Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Поняття та зміст моральної (немайнової) шкоди. 7
Глава 1. Проблема компенсації моральної (немайнової) шкоди в теорії цивільного права 8
Глава 2. Поняття моральної (немайнової) шкоди 14
Глава 3. Немайнова шкода, завдана юридичній особі. 23
Глава 4. Дефініція поняття моральної (немайнової) шкоди. 29
Розділ II. Компенсація моральної (немайнової) шкоди як різновид цивільно-правової відповідальності 31
Глава 1. Поняття відшкодування моральної (немайнової) шкоди 32
Глава 2. Підстави майнової відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. 40
§ 1. Протиправність діяння при завданні моральної (немайнової) шкоди 41
§ 2. Причинний зв’язок 49
§ 3. Вина завдавача моральної (немайнової) шкоди 53
Глава 3. Форми майнової компенсації моральної шкоди. 58
Розділ 3. Розмір компенсації моральної (немайнової) шкоди 61
Глава 1. Межі компенсації моральної (немайнової ) шкоди 65
Глава 2. Проблема оцінки обсягу моральної шкоди та визначення розміру її компенсації 76
Глава 3. Способи оцінки обсягу моральної шкоди. 79
Глава 4. Критерії оцінки моральної шкоди. 85
Глава 5. Критерії оцінки немайнової шкоди, заподіяної юридичній особі. 93
Глава 6. Визначення розміру компенсації моральної (немайнової ) шкоди. 95
Висновки та пропозиції 100
Список використаних першоджерел 106
Вступ
Права людини невід’ємні від соціальної діяльності людей, від їх суспільних відносин, способів буття особистості. Такі права, як право на життя, честь та гідність, недоторканість особи, свобода думок та переконань, автономія особистості тощо є необхідною умовою життя людини, а тому повинні бути визнані та охоронятись державою. Загальна декларація ООН з прав людини від 10 грудня 1948 р. в ст. 29 оголосила, що: “при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки такі обмеження, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги щодо прав і свобод інших, а також задоволення справедливих вимог моралі, суспільного порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві”.
Для виконання цих вимог у Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначається, що всім громадянам України гарантуються права і свободи, передбачені Конституцією України та нормами міжнародного права, визнаними Україною. Основний Закон нашої держави, який був прийнятий 28 червня 1996 р., закріпив ідею про те, що держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. Вперше в історії конституційного права України Основним Законом передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації про громадянина та членів його сім’ї (ст. 32); незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56); безпідставним засудженням (ст. 62). Положення ст. 152 Конституції України також передбачають відшкодування за рахунок держави моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичним і юридичним особам актами та діями, що визнані неконституційними. Відшкодування моральної (немайнової) шкоди за нормами Конституції України, як нормами прямої дії (ст. 8), визначає основні принципи державної політики про пріоритет загальнолюдських цінностей та захист прав і законних інтересів юридичних осіб усіх форм власності.
Актуальність теми дослідження. На сьогодні в Україні інститут моральної (немайнової) шкоди займає центральне місце серед зобов’язань по відшкодуванню шкоди, оскільки проблема її відшкодування стосується в першу чергу захисту абсолютних прав фізичних і юридичних осіб, які створюють у своїй сукупності основу цивільних правовідносин. Разом з тим, в чинному законодавстві України, яке регулює цей захист, а також в проекті Цивільного кодексу України відсутнє єдине визначення поняття моральної (немайнової) шкоди, не встановлений чітко порядок та критерії визначення її розміру в грошовому виразі. Більше того, деякі спеціальні нормативно-правові акти містять неузгодженість між собою положень щодо розміру (мінімального та максимального) моральної (немайнової) шкоди. Пленум Верховного Суду України та Вищий арбітражний суд України в деякій мірі відповіли на поставлені судовою практикою питання. Але їх роз’яснення потребують детального дослідження, оскільки повністю вони не розкрили зміст моральної (немайнової) шкоди для фізичних та юридичних осіб, однозначно не вирішили питання про сферу дії цього правового інституту, не сформували системи критеріїв визначення розміру шкоди в грошовому виразі.
Проблема відшкодування моральної (немайнової) шкоди, стосовно становлення нового правового інституту, частково розглядалась українськими авторами: Д.В. Бобровою, М.І. Гошовським, С.Є. Демським, О.В. Дзерою, І.П. Домбровським, Л.О. Корчевною, О.П. Кучинською, Д. Міргородським, М. Невалінним, В.П. Паліюком, В. Петренком, В. Плаксіним, С.Є. Сиротенком, Є. Солодком, С.І. Шимон та ін.
Але багато теоретичних питань залишається дискусійним. Не склалась єдина думка щодо змісту та визначення поняття шкоди, яка досліджувалась;
мають місце суперечності відносно сфери застосування даного правового інституту; кола суб’єктів, що мають право на компенсацію, відсутня система загальних та спеціальних (окремих) критеріїв визначення розміру моральної (немайнової) шкоди.
Невирішенність цих та інших питань негативно позначається на судовій практиці та призводить до недостатнього захисту прав та основних свобод людини, а також законних інтересів юридичних осіб. Таким чином, зазначені вище обставини не тільки спонукали вибір даної теми дослідження, але й свідчать про її актуальність як для цієї дипломної роботи, так і для становлення в Україні нового правового інституту відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Мета роботи полягає в теоретичному дослідженні нового правового інституту на базі аналізу українського цивільного законодавства та судової практики. В результаті розгляду основних проблем обґрунтовуються пропозиції, які спрямовані на вдосконалення правового регулювання найбільш доцільної форми захисту суб’єктивних прав громадян та законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до мети роботи визначені наступні основні завдання дослідження:
1) проведення аналізу українського законодавства, яке регулює відшкодування моральної (немайнової) шкоди, з метою виявлення його недоліків та їх усунення;
2) аналіз дискусійних питань проблеми відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а також теоретичне визначення її змісту для фізичних і юридичних осіб;
3) дослідження умов настання відповідальності за завдану моральну (немайнову) шкоду;
4) визначення загальних та спеціальних критеріїв оцінки обсягу моральної (немайнової) шкоди і визначення розміру її відшкодування ;
5) на основі проведеного дослідження сформулювати основні положення нового для України правового інституту відшкодування моральної (немайнової) шкоди та пропозиції, спрямовані на вдосконалення законодавства, яке регулює ці правовідносини.
Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає:
- зміст та поняття моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичним і юридичним особам;
- підстави деліктної відповідальності за її вчинення – наявність моральної (немайнової) шкоди, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина;
- критерії оцінки обсягу моральної (немайнової) шкоди і визначення розміру її відшкодування.
Предметом дослідження даної роботи є чинне законодавство і судова практика України, які передбачають відшкодування зазначеного виду шкоди та проблемні питання, що висвітлюються в зв’язку з цим на сторінках періодичних видань.
Теоретичну основу висновків, викладених у дослідженні, складають праці та публікації відомих вчених у різних галузях права: С.С. Алєксєєва, С.А. Бєляцкіна, Д.В. Бобрової, С.М. Братуся, Ю.М. Грошового, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, О.С. Йоффе, Ю.Х. Калмикова, О.С. Комарова, В.В. Комарова, М.С. Малєїна, Г.К. Матвєєва, Д.І. Мейєра, О.О. Підопригори, П.М. Рабіновича, З.В. Ромовської, В.І. Шершеневича, М.Й. Штефана, та ін.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що на базі чинного законодавства України та судової практики, а також з урахуванням законодавства зарубіжних країн проведено дослідження проблем, пов’язаних із відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди.
У роботі аналізується зміст моральної (немайнової) шкоди, уточнюється визначення цього поняття стосовно всіх суб’єктів правовідносин. Розглядаються умови відповідальності за завдану шкоду на основі генерального і сингулярного деліктів. В цій роботі зроблено спробу знайти оптимальний діапазон критеріїв, за якими визначається обсяг моральної (немайнової) шкоди та розмір її компенсації в грошовій формі.
|