Уроках історії Педагогічна довідка

Скачати 84.92 Kb.

Назва	Уроках історії Педагогічна довідка
Дата	12.04.2013
Розмір	84.92 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії

Педагогічна довідка:
Гончар Олександр Анатолійович,

учитель історії та правознавства Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №2 – ліцей» Шолянської районної ради.
Актуальність теми. Процес європейської інтеграції все помітніше впливає на всі сфери суспільного життя, зокрема й на невід’ємну його складову – освіту. Однією з важливих функцій сучасного вчителя є ефективне управління процесом розвитку учнів. Для того, щоб здійснювати таке керівництво, учитель повинен мати об’єктивну інформацію про рівень навчальних досягнень учнів. Лише знаючи рівень досягнень учнів на кожному етапі навчання, можна цілеспрямовано розвивати їх творчі здібності.

Саме тому одним із першочергових завдань освітньої діяльності нині є запровадження сучасних технологій оцінювання, оскільки максимальна об’єктивізація моніторингу знань дає можливість корегувати цей процес. Гострота цієї проблеми зумовлена застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається. А як відомо, саме контроль результатів забезпечує зворотній зв’язок у процесі навчання.

З огляду на зазначене вище, я окреслив для себе концепцію власної педагогічної ідеї, яку сформулював у вигляді невід’ємної складової історичної освіти – «Тестові технології оцінювання рівня освітньої компетентності учнів на уроках історії». На мою думку, ця педагогічна ідея достатньо цікава і не проста, дає можливість реалізувати себе як активну, самодостатню особистість, а найголовніше – виховати учня як творчу індивідуальність, якій притаманне критичне мислення, а також психологічно налаштувати його до майбутньої участі в ЗНО.

Мета дослідження визначена в результаті критичного аналізу традиційних методик педагогічної діагностики, який засвідчив їх повну застарілість і недосконалість, переконав мене в тому, що ідеального, єдиновірного, точного методу вимірювання рівня розвитку учня не існує. Дійшовши такого висновку, спрямував усі свої зусилля на пошук інструментарію, який би давав можливість у стислі строки отримувати об’єктивну інформацію про рівень навчальних досягнень у учнів, якої було б достатньо для порівняння і виокремлення певних закономірностей.

Шляхи реалізації ідеї. Реалізовуючи на практиці власну концепцію педагогічної ідеї, намагаюсь доцільно й оптимально поєднувати тестові технології з низкою інноваційних технологій, які в цілому відображають моє особистісне ставлення до навчального процесу, сприяють його оптимізації. Серед них хотілося б відзначити:

ігрові технології (рольові ігри, імітаційні вправи тощо);
технології критичного мислення (мозковий штурм, аналіз дилеми, ессе, мікрофон та ін);
технології навчання як дослідження (написання рефератів, повідомлень, участь в проектах);
інтегральні технології (бінарні уроки);
технології формування творчої особистості (урок-подорож, прес-конференція, урок-брейн-ринг тощо);
інформаційні технології (використання комп’ютера, засобів мультимедіа);
технології особистісно орієнтованого уроку або технологія співробітництва (діалогічне спілкування, індивідуалізація та диференціація навчання, врахування освітніх інтересів і потреб учнів).

Усвідомлюю, що вибір засобів педагогічної діагностики базується на відповідних дидактичних принципах вимірювання результатів навчання. Лише підготовлений відповідним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання.

Постійний пошук, апробація інноваційних технологій дозволяє мені суттєво підвищити загальну внутрішню мотивацію учнів у навчанні, а завдяки ефекту новизни та оригінальності при правильній їх організації – досягти відчутних результатів.

Технологія тестового контролю посідає провідне місце в моєму учительському арсеналі. Зазначу, що на кожному етапі навчання оцінка рівня навчальних досягнень учнів значною мірою залежить від співвідношення між двома основними чинниками – рівнем знань учнів і рівнем складності тестових завдань, які їм пропонуються. Останні, в свою чергу, пов’язані з вимогами державних стандартів загальної середньої освіти. Саме від дотримання відповідності між цими двома чинниками, в основному, і залежить розвивальний характер навчального процесу.

Інформацію про рівень досягнень учнів на кожному етапі навчання отримую в результаті систематичного використання під час навчального процесу критеріально-орієнтовних тестів досягнень.

У науковій літературі використовується багато визначень поняття «тестування». Класичним у педагогіці є визначення К. Інгекампа: «Тестування – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, що презентує передумови чи результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам співставлення, об’єктивності, надійності та валідності вимірів, повинен пройти обробку й інтерпретацію та бути прийнятним для застосування в педагогічній практиці».

Дещо інше визначення поняття «тесту» дають автори Л. Бурлачук і С. Морозов. Вони вважають, що тест – фіксоване в часі випробування, призначене для встановлення кількісних (та якісних) індивідуально-психологічних якостей.

В. Аванесов уважає, що тестування – науково обґрунтований метод вимірювання досліджуваних особливостей особистості, а у педагогіці – це сукупність взаємопов’язаних завдань зростаючої складності та специфічної форми, що дозволяє якісно оцінити структуру й виміряти рівень знань.

Останнім часом у європейській літературі класичним є визначення Г.Лінерта: «Тестування – це звичайний науковий метод дослідження однієї або кількох ознак особи, які емпірично розрізняються, мета якого – визначити відносну ступінь прояву ознаки особи на основі максимального використання кількісних показників».

Кожне з наведених визначень має свої недоліки та переваги. Тому, проаналізувавши ці визначення й урахувавши власні педагогічні пошуки, я при дослідженні даної проблеми опирався на таке розуміння сутності понять «тест» і «тестування». Під тестуванням я розумію систему коротких програмованих завдань, за допомогою яких можна здійснювати контроль та діагностику знань, умінь та навичок учнів стосовно операцій над певним навчальним матеріалом. Завдання такого типу дають змогу поелементно аналізувати досягнення учнів на основі статистичної оцінки знань різних груп учнів на основі єдиних методик. Тому під час обробки результатів тестування важливо отримувати конкретні числові значення оцінки рівня знань кожного учня і рівня складності окремого тестового завдання. Причому процес перевірки знань учнів та їх оцінки і аналізу повинні бути якомога ближчими в часі, бо результати тестування, що проводилося кілька днів або тижнів тому, втрачають значимість як для учнів, так і для корекційної діяльності вчителя.

Отже, метод тестування передбачає, що інструментом вимірювання є тест, складений із тестових завдань, процедурою вимірювання є тестування, методом оцінювання є шкалювання. Тест складається із сукупності тестових завдань, підібраних за певними правилами.

Використовуючи наукові праці В.Візерковського, І.Булаха, М.Мриги та інших вчених, під час створення тестових завдань керуюсь наступними положеннями:

Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої та суттєвої освітньої цілі. Слід уникати перевірки тривіальних або надмірно вузькоспеціальних знань.
Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань, в тому числі – вищі когнітивні рівні.
Умова має містити чітко сформульоване завдання. Завдання має фокусуватися на одній проблемі.
Варіанти відповідей мають бути гомогенними (однорідними).
Інформація, що міститься в одному тестовому завданні, не повинна давати відповідь на інше тестове завдання.
Умова, по можливості, має бути сформульована позитивно.

У ході реалізації ідеї дійшов висновку, що оцінка знань за допомогою об’єктивного тесту порівняно з традиційними методами (усне опитування, самостійна робота тощо) має ряд відчутних переваг, зокрема:

об’єктивність – правильність відповіді на кожне питання тесту заздалегідь визначена і корегуванню не підлягає;
динамічність – перевірка великого обсягу знань одночасно у всіх учасників навчального процесу за відносно невеликий проміжок часу (погодьтесь, це надзвичайно актуально нині, коли інформаційна насиченість уроку надзвичайно велика, а часові межі – залишилися незмінними);
адекватність – машинна обробка (при роботі на комп’ютері) або алгоритмічна (за наявності «ключа відповідей»);
публічність – дає можливість практично одразу по завершенню тестування оприлюднити результат.

Водночас слід наголосити, що розробка тестових завдань – це складний процес, що потребує відповідної фахової підготовки. Треба враховувати той факт, що іноді має місце «вгадування» відповіді (метод пошуку від протилежного, метод припущення, метод «50 на 50» тощо), списування в однокласника, а при неправильному складанні тесту деякі вибіркові відповіді можуть слугувати підказкою. Крім цього, хоча тести й дозволяють досить надійно перевіряти знання, але рівень сформованості умінь, навичок, системного мислення учня ними перевірити можна лише опосередковано. Водночас й інші методи перевірки знань учнів не застраховані від цих ускладнень, а відсоток суб’єктивізму в них значно вищий.

Універсальність тестової технології, на моє глибоке переконання, полягає в тому, що вона достатньо гармонійно застосовується на різних етапах уроку, а сам тест дозволяє здійснити різні види контролю: підготовчий, поточний, підсумковий, тематичний, позаурочний. Досить часто під час опрацювання нового матеріалу або під час виконання домашнього завдання пропоную учням самим складати тести, що усуває проблему незадіяності шкільного підручника, створює атмосферу здорової конкуренції, загалом, активізує пізнавальну діяльність класу і кожного учня зокрема.

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, зазначу, що тестовий контроль на уроках має велику кількість переваг над усіма іншими методами перевірки знань. Вони полягають в уніфікації вимог, застосуванні єдиного критерію і норм оцінки, суттєвій економії часу, а будь-яке вдосконалення змісту тестів та процедури їх проведення, в цілому, буде лише сприяти оптимізації навчального процесу

Поряд із тестовими технологіями, на уроках постійно чергую різні форми контролю знань, а саме:

– усне опитування;

– самостійні роботи;

– історичні диктанти;

– історичні дуелі;

– реферативні повідомлення;

– семінарські заняття;

– тестування.

Досвід власної педагогічної діяльності щодо реалізації науково-методичної теми дав змогу дійти висновку про те, що активними формами удосконалення теоретичних знань і практичних навичок є комплексна підготовка, моделювання занять та створення ситуації успіху. Така форма педагогічної взаємодії сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, творчої, високодуховної особистості, компетентного громадянина незалежної держави.

Результативність досвіду. Постійний творчий пошук, робота над удосконаленням власної методики викладання, заданий темп роботи з учнівським загалом – все це в комплексі, зрештою, створило мій імідж як учителя історії і принесло свої скромні результати. Мої вихованці є призереми і переможцями різних етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (2005/06 н.р. – 1 уч., 2008/09 н.р. – 1 уч., 2009/10 н.р. – 2 уч., 2010/11 н.р. – 2 уч.). Призерами Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося, братии мої!» у номінації «Історія і державотворення», регіонального конкурсу «Сім духовних святинь малої Батьківщини», беруть активну участь у різноманітних творчих конкурсах із історії рідного краю, є щорічними учасниками Обласної учнівської науково-краєзнавчої конференції «Залізнякові читання» (дод. 1).

Щоразу переконуюсь, що формування компетентної особистості на уроках історії є явищем багатогранним і складним. А правильний вибір шляхів сприяє формуванню світоглядних орієнтацій особистості, виробленню власної стратегії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації у сфері суспільного життя. Тому сам беру активну участь у громадських заходах, є членом творчої групи вчителів історії, керівником Школи становлення педагогічної майстерності молодого вчителя Шполянщини, разом із колегами творчої групи у складі В.Кравця, В.Шевчука, К.Голуб є співавтором «Довідника із всесвітньої історії: для вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів», автором 16-ти публікацій у фаховій періодиці (дод. 2).

Враховуючи реалії сьогодення, переконаний, що за тестовим контролем оцінювання якості знань – майбутнє, особливо якщо зважати на загальну тенденцію розвитку інформаційних технологій, зростаючий попит на фахівців високого класу, намічені державою орієнтири входження в освітній і науковий простір Європи. На часі – пошук нових підходів до викладання історії, а підвищення якості такого викладання є взагалі комплексною проблемою, над якою невтомно має працювати учитель-подвижник.

Схожі:

Уроку етики Педагогічна довідка Золотоношківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради	ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ ДІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ У статті розглядається формування образу дії як педагогічна проблема. Особлива увага приділяється формуванню образу дії на уроках...
На уроках історії як метод формування творчого учня України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...	Інтерактивні вправи та ігри на уроках історії, як одиніз шляхів підвищення... Практичне використання ігрових форм роботи з учнями у процесі вивчення пропедевтичного курсу історії України, на прикладі тем «Київська...
У роботі розповідається про шляхи створення моделі освітньо-розвиваючого... Виходячи з власного досвіду, автор висвітлює підходи, спрямовані на розвиток школярів засобами історії та права	Використання нових інформаційних технологій на уроках історії Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так...
Розділ І. Теоретичні основи застосування інноваційних технологій в процесі вивчення історії Враховуючи всі переваги новітніх технологій, у мене виникло бажання застосувати їх на своїх уроках історії для того, щоб створити...	Чорна В.І., учитель історії Канівської ЗОШ І – ІІІ ступенів №3 Апробація... Тивність, низька лабільність, тривожність з однієї сторони та інформаційна мобільність, бажання новизни та нестандартності з іншої....
В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші... В результаті педагогічна наука накопичила значний емпіричний матеріал у цій галузі. Постало питання про необхідність систематизації...	ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Періодизація історії людства. Своєрідність епохи стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання