Тема заняття: Поняття про метали та їх сплави, використання. ПТБ та СГВ.
Мета: Формування вмінь та навичок підготовки тонкого металу до розмічання , розмічання тонкого металу; розвиток уваги, логічного мислення, точності; виховання вміння самоконтролю та самоаналізу.
Тип заняття: К
Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, зразки для показу, паспорт на виготовлення свистка та висічки для тіста.
Хід заняття:
І.Організація класу.
1. Перевірка присутніх та наявності в них спецодягу
2. Призначення чергових
ІІ. Вступний етап:
1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
1. Що ми знаємо про метал?
2. Для чого потрібен метал?
3. В яких галузях людина використовую метал?
2. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому уроці ми згадаємо як готувати листовий метал до розмічання;проводити площинне розмічання, що є первинними роботами по обробці тонкого листового металу .
3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.
4. Вивчення нового матеріалу.
Листовий метал
У нашій країні видобувають багато різних металів. Металами називаються речовини, що мають характерний блиск, ковкість і міцність, які добре проводять електричний струм і мають добру теплопровідність. Обробляючи метали в гарячому чи холодному стані, виготовляють різні деталі і вироби.
Основні види тонкого листового металу
На металургійних заводах металеві зливки пропускають (прокатують) під великим тиском між обертовими валками (рис.1) прокатного стану (рис.2), внаслідок чого утворюються тонкі листи металу.
Основні види листового металу такі: чорна і біла жерсть, покрівельна і оцинкована сталь, листовий алюміній і латунь.
Чорна жерсть — це м'яка листова сталь завтовшки до півміліметра. При гнутті вона набирає будь-якої форми, не ламаючись.
Біла жерсть — це м'яка листова сталь, покрита з обох боків тонким шаром олова, щоб запобігти ржавінню. З неї виготовляють консервні банки, коробки для харчових продуктів та ін.
Покрівельна сталь використовується для покриття дахів. Листи цієї сталі трохи товщі від жерсті і мають стандартні розміри. Щоб покрівельна сталь не ржавіла, її фарбують олійною фарбою.
Цинкована сталь — це та сама покрівельна сталь, покрита з обох боків шаром цинку, шоб запобігти ржавінню, використовують її для покриття дахів, виготовлення відер, різних банок для рідин і т. д.
Алюміній — білий, сріблястий, дуже легкий м'який метал. Його легко обробляти і прокатувати. З листів алюмінію різної товщини виготовляють посуд, меблі та ін.
Латунь- це сплав міді і цинку, жовтого кольору; добре обробляється різальними інструментами.
 Скік, скік! Всі на гілки,
розімнемо трішки спинки.
А тепер іще крилята,
щоб могли швидко літати.
Прошу я усіх сідати,
будем далі працювати.
5. Закріплення нового матеріалу
1. Що називають металом?
2.Які основні види тонколистового металу ви знаєте?
ІІІ. Основна частина:
* Підготовка заготовок то роботи - випрямляння
Часто заготовки з металу мають різні нерівності, вигини, вм'ятини і жолоблення. Ці недоліки усувають слюсарною операцією, що називається випрямлянням.
Випрямляти можна лише в'язкі метали, які від ударів не тріскаються і не розкришуються. Найбільше нерівностей може мати листовий метал і його випрямляння потребує деяких умінь і навичок.
Треба пам'ятати, що наносити удари молотком безпосередньо по опуклостях листового металу не можна, бо вони не тільки не зникнуть, а, навпаки, збільшуються. Тому листи треба випрямляти так: лист кладуть на рівну металеву плиту і крейдою обводять усю опуклість, потім слюсарним молотком наносять удари від країв листа в напрямі опуклості рис.3.
Удари слід наносити близько один від одного. Спочатку ударяють сильніше, а потім — слабкіше. При цьому треба стежити, щоб бойок молотка не залишав на листі забоїн і нерівностей.
Під дією ударів рівна частина листа, що оточує опуклість, розтягується, і опуклість поступово зникає.
При випрямлянні листів з кількома опуклостями спочатку ударяють молотком між опуклостями, а потім утворену велику опуклість випрямляють дерев’яним молотком (киянкою) р4
* Площинне розмічання, припуск - розмічання
Розмічання за рисунком. У техніці вироби (чи їх деталі) виготовляють за особливими графічними зображеннями, які показують обриси, розміри і послідовність з'єднання деталей між собою. Такі зображення називаються технічними малюнками, рисунками і ескізами. Отже, кожну заготовку обробляють за наперед заданими розмірами. Ці задані розміри переносять з рисунка на поверхню заготовки у вигляді ліній — рисок. Риски означають межу, до якої можна знімати метал при обробці деталі, таке перенесення розмірів називається розмічанням.
Розмічання металів буває площинне і просторове. При площинному розмічанні всі риски містяться на одній площині переважно вздовж.
Для площинного вимірювання і розмічання листового металу використовують вимірювальні і розмічальні інструменти
Основним вимірювальним інструментом прямих ліній є стальна лінійка з міліметровими поділками (масштабна лінійка) завдовжки 300 або 500 мм (рис. 5).
Розмічання і перевірку прямих кутів виконують слюсарним кутником (рис. 6).
При розмічанні за допомогою розмічального циркуля (рис.7) креслять різні кола і дуги.
Для нанесення на поверхні листового металу рисок застосовують рисувалки (рис.8). Рисувалка — це відрізок стального дроту з загартованим і добре загостреним кінцем. Риски на розмічальній поверхні металу наносять як олівцем, тобто рухаючи рисувалку вздовж кромки лінійки чи кутника.
Щоб прискорити процес розмічання, користуються шаблоном (рис.9).
Шаблоном називається виготовлений з картону або фанери зразок обрису деталі.
Кернер призначений для нанесення лунок (рис.10)
При складних розмічальних роботах на поверхню металу часто наклеюють великий аркуш паперу і розмічають за допомогою звичайного олівця. Після вирізування розмічених деталей папір можна легко змити гарячою водою.
Площинне розмічання за рисунком слід починати від довільно проведеної риски, яку беруть за базову основу (рис.11).
Від неї відкладають усі відстані і кути. Часто таку основну риску проводять у напрямі довжини деталі чи виробу (рис.12).
Після цього наносять риски в такій послідовності: спочатку проводять усі риски в напрямі довжини, потім — ширини і, нарешті,— похилі риски.
Слід пам'ятати, що розмічання треба виконувати уважно і точно за технічним малюнком, ескізом чи рисунком. Тому після розмічання рекомендується перевірити правильність виконаної роботи, щоб не було браку.
Точність розмічання металу значно більша, ніж деревини. Вона коливається від 0,25 до 0,5 мм. Помилки, допущені при розмічанні, виправити неможливо і остаточно оброблена деталь піде в брак.
Розмічальні інструменти старанно оберігають від ржавчини, ударів та інших механічних пошкоджень.
* Підготовка та розмічання металу з урахуванням припусків.( дивись додаток 1)
Розповідь учителя з демонструванням інструментів та прийомів роботи з ним. Учитель нагадує основні правила нанесення розмірів.
1. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
- ознайомлення з інструкційними картами;
- акцентування уваги на правила ТБ;
- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);
2. Поточний інструктаж:
2.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
- перевірка організації робочого місця;
- перевірка правильності виконання трудових прийомів;
- перевірка правильності виконання трудових операції;
- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
- перевірка дотримування правил ТБ.
2.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
2.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
3. Заключний інструктаж:
- аналіз виконуваних робіт;
- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;
- аналіз порушень трудової дисципліни;
- аналіз виконання правил ТБ;
- мотивація оцінок;
- демонстрація найкращих робіт.
ІV. Повідомлення теми та мети наступного заняття.
V. Домашнє завдання: розробка проекту
VІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.
  Рис.1
  Рис.2
  Рис.3
 Рис.4
Рис.5.
   Рис.7
 Рис. 6 Рис.8
  Рис. 9
Рис.10
 
Рис.11 Рис.12.
 Додаток 1
Заняття № 3-4 Дата: Клас:
Модуль: Основи технології обробки тонкого листового металу.
Тема заняття: Отримання сталевого листа. Види листового металу.
Мета: формування поняття про метали, їх сплави , використання; формування вмінь і навичок різання тонколистового металу ножицями, розвиток уваги, логічного мислення, точності; виховання вміння самоконтролю та самоаналізу.
Тип заняття: К
Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, зразки для показу, паспорт на виготовлення свистка та висічки для тіста.
Хід заняття:
І.Організація класу.
1. Перевірка присутніх та наявності в них спецодягу.
2. Призначення чергових.
ІІ. Вступний етап:
1. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
1. Які інструменти використовуються для розмічання тонкого листового металу?
2. Які зображення називаються технічними малюнками, рисунками і ескізами?
2. Мотивація навчальної діяльності.
Інтерактивний прийом «Асоціації на дошці»
Учитель записує на дошці «Метали і сплави», учні називають ознаки поняття «Метали і сплави», або асоціації, які воно у них викликає.
Вчитель записує всі запропоновані варіанти навколо ключових слів, потім обирає ті, які найбільше підходить до змісту поняття та з’єднує їх стрілками.
Далі вчитель підводить підсумок: про те, що таке метали і сплави і як різати метал ножицями – визначимо на сьогоднішньому уроці.
3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.
4. Вивчення нового матеріалу.
Як відомо, метали мають різні властивості – одні м’які, інші тверді, пластичні або крихкі і та ін. Основні механічні властивості металів: твердість, пластичність, пружність, в’язкість.
Твердість визначають по здатності металу протидіяти проникненню в нього інших, більш твердих тіл. Якщо вдарити молотком по кернеру, поставленому на стальну пластину, утворюється невелика лунка. Якщо теж саме проробити з пластиною з міді, лунка буде більшою. Це свідчить про те, що сталь твердіша міді.
Якщо метал під дією зовнішніх сил змінює свою форму, не руйнуючись при цьому, то він пластичний. Ця дуже важлива властивість металів широко використовується при правці, гнутті, прокатці і штампуванні.
Про здатність металу приймати свою початкову форму після зняття навантаження судять по його пружності. Спробуйте одночасно розтягнути і відпустити пружини з стальної і мідної проволоки. Ви побачите, що перша знову стиснеться, а інша залишиться в тому ж положенні. Отже, сталь більш пружна, ніж мідь.
В’язкість – здатність металу опиратися зростаючим загрузкам. Наприклад, якщо нанести удари по чавунній плиті, вона зруйнується. Чавун – ламкий метал.
Тонколистовий метал виготовляється на листопрокатних станах в гарячому і холодному стані. Прокатні листи поділяються на два види тонкостінні (до 4 мм) та товстостінні (більше 4 мм). Товстостінний лист прокатують на тривалкових станах (рис. 13.), який має комплект валків, що розташовані один над одним з постійним напрямом їх обертання. Заготовка, що прокатується, після пропускання між нижнім і середнім валками піднімається і пропускається назад між середнім і верхнім. Діаметр робочих валів становить 1000 мм. Для прокатування тонкостінних листів використовують два комплекти валів, з яких перший є двух валковим, а другий – трьох валковий. Після перших валків лист дістають близько 2 мм, далі проводять одночасне пропускання через стан кілька листів, накладених один на одного. Гарячекатані листи далі направляють на правку і обрізання кромок. Холодне прокатування листів проводять для підвищення твердості за рахунок загартування, а також з метою отримання точних і чистих поверхонь.
Листову сталь товщиною від 0,2 до 0,5 мм називають жерстю. Жерсть, що не має захисного покрою, називається чорною, а вкрита з обох сторін тонким шаром олова – білою. Біла жерсть має гладку блискучу поверхню і завдяки олов’яному покриттю не ржавіє. З неї виготовляють консервні банки, відра, дитячі іграшки і т. д. Також виготовляють тонколистовий метал з інших металів і сплавів, зокрема, з кольорових: мідь, алюміній, цинк, латунь, бронза тощо. Такий тонколистовий метал в більшості випадків використовують в електротехніці, приладо- та машинобудуванні та інших видах виробництва.
Всім нам в повсякденному житті доводиться користуватися виробами з жерсті: іграшками, відрами, банками для консерви, кухонними тарілками. З жерсті виготовлені водостічні і вентиляційні труби, дахи будинків і багато інших виробів, які необхідні людям як в домашньому господарстві, так і на великих підприємствах.
Покрівник робить дахи на будинках і кріпить водостічні труби. Слюсар - вентиляційник виготовує і монтує (встановлює) різні частини вентиляційних систем і деталі до них. і покрівчик, і слюсар – повинні добре знати властивість різних видів листової сталі і жерсті, володіти інструментами, необхідними для їх обробки, виконувати правила безпечної роботи з жерстю.
Професія робітників, які здійснюють виготовлення тонкостінних та товстостінних листів, називається прокатники. Саме вони здійснюють керування технологічними машинами, які працюють за рахунок електродвигунів та комп’ютерної техніки та називаються прокатними станами. Це досить небезпечна і шкідлива робота, яка потребує значних зусиль та відповідних умінь і навиків. Необхідно пам’ятати, що виконувати роботу без браку може лише той, хто вміє організовувати своє робоче місце, планувати роботу, користуватися інструментами, використовувати різні пристосування для підвищення ефективності своєї праці.
Скік, скік! Всі на гілки,
розімнемо трішки спинки.
А тепер іще крилята,
щоб могли швидко літати.
Прошу я усіх сідати,
будем далі працювати.
5. Закріплення нового матеріалу
1. Які властивості металів ви знаєте?
2. Де виготовляється тонколистовий метал?
3. Що потрібно знати та вміти при роботі з тонколистовим металом?
ІІІ. Основна частина:
* Різання тонколистового металу слюсарними ножицями.
Найпростішим видом різання є розкроювання жерсті завтовшки до одного міліметра ручними слюсарними ножицями. Ножиці виготовляють з інструментальної сталі; вони мають загартовані леза і довгі ручки, які зменшують зусилля при різанні. На (рис.14. а) показано, як треба тримати ножиці .
Стільцеві ножиці (рис.14.б) відрізняються від ручних більшими розмірами і їх застосовують при розрізуванні листовою металу завтовшки до 5 мм. Нижня ручка жорстко затискуєте в слюсарних лещатах або укріплюється (вбивається) на столі чи на іншій жорсткій основі.
Стільцеві ножиці малопродуктивні, під час роботи потребують значних зусиль, тому для розрізування великої партії листового металу рекомендується застосовувати механічні ножиці (рис.14.в).
Важільні ножиці (рис.15.) використовують для розрізування листового металу завтовшки 1,5—2,5 мм. Цими ножицями можна різати метал значної довжини.
Ріжучою частиною ножиць є два довгих ножі, верхній 1 має криволінійну ріжучу кромку з кутом загострення 75—85°. Противага 7 не дає мимовільно опускатись верхньому ножеві і забезпечує рівномірність натиску на метал, який розрізують.
Цими ножицями розрізують з допомогою упора або по розмічальних лініях. У першому випадку метал, який розрізують, притискують до встановленого на заданий розмір упора 5, у другому випадку на листі, який розрізують, наносять розмічальні лінії і лист укладають на стіл 6 з притискною планкою З так, щоб лінія різання збігалася з лезом нижнього ножа 2. Притиснувши лист, сильним рухом опускають важіль 4 з ножем 1.
Щоб розрізати жерсть по рискія і беруть лист у ліву руку, а правою розно-водять ручки ножиць так, щоб їх леза, розкриваючись, захоплювали металевий лист (рис.16), розкривати повністю ножиці не слід, бо вони при цьому не ріжуть, а виштовхують метал.
Ліва рука не тільки тримає. а й рухає лист металу назустріч ножицями. При цьому відрізана частина листа заважав рухові і її, у міру потреби, відгинають, руками.
Коли ріжуть ножицями круглі заготовки, їх повертають назустріч ножицям; той, хто виконує цю роботу, повинен весь час бачити риску, по якій ріжуть ножиці (рис.21).
Для зручності часто одну з ручок ножиць затискають у лещата (рис.18). Тоді натискають тільки на одну вільну ручку ножиць і з меншим зусиллям.
* Вивчити правила при різанні та обробці металу.
При різанні ручними ножицями слід додержувати таких правил техніки безпеки:
не класти пальців лівої руки на риску розрізу;
не підкладати долоню правої руки під кінець ручки ножиць, бо можна защемити руку;
забороняється братись голими руками за відрізані краї деталі й збирати обрізки, бо можна порізати руки.
* Визначити найпростіший шлях різання металу по контуру.
Розповідь учителя з демонструванням інструментів та прийомів роботи з ним.
1. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
- ознайомлення з інструкційними картами;
- акцентування уваги на правила ТБ;
- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);
2. Поточний інструктаж:
2.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
- перевірка організації робочого місця;
- перевірка правильності виконання трудових прийомів;
- перевірка правильності виконання трудових операції;
- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
- перевірка дотримування правил ТБ.
2.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
2.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
3. Заключний інструктаж:
- аналіз виконуваних робіт;
- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;
- аналіз порушень трудової дисципліни;
- аналіз виконання правил ТБ;
- мотивація оцінок;
- демонстрація найкращих робіт.
ІV. Повідомлення теми та мети наступного заняття.
V. Домашнє завдання: розробка проекту
VІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.
  Рис.14
Рис.15
 
Рис.16 Рис.18
 
Рис.17
Заняття № 5-6 Дата: Клас:
Модуль: Основи технології обробки тонкого листового металу.
|