|
|
Скачати 3.17 Mb.
|
1638 р. - повстання під проводом Я.Острянина. Повстанці зайняли Кременчук, Хорол. Але серед повсталих стався розкол, Острянин покинув військо і з частиною повстанців перейшов кордон Московської держави, оселившись у Чугуєві. Повстання очолив Д.Гуня, але після двомісячної оборони біля гирла річки Сули (оборона при Старці) зазнав поразки і з невеликою частиною козаків відступив на Дон. Таким чином , і це повстання зазнало невдачі, козаки змушені були визнати ординацію. Селянсько-козацькі повстання мали антифеодальний і національно-визвольний характер, вони свідчили про наростання опору українського народу гніту з боку Польщі, підготували ґрунт для Визвольної війни. Культура України в XVI - першій половині XVII ст. Культура України в ці роки розвивалася в несприятливих умовах національного та релігійного гніту. Проте потреби соціально-економічного розвитку, вплив національно-визвольного руху і досягнень Відродження в Європі стимулювали культурний підйом. Видатну роль у розвитку культури в Україні в цей час відігравали братства - національно-релігійні громадські організації православного міщанства, які з'явилися у 80-х роках XVI ст. у Львові, Києві, Луцьку, Острозі. Вони виникли як осередки оборони православної віри, але відігравали значну роль у суспільно-політичному житті. Братства на свої гроші утримували школи і лікарні, підтримували матеріально свої церкви, організовували друкування полемічних творів проти католицизму та унії, на захист православ'я і прав українського народу. Братства не лише утримували школи, але й організовували навчання в них на патріотичних принципах. Особливе місце займала Острозька академія, яка стала першою в Україні національною школою вищого рівня. У створеній коштом князя К.Острозького у власному маєтку близько 1576 – 1580 рр. академії працювало багато відомих у той час культурних діячів. Першим ректором її був письменник Герасим Смотрицький. В XVII ст. першою вищою школою західноєвропейського зразка в Україні стала Києво-Могилянська колегія (1632 р.), опікував яку митрополит Петро Могила (звідси назва). Викладання в цьому закладі відповідало європейському рівню. В 1573 р. І.Федоров засновує у Львові першу в Україні друкарню. Першими друкованими книгами в Україні були "Апостол" та "Азбука". Це мало величезне значення для поширення знань, культури, та розвитку освіти, зміцнення мовної єдності народу. Розвивається народна творчість. З'являються нові жанри - думи та історичні пісні, які виконували під акомпанемент кобзи і бандури. Новим явищем у розвитку літературної мови були спроби наблизити церковнослов'янську мову до народної, розмовної української. Це було зроблено за допомогою перекладу Євангелія у м. Пересопниці на Волині близько 1560 р. ("Пересопницьке Євангеліє"). В літературі з'являються нові жанри: присвяти, передмови, епіграми, панегірики. Але домінуюче становище займала полемічна література, спрямована проти наступу католицизму. В цей час вийшло біля 60 таких творів, написаних православними. Найвидатнішими полемістами того часу були Іван Вишенський та Христофор Філалет. Продовжується літописання, яке наближається до мемуарного викладу подій. У XVII ст. бере свій початок вертеп - ляльковий театр. Розвивається так званий шкільний театр, тобто пов'язаний зі школами. Учні на свята грали невеликі п'єси релігійного змісту. Таким чином, в кінці XVI - першій половині XVII ст. спостерігається розквіт української національної культури. ЇЇ трьома основними осередками були Львів, Острог, Київ, які за короткий час дали так багато культурних цінностей, яких не дали попередні століття. Культурний підйом був духовним підґрунтям Великої Визвольної війни. Питання до самопідготовки: 1.Охарактеризуйте політику великих литовських князів на українських землях. 2.Як протікав процес формування панщинно-фільваркового господарства? 3. Дайте оцінку політичного та соціально - економічного становища українських земель у складі Речі Посполитої. 4. Яку роль відіграло козацтво в українському суспільстві? 5.Охарактеризуйте суспільно-політичний устрій Запорозької Січі. 6.У чому полягають причини та результати козацьких повстань? Література 1. Запорізьке козацтво в українській історії, культурі та національній самосвідомості. К., Запоріжжя,1997. 2. Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIII ст. К.,1966. 3. Історія України в документах і матеріалах (1569-1654 рр.) : У 2 т. К.,1941. Т. 2. 4. Козацькі Січі (нариси з історії українського козацтва ХVІ-ХІХ ст.). К. – Запоріжжя, 1998. 5. Котляр М. Ф. Галицька Русь у другій половині XIV- першій половині XV ст. К.,1968. 6. На переломі: друга половина XV- перша половина XVI ст. К.,1994. 7. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Л.,1990. 8. Щербак В. Українське козацтво, формування соціального стану. (друга половина ХV – середина ХVІІ ст.). К., 2000. 9. Яворницький Д.І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Дніпропетровськ,1991. 10. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. К., 1994. Лекція 4 ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Б.ХМЕЛЬНИЦКОГО (1648-1654 рр.) Питання лекції: 1. Передумови і підготовка війни. 2. Хід військових дій. 3. Формування української державності. 4. Військово-політичний союз з Московським царством. Переяславська Рада, «Березневі статті». 5. Україна в 1654-1657 рр. 1.ПЕРЕДУМОВИ І ПІДГОТОВКА ВІЙНИ. Після того, як козацько-селянські повстання зазнали остаточної поразки в 1638 р., ще більш посилився соціальний і національний гніт. Реєстрове козацтво практично було позбавлене, і так не великих прав і привілеїв. Запорізьке козацтво опинилося під жорстким контролем Речі Посполитої. Селян примушували відпрацьовувати на свого пана по 3- 4 дні на тиждень. Окрім цього, селяни відпрацьовували на користь феодала різні повинності, а також платили в королівську скарбницю податки за будинок і худобу. Проте магнатам цього було мало, - вони часто здавали свої володіння в оренду і орендарі, головним чином особи єврейської національності, нещадно експлуатували селян, вимагаючи, щоб ті працювали на них по 6-7 днів на тиждень. Окрім цього, орендарі, користуючись ненавистю поляків до пра-вославної віри, брали в оренду церкви, накладаючи на віруючих мита за хрещення дитини, за вінчання, за поховання і, нарешті, взагалі за всяке богослужіння. Українська шляхта на зайнятих поляками землях, була позбавлена прав на чини (що не прийняли католицтво), а значить і можливості робити кар'єру. Купецтво і міське ремісниче населення було витіснене з торгівлі євреями, що користувалися заступництвом католицької церкви польських панів. Польські магнати, отримавши на українських землях великі маєтки, зовсім не хотіли займатися господарством. Вони вважали за краще їздити по столицях Західної Європи, веселитися у Варшаві і Кракові. Оскільки такий відпочинок був дорогим і відібирав масу сил і часу, пани потребували посередників здатних забезпечити постійний потік грошових коштів. Таких посередників вони знайшли в особі євреїв, яких запросив до Польщі ще в 14 столітті король Казимир Великий. Євреї непогано влаштувалися в цій країні, орендували корчми і лавки, займалися лихварством. У маєтках, як вже було сказано, вони ставали довіреними особами польських панів (факторами) і фактично відбирали гроші у селян. Переслідування православної релігії польськими католиками викликало ще більший гнів українців. Українське населення стояло перед важким і аморальним вибором або приймати католицтво і ставати поляками або терпіти всілякі приниження (Гумилев Л.Н. «От Руси к России » с.240-242) Для грандіозного соціального вибуху на Україні не вистачало тільки іскри. І такою «іскрою» став Б.Хмельницкий. Народився він 27 грудня 1595 р.,очевидно в Чигирині, в сім'ї дрібного українського шляхтича, Михайла Хмельницького, який служив у магнатів, а потім отримав місце підстарости Чигиринського. Вчився Богдан спочатку в українській школі, а потім в Львівській єзуїтській колегії. Знав латинь і декілька іноземних мов. Був освіченою і культурною людиною. Двадцяті роки 17 ст. Принесли Хмельницькому перші життєві труднощі і випробування. У 1620 р. у битві під Цецорою загинув його батько Михайло Хмельницький. Сам же Богдан опинився в полоні і декілька років провів в Константинополі – рабом в галерах. Через два роки йому вдалося вирватися з полону (згідно одним джерелам його обміняли запорожці, іншим – викупила матір). Далі він служить в реєстровому війську і до 1637 р. обіймає високу посаду військового писаря, а в 1638 р. позбувається її і стає одним з десяти Чигиринських сотників (згідно королівського ордонансу 1638 р.) Звичайно ж, на формування його поглядів і переконань величезний вплив справила і його особиста образа. Підстароста Чигиринський Данило Чаплинський, користуючись підтримкою старости А. Конецпольського, із загоном слуг, зробив розбійний наїзд на хутір Хмельницького – Субботів, захопив все майно, худобу, хлібні запаси. Піддався нападу і син Хмельницького, якого слуги Чаплінського жорстоко, до смерті, побили на ринку в Чигирині. Всі спроби сотника законними шляхами знайти захист і управу на шляхтича не дали ніяких результатів. У грудні 1647р. (у деяких джерелах в січні 1648 р.) Б. Хмельницкий разом з своїм старшим сином Тимофієм і загоном вірних козаків, біжить на Запоріжжя. За короткий час він отримує підтримку запорожців, виганяє з Січі польський гарнізон і добивається гетьманства. Розуміючи, що одним з головних недоліків козаків в їх боротьбі з поляками була недостатня кількість кінноти, Хмельницький дуже сміливо вирішує цю проблему, - звертається до запеклого ворога козаків - кримського Хана з проханням про допомогу. Залишивши свого сина Тимофія в заручниках, він отримує в допомогу 4.000 перекопських татар, на чолі з їх мурзою Тугай - Беєм. Окрім татар у війську запорізькому налічувалося 1 тис. козаків. Це і були (спочатку) всі озброєні сили Богдана Хмельницького. Таким чином, основними рушійними силами війни під керівництвом Б. Хмельницкого стали – козаки, селяни і кримські татари. 2.ХІД ВІЙНИ. Спочатку Б.Хмельницкий не ставив своєю метою політичне відокремлення від Польщі. Він хотів лише домогтися повернення, відібраних в 1638 році, козацьких прав і привілеїв і їх примноження, при цьому підкоряючись законам Речі Посполитої. Початковий період війни охоплює 1648-1649 рр. Вставши на чолі козацького війська, Хмельницький зажадав від шляхти: 1.Зарахувати в козаки всіх охочих і надати козакам як військовому стану, шляхетські привілеї. (відміна Ордонанса 1638р.); 2. Заборонити пропаганду католицької унії, прибрати всіх уніатських священиків і повернути захоплені католиками православні храми, дозволивши кожному вільно сповідати власну віру; 3. Вигнати з України євреїв і єзуїтів. Ці вимоги були визнані великим польським гетьманом Н. Потоцьким неможливими і образливими, і війна була вирішена. Спочатку під Жовтими водами, а потім під Корсунем в травні 1668 р. польська армія була абсолютно знищена. Після цього успіху Хмельницького вся Східна Україна була охоплена повстанням і опинилася під його владою. Проте цей успіх міг стільки ж радувати Богдана, скільки і турбувати. Адже головна мета, яку він перед собою ставив в 1648 році, – була лише чинити на польський уряд тиск, щоб повернути козацькі привілегії. Польському королеві була надіслана від козацького війська петиція, в якій козаки вимагали: 1. Збільшення реєстру до 12000; 2. Сплати затриманої платні; 3. Відміни ухвали 1638 р. щодо заміщення вищих посад в козацькому війську поляками. Проте в цей час якраз вмирає король Владислав. Козаки не хотіли вести переговори з сеймом або польським урядом. А поляки у свою чергу, відкладали рішення козацьких питань до виборів нового короля. Б.Хмельницкий, щоб запобігти розкладанню козацького війська, переважна більшість якого складалися з татар і повсталих селян, вимушений був рухатися на захід, підтримуючи динаміку повстання. 20 вересня 1648р. польське військо, на чолі з бездарним полководцем кн. Д. Заславським, зійшлося з військом Хмельницького під Пилявцями (півд. Волинь) і було повністю розгромлене. Хмельницький рухаючись за інерцією на захід обложив Львів, потім, отримавши викуп, рушив до Замостя. Тут він дочекався обрання нового польського короля – Яна Казимира. Вирішивши скористатися обранням короля, як приводом для припинення війни, він повернув свої війська і увійшов до Києва, куди повинні були прибути королівські посли. У Києві його підхопила хвиля небувалого народного підйому і натхнення, під впливом якого відбувається перелом в поглядах Хмельницького. У Києві його чекав і Єрусалимський патріарх Паїсій, що їхав до Москви. Він від імені всього православного світу спонукав Богдана на нову війну проти ненависного католицизму. Під впливом всього цього думки і задуми Б. Хмельницкого починають виходити за горизонт чисто козацьких інтересів. Коли в лютому 1649р. в Київ до Хмельницького прибули королівські посли, щоб вручити йому знаки гетьманської гідності, вони почули абсолютно несподівану річ : він не хотів вже вступати ні в які переговори і заявляв рішучість «вибити з ляської неволі український народ ». Відмовившись від переговорів Б.Хмельницкий почав готуватися до війни. У серпні 1649р. під Зборовим ним були оточені польські війська на чолі з самим королем. Проте, коли Хмельницький вже готувався диктувати свої умови королеві, полякам вдалося підкупити кримського хана - союзника Б. Хмельницкого і він опинився в дуже складній ситуації. Козакам довелося піти на поступки. У серпні 1649р. був укладений Зборівський мир, згідно з яким козацький реєстр збільшився до 40000, на територію Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств не могли бути введеними польські війська, на цих територіях не могли проживати євреї і єзуїти. А також, на зазначеній території всі адміністративні посади повинні були займати лише православні, а православний митрополит повинен був отримати місце в Сенаті. Все це було повним тріумфом, якщо порівняти з початковими вимогами Хмельницького, але повним фіаско порівняно з ширшими його планами. У договорі абсолютно ігнорувалися вимоги і інтереси селянства, яке повинне було повернутися в колишню залежність від польських панів. Народні маси відчули себе обдуреними і поступово стали розуміти, що козаки воюють за свої, а не селянські інтереси . У 1651р. почався новий етап польсько-української війни. Обидві армії - Польська, на чолі з Яном Казимиром і українська, на чолі з Б. Хмельницким зійшлися під Берестечком на Волині. Союзник Хмельницького кримський хан вийшов з своїм військом з поля битви в найкритичніший момент, на додаток захопивши самого гетьмана. Зос-тавшись без керівника, козацьке військо почало відступати і практично зазнало поразки. Кампанія закінчилася Білоцерківським миром, козацький реєстр зменшився до 20000, а влада гетьмана обмежувалася територією Київського воєводства, і йому заборонялося вступати в зовнішні стосунки з іноземними державами, і особливо - з татарами. У 1652 р. влітку, військові дії поновлюються. У травні 30000 тис. польська армія зазнає поразки під Батогом. В помсту за поразку під Берестечком козаки убили всіх полонених поляків. У 1653 р. стало зрозуміло, що ні та, ні інша, сторона не може нанести своєму супротивникові вирішального удару. Два місяці простояли дві армії в Подолії, поки чергова зрада татар(6 грудня 1653р.) не припинила цю кампанію. Цього разу Хмельницький, проте, не надав цьому великого значення, оскільки його дипломатичні комбінації з Москвою почали приносити плоди. По Жванецькому договору (гру. 1653р.), Україні поверталося те становище, яке вона отримувала по Зборівському договору. 3.ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. Повстання 1648 р. знищило на українських землях польську адміністрацію. Таким чином, українське феодальне суспільство, ведучи війну за національне визволення, роздираючись внутрішніми суперечностями, опинилось перед загрозою стати некерованим. Все це викликало необхідність створення української національної жержави. Організаторами держави стали козацька старшина і українська шляхта. Держава, що формується, спиралася на феодальні виробничі відносини і виконувала функції властиві експлуататорській державі: тримати в покірності маси експлуатованих і укріплювати класове панування українських феодалів, захищати свою державну незалежність і непорушність меж. Формування української держави здійснювалося в умовах війни і бойових дій, що вплинуло на форму новоутвореної держави. Українські феодали пристосували для виконання державних функцій вже готову, перевірену на практиці військово- адміністративну, полково - сотенну організацію козацтва. Ця система розповсюджувалася на всю територію, що опинилася в руках повсталих, і на все населення. Їй не була підвладна тільки церква. Крім того, Запорізька Січ - була самостійною територіальною одиницею і зберігала відвіку встановлену в себе форму правління. Система органів публічної влади сформувалася у вигляді трьох рівнів (урядів): Генеральний уряд, полковий уряд, сотенний уряд. |
| КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра... |
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ Економічна теорія. Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форми навчання – Луцьк: ЛНТУ, 2011. –... |
| Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
| КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр» Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки... |
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент... |
| ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент... |
Конспект лекцій Політологія є нормативною (обов’язковою) навчальною дисципліною для студентів усіх спеціальностей. Теоретичний матеріал, який треба... |
| Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку” Технології телекомунікаційних мереж: Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку” / Укл.: М.І.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,... |