із варіантів: стариган із крилами — страховисько — людина, що потерпіла під час аварії іноземного пароплава — янгол — диявол, що дурить необережних людей — неприродне створіння (інопланетянин) — безпорадний старий дід.
1. За кого ви приймаєте старигана із крилами і чому?
2. Зачитайте опис портрета старого. Що в нього звичайне, а що дивне?
3. Назвіть головні чесноти героя.
4. Чи зустрічали ви в житті подібних людей?
5. Дайте одним словом відповідь на питання: Як можна захистити ангела?
Стариган із крилами: янгол чи дивак? Слайд 7
Слово «янгол» у перекладі з грецької означає «вісник». Подібний до Гермеса, він — «зв'язок» між живими та мертвими, між Богом та людьми, між Небом та Землею. Його часто зображують як крилату істоту. Слайд 8
Атрибути янгола: крила, музичні інструменти — труба, тимпан, флейта, скрипка; вогненний меч, книга тощо.
Риси характеру та функції: сила, енергія, політ, тиша, спокій, краса, вірність, благородність, служіння, прославлення, покірливість, допомога, хвилювання.
Янголи створені Богом як безтілесні надприродні істоти, що покликані повідомляти людям Його волю.
Запитання для бесіди
1. Людство завжди прагне див, молиться, аби вони мали місце, але ці дива мають бути феєрично прекрасними, корисними, зрозумілими. Які дива творив стариган із крилами? Зачитайте
2. Чи не вважаєте ви, що ці дива були схожі скоріше на жарт, як-от у випадку зі сліпим, до якого не повернувся зір, зате в нього виросли три нових зуби?
3. Уважно прочитайте крилаті вирази народного артиста СРСР Бориса Андреєва: Слайд 9
а). Світ без посмішки та фантазії — хіба це світ?!
б). Потрібно бути дуже розумним, щоб у важливу хвилину перетворитися на дурника.
Як вони пов'язані зі змістом та образом старигана із крилами?
4. Чи можна вважати старигана із крилами диваком, яких завжди багато на землі, бо тут вони не потрібні? Обґрунтуйте свою думку.
5. Хто з персонажів твору вірить у те, що стариган — це янгол?
6. Уявіть, ніби сьогодні, посеред буденного плину життя, з`явився ангел. Якою могла б бути реакція людей на цю подію?
А тепер згадаємо деякі біблійні сюжети. Далеко не завжди янголи та святі з'являлися перед очі людям у небесному сяйві. Навпаки, перевіряючи моральний, духовний стан людей, вони прибирали часом більш аніж скромного вигляду. Але ставлення людей до них вирішувало подальшу долю цілих міст і навіть народів: хтось отримував нагороду, хтось — покарання. Перед знищенням Содому і Гоморри, наприклад, теж мала місце подібна перевірка.
Старий і немічний янгол нічого не дарує, нікого не карає і навіть нічого не пророкує. А може, й пророкує, але ніхто не розуміє його мови — хіба не символічний момент? Навіть священик не бажає визнавати в янголі янгола (хоч і не заперечує відверто таку можливість). Він лише застерігає не поспішати з висновками тих, хто й так особливо не поспішає, бо «якщо крила не можуть слугувати головною ознакою різниці між яструбом і аеропланом, то ще менше з цього можна розпізнати янгола», або, мовляв, у його вигляді недостатньо гідності. При цьому він насправді просто не бажає брати на себе відповідальність за визнання дива дивом, а посилає листи до вищої інстанції, де також починають ухилятися від остаточної відповіді, пишуть відписки з додатковими запитаннями — і це триває аж до зникнення самого янгола.
Учитель зачитує уривок:
«Дід сидів у кутку, розправивши крила, які сохли на сонці; довкруги валялись шкуринки від фруктів та недоїдки, які кидали люди».
Наступний уривок:
«Нарешті йому таки пощастило здійнятися вгору... полетів у бік моря, перетворився на маленьку чорну цятку...» Уявіть старого тепер. Чи змінився портрет?
Елісенда і Пелайо сприймають героя за стару людину, що потребує доброти і терпіння, а тому — це зайвий клопіт для їхньої сім'ї. «Він тинявся двором, повитоптував городину, заходив до спальні, а коли його виганяли звідти віником, миттю опинявся на кухні» чи усамітнювався.
1. Чому стариган із крилами прилетів саме на подвір'я Елісенди та Пелайо? Вони якісь особливі, чи, навпаки?
2. Як вони сприйняли приліт янгола?
3. Чи вірно вчинили Елісенда та Пелайо, розповівши про старигана із крилами сусідці та місцевому отцю Гонзазі?
4. Як мешканці селища поставилися до янгола? В що вони вірять і до чого найбільше прагнуть?
5. Які риси вдачі персонажів визначають їхні дії та вчинки стосовно старигана із крилами?
Люди створили «гіперопіку» для старого з суворим розпорядком. Вони часом навіть не розуміють того, яке зло чинять навколо себе і для себе. Ці екстремальні умови нагадують часом фашистські концтабори. «...Менш благочестиві кидали в нього камінням... один тільки раз його вивели з себе — припекли розпеченою залізякою, якою клеймлять телят. Він так довго лежав непорушно, що люди вирішили перевірити, чи не вмер».
Фашисти «виховували» в дорослій людині психологію людини:
Не давали їсти, спонукали до голоду, заохочували. У творі читаємо: «Спочатку його пробували годувати кристалами камфори... Але від них він відмовився, як від апетитних сніданків, що приносили йому прочани... Їв він тільки баклажанну ікру».
Наказували при всіх.
Прикро, що матеріальний добробут, а не духовний захоплює в полон «душі» персонажів твору. Елісенда та Пелайо «на виручені гроші збудували просторий двоповерховий дім з балконом і садом... Недалеко від містечка Пелайо розвів кролячу ферму, ... а Елісенда купила собі лакові туфлі на високім каблуці і багато платтів з шовку».
У творі ми не зустрічаємо портретів Пелайо, Елісенди, сусідки, сина, отця Гонзаги. Тому учням пропонуються запитання на розвиток уяви та емоційного сприйняття.
1. Якими ви уявляєте собі Елісенду та Пелайо?
2. Якщо ми намалюємо Елісенду злою, некрасивою, товстою, то це вірно, на вашу думку? Чому?
Елісенду оточують різні люди: Слайд 10
Стариган із крилами — засіб збагачення, незадоволення, байдужості.
Пелайо — порадник і допомога по господарству.
Син — любов, піклування.
Сусідка — носій порад, мудрості.
Елісенда про себе, як і більшість з нас, може сказати: «Я різна: зла і добра, стримана і розкута, весела і сумна...»
Тому поділити персонажів на позитивних і негативних не можна.
Вони не вміють жити в гармонії з природою, почуттями, невпевнені у власних силах, не довіряють і не слухають себе. Обставини спонукають їх діяти по-іншому.
Пригадайте, коли жар у немовляти минувся, подружжя вирішило, що вранці вони відпустять янгола на волю, зіб'ють пліт, дадуть йому прісної води і харчів на три дні і відпустять на волю хвиль. Але на світанку всі жителі селища з'юрмилися перед курятником, тому що діяти треба було виходячи із реалій. Отже, янгол, щось небесне, духовне за визначенням, стає засобом отримання грошей, а коли вистава набридає і користі з янгола вже нема, останній починає дратувати випадкових господарів. Навіть вдячності вони ке відчувають, хоча значно поліпшили своє матеріальне становище завдяки йому: «На зібрані гроші вони збудували великий двоповерховий будинок, з балконами та садом, зробили скрізь високі пороги, щоб взимку до будинку не проникали краби, а вікна забрали залізними решітками, щоб не проникали янголи», їм не потрібне диво. Приземленість світосприйняття не дозволяє їм навіть зрозуміти незвичайність того, що відбувається).
5. Слово вчителя
«Янгол був єдиним, хто не брав участі в подіях, яким був причиною» — пише Марксе. Якщо мотивації усіх людей, які бачили янгола, зрозумілі, то бездіяльність самого янгола може здатися дивною. Але у цьому ховається головний філософсько-етичний сенс оповідання, що стає зрозумілим, якщо спробувати знайти пояснення цій бездіяльності. Люди навколо янгола настільки поринули у буденність, що навіть не заслуговують на покарання (про нагороду взагалі не йдеться). Не лише посланця вищих сил, а навіть живу істоту, рівну собі, не бачать вони в янголі швидше через духовну бідність, ніж через злобу, якої нема. Вони не розуміють, нічого не роблять — і янгол просто летить від них, позбавляє їх дива своєї присутності, бо вони не варті цього дива. А разом з ним зникає щось «рівне й важливе, що вони не розпізнали і не збагнули.
Хіба це не реальність нашої сучасності? Може, і варто замисливсь, скільки важливого для душі ми втрачаємо, навіть не помічаючи, що диво було поруч і що взагалі було диво.
Хтось з відомих сказав: «Дії це не тільки те, що ми робимо. Це і те, що робить нас». У свідомість людей повинні допроваджуватися такі поняття, як: гордість, смирення, турбота, милосердя, мужність, ніжність, воля, терпіння, героїзм, свобода, віра, цінування, самота, надія, смерть, любов, зрада, вірність- і багато інших.
Звернемося до опорної схеми-таблиці «Герої твору та загальнолюдські вічні цінності». Слайд 11
Зло
|
стариган із крилами
|
Добро
|
Зневіра
|
Пелайо
|
Віра
|
Відчай
|
Елісенда
|
Надія
|
Ненависть
|
дитина
|
Любов
|
Облудність
|
сусідка
|
Справедливість
|
Безглуздя
|
Отець Гонзага
|
Мудрість
|
Бездушність
|
мешканці селища
|
Великодушність
|
Байдужість
|
віруючі
|
Милосердя
|
Потворність
|
дівчина-павук
|
Краса
|
Вбивство
|
лікар
|
Оберігати життя
|
Пасивність
|
мешканці Землі
|
Нетерпимість до зла
|
Підлість
Брехливість
|
Фінал
|
Благородство
Чесність
|
Неволя
|
|
Воля
|
Злопам'ятство
|
|
Прощення
|
Найбільша цінність — зацікавленість собою і навколишнім світом.
Запитання для бесіди за схемою-таблицею Слайд13. Знов11
1.Які цінності відносяться до гуманістичних (гуманізм — від лат. humanus — людський,людяний ), значущі для людського буття в цілому і кожної особистості зокрема?
2. Які духовні цінності притаманні сім'ї Елісенди та Пелайо?
3. Чи можна стверджувати, що Пелайо знаходиться між Зневірою та Вірою, а Елісенда — між Надією та Відчаєм? Доведіть свою думку, спираючись на текст.
4. З позицій критика оцініть оточуюче суспільство, зображене в цьому творі?
5. Мешканці нашої планети знаходяться між Пасивністю та Нетерпимістю до зла. Від того, що вони оберуть, залежить фінал — подальше життя: якщо це буде Нетерпимість до зла, то Благородство, Чесність, Воля, Прощення оволодіють внутрішнім світом особистості та навичками соціальної поведінки людей. Як твір Г.Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами» допомагає обрати вірний шлях?
6. Яким чином найбільша цінність — зацікавленість собою і навколишнім світом — втілюється в цьому творі? Як ви розумієте цю цінність? Життя влаштоване так, що людина сама мусить обирати між Добром і Злом. Ця проблема — духовна, а вибір визначає індивідуальну моральність кожної особи зокрема, хоча не можна заперечувати певного впливу на цей вибір класових, економічних, релігійних, сімейних чи національних чинників.
У творі Г. Гарсіа Маркеса є людська трагедія, страждання Янгола, звідси й вічна проблема: як, залишаючись людиною, бути Янголом?.............. Слайд12
Наші думки, вчинки повинні спонукати до відродження добра, співчуття, християнської любові, відвоювати у байдужості, безвір'я Людську Душу.
Тому нас не може не захоплювати така надприродна риса характеру старигана із крилами, як безмежне терпіння.
Художній твір «Стариган із крилами» Г. Гарсіа Маркеса - злет фантазії автора, що завжди тяжів до правди життя, відображення духовних пошуків, конфлікту особистості та суспільства, невдоволення долею та реальністю. Але якими б гіркими й сумними не були ці почуття, зміст твору осяяний світлом любові до людини, до природи, до народу, до Всесвіту, до життя і мрії. Слайд 13
Жанр. «Стариган із крилами» одні науковці визначають як оповідання - притча , а інші — новела .
Оповідання-притча — невеличка алегорична розповідь з символіко-філософським змістом, в якій фабула підпорядкована моралізаторській частині твору.
Новела (італ. novella — букв.: новина, від лат. Novellus – новітній) – епічний жанр, невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Героями є особистості, що потрапили у незвичайні життєві обставини, і автор концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань та настроїв.
Висновок: оповідання-притча та новела — близькі епічні форми. Ми будемо вважати твір «Стариган із крилами» (1970 — 1972 pp.) новелою.
По-перше, твір будується на одній події, в якій відображено парадоксальність явища буття. Парадоксальність незвичайно поєднує трагічне й комічне, радість і горе, любов й ненависть. З парадоксальністю завжди поруч елемент комічності — усмішка, часом гірка, печально-сатирична.
По-друге, кінцівка твору неочікувана.
По-третє, мова лаконічна та яскрава.
Г. Гарсіа Маркес належить до напрямку «магічного реалізму», що став помітним явищем у світовому літературному процесі другої половини XX століття.
У словнику-довіднику з зарубіжної літератури читаємо:
Слайд 14
«Реалізм магічний — художній метод у творчості деяких письменників, у творах яких фантастичне та реальне перемішано, «сплавлено» в єдність, частіше відбувається в буденній обстановці. Вторгнення фантастичного не супроводжується яскравими ефектами, а подається як звичайна подія. Створення особливої фантастичної дійсності є засобом пізнання та відображення глибинного, прихованого смислу явищ реального життя». Таким чином, магічний реалізм — це своєрідність зображення життя людей.
Новела багата на символіку. Скажімо, образ старигана у Г. Гарсіа Маркеса уособлює національний характер з його чеснотами і вадами, водночас Божого посланця, знехтувану Віру та уособлення Природи. Природа страждає немилосердно, поливаючи три доби дощем напівзатоплене подвір'я Пелайо. Слайд 15
Звернемося до таблиці «Образи-символи твору».
Образи-люди
|
Образи світу природи
|
Образи світу людей
|
Стариган з крилами — Божий посланець, символ знехтуваної віри та уособлення Природи. Хлопчик — жорстоке дитя хворого суспільства. Жінка-павук — символ деградації суспільства. Пелайо та Елісенда — втілення приземленості
|
Дощ — символ необхідності духовного очищення землі. Морська стихія — бурхливе й суперечливе життя. Морський вітер — відчуття свободи.
|
Селище — модель людства
|
Розвивальні завдання та запитання
1. Чи є сили у людей та персонажів твору боротися зі злом?
2. З якого приводу в мові вживається приказка «наче крила виросли»?
4. Чим схожі Стариган із крилами та Грегор Замза з твору «Перевтілення» Кафки?
5. Чому система сімейних і моральних загальнолюдських цінностей дає збій у творі та нинішньому суспільстві?
6. Прочитайте виразно вірш українського поета Юрія Липи:
Що в кожній людині
Дивним чином
Добро уживається й зло.
Що кожна людина
Жалю гідна.
Що в кожної людини
Своя таємна правда.
Що, коли різні правди
Зіштовхуються,
Вони одна одну
Недолюблюють.
Вони навіть
Ворогують.
Вони готові на все
Заради правди.
Про що йдеться в цій поезії? Які найважливіші думки проголошує поет? Яким чином вони пов'язані з новелою Г. Гарсіа Маркеса?
А які літературні твори на схожу тематику знаєте ви?
Зараз я запропоную вам декілька віршів українських відомих і мало відомих поетів. Послухайте і визначте. Що у них спільного між собою та з новелою Маркеса. ……………..
7. Янгол відлетів. Чи стало найщасливішим подружжя Пелайо та Елісенди? А мешканці селища?
8. Чи можливий інший фінал твору? Запропонуйте свій…….
9. У російського прозаїка Льва Толстого є оповідання «Що живить людей». Слайд 16
Послухайте, будь-ласка його короткий зміст і скажіть. Що спільного і відмінного в творах Маркеса і Толстого.
10. Чи потрібні янголи на Землі? Чи готові люди сьогодні сприйняти їх?
Життя не обманеш і не зупиниш. Янгол полетів від нас. Перетворився в просту уявну крапку над морським горизонтом. Світ від того не перекинувся. Люди живуть: сміються, «заливають» очі на своє лихо, радіють, танцюють, співають... Згасають і народжуються зірки в нічному небі. Але вічними залишаються Віра, Любов і Добро, бо вони є Життя.
Відкрийте свої серця Любові і Доброті! Впустіть їх у свою душу! І вони обов'язково вам подарують таємниці, ощасливлять долю, порятують в нещасті.
Ось саме про це і йдеться в невеличкій новелі Габріеля Гарсіа Маркеса «Стариган із крилами».
ДОДАТКИ
Короткий зміст оповідання Льва Толстого «Що живить людей»
Янгол упав з неба. Його знайшов біля каплиці бідний чоботар Семен, котрий віддав йому останню одежину і привів додому жити. Спочатку дружина ледь не вигнала обох, але потім глянула в обличчя незнайомцеві і — полюбила його, а той уперше посміхнувся до неї. Мандрівник назвався Михайлом і став жити разом із подружжям, допомагаючи Семенові у чоботарській справі. Слава про Семеново-го робітника пішла по всіх усюдах, до нього із замовленнями почали звертатися з віддалених місць не тільки бідні, а й багаті люди. Одного разу пан замовив пошити собі чоботи з дорогої шкіри, а Михайло подивився на нього якось дивно, посміхнувся і сказав: «Будуть готові, коли треба». І пошив Михайло не чоботи, а босовики, у яких виряджають померлих. А незабаром пані послала слугу сказати, що пан помер. І втретє посміхнувся Михайло до жінки, яка прийшла замовляти взуття для двох нерідних дітей, яких вона пожаліла і взяла до себе після смерті їхньої рідної матері. Тоді Михайло розкрив свою таємницю: він — янгол, якого Бог покарав за тс, що він відмовився забрати душу в матері двох дітей. Господь наказав янголу виконати його доручення і дізнатися про три речі: що є в людях (доброта), чого їм не дано (знати своє майбутнє) і що живить людей (любов). І тоді уславив янгол Господа, і виросли у нього крила, і піднявся він у небо.
Три посмішки янгола символізують три істини, які він пізнав: боротьба добра і зла (перша посмішка); боротьба світла пізнання і темряви незнання (друга посмішка), боротьба життя і смерті (третя посмішка). І, незважаючи на це, в людях є любов, що освітлює усе навколо. Однак людям не дано знати, що їм потрібно для тіла, бо є інші, духовні закони, які скеровують усе на Землі.
Надія Красоткіна
Крила
Хто сказав, що людина безкрила?
Що не може піднятись увись?
Незбагненна в людини є сила
І краса. Ти, лише, придивись.
Крила ті — то любов і кохання.
Крила — відданість, щедрість душі.
Виростають вони на світанні,
Коли в росах густих спориші.
Коли сонце любові багряне
Доторкнулося серця глибин.
Апогею наснага дістане
І летиш просто так, без причин.
Станеш зовсім несхожим на себе,
Кращим стане навколишній світ.
Більше в світі нічого не треба,
Тільки б той відчувати політ.
Ірина Стернійчук
Крила
У лебедя крила з краси,
В метелика крила з любові
В людини ж вони з доброти,
із чистої,вічної волі
Людина літати вміє,
Та не в житті ,а в мрії
На крилах несеться вона,
В світи чарівні і красиві,
Де чекають її в небесах,
Янголи,що здійснюють мрії!
Лiна Костенко
А й правда.
Крилатим грунту не треба.
Землi немає.
То буде небо.
Немає поля.
То буде воля.
Немає пари.
То будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землi.
Сама не лiтає.
А крила має.
А крила має!
Вони, тi крила,
Не з пуху-пiр'я,
А з правди.
Чесностi i довiр'я.
У кого – з вiчного
Поривання.
У кого — з вiрностi
У коханнi.
У кого — з щиростi
До роботи.
У кого — з щедростi
На турботи.
У кого — з пiснi,
Або з надiï,
Або з поезiï,
Або з мрiï.
Людина нiбито не лiтає...
А крила має.
А крила має!
ІВАН ДРАЧ
Крила
(Новорічна казка)
Через ліс-переліс, через море навкіс
Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому — шапку смушеву, кому — люльку дешеву,
Кому — модерні кастети, кому — фотонні ракети,
Кому — солі до бараболі, кому — три снопи вітру в полі,
Кому — пушок на рило, а дядькові Кирилові — крила.
Був день як день, і раптом — непорядок,
Куфайку з-під лопаток — як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
Голодні небом, випростались туго,
Ковтали з неба синє мерехтіння,
А в дядька в серці — туга, А в дядька в серці — тіні.
(Кому — долю багряну, кому — сонце з туману,
Кому — перса дівочі, кому — смерть серед ночі,
Щоб тебе доля побила, а Кирилові, прости господи,— крила).
Жінка голосила: «Люди як люди,
Їм доля маслом губи змастила.
Кому — валянки, кому — мед од простуди,
Кому — жом у господу, а цьому гаспиду, прости господи,— крила?!»
Так Кирило до тями брів,
І, щоб мати якусь свободу,
Сокиру бруском задобрив,
І крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхалися зорі з Кирила,
І, пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Так Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився —
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились, естети,
І снилося небо порубаним крилам.
(Кому — нові ворота, кому — ширшого рота,
Кому — сонце в кишеню, кому — дулю дешеву,
Щоб тебе доля побила, а Кирилові — не пощастить же отак чоловікові — крила).
|