|
|
Скачати 68.19 Kb.
|
|
Резерви підвищення ефективності уроків курсу «Я і Україна» (природознавство)в 1-4 класах. План 1.Основні шляхи підвищення ефективності уроку природознавства у початковій школі. 2.Нестандартні уроки – як один із шляхів підвищення ефективності навчання. 3.Інтеграція – як новий засіб навчання природознавства. Навчання – це довготривалий процес. Він складається з окремих уроків. Урок – як форма навчально-виховної діяльності існує з VII ст.. І в наш час урок залишається основною формою організації навчання. Особливе значення в праці «Велика дидактика» видатного педагога Яна Амоса Коменського займає розробка класно-урочної системи . А основною одиницею цієї системи вважається урок. К.Д.Ушинський в своїй педагогічній теорії значне місце відводив дидактичним принципам навчання:наочності, свідомості, систематичності та інш. Кожен урок, стверджував педагог, повинен мати основну думку, яку необхідно закріпити в свідомості учня. Про уроки написано багато: статті, брошури, книги. Але життя ставить перед вчителями нові питання, пов’язані з проведенням уроку та підвищенням його ефективності. Це означає, що урок повинен відповідати таким завданням:
Кожен урок треба удосконалювати. Для цього в процесі підготовки та проведення уроку вчитель орієнтується не тільки на його зміст, а водночас продумує, як це зробити з найбільшою користю для розвитку особистості учня, збереження його оптимізму та ініціативи, позитивного ставлення до навчання. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання. Відповідно до функцій засоби унаочнення дуже різноманітні: предмети та явища навколишньої дійсності; дії вчителя й учнів, які демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким обладнанням користуватися; зображення реальних предметів - різноманітні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону й символічні зображення - карти, таблиці, схеми, креслення тощо. До засобів навчання належить також інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис, радіо, телепередачі. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення. У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої позитивні і негативні моменти, і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці. У навчальних програмах з предметів дається, як правило, перелік наочності та навчального обладнання. Використання різноманітних засобів навчання, наприклад наочних, відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку. Ефективність процесу сприймання підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об'єктів, виділяти їхні характерні ознаки, об'єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. У таких ситуаціях в учнів швидше розвивається спостережливість, ніж тоді, коли сприймання наочних об'єктів є тільки ілюстрацією готових знань, повідомлюваних учителем. Показники розвитку спостережливості - вдосконалення перцептивного аналізу й синтезу об'єктів, виділення й об'єднання в єдине ціле малопомітних їх ознак та властивостей, підвищення точності словесного їх опису, формування установки на спостереження. Вибір засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [6, 10].Вчасно використані засоби навчання на уроках природознавства у початкових класах - це змістове й емоційне підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки. Також в їх використання у навчальному процесі сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; відкриває кращі можливості для використання наочності, технічних засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Основними шляхами підвищення ефективності уроку природознавства, на нашу думку, є: завчасна підготовка вчителя до заняття; максимальна цілеспрямованість уроку; диференційований підхід до організації засвоєння навчального матеріалу; використання засобів зворотного зв’язку між вчителем і учнем. Дослідження показали, що для реалізації цих вимог треба здійснювати різнобічний розвиток учнів. Поставлені цілі уроку можна виконати, застосовуючи групові форми роботи, ігрові ситуації, створюючи «ситуації успіху» для слабо встигаючих дітей. Крім уроку для підвищення ефективності навчально-виховного процесу класно-урочна система пропонує інші організаційні форми навчання. Це можуть бути екскурсії та нестандартні уроки. Ці форми навчання стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність, ініціативу учнів. На уроках курсу «Я і Україна»(природознавство) пропонується застосовувати такі нестандартні уроки як урок-конкурс, урок-казка, урок-подорож, урок-гра, телеурок, урок-аукціон та інш. Зокрема, в основу уроку-казки покладена знайома дітям казка. Етапи уроку відповідають етапам звичайного уроку, але із застосуванням елементу казковості. Обов’язковими на цих уроках повинні бути казкові герої. Ними можуть бути наочні посібники або самі учні. Такі типи уроків найефективніше проводити у 1-2 класах. При проведенні уроку-подорожі обов’язково повинні бути карта маршруту, вид транспорту. Вчитель заздалегідь визначає об’єкти подорожі. Відомості про ці об’єкти подають як учні так і вчитель. Подорож кільцеподібна. Такі уроки краще проводити у 3-4 класах. Для проведення телеуроку клас ділиться на «тележурналістів» та «телеглядачів». Учні-журналісти заздалегідь готують запитання з теми, яка вивчається на уроці, задають їх учням-телеглядачам. Перевага надається творчим запитанням, відповідь на які потребує розмірковування, аналізу, узагальнень, доведення. До таких занять учні самостійно обирають з різноманітних джерел матеріал за рубриками «Для кмітливих», «Це цікаво», «Гідрометцентр» та інш. Такі уроки проводяться у 3-4 класах. На таких уроках учні вчаться обирати матеріал, залучаються до самостійного пошуку знань. Отже, одним із засобів підвищення ефективності уроків курсу «Я і Україна» (природознавство) в початковій школі є використання нетрадиційних уроків, яких існує дуже велика різноманітність. Але, в умовах демократизації вчитель одержав широкі можливості для творчості: вносяться корективи в навчальні плани з урахуванням індивідуальних особливостей дітей. Вчитель отримав свободу дій вибору можливостей активного пошуку оптимальних форм, методів, прийомів навчання й виховання. Внаслідок цього в початкових класах почали проводити експерименти з інтеграції цілого ряду навчальних дисциплін. Стали поширеними інтегровані уроки. Інтеграція – це новий ефективний спосіб навчання та виховання учнів початкових класів. Цікавою спробою проведення інтегрованих уроків визначався досвід В.О.Сухомлинського, який проводив «уроки мислення серед природи». В наш час ідея інтеграції приваблює багатьох педагогів. Вчитель до такого уроку повинен ретельно підготуватись: продумати взаємозв’язок матеріалу різних предметів, методи та прийоми, які будуть використовуватись на уроці, засоби наочності та інш. Існує декілька видів інтеграційної діяльності на уроці: ігрова та предметно-практична; сприймання музичного та образотворчого мистецтва; сприймання та аналіз тексту художнього та пізнавального. Кожен із названих типів має свої розвивальні та виховні можливості:
Отже, підготовка і проведення інтегрованих уроків потребують копіткої роботи вчителя. Разом з тим такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають вчителю сформулювати необхідні поняття та уявлення. До числа позитивних факторів застосування інтегрованих уроків відносяться: значне підвищення зацікавленості учнів у навчанні, розширення кругозору та інтелекту дітей, краще та значно ефективніше засвоєння матеріалу учнями. Треба зазначити, що дитина живе в суспільстві і одержує все потрібне для життя з природи ,тому і повинна знати її у всій багатогранності, складності взаємозв’язків. Отже, необхідною умовою гуманізації навчального процесу є інтеграція знань про природу. З усього зазначеного слід зробити висновок, що для підвищення ефективності навчання природознавства у початковій школі вчитель має бути творчою людиною, впроваджувати у своїй роботі нетрадиційні та інтегровані уроки, використовувати різноманітні засоби, методи та прийоми навчання, які значно підвищуватимуть ефективність засвоєння матеріалу на уроках курсу «Я і Україна» (природознавство). |
|
Уроки математики в початковій школі. Умови підвищення їх ефективності В свою чергу, чинна програма навчання математики молодших школярів спрямовує вчителів на пошук такої логіки взаємозв’язків між структурними... |
Основні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності Проаналізовано показники і методи визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень. Запропоновано основні... |
|
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ... |
Інноваційні підходи при викладанні спеціальних дисциплін в системі... ПТО, як засіб підвищення ефективності і результативності навчальних досягнень учнів |
|
Науменко О. М., Науменко Г. Г. Окремі проблеми підвищення ефективності... Науменко О. М., Науменко Г. Г. Окремі проблеми підвищення ефективності формування хімічних знань школярів при використанні інформаційних... |
«Оптимізація комунікацій в організації як засіб підвищення ефективності управління» Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Основи менеджменту» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій»... |
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА В методичній розробці розглядається технологія підвищення ефективності майстерності з виробничого навчання на тему: «Кейтерінг. Приготування... |
ФОРМУВАННЯ, РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА Шляхи підвищення ефективності управління власним капіталом підприємства |
|
Урок 1-2 «Види палива. Бензин. Крекінг» Виникає проблема внесення коректив, як в зміст робіт, так і в методику їх проведення для підвищення ефективності навчання. Особливо... |
3D МОДЕЛЮВАННЯ, ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вивчення технологій у старшій школі спрямоване на підготовку молодої людини до вступу в доросле життя, що потребує не лише наявності... |