Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності


Скачати 73.29 Kb.
НазваМетоди організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності
Дата28.10.2013
Розмір73.29 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Мережко Зоя Валентинівна

вчитель історії

МВСШ Запорізького НКП
Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності для сліпих і слабозорих дітей на уроках історії.

Сьогодні в Україні відбувається реформа навчально – виховного процесу всієї шкільної освіти. Історія як навчальний предмет своїми специфічними можливостями має сприяти розвитку нових рис особистості, її активній інтеграції у демократичне суспільство, що розвивається, та розумінню його цінностей. Тому викладання історії сьогодні потребує нового концептуального підходу як до змісту шкільної історичної освіти, так і до відбору та створення сучасних, найбільш ефективних навчальних, педагогічних технологій (моделей організації навчання). Головною метою методики історії як науки є обґрунтування наукових основ шкільної історичної освіти і шляхів її вдосконалення відповідно до потреб суспільства. Методична наука покликана озброїти вчителя історії змістом і педагогічними підходами до навчання, знаннями, вміннями і навичками, необхідними для ефективної історичної освіти, виховання і розвитку учнів.

Предмет і головна мета методики викладання історії обумовлюють її основні завдання:

- на основі теоретичного з'ясування змістовної суті компонентів процесу навчання історії та зв'язків між ними, визначення основних умов і принципів навчання, їх кваліфікований аналіз, структурування, узагальнення і доступний для сприйняття та застосування опис;

- виявлення об'єктивно існуючих зв'язків між компонентами навчання, протиріч та закономірностей їх розвитку;

- визначення способів та критеріїв моніторингу й оцінки якості історичної освіти;

- напрацювання, розробка нових ефективних моделей навчання з використанням досвіду і актуальних об'єктивних потреб історичної освіти.

До методів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з вадами зору відносять: словесні, наочні й практичні методи навчання.

1. Словесні (усні) методи навчання.

Розповідь застосовують, коли мова йдеться про найважливіші історичні події, котрі мають виховну функції, а також в необхідності створити у учнів точні історичні уявлення про минуле. Одна з головних вимог до розповіді – це відображення в ній конкретної історичної характеристики часу, простору, історичних осіб, що сприяють розвитку в учнів з обмеженими вадами зору уявлення про специфічність кожного історичного факту. Він допомагає учням створити в уяві певний образ. Виділяють такі види розповіді:

• художню—образний переказ фактів, дій і вчинків певних осіб;

• науково-популярну — спрямовану на аналіз фактичного матеріалу;

• описову — послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ.

Ще використовують такі методи усного викладання історії, як опис, характеристика, пояснення і міркування. Опис – це послідовне викладання історичного явища, устрою. Виділяються два види опису:

- картинний опис (повідомлення зовнішніх ознак);

- аналітичний опис (функціональні призначення, де розкриваються суттєві внутрішні зв’язки).

Характеристика – це точне сформоване перераховування відповідних рис об’єкта, а так же особливих внутрішніх зв’язків. Може бути стислим, розгорнутим або конкретизуючим.

Пояснення є одним з найбільш поширених прийомів при викладенні історії головних фактів і теоретичного матеріалу. Це розкриття внутрішніх зв’язків і залежних закономірностей, сутності історичного явища. Це та частина інформації, яка повинна бути засвоєна у вигляді понять, суджень, умовиводів, оцінок, висновків.

Розмірковування – це послідовна розповідь доказів, які приводять учнів до певних висновків. Цей прийом дозволяє показати учням хід розмірковувань вчителя, його роздумів, дати зразки аналізу фактів. Вчитель веде учнів за собою в активну пізнавальну діяльність. Він показує як вирішували цю проблему вчені, як її слід вирішувати. Розмірковуванням ми називаємо послідовний розвиток положень, доказів, що підводять учнів до висновків і узагальнень. Розмірковування супроводжується постановкою питань, що дозволяє привернути увагу учнів до зазначеної проблеми. На кожне питання вчитель дає відповідь у формі розмірковування, зіставляючи факти і думки. В результаті учні без помітних труднощів осмислюють теоретичний зміст учбового матеріалу.

Застосовують лекційне викладання – це розгорнуте теоретичне міркування, научний аналіз і узагальнення, яке опирається на певний історичний матеріал. Але для шкільної системи таке викладання містить декілька особливостей:

- обмеження у часі (урок триває 45 хвилин);

- присутність бесіди на уроці;

- наявність інтерактивного характеру;

Використовують лекції під час вивчення історичного матеріалу при необхідності розкриття логіки подій і глибокого історичного аналізу.

2. Наочні методи.

Наочність відіграє важливу роль у вивченні історії у учнів з обмеженими вадами зору. Історія має досвід з опосередкованістю, тому принципи наочності важливі для її вивчення. Існують два головних принципа наочності – це гомеоморфізм і ізоморфізм. Виділяють правила роботи з наочними матеріалами:

- використання карток (написані шрифтом Брайля) для кращого запам’ятовування;

- спирання на конкретні образи і факти, за допомогою абстракцій них ідей та понять.

Види наочного навчання:

- внутрішній – це вид наочного навчання, яке передбачає вміння вчителя під час викладання матеріалу спиратися на той матеріал, який існує у учня;

- предметний – передбачає формування історичного уявлення і поняття на основі сприймання предмета навчання;

- образотворчий – передбачає формування історичних понять і уявлень на основі історичних пам’яток, видатних діячів, зображень. Виділяють такі різновиди зображень: реконструкцію архітектурних пам’яток, реконструкцію документального характеру та художньої композиції;

- умовний – передбачає формування історичних понять і уявлень за допомогою уявних знаків (схем, діаграм, карток).

Функціональне призначення використання наочного навчання заклечається у створенні точних історичних образів, уточнення і конкретизування історичного уявлення і формування історичних понять.

Метод наочного прийому навчання є робота з картою, де виділяється чотири вида історичних картин:

- подійовий – зображення важливих історичних подій, які як правило відображають політичну історію. Використовують методичний прийом при вивчені цього виду мапи, як розповідь;

- типологічний – відбивають типові явища, певні історичні епохи, зображення міст та споруд;

- історичний портрет. Використовують методичний прийом при вивчені цього виду мапи, як характеристика;

- зображення міст та споруд. Використовують методичний прийом при вивчені цього виду, як опис і пояснення.

Також методом наочного прийому навчання є робота з ілюстрацією. Розрізняють два види ілюстрацій: перший слугує для наочної демонстрації у тексті, а другий – доповідають матеріал у тексті. Методика роботи з ілюстрацією для сліпих і слабозорих учнів:

- використання бесіди, як евристичної або репродуктивної;

- самостійна робота з ілюстрацією – формується проблемне питання або завдання і спирається на необхідністю ілюстративного пояснення;

- поєднання бесіди і самостійної роботи.

Використання мапи є важливою основою для вивчення історії. Існують такі функції:

- розкривають причинно – наслідкові зв’язки;

- допомагають організувати узагальнення історичного матеріалу і підвести до закономірного історичного процесу;

- простежити послідовність історичного процесу;

- узагальнення і систематизації.

Мапа складається з двох части: навантаження і легенди. Існують такі види історичних мап:

- загальна – події країн або декілька країн в певний період;

- оглядові – послідовні моменти, що вивчають територіальні зміни;

- тематичні – окремі історичні події або сторони історичного процесу;

- схематичні – самий простий різновид тематично – лінійного навантаження.

3. Практичні методи.

Практичні методи спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок логічного завершення ланки пізнавального процесу відповідно конкретної теми розділу. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати й пояснювати явища, що вивчаються. Зміст і методика виконання практичних робіт залежать від специфіки навчального предмета. Етапи проведення практичних робіт: пояснення вчителя (теоретичне осмислення роботи) — показ (інструктаж) — проба (2—3 учні виконують роботу, решта спостерігає) — виконання роботи (кожен учень виконує роботу самостійно) — контроль (роботи учнів приймають і оцінюють).

Таким чином, для формування мотивів навчальної діяльності використовується весь арсенал методів навчання: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні та інші. Будь-який з цих методів, окрім інформаційно-навчального, здійснює також мотиваційний вплив. Але практика навчання свідчить, що існують методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, стимулюють пізнавальну активність і водночас сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією. Наявність певних груп мотивів є основою для виділення двох великих груп методів стимулювання і мотивації учіння.

Схожі:

Урок засвоєння нових знань. Форми організації пізнавальної діяльності:...
Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення
Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів  тісно...
Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей...
Методи активізації навчально – творчої діяльності
Запропоновані види навчально – творчої діяльності можна впроваджувати на уроках початкової школи за допомогою евристичних методів...
Тема Виникнення педагогіки як науки
Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент)
Розвиток спрямованості школяра на навчально- пізнавальну діяльність
У доповіді розкриті педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності на уроках
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади державного регулювання фінансової діяльності з організації і проведення азартних ігор, здійснення...
КУРСОВА РОБОТА
«Створення тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників на уроках профільного навчання за допомогою інструментальних...
Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної...
...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка