|
|
Скачати 1.17 Mb.
|
Вячеслав ГУК (1974 р. н) КРИМСЬКИЙ СТЕП Остуджений, як молоко, вітрами, Усім негодам щирий і відкритий, Хиткий і невідчутний під ногами Простягся степ і упірнув в блакиті. Дощі — у нього, душу забирали Віки — о очей криниці поробили, Калюжі сонць — вологим пилом стали І суховії видули всі сили. І він лежить, безкраїй і безмежний, Так, наче кінь, поранений стрілою. І студить вітер очі, обережно, Щоб більш не наливалися журбою. Світлана КОЧЕРГА (1955 р. н.) МИТТЄВОСТІ *** Кохане місто, хто ти — прима? Чи ти повія в грубім гримі? Твоє відкрите надто декольте, та кожен день з тобою — це святе. Як шкода — тільки днів тих світлих стає щораз скупіший відлік. І не тому, що ти завжди — для всіх, а тісному колі чужоземних свит. Бо восени, коли навмисно зірвуть вітри твоє намисто, дощем огорне голі плечі шаль і щезне врешті-решт чванливий чвал, тоді ти вся моя, о Ялто, дарований Всевишнім янгол!.. А я? Тебе чекаючи — прости — не вийду з лабіринту суєти. Мій шепіт в хорі падолисту не чуєш ти, кохане місто. Та знай, що лише Ти і Спас, кому помолюсь я у смертний час. *** Ще одне літо пішло у тло, стертий нестерпний серпень. Дощ розсипає холодне скло, мокне розбитий серфінг. З-під парасолі струнка Асоль шхуни шукає обрис, та непрозоро хмаринок сонм ген затуляє обрій. Так виглядала колись я блиск шовку кожного літа... За сподіваннями всіх помолись перед дверима ліфта. Та за платани, за гриву гір, клаптик землі в асфальті, і за безцінний Господній твір тишу в осінній Ялті. Єва ПОНОМАРЕНКО (1950 р. н.) Живу в Криму давно і не цуралась Школи мови рідної, навчалась Російської — і ніби все на лад. Та через те, що вірші колискові Писала на вкраїнській мові, Була тут за «музейний експонат». Та ось і в незалежній Україні Молодшого не можу сина вині Відвести в українську школу я. Нема тих шкіл та, мабуть, і не буде, Бо Крим, як кажуть нам «московські» люди, «Исконная российская земля». А може, доля нам така. — то кара, Бо зайди ми, як кажуть нам татари. А й нас привезли у «товарняках» (Тих самих, що із Криму відправляли В сорок четвертому), а нас завербували Рай будувать у цих сухих степах. З Дніпра не прийде мова, хоч весною Дніпро приходить кожен рік з бідою Чорнобильською... Отаке-то, брат. І сліз нема, щоб стали за розраду. Та, може, ще дамо собі пораду І наведем у рідній хаті лад. Федір СТЕПАНОВ (1939 р. н.) У СУДАЦЬКІЙ ФОРТЕЦІ Казковий плин фортечних стін Постав переді мною. І я, новітній пілігрим, Торкаюсь їх рукою. На стінах — речники епох Володарів колишніх — Не взяв ні час, ні сірий мох Слова бундючно-пишні. О, скільки їх отут було, Пришельців сановитих! Червоне й досі в башт чоло — Сліди жорстоких битов. Тут тавр з хазаром обнялись В бою смертельнім цупко, Тут римський меч і ханський спис Залишили зарубки.. Новий тевтонець марив теж Уярмити Тавріду. Від нього — й праху не збереш, Розвіявся без сліду. Така вже доля ворогів Була, і є, і буде: Хто волю задушить хотів, На смерть себе осудить» Михайло ВИШНЯК (1937 р. н.) ВЕСНА В КРИМУ Такої краси не зустріти ніде — Усе потопає в цвіту. Барвінковий килим весна пряде, Веселку впліта золоту. Прислухайся тільки — співають жита, Видзвонюють маки: го-рим... Здається, камінь і той розквіта, Як весни приходять у Крим. ДО МОРЯ Якась у тому вже потреба, Коли не пишуться вірші, Я кожен раз іду до тебе Тривогу зняти із душі. Коли неспокій серце крав Чи сумнів жити не дає, Спішу до тебе, як до раю, Столике море ти моєї Як той Антей, набравшись сили, Вертаю знову я у світ. Іду, натхненний і стосилий, Іду, здіймаюся в політ. Іван ЛЕВЧЕНКО (1952 р. н.) ДІЙШОВ ШЕВЧЕНКО В СЕВАСТОПОЛЬ 24 серпня 2003 р. в Севастополі відкрито пам’ятник Великому народному поетові України. В душі навіки ця хвилина: (Вона найвищих варта слів!) Мов усміхнулась Україна – І Севастополь заяснів. У мить, коли і сонце встало, Ти випростався поміж нас: Став на гранітнім п’єдесталі Поет-пророк, бунтар Тарас. Духовний батьку України, Дійшов таки до нас єси, Де Чорне море, як перлина, І місто дивної краси. Тут шлях проліг з варяг у греки, Яким ти щиру шану склав. Переплелось близьке й далеке, Щоб нам і ти ще ближчим став. А як інакше, бо у слові Твого святого «Кобзаря» — Людської гідності основа І волі нашої зоря! Звучить розбудженим набатом В краю, де море й кораблі: «І буде син, і буде мати, І будуть люди на землі!» Душа вслухається у слово, Душа ніжнішою стає, Бо то не просто — звуки мови, То — серце зболене твоє! За тих рабів, німих і голих, Яких душею возлюбив, Підняв ти свій пророчий голос І возвеличив їх, рабів. Ги мріяв сам і вчив нас жиги, Щоб вільнії бачиться, були. Щоб українцями у світі Без страху зватися могли. А ще — в сім’ї великій, вольній, Щоб не забули пом’януть Тебе незлим і тихим словом. Незлим і тихим — в тому суть. Бо все величне, нелукаве Не потребує ні литавр, Ані фанфар, і навіть слави: Воно в серця людські вроста? Отак і ти постав у місті, Де море, сонце й кораблі, Величний, як безсмертна пісня Про нашу долю на Землі. Ми в ній живем — від батька-неньки. І я кажу — у добрий часі Тарас Григорович Шевченко, А ти дійшов таки до нас! ЛЕСІ УКРАЇНЦІ На честь відкриття пам’ятника геніальній Поетесі в Балаклаві 3 вересня 2004 року Ти, Лесю, утретє у нас в Балаклаві. Прийшла, щоб лишитися тут назавжди. У променях вічної пам’яті й слави Твої на землі цій священній сліди. Ти дихаєш з нами цим простором синім. І древня Чембало спів слухає твій. Відлунює він на Поділлі, Волині, По всій Україні лунає моїй. Бо звешся ти, Лесю, таки Українка І ти на своїй українській землі. Своїм — чи не кращим — багатим ужинкам Дала в Балаклаві крилатий політ. Земля Балаклави — твій сонячний лікар — Земля Балаклави — натхнення твоє — Перлиною сяє від віку й до віку, Бо сонцем Поезії сущим стає. Ця площа — із іменем Першого Травня Твою пам’ятає неспішну ходу — Під крики чаїні — над морем безкрайнім. Про що вони, Лесю? Про біль чи біду? Тендітна вкраїнко зі зболеним тілом, А духом висока — до синіх небес — Тебе Балаклава навік полюбила І знову до себе діждалась тебе. Стоїш і милуєшся лагідним морем. Даруєш рибалкам замрію свою. І їх проводжаєш в далекі простори. І їх зустрічаєш у ріднім краю. А гості ітимуть до тебе — без ліку. І спів твій не змовкне, як моря прибій. Ти втретє прийшла, щоб лишатись навіки В моїй Балаклаві. І завжди — твоїй! |
| Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
| Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
Автор-упорядник: Хоменко Любов Василівна Посада: вчител ь світової літератури та російської мови Сьогодні, коли наша молода держава розбудовується, на уроках зарубіжної літератури, особливо в старших класах, стали надзвичайно... |
| До питання організації в закладах освіти роботи з протидії торгівлі людьми Автор-упорядник видання Тетяна Войцях – методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного... |
Програма Всеукраїнської конференції «Сучасні реалії очима молоді» Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (Алімова Марина, Пантюх Марія, Хлєбнікова Дар’я, Клименко Данило) |
| Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на... Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література... |
Яку назву має збірка віршів Ліни Костенко для дітей? Хто автор статті «Мова і майстерність», в якій детально розглянуті вірші поетеси? |
| Україна ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Про забезпечення контролю за ходом вступної кампанії до вищих і професійно-технічних навчальних закладів у 2009 році |
ВИМОГИ З ПІДГОТОВКИ СТАТТІ ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЖУРНАЛУ... Резюме: в даному документі представлено вимоги до оформлення статті для міжнародного науково-технічного журналу “Комп’ютинг”. Резюме... |