Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення ефективності пізнавальної діяльності учнів

Тема:Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Найвидатніші митці української культури ХУІІІ ст..
Навчальні цілі: охарактеризувати стан розвитку української культури XVIII століття; ознайомити учнів з основними культурними діячами вивченої епохи та їхніми здобутками; вдосконалювати вміння учнів самостійно працювати із текстом підручника, оцінювати інформацію історичних джерел, визначати тривалість подій; давати коротку характеристику історичним особам; виховувати школярів у дусі патріотизму, розвивати в них інтерес до історичного минулого власного народу та його культурних надбань.

Очікувані результати: після цього уроку учні повинні:

• 
  знати імена найвидатніших діячів козацької доби;
  
• 
  вмітинаводити приклади відомих культурних пам’яток цього часу;
  
• 
  стисло розповідати про діяльність Г. Сковороди, С. Величка;
  
• 
  давати власну оцінку діяльності історичних діячів культури даного періоду
  

Тип уроку: комбінований із використанням ігрових елементів.

Методи та форми організації навчальної діяльності учнів: евристична бесіда; ігри « Історичне лото», « Реставратор», «Дерево пізнання», «Низка намиста» , “tabularasa”, метод«Незакінчені речення».

Обладнання уроку: Власов В. С., Данилевська О.М.Вступ до історії України / підручник для 5 класу/, портрети основних культурних діячів цієї епохи; індивідуальні завдання., ілюстрації пам’яток архітектури

Структура уроку.

Епіграф :

«Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує».

Г. С. Сковорода.
Ι. Організація класу.

Вчитель: Сьогодні ми уявно перенесемося у добу козаків-лицарів, коли «мовчали гармати», а самі українці творили, писали, будували чудові пам’ятки архітектури, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у минуле, нам слід довести, що ми маємо великий багаж знань про цю епоху.

ΙΙ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель: Демонстрацією наших знань стануть правильні рішення, відповіді при проведенні ігор.

1.Учням пропонується гра «Історичне лото»

1. 
   Наокремій дошці третій учень виконує роль «реставратора» пошкодженого тексту, добираючи слова із довідки.
   

Гра «Реставратор».



Усі інші учні класу разом із вчителем повторення вивченого матеріалу проводять за допомогою гри « Дерево пізнання» .

2. 
   Вчитель пропонує учням розповісти або зачитати складену на домашнє завдання розповідь про П. Калнишевського, продемонструвати виконані малюнки, складені кросворди.
   

Оцінювання рівня підготовки учнів до уроку.

ΙΙΙ .Оголошення теми та вивчення нового матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вчитель: Сьогодні ми з’ясуємо, яку спадщину залишили по собі люди, які жили у 17-18 ст? Наскільки вагомим був їхній внесок в українську культуру.?

А зараз запишемо в зошити тему уроку та план нового матеріалу.

План.

1. 
   Розвиток освіти в Україні:
   

а)

б)

2.Мандрівний філософ, Григорій Сковорода.

3.Козацький літописець – Самійло Величко.

Вивчення першого питання розпочнемо із ознайомлення учнів із свідченнями арабського мандрівника П. Алепського, що побував в Україні у 1654 році.

Можливі запитання вчителя:

-Про що йдеться у тексті?

-Звідки так багато освічених людей у козацькій Україні?

А відповідь на ці питання ми дамо, опрацювавши два абзаци тексту параграфа, вміщених на ст. 112-113. Адже , ви помітили, що при написанні плану уроку ми не дали назви двом підпунктам першого питання. Зараз ці прогалини ми заповнимо, даючи правильні назви уривкам тексту.

/учні читають текст підручника, доповнюють прогалини у підпунктах плану/

Після виконання учнями поставленого завдання, вчитель коротко знайомить їх із розвитком театрального мистецтва, літописанням, наголошуючи при цьому на іменах, подіях.

При вивченні останнього питання, вчитель розповідає про багатство рідної землі не тільки на дари природи, а й на талановитих і щирих людей. І саме таким вважають відомого поета, музиканта, філософа – Г.С. Сковороду. Його вважали найосвіченішою людиною того часу. Саме йому належить ряд влучних висловлювань (афоризмів),серед яких і епіграф нашого уроку . Ось декілька із них: « Розумний чоловік знає, що говорить, а дурний базікає без пуття», «З усіх утрат, втрата часу найдорожча», «Любов єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує» і т.д.

Якою ж була його стежина? Цей секрет ми розкриємо, погравши у гру “tabularasa”, або ж «чиста дошка». Для цього необхідно опрацювати уривок з оповідання « Із вірою в добро» і дати відповіді на питання, записані на дошці. При кожній правильній відповіді питання витирається. Робота буде завершеною тоді, коли питань на дошці не залишиться і у формі правильних відповідей потрібні знання заповнять вашу свідомість.

1. 
   Як почалися мандри Г. Сковороди?
   
2. 
   Де навчався майбутній філософ?
   
3. 
   У яких місцях доводилось працювати п. Сковороді?
   
4. 
   Для чого, вважав філософ, народжується людина?
   

Опрацювати текст підручника ст.. 115 підручника та відповісти на запитання : Чому найголовнішою справою життя Самійла Величка став літопис ?

Вчитель пропонує учням зробити підсумок вивченого сьогодні на уроці.

ΙV. Закріплення вивченого матеріалу.

Даний етап уроку проходить у вигляді виконання вправи «Незакінчені речення». Речення виголошуються вчителем, а учні їх завершують.

• 
  У козацькі часи освіту на Україні здобували у ……. ……… .
  
• 
  Тут вивчали ……., ….., ….., ……. .
  
• 
  Вищим навчальним закладом України того часу була ….. -….. .
  
• 
  За козацьких часів, які за часів Київської Русі найбільш цінним історичним джерелом були ….. .
  
• 
  Слави найвідомішого літописця того часу зажив ….. …… .
  
• 
  Найбільш освіченою людиною України 18 ст. вважають ….. …….. .
  

При наявності часу проводимо гру «Низка намиста».

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове:

• 
  Опрацювати §18.
  
• 
  З’ясувати про наявність пам»ятків часів козаччини на Корсунщині ?
  

«Стежками Київської Русі»

Позакласний захід
Із 1991 р. веде свій відлік незалежна держава Україна. Але витоки української державності сягають у глибину століть. Її першим етапом була найдавніша держава – Київська Русь.

Сьогодні в знаннях про Київську Русь змагаються дві команди п’ятикласників та семикласників. Оголосіть, будь ласку, свою назву і поясніть свою емблему.

1 конкурс «Розминка».

Кожній команді пропонується по 10 запитань, на які вона відповідає без обмірковувань. Кожна правильна відповідь 1 бал, максимальна кількість балів – 10.

Запитання для 1 команди.

1. 
   Як називався перший збірник законів на Русі?
   
2. 
   Як звали сина князя Ігоря і княгині Ольги?
   
3. 
   Як на Русі називали зливок срібла вагою 200 гр.?
   
4. 
   Як називається житло ченця?
   
5. 
   Як звали бога грози у давніх слов’ян?
   
6. 
   Де зберігалася перша на Русі бібліотека? (Софія Київська)
   
7. 
   Кого у 1036р. переміг під Києвом князь Ярослав Мудрий? (печеніги)
   
8. 
   Коли було запроваджено християнство на Русі? (988)
   
9. 
   Як називалася столиця Візантійської імперії?
   
10. 
    Як називався найдавніший християнський кам’яний храм, споруджений у Києві за часів князя Володимира Великого? (Десятинна церква)
    

Запитання для 2 команди.

1. 
   Як звали бога сонця у давніх слов’ян?
   
2. 
   Релігія до появи християнства на Русі. (язичницька).
   
3. 
   Як звали автора «Повісті минулих літ»?
   
4. 
   Собор, побудований за наказом Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами.
   
5. 
   Як називається зображення Божої Матері в Софійському соборі? (Оранта)
   
6. 
   Династія, з якої походить князь Ігор.
   
7. 
   Як називалася брама для в’їзду до Києва почесних гостей, споруджена за часів князя Ярослава Мудрого? (Золоті ворота)
   
8. 
   Хто захопив Київ у 1240 р.? (монголи)
   
9. 
   Як звали братів князя Кия?
   
10. 
    Як звали дружину французького короля Генріха 4? (Анна)