Модуль з ґендерних досліджень

Скачати 153.86 Kb.

Назва	Модуль з ґендерних досліджень
Дата	18.05.2013
Розмір	153.86 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Культура > Документи

Сергій Жеребкін

Модуль з ґендерних досліджень
1. Заголовок: „Від ґендеру до нації”¹: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні.
2. Вступ: Метою цього модуля є огляд того, як практики національної розбудови в Україні (в різні історичні періоди, а саме дорадянський і пострадянський) складає та використовує соціальні конструкти маскулінності і фемінінності, які підтримають політичне тлумачення націоналізму як такого, що вже сформувався на базі етнічної приналежності, коли „жінки відроджують націю фізично та символічно, а чоловіки захищають, обороняють та мстяться за націю”. (Rada Ivekovic & Julie Mostov, с.10)
3. Цільова аудиторія: Студенти-бакалаври та магістри, які навчаються різних соціальних дисциплін (ґендерних студій, культурології, політичних наук, філософії, психології, соціології тощо) в українських університетах.
4. Академічні цілі: Дати студентам уявлення про те, яким чином конструкти маскулінності та фемінінності відновлюються або підсилюються, та реконструюються через націоналізм, що його шукає та фінансує держава в Україні; а також як ці процеси „ґендеризації етнічності або етнізації ґендеру вплинули на реалії життя жінок і чоловіків” та „статеве/ґендерне насильство” у пострадянському суспільстві (Vesna Kesic, с. 64).
5. Навчальні цілі:
Пізнавальні

Ознайомитися із конструктивістськими теоріями націоналізму та етнічної приналежності в контексті теорії фемінізму й феміністичної критики націоналізму;
На прикладі національної розбудови в Україні, розібратися в тому, що являють собою ґендерні стереотипи, і як вони використовуються в націоналізмі для підкріплення мізоґенії й політики антагонізму щодо інших етносів;
На прикладах з історії України дослідити історичний характер ґендерних стереотипів та їхній взаємозв’язок з політикою націоналізму й практиками національної розбудови.

Емоційні

Виробити критичне ставлення до політики ґендера і націоналізму і дізнатися про вплив, який має націоналістичне конструювання ґендера на стимулювання сексуального/ґендерного насильства в умовах пострадянського періоду;
Виробити позитивне ставлення до ґендерних студій та теорії фемінізму як методології аналізу націоналізму на пострадянському просторі.

Поведінкові

Студенти зможуть краще усвідомити й критично ставитися до пострадянської політики націоналізму та національної розбудови;
Студенти отримають можливість розібратися у значенні ґендерних форм націоналізму і громадянства й будуть готові взяти активну участь у демократизації та розбудові громадянського суспільства на пострадянському просторі.

5. Основні поняття і питання:

Ґендер: „Це слово [ґендер] позначало відмову від біологічного детермінізму, що мається на увазі при застосуванні такого терміну як „стать” або „статева різниця”” (Joan W. Scott, с.406); „спосіб передати „культурні конструкти” – цілком соціальне творення ідей про ролі, властиві жінкам і чоловікам” (Joan W. Scott, с.410).
Націоналізм: Я використовую тлумачення понять „націоналізм” і „національність” Весни Кесіч (Vesna Kesic), в яких підкреслюється взаємозв’язок етнічної приналежності й держави. Як вона зазначає „Це дуже суб’єктивні поняття, відмінні від поняття громадянства у сучасних державах-націях, але вони знаходять своє відображення у політичній історії більшості країн Європи, особливо Центральної та Східної Європи”. (Vesna Kesic, с.64)
Етнічність: „конструкт етнічності як окремої, гомогенної категорії, вкоріненої в історії, культурі, мові та релігії, також як і наявності етно-націоналістичних рухів було необхідними умовами в процесах осмислення нових суверенних держав-націй та, згодом, виконання пов’язаних з цим політичних проектів” (Vesna Kesic, с. 64).
Політика національної розбудови в країнах пострадянського простору: „розпад та руйнація існуючих багатонаціональних держав та побудова нових орієнтованих на етнос національних держав” (Vesna Kesic, с.64). Я хотів би зробити тут наголос на різниці між традиційним підходом до політики національної розбудови в сучасній західній політичній думці, який походить з полемічного характеру політичного та ієрархії громадського і приватного (Гоббс, Локк, Руссо, Кант, Гегель) та критичним підходом (К. Тевеляйт, М. Мосс, М. Фуко, Ф. Фанон, С. Жижек) - що вбирає в себе феміністський підхід (З. Айзенштайн, Д. Корнелл, Р. Брайдотті) - який ставить питання про можливість „політики протистояння за сутністю насильницькому процесу побудови національних держав” та подолання „граничної ієрархії в бінарності „Я-Інший” (Dasa Duhacek, с.115)
Мізоґенія в націоналізмі: розрив між високим статусом символічного жіночості в націоналізмі й підпорядкування реальному політичному й економічному становищу жінок в пострадянській політиці національної розбудови (Ніра Юваль Дейвіс (Nira Yuval Davis))
Маскулінність: соціально створені поняття та ідеології (матеріалізовані та трансформовані із практикою) як чоловіки мають поводитись та відчувати; ці значення/ідеології розглядаються як ідеальні для чоловіків та/або такі, що відзначають чоловіків як відмінних від жінок та вищих за них (Шерон Берд (Sharon Bird))
Ґеґемонна маскулінність: „культурно домінантний конструкт маскулінності, домінуючий дискурс” (Р. Коннелл (R.W. Connell)); „образ маскулінності у тих чоловіків, які мають владу; це стало стандартом для психологічних оцінок, у соціологічних дослідженнях та довідковій літературі, яка навчає юнаків як стати „справжніми чоловіками”. Ґеґемонне визначення чоловічого – то чоловік при владі, чоловік, який має владу, і чоловік, який є владою”. (Michael Kimmel, с. 184)
Жіночий рух в країнах пострадянського простору: коли активність політичної участі жінок у процесах пострадянської національної розбудови використовується як осова для неотрадиціоналістської і неопатріархальної гендерної відбудови й посилення чоловічого домінування в пост-радянських країнах (Ирина Новикова, с.57).
Під час спільної роботи над модулем в аудиторії, студенти повинні будуть дати відповідь на наступні запитання:
У чому різниця між біодетерміністським і конструктивістським підходами до питань статі/ґендеру та статевої різниці? Що означають поняття ґендер і ґендерний порядок у суспільстві?
Як ґендер або конструкт жіночого й чоловічого були поєднані із процесами національної розбудови та побудови національної ідентичності в Україні у різні історичні періоди (дорадянський, радянський та пострадянський)?
Як конструкт жіночого і чоловічого використовуються у створенні базового протиставлення в націоналізмі „ми” – „вони” (К. Тевеляйт, М. Мосс, Ф. Фанон, С. Жижек)? Поясніть на прикладі формування української національної держави в 1918 і 1991 роках.
Яку роль символізація жінки як уособлення материнства в процесах національної розбудови в Україні грає в різні історичні періоди (дорадянський, радянський та пострадянський)?
Як основна символізація жіночого як Вітчизни у радянській Україні відрізняється від основного символізації жіночого як Нації-Матері у пострадянській Україні?
Як пострадянські конструкти етнізованого материнства як-от „берегиня” відрізняються від дорадянських конструктів етнізованого материнства, а саме, наприклад, „мати-покритка” з поезії Т.Шевченка?
Як чином символізація жінок через поняття материнства використовується в сучасній українській політиці; наприклад, у побудові образу „богині Помаранчової революції” (Юлії Тимошенко) в президентській кампанії 2004 року?
Що означає поняття „ґеґемонна маскулінність” і які функції вона виконує в національній культурі? Яку роль грає в цьому дихотомія „герой”/”жертва”?
Яким чином чоловіки зображуються як „воїни-захистники Вітчизни” в українській національній культурі? Які культурні символи використовувалися для цього в різні історичні періоди?
Як конструкт національної ґеґемонної маскулінності та дихотомії „герой”/”жертва” представлені в образах головних українських політиків-чоловіків як-от, наприклад, В. Ющенко й В. Янукович?
Як процеси ґендеризації етносу та етнізації ґендеру вплинули на реалії життя жінок і чоловіків?
Який вплив мають конструкти ґендеру та національної ідентичності на стимулювання сексуального/ґендерного насильства?
6. Аудиторна робота:
ЗАНЯТТЯ 1

Конструкти жіночого/фемінінності в політиці національної розбудови в Україні
Література:

Dasa Duhacek “Gender Perspective on Political Identities in Yugoslavia” in Transition the Former Yugoslavia – Croatia” in edited by Rada Ivekovic and Julie Mostov From Gender to Nation, p. 113-130.
Marian J. Rubchak «Christian Virgin or Pagan Goddess: Feminism Versus the Eternally Feminine in Ukraine», Marsh Rosalind ed., Women in Russia and Ukraine. New York: Cambridge University Press, 1996, pp. 315-330.
Nira Yuval Davis, Gender and Nation, Chapter 1
Papic, Zarana (1999) “Nationalism, war and gender. Ex-femininity and ex-masculinity of ex-Yugoslavia ex-citizens” Gender Studies 2: 5-23
Rada Ivekovic and Julie Mostov (2002) “Introduction. From Gender to Nation” in edited by Rada Ivekovic and Julie Mostov From Gender to Nation. Longo Editore Ravena. pp. 10-14
Vesna Kesic “Gender and Ethnic Identities in Transition the Former Yugoslavia – Croatia” in edited by Rada Ivekovic and Julie Mostov From Gender to Nation, p. 63-80.
Джоан В. Скотт. «Гендер: полезная категория исторического анализа» / Введение в гендерные исследования, под ред. С. Жеребкина – Харьков, СПб.: ХЦГИ, Алетея, 2001 - С. 405-436 (Joan W. Scott. 1986. “Gender: A Useful Category of Historical Analysis.” The American Historical Review 91(5):1053-1075)
Ирина Жеребкина, Женское политическое бессознательное - СПб: Алетейя, 2002 - cc. 95-217
Ирина Новикова «К вопросу о женских движениях и феминизме в обществах Балтии», Гендер, культура, общество (Рига: 2003), СС. 24-57
Сергей Жеребкин, «Femina Post-Sovietica. Гендерные стереотипы в украинской политике и культуре» в: Femina Post-Sovietica: украинская женщина в переходный период: от социальных движений к политике / под ред. Ирины Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ, 1999 - с. 281-335

Аудиторна робота:
1-а година: Лекція/обговорення прочитаного.

2-а година: Робота у малих групах, відповідь на наступні запитання:

Яким чином жіночість як символічне використовується у національній культурі? Чому поняття Вітчизни зображається за допомогою символічних фігур жіночої статі, і яким чином образи матері, дружини і нареченої використовуються на зображення Вітчизни-Нації?

Що визначає необхідність для членів нації захищати Вітчизну-Націю та жертвувати своїм життям заради неї? Яку роль грає символізм жіночості та його бінарна структура в національній культурі (жіноче, що одночастно розглядається як „піднесене” та „низьке”, „священне” та „осквернене”)?

Яким чином символічне жіночості представлене як національне в українській культурі в різні історичні періоди: а) дорадянський, б) радянський, і в) пострадянський? Яки є схожі та відмінні риси?

Проаналізуйте символічне жіночості в українській національній культурі подане у наступних прикладах:

а) Образи Шевченка (мати кріпачка і „мати-покритка”) і Гоголя (мати козака), а також образи народної творчості („дівка-бранка”) у дорадянський період.
б) Oбраз Вітчизни у радянський період.
в) Oбраз „берегині” у пострадянський період (на прикладах українського національного руху жінок і політичного використання символічного жіночості під час Помаранчової революції).

Як символічне жіночості в українській національній культурі відповідає реаліям економічного, політичного і культурного становища жінок (в різні історичні періоди)?

Письмове завдання
Як символізація жіночого відтворюється у сучасній українській політиці національної розбудови, а саме у подіях Помаранчової революції? Проаналізуйте цей процес на прикладі перетворення українського олігарха Юлії Тимошенко („газова принцеса”) у національний символ революції – „Богиню Помаранчової революції”. Як символічне жіночості у національній культурі було використане для створення основної дихотомії націоналізму „ми” та „вони” і для закладання нетерпимості до етнічного „іншого”? (Для прикладів скористайтеся записом промов та інтерв’ю із Ю. Тимошенко зроблених під час президентської передвиборчої кампанії 2004 року в Україні).

Кожен студент повинен коротко описати висновки, яких він (вона) дійшов(-шла) в процесі аналізу. Письмова робота не повинна перевищувати 4-5 сторінок (подвійний інтервал) і може охоплювати:

Які політичні погляди, дії й заяви, завдяки яким Ю. Тимошенко преса назвала „Богинею Помаранчової революції”, формували її імідж?

До якого типу політиків ви могли б віднести Ю. Тимошенко: до політиків „жіночого” чи „чоловічого” типу? Порівняйте політичні промови Ю. Тимошенко про покарання етнічного „іншого” та про визнання етнічного „іншого” у феміністичній противоєнній політиці в ситуаціях міжетнічних конфліктів і війн. (Прикладом є „Жінки в чорному”, які використовували практику носіння трауру по етнічному „іншому”, і т.д. (Друсілла Корнелл наголосила у своїй новій книжці „Захищаючи ідеали: війна, демократія, й політина боротьба” (Drucilla Cornell. Defending Ideals: War, Democracy, and Political Struggles New York, London: Routledge, 2004, с. 114))

ЗАНЯТТЯ 2

Конструкти чоловічого/маскулінності в політиці національної розбудови в Україні
Література:

Joane Nagel “Sex and Nationalism: Sexually Imagined Communities” in Joane Nagel Race, Ethnicity, and Sexuality: Intimate Intersections, Forbidden Frontiers (New York, Oxford: Oxford University Press, 2003), pp. 140-176.
Michael Kimmel, “Masculinity as Homophobia”, in Mary Gergen and Sara Davis, ed., Toward a New Psychology of Gender (New York: Routledge, 1997)
Игорь Кон, «Мужские исследования: меняющиеся мужчины в изменяющемся мире» / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие, под ред. И.А. Жеребкиной - Харьков, СПб: ХЦГИ, Алетейя, 2001. - С. 562-605
Р. В. Коннелл, «Маскулинности и глобализация» / Введение в гендерные исследования, под ред. С. Жеребкина – Харьков, СПб.: ХЦГИ, Алетея, 2001 - С.851-897. (R. W. Connell, «Masculinities and Globalization,» Men and Masculinities, Vol. 1 No. 1, July 1998: 3-23)
Сергей Жеребкин (в редакции) «Мужские фантазии в Украине: «Трахать женщин и строить нацию»²
Сергей Жеребкин “Сексуальность в Украине: гендерные “политики идентификации” в эпоху казачества” в: О муже(N)ственности: сборник статей. Сост. С. Ушакин. – М.: Новое литературное обозрение, 2002. - С. 224-242

Аудиторна робота:
1-а година: Лекція/обговорення прочитаного та письмового завдання.

2-а година: Робота у малих групах, відповідь на наступні запитання:

Що означає „ґеґемонна маскулінність” і які функції вона виконує у процесах національної розбудови?

Яким чином чоловіки зображуються в українській національній культурі як „воїни-захистники Вітчизни”, які вбивають й помирають заради нації, і як конструкти національної ґеґемонної маскулінності використовувалися у пострадянській Україні для створення нових політичних та ідеологічних сиволів і метафор, а саме „героїчного минулого”, „духу народу”, „героїчної боротьби за незалежність, „героїв нації”, „спільного страждання”, „волі народу”, й „постійної загрози національній незалежності” тощо?

Чому „воїн-захистник Вітчизни” зображується в національній культурі як бінарна структура – „герой” і „жертва” одночасно?

Яким чином бінарність „герой”/„жертва” відбито у структурі української національної ґеґемонної маскулінності в рівні історичні періоди: а) дорадянський, б) радянський, і в) пострадянський?

Проаналізуйте образи національної ґеґемонної маскулінності в українській культурі в різні історичні періоди на прикладах:

а) Образах чоловіків у Шевченка, Гоголя і в народній творчості (козаки, гетьмани, кріпаки та ін.)
б) Зображення образів воїнів-захистників української національної незалежності в період Революції, Громадянської війни і Другої Світової війни (солдати Центральної Ради, „Січові стрільці” та ін. (1917-1920), а також УПА (1941-початок 1950), партизани під час Другої Світової війни, патизани ОУН тощо)
в) Пострадянські відновлення національної ґеґемонної маскулінності у нових політичних та ідеологічних символах і метафорах, а саме „князі Київської Русі”, „гетьмани”, „Запорізькі козаки”, та УПА.

Як конструкти національної ґеґемонної маскулінності використовувалися у пострадянських процесах національної розбудови в Україні? (Наприклад, у президентській передвиборчій кампанії 2004 року)

Письмове завдання:
На матеріалах української преси, яка висвітлювала президентську передвиборчу кампанію 2004 року, проаналізуйте яким чином конструкт національної ґеґемонної маскулінності знаходить своє відображення в іміджах українських політиків (Ющенко, Янукович, Мороз, Корчинський та ін.)

Кожен студент повинен коротко описати висновки, яких він (вона) дійшов(-шла) в процесі аналізу. Письмова робота не повинна перевищувати 4-5 сторінок (подвійний інтервал) і може охоплювати:

Що означає ґеґемонна маскулінність і як вона представлена у національній культурі? Яку роль грає дихотомія „герой”/„жертва” в структурі національної ґеґемонної маскулінності?

Як конструкт національної ґеґемонної маскулінності та дихотомія „герой”/„жертва” представлені в іміджах провідних українських політиків-чоловіків, як-от, наприклад, В. Ющенко і В. Янукович? Що провідні українські політики мають спільного в термінах національної ґеґемонної маскулінності, а що є відмінним?

Який вплив мав концепт національної ґеґемонної маскулінності на події Помаранчової революції в контексті розвитку етно-націоналістичних політичних проектів і підбурювання до війни та статевого/ґендерного насильства у воєнний час?

7. Оцінка
Студентам буде запропоновано заповнити форму для оцінювання після першого і другого занять. Вона містить чотири загальних запитання:

Що викладач добре зробив на заняттях, щоб сприяти моєму навчанню?
Що викладач міг зробити краще, щоб допомогти моєму навчанню?
Що я робив(-ла) добре для поліпшення мого навчання?
Що я міг (могла) зробити краще?

Оцінка знань студентів, що вивчають даний модуль, буде неофіційною. Вона буде врахована при визначенні офіційної оцінки з більшого курсу, який завершується іспитом.

1 Назвою модуля стала цитата з книжки „Від ґендеру до нації” (From Gender to Nation. Longo Editore Ravena, 2002 ) під ред. Ради Івекович (Rada Ivekovic) і Джулі Мостов (Julie Mostov)

2 Назвою статті стала цитата з роботи Зілли Айзенштайн „Ненависті: расові та сексуальні конфлікти у 21 столітті” (Zillah Eisenstein (1996) Hatreds: Racialized and Sexualized Conflicts in the 21^st Century, New York and London: Routledge) с.133.

Схожі:

МОДУЛЬ З ҐЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ...	Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації...
Експертна система (ЕС)- це обчислювальна система, яка використовує... Основною характеристикою ЕС є здатність за вимогою пояснити свою лінію міркувань у зрозумілому вигляді. Основними компонентами ЕС...	Дослідження ҐЕНДЕРНих характеристик (використання сарказму) у інтернет- комунікації
Уроки математики в 6 класі Розділ Раціональні числа У результаті вивчення теми учні мають навчитися: називати модуль заданого числа; описувати поняття модуль числа; розв'язувати вправи,...	Модуль суб’єкти інфраструктури товарного ринку Змістовний модуль... Предмет дисципліни "Інфраструктура товарного ринку" та його взаємозв'язок з іншими дисциплінами
Автор: Шульга Тетяна Іванівна,вчитель трудового навчання СШ №313 м. Києва Варіативний модуль розроблено до навчальної програми “Технології. 10-11 класи.” Даний модуль доцільно використовувати для класів...	1. Система маркетингових досліджень Маркетингові дослідження. Адже саме проведення маркетингових досліджень, використання отриманих результатів дозволяють підприємствам...
Семінар «Забезпечення інформаційної системи планування наукових досліджень... Загальна інформація про інформаційну систему планування наукових досліджень в НАПН України: мета, завдання, вимоги, принципи побудови...	Психологічний супровід вірішення ґендерних проблем Страцинська Ірина Анатоліївна, кандидат психологічних наук, представник психологічної служби ДНЗ „Одеське вище професійне училище...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання