Методика проведення семінарів з історії з використанням художньої літератури


Скачати 120.3 Kb.
НазваМетодика проведення семінарів з історії з використанням художньої літератури
Дата10.12.2013
Розмір120.3 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи


Методика проведення семінарів з історії

з використанням художньої літератури

В основі семінару лежить самостійна робота школярів, його ознаки:

дидактичні - поглиблене вивчення та обговорення матеріалу, активізація пізнавальної діяльності учнів;

методичні - використання документів та інших джерел історичних знань;

організаційні - завчасне повідомлення учням теми, питань і списку літератури до заняття, визначення його форми. Колективний характер роботи учнів, слугує продовженням індивідуальної пізнавальної діяльності. На цих заняттях можна обмежуватися роботою тільки по підручнику, поданням повідомлень окремих учнів без обговорення досліджуваного всім класом.

Методична література обґрунтовує функції шкільного семінару: оволодіння новими знаннями, закріплення раніше вивченого, перенесення, застосування знань у нових ситуаціях, розвиток мислення.

1) специфіка: семінар формує пізнавальну самостійність учнів, припускає комплексний розвиток умінь, так як при підготовці і в ході семінару старшокласники виконують певну суму дій - аналізують, систематизують, викладають історичний матеріал, формулюють і доводять свою точку зору. Яскраво виражена і контролююча функція семінару, тут особливо чітко виявляється глибина, міцність, оперативність отриманих школярами знань, ступінь сформованості умінь і навичок.

2) планування: при визначенні тематики семінарів враховуються характер і освітньо-виховна значимість матеріалу; співвідношення вже наявних і нових знань (необхідно, щоб в учнів уже були деякі опорні знання та вміння); наявність джерел, доступних для учнів. Тому семінари плануються головним чином по великим навчальним темам, з дотриманням певного інтервалу (рекомендується проводити їх не частіше, ніж раз на 1-1,5 місяця).

Велика частина семінарських занять планується на уроки узагальнення. Разом з тим можливе проведення семінару про загальні закономірності в середині теми. При організації семінарських занять необхідно дотримання ряду умов. Найважливіше з них - завчасне (за два-три тижні) повідомлення учням теми семінару, питань і списку літератури. Для семінарів з новітньої історії спеціально оговорюється використання матеріалів періодичної преси, оскільки їх відбір вимагає додаткового часу. В залежності від характеру питань, що розглядаються вчитель конкретно називає потрібні публікації або пропонує учням підібрати їх самостійно. Заздалегідь встановлюється обсяг роботи: вивчення кожним всього наміченого в плані матеріалу або підготовки окремих питань групам учнів. Відповідно визначається і форма проведення заняття - загальна співбесіда або підготовлені повідомлення окремих учнів з їх обов'язковим обговоренням.

У ході підготовки учнів до семінару вчитель дає консультації, поради про підбір матеріалу, вказує на особливості тих чи інших джерел, правила їх використання. Даний етап роботи вкрай важливий, бо дозволяє виявити ступінь розвитку у старшокласників необхідних умінь і навичок, допомогти у їх вдосконаленні. Функції вчителя при проведенні заняття різноманітні. Йому належить вступне слово і підведення підсумків семінару. В ході заняття вчитель пропонує учням записати, систематизувати найбільш суттєві факти, положення, висновки, виділяючи нове, що було знайдено, дає інші організаційні поради. Стрижнем педагогічного керівництва семінаром є активізація пізнавальної діяльності учнів.

Учитель прагне вести старшокласників від відтворення самостійно набутих знань до їх творчого застосування, рішення пізнавальних завдань. У ряді методичних публікацій спеціально підкреслюється, що на семінарах нерідко виникають дискусії, часом стихійно, а частіше - з ініціативи вчителя. Живе обговорення питань, вирішення пропонованих вчителем проблемних завдань необхідні на цих заняттях. Вони дозволяють по-перше, найбільш повно використовувати не тільки інформаційний, але й світоглядний потенціал залучених джерел; по-друге - зробити кожен семінар якісним стрибком, щаблем у розвитку пізнавальної активності і самостійності школярів, у формуванні їх поглядів і переконань.

Враховуючи характер та обсяг використовуваних джерел, доцільно розподілити питання між учнями. Учитель рекомендує школярам в ході підготовки зробити виписки найбільш важливих положень. План семінару передбачає узагальнення вже відомих учням фактів з історії. При обговоренні окремих повідомлень і відповідей вчитель ставить додаткові питання. З огляду на те, що на занятті залучається досить складний в теоретичному відношенні, об'ємний матеріал, доцільно поставити перед учнями наступне завдання:

1) скласти конспект названих документів;

2) підбирати по підручнику, публікації періодичної преси дані, що розкривають основні положення документів.

На основі попереднього вивчення та систематизації старшокласниками наміченого матеріалу організовується загальна співбесіда. Його основна лінія-конкретизація даних в документах характеристик і оцінок на фактах сучасності. Учням пропонується привести відомі їм конкретні приклади їз історії окремих країн.

По закінченню семінару вчитель зверне увагу старшокласників на методичне значення вивчених джерел, пропонуючи їм продумати:

1) які основи реальності сучасної епохи відбилися в даних документах;

2) в чому полягає конструктивний характер проведеного в них аналізу.

Виконуючи це завдання, учні, бачать наочний приклад їх застосування до оцінки суспільних явищ сучасності. Один з основних підходів при розгляді матеріалу на даному семінарі - порівняльно-історичний аналіз. Він реалізується на декількох рівнях:

а) зіставлення фактів міжнародних відносин;

б) порівняння зовнішньополітичних дій різних країн в одній ситуації;

в) порівняння принципів зовнішньої політики держав.

Щоб надати діяльності школярів в ході семінару більш цілеспрямований характер, вчитель у вступному слові вказує основні цілі та метод розгляду матеріалу. Послідовність роботи може бути різною - залежно від підготовки класу наявності матеріалу, задуму уроку. В одних випадках доцільно спочатку зіставити факти і на цій основі перейти до виявлення у порівнянні спільних позицій, провідних зовнішньополітичних принципів; в інших можливо почати з характеристики саме загальних принципів, а потім простежити, як вони втілюються в конкретних діях.

Застосування критерію єдності теорії і практики допомагає більш глибокому усвідомленню учнем сутності розглянутих явищ. Учитель може запропонувати їм самостійно подумати і відповісти, що дає застосування цього критерію для аналізу міжнародних відносин, інших проблем суспільного розвитку. По ходу бесіди вчитель пропонує запитання які уточнюють відповіді школярів, активізують їхню роботу. Керівництво пізнавальної діяльності школярів здійснюється на цьому семінарі з урахуванням особливостей роботи з даної теми, про які говорилося вище.

Практично перевіряється і закріплюється вміння старшокласників застосовувати теоретичні, методологічні знання для аналізу історичних явищ. Розвиток цього вміння - одне з найважливіших завдань самостійної роботи старшокласників. На деякі семінари відводяться два уроки. Можливі різні методичні варіанти організації семінару:

а) на першому з двох уроків клас працює з першоджерелами, складається конспект / тези /, на другому - проводиться обговорення всіх питань плану;

б) обидва уроку однотипні, будуються на основі співбесіди чи повідомлення учнів; але матеріал ділиться: на першому уроці розглядаються питання 1-4 запропонованого плану, на другому питання 5-6.

При будь-якому варіанті організації уроків суть роботи школярів полягає в співвідношенні загальних теоретичних положень і історичних фактів, у застосуванні методологічних знань. Виходячи з цього, вчитель ставить в ході семінару питання і завдання, що припускають:

а) розкриття загальних характеристик, що містяться в першоджерелах, на конкретно-історичному матеріалі, у тому числі на прикладі поточних подій;

б) узагальнення, систематизацію фактів минулого і сучасності;

в) застосування при оцінці суспільних явищ принципів історизму;

г) доказ, аргументацію тій чи іншій позиції.

Після того як учні знайдуть у першоджерелі визначення чотирьох основних груп суперечностей, вчитель пропонує простежити, як воно конкретизується в тексті документа. Ставиться так само додаткове запитання: де відбуваються події та факти, виявляються названі суперечності? Яка їхня тенденція розвитку? (Це питання може бути запропонований у вигляді попереднього індивідуального завдання для роботи з періодичною пресою). Важливо також звернути увагу учнів на оцінку цих протиріч з позицій висунутих нашою країною нових вимог в області міжнародного життя. Які протиріччя існували раніше, а які склалися на сучасному етапі новітньої історії? Яке значення має виявлення нових протиріч?

Семінарська форма заняття, що припускає високий ступінь пізнавальної самостійності і активності школярів, дозволяє найбільш ефективно вирішувати ці важливі світоглядні завдання. Наведені плани семінарів приблизні. Їх зміст частково змінюється, збагачується в міру включення в сферу вивчення новітньої історії нових фактів, подій, джерел. Така специфіка даного розділу шкільного курсу історії. Але основні принципи, умови проведення семінарських занять зберігаються.

Головне - не робота пам'яті, а напруга думки, самостійний аналіз фактів. Цей підхід і дозволяє перетворити семінари в школу виховання пізнавальної самостійності як формування світоглядних поглядів і переконань школярів. В учнів необхідно виховувати гордість за героїчне минуле наших предків, за ту роль, яку українці зіграли у світовій історії. Вивчення історії України допомагає учням зрозуміти основні закономірності розвитку людського суспільства. Курс історії не тільки дає школярам необхідні історичні знання, але й формує творчу активність, уміння і навички, виробляє особистісні цінності.

Семінари з використанням художньої літератури дають найбільш ефективне використання багатих виховних можливостей курсу історії і дозволяють необхідний навчальний матеріал довести до свідомості школярів в живій і захоплюючій формі. Використовую художню літературу і при проведенні заходів поза уроком. Значення літературно-історичних образів у навчальному процесі при проведенні семінарів обумовлена ​​віковими особливостями школярів, які на думку психологів, мислять не абстрактними формулами, і поняттями, а живими уявленнями. Доцільність, використання художньої літератури при навчанні історії диктується також особливостями історичної науки.

Ні в одній області людського знання так тісно не пов'язані образний і логічний способи пізнання, як в історії. Художньо-історичний, як і науково-історичний образи - це справжня, конкретна і в той же час узагальнена картина людських діянь, людського життя, відтворена на основі ретельного вивчення джерел, в яких знайшло відображення це життя. Однак учитель повинен враховувати той негативний факт, що на відміну від науково-історичного образу, в ньому мають місце елементи вимислу. Наявність таких елементів не знижує науково-пізнавальної цінності художнього образу, просто вчитель повинен розумно поєднувати наукове дослідження і художню творчість.

Використовуваний при навчанні історії художньо-історичний образ не тільки підвищує освітні результати навчального процесу на уроках історії, але і підсилює його виховний вплив на школярів. І це цілком закономірно, адже мистецтво представляє вищу форму емоційно-образного освоєння людиною дійсності, один з найбільш глибоких шляхів пізнання правди життя, яка впливає не тільки на свідомість, а й на почуття. Літературно-історичний образ збагачує, поглиблює і конкретизує історичний матеріал уроку, робить його більш дохідливим, вражаючим і глибоко зачіпають емоційну сторону психіки учнів, сприяють успішному вирішенню виховних завдань.

Уміло підбирати і використовувати науково достовірні художні тексти для створення у школярів яскравих історичних образів - найважливіше завдання для вчителя історії в процесі підготовки до проведення семінару. Кожен з нас має в своєму розпорядженні великою кількістю різних хрестоматій з художньо-літературними текстами по історії. Факти сприйняття школярами за допомогою літературно-художнього образу, запам'ятовуються і засвоюються на довгі роки. Показ історичних подій немислимий без образів людей, що здійснювали ці події. Звичайно ж необхідно підбирати і уривки з художніх творів, які відтворюють яскраві характеристики політичних діячів, полководців, героїв битв і революцій. В результаті такого вивчення історичні факти і події набувають фарби життя, допомагають школярам глибоко відчути і осмислити їх.

Свою ефективну виховно-освітню роль художні тексти виконують тоді, коли вони використовуються для конкретизації досліджуваного в класі матеріалу шляхом відтворення його вчителем. Але найбільш повне розкриття навчально-виховної значимості літературних уривків досягається в тому випадку, якщо вони вводяться в урок при проблемно-пошуковому і дослідному способах організації навчального процесу. Учні самі знайдуть в художніх уривках необхідні знання, визначать своє ставлення до факту, розкриють пізнавальне значення образу героя, встановлять характерні риси та ознаки понять. При творчій роботі учнів з уривками з літературних творів сила художнього узагальнення сприяє глибокому розумінню учнів історичних подій і фактів.

Літературно-художні тексти не тільки сприяють образним узагальненням, діючи на уяву і пробуджуючи почуття, настрої, але і є багатим джерелом конкретних знань з історії. І чим успішніше будуть працювати школярі над художніми текстами, тим глибше і різноманітніше будуть придбані ними знання. Прийоми робіт з літературно-історичними текстами в навчальному процесі досить різноманітні. Уривки використовую не лише на уроках, а й для домашнього завдання, а так само при проведенні заходів по позакласній роботі. На уроці це допомагає учням краще засвоїти матеріал, продумати і підготувати відповіді на заздалегідь відомі питання. Такий методичний прийом надає опитуванням навчальний характер. Художні тексти використовую не лише для проведення семінару, але і в якості узагальнення в кінці опитування учнів або в кінці уроку при підведенні підсумку уроку. Особливо важливе значення має художньо-літературний текст при вивченні нового матеріалу. У цьому випадку він може бути використаний на початку вивчення для створення проблемної ситуації, в кінці вивчення теми - як емоційна кінцівка (дуже вдало коли вчитель використовує вірші, прислів'я, приказки ...)

При проведенні семінарів з використанням художнього слова можливо як узагальнювати вже вивчені питання, так і вивчати основні питання нової теми уроку. У будь-якому випадку необхідний план семінару, учні заздалегідь отримують питання. Учитель може взяти на себе розподіл підготовки основних питань між учнями, в старших же класах школярі зазвичай самі вибирають питання для підготовки. Рекомендована література повинна бути доступна дітям, адже не завжди бібліотечний фонд школи має все необхідне. За роки роботи вчитель як правило накопичує історичну у тому числі і художню літературу, яку може дати школярам для підготовки до семінару. З хрестоматій по історії вчитель підбере необхідний матеріал і в результаті брати участь у семінарі готовий навіть слабкий учень, адже вчитель подбав про те, щоб підібрати йому завдання під силу. Семінар дає можливість не тільки самостійно по художнім текстам отримати додаткові знання, але й взяти участь у його роботі всього класу. Ніхто не буде пасивно слухати виступи однокласників, адже необхідно не тільки виступати, але і задавати питання виступаючому, оцінювати його виступ, виконувати різні завдання вчителя по ходу семінару. Як результат - оцінюється весь клас дуже високими оцінками.

Прийоми використання художньої літератури в ході вивчення нового матеріалу визначається насамперед методикою побудови уроку. У процесі відтворюючого способу навчання вчитель зазвичай переказує зміст художніх уривків або цитує, виділяючи при цьому основне в їх змісті. Так, вивчаючи історію України в 7 класі Чернігівське князівство, обов'язково коротко переказується «Слово о полку Ігоревім» і цитується плач Ярославни ч.3 п.1. Іншим варіантів цього прийому є зачитування художніх текстів для розкриття змісту розміщеній на дошці картини, ілюстрації підручника або демонстрування фотографій, портрета, малюнків через мультимедійний проектор з подальшим обговоренням змісту картини або уривка. Так, з всесвітньої історії у 8 класі при вивченні Англійської революції демонструється картина «Страта Карла Стюарта» і зачитується уривок з роману А. Дюма «20 років потому» - Запоріжжя,-1992р.,-С.531-533. від слів «Коли показався король ..!»

При проблемно-пошуковому і дослідному способах організації навчального процесу великий інтерес у школярів викликає робота з літературно-художніми текстами для вирішення поставлених перед ними пізнавальних завдань. У цьому випадку творчий пошук учнів завершується жвавим обговоренням результатів і узагальненням вчителя. Аналогічна робота з літературно-художніми матеріалами практикується і при виконанні учнями домашніх завдань.

На уроках можна практикувати виразний барвистий переказ тексту вчителем або учнем з використанням прийомів образної стилізації, яка здійснюється шляхом включення в розповідь або повідомлення влучних епітетів, крилатих слів, невеликих цитат, взятий з даного уривка або твору в цілому. У роботі використовую так само прийом літературного монтажу. У цьому випадку художні тексти з двох-трьох творів різних авторів, розділені на кілька смислових частин, зачитуються, у міру потреби, трьома-чотирма підготовленими до цього учнями; зв'язком цих виступів служать мої коментарі або слова ведучого заходу. Дуже часто цей прийом використовую для позакласних заходів, а саме загальношкільні лінійки присвячені пам'ятним історичним подіям таким як: «Голодомор 1933р.», «День соборності України», «Велика Вітчизняна Війна» ...

Хороші результати дає прийом драматизації текстів та постановки окремих сцен історичних п'єс, а так само підготовлених самими учнями інсценувань з уривків історичних романів. Так, при проведенні уроку з всесвітньої історії в 7 класі «Історія ісламу» за допомогою шкільного історичного театру - показала невелику п'єсу «Серед пісків Аравії».

Систематично використовуючи художню літературу при навчанні історії, нерідко в порядку домашніх завдань доручаю учням підготувати проблемно-осмислене повідомлення, використовуючи зазначені ним глави або частини художньо-історичного твору. Прослуховування таких повідомлень та їх обговорення в класі, завершую узагальненням, що теж додає уроку семінарський характер. Стало загальноприйнятим на початку вивчення кожної великої теми вивішувати в кабінеті історії список художньо-історичних творів для домашнього читання, пов'язаних з темою. З цікавістю діляться учні на уроках своїми враженнями і знаннями, отриманими при читанні рекомендованих творів. Намагаюся завжди приділити цьому час. Художньо-історичний матеріал навіть в нових реаліях, коли на перший план виходять інтернет-ресурси, які на мій погляд тільки доповнюють семінарські заняття, роблячи доступним практично будь-який твір, підвищує виховну ефективність уроків історії, надає методичне різноманіття, творчу цілеспрямованість, пробуджує у школярів живий інтерес до героїчного минулого України.


Схожі:

«Франц Кафка. Новела «Перевтілення»
«Методика проведення уроку-дослідження з використанням інформаційно-комунікативних технологій»
«Права людини і громадянина»
«Методика проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання»
Н. М. Скороход Історія економіки та
Навчально-методичний посібник з історії економіки та історії економічних вчень до семінарів та організації самостійної роботи для...
Мета проведення позакласного заходу
«Байка у світовій літературі», згадати особливості байки як літературного жанру; показати вміння та навички виразного читання; прищеплювати...
Урок світової літератури у 5 класі Девда Марія Іванівна учитель світової...
Мета: ознайомити учнів із самобутньою культурою Японії, розвивати навички самостійного пошуку потрібної інформації, вміння донести...
Вивчення теорії літератури у школі Сковорода Наталія
Теорія досліджує літературний процес, зміну напрямів і течій, особливості стилю окремого письменника й літературної доби, наприклад,...
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)...
Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу...
Графік проведення регіональних інформаційно-методичних семінарів
«Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2011 року: вимоги та особливості»
Вживання м’якого знака Мета
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка художньої та методичної літератури, присвячена Кобзарю, карта України, картки з роздатковим...
Ректорам вищих навчальних закладів
України сформовано План проведення міжнародних та всеукраїнських конгресів, форумів, науково-практичних конференцій та семінарів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка