План Поняття кримінології як науки, її предмет. Місце кримінології в системі наук


НазваПлан Поняття кримінології як науки, її предмет. Місце кримінології в системі наук
Сторінка6/7
Дата13.03.2013
Розмір0.87 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7
ТЕМА 12. ЗЛОЧИНИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ З НЕОБЕРЕЖНОСТІ
План
1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності.

2. Причини і умови, що породжують необережні злочини.

3. Протидія необережній злочинності.
Література
1. Криминология. Учебник. Под редакцией Лихолоба и Филонова.

2. Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). – Киев, 1992.
Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності
Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується не лише стрімкими темпами розвитку техніки і технологій, але і їх ускладненням, що зумовлює наростання різноманітних потенційних небезпек.

Підвищена актуальність боротьби з необережною злочинністю полягає в тому, що злочинна необережність спричиняє не менші, а інколи і більш тяжкі наслідки, ніж умисні злочини.

Особливістю необережних злочинів є те, що вони пов'язані з порушенням правил обережності, безпеки у використанні технічних засобів та інших джерел підвищеної небезпеки, з неналежним, непередбачливим ставленням до професійних і службових обов'язків, правил поведінки у побуті.

Суспільна небезпечність необережної злочинності характеризуються особливо тяжкими наслідками. Так, число смертей і тілесних ушкоджень від необережних злочинів навіть перевищує аналогічні показники для умисних злочинів проти життя і здоров'я людей, зокрема, саме необережні злочини дають більше 60% усіх випадків смерті потерпілих від злочинів. Рівень тілесних ушкоджень і смертельних випадків від необережних, головним чином транспортних, злочинів перевищує шкоду від усіх умисних злочинів проти життя і здоров'я разом узятих.

Найбільш небезпечними за тяжкістю наслідків є необережні злочини у сфері взаємодії людини з технікою. Біля 75% злочинів, скоєних з необережності, припадають на автомобільний транспорт; 10-15% складають злочинні порушення правил охорони майна, халатність; 4-6% – порушення правил охорони праці і техніки безпеки; 3-5% – необережні злочини проти особи (вбивства, тілесні ушкодження).

Особливу небезпеку для суспільства становлять необережні злочини у сфері охорони природи, зокрема про це засвідчує аварія на Чорнобильській АЕС.

В загальній структурі злочинності необережні злочини складають приблизно 13%. Однак в останні роки спостерігається стійка тенденція до росту і поширеності необережних злочинів.

В кримінологічній характеристиці особистості правопорушників, які скоюють необережні злочини слід відзначити наступне.

Особам, що вчиняють необережні злочини, властивими є недоліки соціальної культури, що проявляються в намірі задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю. здоров’ю чи інтересам інших людей. В той час як для умисних злочинців властивим є намір нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших осіб, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Необережні злочини, як і умисні, є проявом комплексу сваволі і ілюзій особи, але:

а) при необережному злочині комплекс сваволі і ілюзій особи проявляється у вигляді наміру задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров'ю чи інтересам інших людей;

б) при умисному злочині комплекс сваволі і ілюзій проявляється у вигляді наміру нанести шкоду життю, здоров'ю чи інтересам інших людей, щоб таким чином задовольнити свої потреби.

Дефекти соціальної культури осіб, що вчиняють необережні злочини проявляються також в недооцінці суспільної небезпечності порушень техніки безпеки, правил охорони природи і т.п., халатним ставленням до їх виконання. Крім цього для необережних злочинів характерним є: егоїзм, байдуже ставлення до наслідків своїх вчинків, якщо вони уявляються особі вигідними чи зручними; зневажливе ставлення до правил експлуатації джерел підвищеної небезпеки та інше.

Певна частина необережних злочинів пов'язана з незнанням (неповним знанням) правил безпеки професійної чи побутової діяльності, або з невмінням їх застосувати в конкретній ситуації, наприклад, із-за недостатньої професійної підготовки, недостатнього досвіду. Але не менш 55-60% порушень вчиняються усвідомлено, в звичній, а не екстремальній ситуації.

Судова практика свідчить, що у справах про порушення правил безпеки у 86% випадків було встановлено легковажне відношення до своїх обов'язків. Поширена також явно завищена самооцінка своїх можливостей і здатності до безпечних дій в складних ситуаціях. Майже 60% осіб, що вчинили необережні злочини, пов'язані з професійною діяльністю, раніше вже допускали схожі порушення правил безпеки. 35 % необережних вбивств вчиняються у нетверезому стані.

Ці дані кримінологічних досліджень свідчать про те, що необережна злочинність є проявом специфічних дефектів соціальної культури громадян. Порівняльні дослідження необережної злочинності в різних країнах свідчать про існування наступної закономірності: чим нижча соціальна культура громадян в країні, тим вищий рівень необережної злочинності.

Ще в 1989 році СРСР по рівню аварійності вийшов на перше місце у світі. Вірогідність попасти в дорожньо-транспортну пригоду із смертельними наслідками вже тоді в СРСР була в 5 разів вища, ніж у розвинутих країнах. Сьогодні в Україні ситуація набагато гірша.
Питання 2. Причини і умови, що породжують необережні злочини
Причиною необережних злочинів є дефекти соціальної культури людей, що проявляються у намірі задовольнити свої потреби таким чином, що це небезпечно випадковим нанесенням шкоди життю, здоров'ю чи інтересам інших осіб. Ця причина формує відповідну мотивацію необережних суспільне небезпечних діянь, для якої властиве егоїстично-споживацьке або легковажно – безвідповідальне відношення до правил безпеки.

Дефекти соціальної культури є ґрунтом для формування: кар'єризму, авантюризму та інших форм переважання власних інтересів над соціальними; недисциплінованості, спотворене ставлення до принципів і законів цивілізованої організації суспільного життя.

Умовами, що сприяють необережній злочинності, є: недоліки і порушення встановленого безпечного порядку відповідної діяльності; недоліки і упущення в контролі за виконанням правил безпеки, в підборі, навчанні, вихованні кадрів; порушення принципу невідворотності відповідальності за порушення правил безпеки; технічні і технологічні недоліки виробництва і експлуатації машин і механізмів і таке інше.
Питання 3. Протидія необережній злочинності
Основним напрямом протидії необережній злочинності є здійснення заходів по усуненню тих дефектів соціальної культури громадян, котрі породжують необережні злочини. Зокрема такими є заходи, що сприяють формуванню у людей так званого здорового глузду. Особливу роль у формуванні здорового глузду громадян і усуненні дефектів соціальної культури відіграють цивілізовані ринкові відносини. Як свідчить досвід зарубіжних країн, зокрема Німеччини, Японії, Англії, чим вищий рівень розвитку ринкових відносин, тим нижчий рівень необережної злочинності.

Для усунення умов, що сприяють необережній злочинності, доцільним є здійснення наступних заходів: розробка і впровадження нових, найбільш ефективних засобів і правил техніки безпеки і охорони природи; вдосконалення законодавства щодо відповідальності за порушення правил безпеки; вдосконалення правоохоронної діяльності; виховна робота з особами, схильними до необережних злочинів; підвищення професійного рівня кадрів та інші заходи.
ТЕМА 13. ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
План
1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.

2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх.

3. Основні напрями протидії злочинності неповнолітніх.
Література
1. Криминология. Учебник. Под ред. В.Г.Лихолоба и В.П.Филонова. – Киев, 1997.

2. А.Ф.Зелинский. Криминология: Курс лекций. – Харьков, 1996.

3. Г.И.Шнайдер. Криминология. – М., 1994.
Питання 1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх
Серед осіб, що вчинили злочини, неповнолітні становлять близько 13%. Щорічний приріст дитячої злочинності майже вдвічі перевищує приріст ус. злочинності. Кожен п'ятий злочин вчинений підлітками, відноситься до категорії тяжких.

Особливістю злочинності неповнолітніх є те, що структурна характеристика інша, ніж у дорослих, тому, що деякі види злочинів неповнолітні взагалі вчиняють – наприклад, посадові злочини, господарські злочини, транспортні деякі інші.

В кримінологічній літературі відзначається також особливість мотивації злочинів, що вчиняються неповнолітніми. Зокрема, ступінь прояву в мотивації "дитинності" – тобто, легковажне ставлення до кримінально-правових заборон відрізняє злочинність неповнолітніх від злочинності дорослих. Деякі мотивації звичайні для злочинів дорослих, є відсутніми в дитячій злочинності (користолюбство, ревнощі).

В той же час значно частіше, ніж у злочинах дорослих, зустрічаються мотивації солідарності, самоствердження у своїй групі, наслідування поведінки. Які є майже єдиним мотивом для крадіжок, вчинюваних дорослими (крадіжки вчиняються як прояв паразитизму), то стосовно крадіжок, вчинювані дітьми, корисливі мотиви мають місце лише в кожному третьому випадку, а решті – мотиви солідарності, самоствердження, заздрості в поєднанні з вікове легковажністю. Значна доля мотивів у підлітків припадає на підмовництво з бо дорослих, а також старших неповнолітніх.

Ситуативність притаманна більшості злочинів неповнолітніх. Злочинність неповнолітніх має переважно груповий характер. Доля групових злочинів неповнолітніх приблизно в 2 рази вища аналогічних показників дорослої злочинності і складає біля 70% в структурі усієї злочинності неповнолітніх.

Дослідження вказують на те, що певну роль в генезисі злочинної поведінки неповнолітніх правопорушників відіграють психічні аналогії (відхилення), хоч в різних джерелах ця роль оцінюється по різному. Польський кримінолог Б.Xолс вважає, що 46% неповнолітніх правопорушників є розумово відсталими. Інший дослідник А.Є.Личко виявив відхилення у поведінці в 49% психопатичних осіб підліткового віку.

Злочинність неповнолітніх більш значним чином ніж у дорослих визначається атмосферою сім'ї, в якій вони живуть. У сім'ях правопорушників, у порівнянні контрольними групами, дослідники частіше фіксують неузгодженість дій батьків у питаннях виховання дітей; непродуманість виховних заходів; ухилення від виховання; використання досить обмеженого набору виховних заходів впливу (бесіда, уговори або заходи фізичного покарання).

Питання 2. Причини і умови, що породжують злочинність неповнолітніх
Основною причиною злочинності неповнолітніх є утруднення формування соціальної культури у них, зумовлені особливостями, що властиві їх віку.

Умовами, що сприяють злочинності неповнолітніх, зокрема є: недоліки сімейного виховання, неефективна діяльність держави і недержавним інструкцій у сфері виховання підростаючого покоління; неналежний стан психічного здоров'я неповнолітніх; пропаганда насилля, а також сумніви: стереотипів поведінки і цінностей у засобах масової інформації.

Найважливішим каналом, через який відбувається формування у людині соціальної культури є посильна участь її в господарській діяльності, узгодженій законами економіки. Це підтверджується зокрема усім педагогічним досвідом А.С.Макаренка.

Неприлучення неповнолітніх до цього каналу соціального окультурення: (через їх вікові особливості) має своїм наслідком формування у них комплекс) сваволі і ілюзій, котрий і проявляється зокрема у вигляді кримінальної поведінки Цей комплекс сваволі і ілюзій був помічений у безпритульних неповнолітніх А.С.Макаренком. Вказаний комплекс А.С.Макаренко описує наступним чином "Таким чином ми отримуємо дітей, в яких є правові емоції, рефлекси, згідно якими хлопчик впевнений, що всі зобов'язані його годувати, одягати і т.д., а він жодних обов'язків щодо суспільства не має. Це звичайний тип безпритульника. У деяких хлопчиків переживання потреби переходять у правові: якщо він не має чобіт, то він це переживає як право вкрасти чоботи". Саме тому А.С.Макареню дійшов висновку, який має надзвичайно важливе кримінологічне значення: господарська діяльність сім'ї є важливішою ареною виховної роботи.
Питання 3. Протидія злочинності неповнолітніх
Основним у протидії злочинності неповнолітніх є заходи, на формування у них соціальної культури. Серед цих заходів найважливішим є залучення неповнолітніх (з урахуванням їх вікових особливостей) до господарської діяльності в умовах сім'ї і суспільства в цілому. Цей захід має здатність безпосередньо усувати причину злочинності неповнолітніх. Досвід застосувань його видатним українським педагогом А.С.Макаренком, а також використання цього заходу у США, Японії та інших країнах свідчить про його незамінні антикримінологічні властивості.

Крім усунення причини злочинності неповнолітніх важливе значення має також усунення умов, що сприяють їй. Це зокрема – вдосконалення сімейної виховання; підвищення ефективності діяльності держави у сфері виховання підросткового покоління; покращання психічного і фізичного здоров'я неповнолітніх; протидія пропаганді в засобах масової інформації культу насиллю сумнівних соціальних цінностей, здеформованих стереотипів поведінки і так інше.

Для вдосконалення діяльності державних органів і служб у протидії злочинності велике значення може мати Закон України "Про органи і служби справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх" від 21 січня 199_ року.

Законом передбачені наступні спеціальні суб'єкти попередження злочинності неповнолітніх:

1) Комітет у справах неповнолітніх при Кабінеті Міністрів, служби у справа неповнолітніх уряду Республіки Крим та виконкомів обласних та районних Рад.

2) Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації неповнолітніх органів освіти.

3) Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я.

4) Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх.

5) Суди.

6) Кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ.

7) Приймальники-розподільники органів внутрішніх справ.

8) Виховно-трудові колонії МВС.

Комітет у справах неповнолітніх при Кабміні України здійснює керівництво, консультування і контрольні функції відносно служб у справа неповнолітніх всіх рівнів. Окремо передбачено право Комітету і служби входити з поданням про застосування санкцій за продаж порнографічна продукції і пропаганду насильства, жорстокості, розпусти. Комітет і служби справах неповнолітніх контролюють додержання законодавства відносно неповнолітніх, їх утримання у ВТК, школах і професійних училищах соціальної реабілітації, в центрах медико-соціальної реабілітації.

Законом створено підрозділ кримінальної міліції — кримінальна міліція у справах неповнолітніх, на неї покладені обов'язки:

– проводити роботу по попередженню правопорушень неповнолітніх;

– виявляти, зупиняти, розкривати злочини неповнолітніх;

– проводити дізнання і виявляти криміногенні обставини по кримінальним справам;

– розшукувати неповнолітніх, що залишили свої сім'ї і учбово-виховні заклади;

– виявляти дорослих, що втягують підлітків у злочинну діяльність, проституцію пияцтво, наркоманію, жебрацтво;

– виявляти джерела поширення порнографії, видань, що пропагують жорстокість, насилля, розпусту;

– вести профілактичний облік делінквентів;

– відвідувати неповнолітніх правопорушників і бесідувати з ними, їх батькам і опікунами;

– затримувати і тримати в спеціальних, виділених для цього приміщення неповнолітніх у віці до 15 років, що залишились без опіки, на період до передачі їх законним представникам чи влаштування.

Цим законом також передбачається обов'язок кримінальної міліції вносити подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють правопорушенням неповнолітніх.

Законом передбачається також утворення спеціальних судів або визначені окремих судів для розгляду кримінальних і адміністративних справ про неповнолітніх.

Згідно з законом в школи і училища спеціальної реабілітації можуть бути направлені особи, що скоїли злочини у віці до 18 років, або вчинили передбачене кримінальним законом дії до досягнення віку кримінальної відповідальності, але не молодші 11 років. В школу соціальної реабілітації направляються за рішення суду неповнолітні у віці від 11 до 14 років, а в профучилища – у віці від 14 років. Терміни перебування визначає суд, але не більше, ніж на 3 роки.

Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх призначені для тимчасового, до 30 діб, розміщення неповнолітніх віком від 3 до 18 років, які: потребують захисту держави (покинуті, сироти, вилучені судом із сім'ї, самі звернулись у притулок). Завданням притулків є створення умов для життя подальшого влаштування, навчання і виховання бездоглядних підлітків.

Вказаний закон має велике значення для забезпечення протидії злочинності неповнолітніх.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

1. Поняття, предмет, методи та система кримі­нології
...
9. РЕКОМЕНДОВАНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «КРИМІНОЛОГІЯ» Загальна частина
Злочинність як елемент предмету кримінології; завдання кримінології у дослідженні злочинності
Предмет кримінології як науки
Он не только характеризует основ­ное содержание данной науки, определяет ее место в систе­ме других наук, но и дает возможность четко...
4. Звязок кримінології з правовими та суспільними науками
Згодом це поняття набуло більш широкого значення, і сьогодні поняття "кримінологія" трактується як наука про злочинність
Питання до екзаменів
Об’єкт і предмет вивчення землезнавства, його місце в системі географічних наук
"Харківський авіаційний інститут" ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор ХА1 з НПР
Етапи розвитку документознавства як наукової та навчальної дисципліни. Об'єкт документознавства як науки. Предмет документознавства....
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
УРОК СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЇ ТА її МІСЦЕ В СИСТЕМІ НАУК Цілі уроку
Цілі уроку: проаналізувати структуру сучасної екології, визна­чити її місце в системі наук; розвивати навички практичного застосування...
Предмет, завдання економічної науки та її місце серед інших наук Варіант 1
Доповніть наведене визначення економічної науки: Економічна наука вивчає, як створюються і
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З СОЦІОЛОГІЇ Тематичний план
Соціологія як наука, об`єкт, предмет, функції, місце та роль в системі суспільствознавчих дисциплін
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка