Ажаман Л. В. Миколаєнко А.Є. Технологія обробки тонкого листового металу
|
|
Скачати 400.99 Kb.
|
|
Ажаман Л.В. Миколаєнко А.Є.  Технологія обробки тонкого листового металу  2012 р Посібник містить матеріал про особливості з тонкого листового металу: підготовку інструментів до роботи, прийоми роботи із інструментом та правила безпечної роботи. У посібнику подано кросворд, тести, технологічні картки та творчий проект по даному модулю. Матеріал посібника допоможе вчителям трудового навчання (технологій) та учням у підготовці проектів під час вивчення варіативного модуля «Технологія обробки тонкого листового металу» у 5-6 класах. Посібник буде корисним керівникам гуртків, факультативів, студентам – майбутнім вчителям, а також тим, хто любить виготовляти красиві речі власноруч. © Ажаман Л.В., Миколаєнко А.Є. - 2012р Зміст Вступ Основні види тонког о листового металу….………………… 3 Розмічання ……………………………………………………….. 5 Випрямляння ……………………………………… ……………. 9 Гнуття ………………………………………………………….….. 10 Різання ……………………………………………………………… 11 З’єднування листового металу простим швом…………………… 14 Технологічні картки . ………………………………………………. 18 Кросворд …………………………………………………………….. 24 Розробка творчого проекту ………………………………………… 26 Тестові завдання …………………………….…………………..…. 38 Використана література …………………………………………….. 44 Листовий метал У нашій країні видобувають багато різних металів. Металами називаються речовини, що мають характерний блиск, ковкість і міцність, які добре проводять електричний струм і мають добру теплопровідність. Обробляючи метали в гарячому чи холодному стані, виготовляють різні деталі і вироби. Основні види тонкого листового металу На металургійних заводах металеві зливки пропускають (прокатують) під великим тиском між обертовими валками (рис.1) прокатного стану (рис.2), внаслідок чого утворюються тонкі листи металу.   Рис.1 Рис.2 Основні види листового металу такі: чорна і біла жерсть, покрівельна і оцинкована сталь, листовий алюміній і латунь. Чорна жерсть — це м'яка листова сталь завтовшки до півміліметра. При гнутті вона набирає будь-якої форми, не ламаючись. Біла жерсть — це м'яка листова сталь, покрита з обох боків тонким шаром олова, щоб запобігти ржавінню. З неї виготовляють консервні банки, коробки для харчових продуктів та ін. Покрівельна сталь використовується для покриття дахів. Листи цієї сталі трохи товщі від жерсті і мають стандартні розміри. Щоб покрівельна сталь не ржавіла, її фарбують олійною фарбою. Цинкована сталь — це та сама покрівельна сталь, покрита з обох боків шаром цинку, шоб запобігти ржавінню, використовують її для покриття дахів, виготовлення відер, різних банок для рідин і т. д. Алюміній — білий, сріблястий, дуже легкий м'який метал. Його легко обробляти і прокатувати. З листів алюмінію різної товщини виготовляють посуд, меблі та ін. Латунь- це сплав міді і цинку, жовтого кольору; добре обробляється різальними інструментами. Розмічання Розмічання за рисунком. У техніці вироби (чи їх деталі) виготовляють за особливими графічними зображеннями, які показують обриси, розміри і послідовність з'єднання деталей між собою. Такі зображення називаються технічними малюнками, рисунками і ескізами. Отже, кожну заготовку обробляють за наперед заданими розмірами. Ці задані розміри переносять з рисунка на поверхню заготовки у вигляді ліній — рисок. Риски означають межу, до якої можна знімати метал при обробці деталі, таке перенесення розмірів називається розмічанням. Розмічання металів буває площинне і просторове. При площинному розмічанні всі риски містяться на одній площині переважно вздовж.  Рис.3 На рис. 3., показано розмічений виріб. Жирними суцільними лініями позначено обрис деталі штрихпунктирннми з двома точками — лінії згину. Тонкі лінії з стрілками на кінцях називаються розмірними. Вони показують розміри предмета.Таке зображення предмета називається робочим рисунком. До робочого рисунка додається ще перелік деталей, їх кількість і матеріал, з якого їх треба виготовити. При виготовленні виробу з кількох деталей на робочих рисунках кожну деталь зображують окремо. Усі технічні рисунки виконують чітко за допомогою лінійки, косинця і циркуля,тобто креслярськими інструментами. На рис. 3 показано для порівняння звичайний рисунок того самого предмета. За цим рисунком предмет виготовити не можна, бо на ньому не позначено розмірів. Розмічання на листовому металі Для площинного вимірювання і розмічання листового металу використовують вимірювальні і розмічальні інструменти Основним вимірювальним інструментом прямих ліній є стальна лінійка з міліметровими поділками (масштабна лінійка) завдовжки 300 або 500 мм (рис. 4).  Рис.4 Розмічання і перевірку прямих кутів виконують слюсарним кутником (рис. 5).  Рис.5.При розмічанні за допомогою розмічального циркуля (рис.6) креслять різні кола і дуги.  Рис.6. Для нанесення на поверхні листового металу рисок застосовують рисувалки (рис.7). Рисувалка — це відрізок стального дроту з загартованим і добре загостреним кінцем. Риски на розмічальній поверхні металу наносять як олівцем, тобто рухаючи рисувалку вздовж кромки лінійки чи кутника.  Рис.7 Щоб прискорити процес розмічання, користуються шаблоном (рис.8).  Рис.8 Шаблоном називається виготовлений з картону або фанери зразок обрису деталі. Кернер призначений для нанесення лунок (рис.9)  Рис.9 При складних розмічальних роботах на поверхню металу часто наклеюють великий аркуш паперу і розмічають за допомогою звичайного олівця. Після вирізування розмічених деталей папір можна легко змити гарячою водою. Площинне розмічання за рисунком слід починати від довільно проведеної риски, яку беруть за базову основу (рис.10).  Рис.10 Від неї відкладають усі відстані і кути.Часто таку основну риску проводять у напрямі довжини деталі чи виробу (рис.11).   Рис.11 Після цього наносять риски в такій послідовності: спочатку проводять усі риски в напрямі довжини, потім — ширини і, нарешті,— похилі риски (рис.12).   Рис.12 Слід пам'ятати, що розмічання треба виконувати уважно і точно за технічним малюнком, ескізом чи рисунком. Тому після розмічання рекомендується перевірити правильність виконаної роботи, щоб не було браку. Точність розмічання металу значно більша, ніж деревини. Вона коливається від 0,25 до 0,5 мм. Помилки, допущені при розмічанні, виправити неможливо і остаточно оброблена деталь піде в брак. Розмічальні інструменти старанно оберігають від ржавчини, ударів та інших механічних пошкоджень. Випрямляння Часто заготовки з металу мають різні нерівності, вигини, вм'ятини і жолоблення. Ці недоліки усувають слюсарною операцією, що називається випрямлянням. Випрямляти можна лише в'язкі метали, які від ударів не тріскаються і не розкришуються. Найбільше нерівностей може мати листовий метал і його випрямляння потребує деяких умінь і навичок. Треба пам'ятати, що наносити удари молотком безпосередньо по опуклостях листового металу не можна, бо вони не тільки не зникнуть, а, навпаки, збільшуються. Тому листи треба випрямляти так: лист кладуть на рівну металеву плиту і крейдою обводять усю опуклість, потім слюсарним молотком наносять удари від країв листа в напрямі опуклості (рис.13).   Рис.13. Удари слід наносити близько один від одного. Спочатку ударяють сильніше, а потім — слабкіше. При цьому треба стежити, щоб бойок молотка не залишав на листі забоїн і нерівностей. Під дією ударів рівна частина листа, що оточує опуклість, розтягується, і опуклість поступово зникає. При випрямлянні листів з кількома опуклостями спочатку ударяють молотком між опуклостями, а потім утворену велику опуклість випрямляють дерев’яним молотком (киянкою) рис.14   Рис.14. Гнуття Щоб надати певної просторової форми заготовці, вирізаній з листового металу, часто доводиться відгинати її частин під пряміш кутом. Невеликі деталі з міцного листового металу згинають за допомогою лещат, або із застосуванням спеціальних пристроїв – оправок (рис.15).  Рис.15 Для цього заготовку затискують у лещата так, щоб риска згину була на рівні губок. Ударами молотка деталь згинають (рис.16), контролюючи кут згину кутником.  Рис.16 Для згинання більших деталей з жерсті застосовують стальний прямокутний кутник — оправку. Цю оправку затискують у лещата або прибивають цвяхами до краю стола чи верстака. Потім кладуть вирізану з жерсті заготовку на оправку так, щоб помічена риска згину прийшлась уздовж ребра оправки, і приступають до роботи. Спочатку жерсть згинають руками, потім ударяють киянкою (а не стальним молотком) то з одного, то з другого боку згину. Удари потрібно наносити рівномірно, щоб не було вм'ятин і нерівностей. Часто відрізані краї деталі відбортовують. Відбортовані краї падають міцності виробу і захищають руки від порізу. При відбортовуваниі спочатку на оправці відгинають вузьку кромку (стрічку) під прямим кутом. Потім деталь перевертають і ударами киянки пригинають кромку до поверхні металу (рис. 17).  Рис.17 Різання Найпростішим видом різання є розкроювання жерсті завтовшки до одного міліметра ручними слюсарними ножицями. Ножиці виготовляють з інструментальної сталі; вони мають загартовані леза і довгі ручки, які зменшують зусилля при різанні. На (рис.18 а) показано, як треба тримати ножиці . Стільцеві ножиці (рис.18.б) відрізняються від ручних більшими розмірами і їх застосовують при розрізуванні листовою металу завтовшки до 5 мм. Нижня ручка жорстко затискуєте в слюсарних лещатах або укріплюється (вбивається) на столі чи на іншій жорсткій основі. Стільцеві ножиці малопродуктивні, під час роботи потребують значних зусиль, тому для розрізування великої партії листового металу рекомендується застосовувати механічні ножиці. Рис.18. Важільні ножиці (рис.19.) використовують для розрізування листового металу завтовшки 1,5—2,5 мм. Цими ножицями можна різати метал значної довжини. Рис.19. Ріжучою частиною ножиць є два довгих ножі, верхній 1 має криволінійну ріжучу кромку з кутом загострення 75—85°. Противага 7 не дає мимовільно опускатись верхньому ножеві і забезпечує рівномірність натиску на метал, який розрізують. Цими ножицями розрізують з допомогою упора або по розмічальних лініях. У першому випадку метал, який розрізують, притискують до встановленого на заданий розмір упора 5, у другому випадку на листі, який розрізують, наносять розмічальні лінії і лист укладають на стіл 6 з притискною планкою З так, щоб лінія різання збігалася з лезом нижнього ножа 2. Притиснувши лист, сильним рухом опускають важіль 4 з ножем 1. Щоб розрізати жерсть по рискія і беруть лист у ліву руку, а правою розно-водять ручки ножиць так, щоб їх леза, розкриваючись, захоплювали металевий лист (рис.20),Розкривати повністю ножиці не слід, бо вони при цьому не ріжуть, а виштовхують метал.  Рис.20 Ліва рука не тільки тримає. а й рухає лист металу назустріч ножицями. При цьому відрізана частина листа заважав рухові і її, у міру потреби, відгинають, руками. Коли ріжуть ножицями круглі заготовки, їх повертають назустріч ножицям; той, хто виконує цю роботу, повинен весь час бачити риску, по якій ріжуть ножиці (рис.21).   Рис.21 Для зручності часто одну з ручок ножиць затискають у лещата (рис.22). Тоді натискають тільки на одну вільну ручку ножиць і з меншим зусиллям.  Рис.22. При різанні ручними ножицями слід додержувати таких правил техніки безпеки:
З’єднування листового металу простим швом Стоячі замки застосовуємо при покрівельних роботах. Одинарний кутовий стоячий робимо при виготовленні різних кришок, банок з широкою підставою і тому подібне. Дно у банок вправляємо, використовуючи одинарний кутовий заломлений замок. Познайомимося з тим, як роблять деякі замки. Виготовлення одинарного замку починаємо з відбортовки країв обох деталей (рис. 23,А), що сполучаються, причому край першої деталі відбортовуємо в один бік, край другої — в другу. Кут відбортовки — 90°.  Рис.23 Розмітку металу для відбортовки проводимо лінійкою і рисувалкою. Часто для розмітки бляхарі користуються спеціальним рейсмусом (рис.23,б). Після розмітки укладаємо лист на кутник, затиснутий в лещатах, або , яким обита кришка верстака так, щоб лінія розмітки проходила по краю кутника. Декількома легкими ударами киянки сгинаємо кромку, спочатку по краях листа, потім в його середині. Підготовлену таким чином кромку ретельно загинаємо по всій довжині на 90°, використовуючи киянку. Ту ж операцію проробляємо з другим листом. Закінчивши відбортовку, вирівнюємо фальць по довжині листа.  Рис.24. Наступна операція — згинання фальця киянкою (рис.24,в). Після цього заводимо краї в замок (рис.24,г) так, щоб вони щільно і точно співпали по всьому шву. Ущільнюємо шов киянкою, підставляючи під нього кутник. Завершуюча операція — підсічка фальця. На його підведену сторону накладаємо рівну смугу металу і ударами молотка осаджуємо цю сторону до рівня плити (рис.24,д). Після підсічки фальця він вже не може розімкнутися (рис.25.).  Рис.25 Допустимо, що таким шляхом ми зробили основу відра, з'єднавши лист одинарним швом. Необхідно приробити до нього дно. Перша операція при вставці дна — відбиття фальця. Її слід робити по попередній розмітці на ломі або кутнику. Носком молотка акуратно відбиваємо фальц, уклавши заготовку на кутник (рис.26,е).  Рис.26 Ударів завдаємо так, щоб вони доводилися до краю фальця, щоб він відгинався; самі удари не повинні бути сильними, щоб не порвати метал. У міру відгину фальця заготовку кладемо крутіше і крутіше, поки фальць не буде зигнутий на 90° Для виготовлення дна відра розмічаємо на листі коло з припуском на згин фальця. Вирізуємо коло із заготівки, відбиваємо фальць на трубі, прикріпленій до верстака (рис.26,ж). Наставляємо дно на підставу відра і загинаємо кромку молотком, ретельно її ущільняємо (рис.26,3). В результаті виходить одинарний кутовий стоячий замок. Відбортовуємо його молотком на трубі і теж ретельно ущільнюємо (рис.26,и). Відро майже готове — залишилося лише приробити до нього ручку та загорнути для жорсткості у верхній його край дріт. Відбиття фальца під загортання дроту ведемо киянкою на тупому краю кутника. Цей процес нічим не відрізняється від відбиття фальця для дна, крім того, що вигин кромки слід робити плавнішим (рис.26,к). Після згинання кромки на 90°, подальше відвертання її ведемо за допомогою дротяної оправки (рис.26,л). Після того, як фальц виявиться відігнутим на 180°, вставляємо в нього підготовлене заздалегідь дротяне кільце і осаджуємо фальць носком молотка (рис.26,м), потім плоскогубцями в декількох місцях прихоплюємо дротяне кільце і киянкою закачуємо краї остаточно (рис.26,н). Завершальна операція — згинання. Обробку ведемо носком молотка так, щоб кромки повністю обтягнули дротяне кільце (рис.26,0); потім приклепуємо проушини для ручки і ставимо саму ручку. Технологічні картки |
Схожі:
|
Урок 1-2 «Поняття про метали та їх сплави, використання. Види листового металу. ПТБ та СГВ.» Розробка уроків Варіативного Модуля 20 «ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОГО ЛИСТОВОГО МЕТАЛУ» |
Тем 13: Технологія приготування страв із листового тіста. Мета Обладнання: таблиці «Правила безпечної роботи в шкільних майстернях», ілюстрації із зображенням виробів із листового тіста, таблиці... |
|
Тема. Заготовки до верстата. Технологія токарної обробки деревини. Мета Мета: ознайомити з технологією підготовки заготовок для токарної обробки деревини та технологією токарної обробки; навчити визначати... |
Миколаєнко А.Є., Шевченко А. В. Інформатика. 9 клас: Експрес-контроль... Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів |
|
Миколаєнко А.Є., Ж. М. Миколаєнко, М. Т. Степанченко Моя професія. Методичний посібник Моя професія. Методичний посібник Я.: Вид-во «ТОВ Яготинська друкарня», 2013. 20с |
Склад і назви основ Назва основи: назва металу в називному відмінку (валентність металу, якщо метал має змінну валентність) + „гідроксид” |
|
Загальні відомості про метали та їх сполуки Геологи виявили поклади карбонату невідомого металу. Унаслідок термічного розкладу 160 г цього карбонату виділилося 35,84 л вуглекислого... |
Підсумкова контрольної роботи з предмету «Технологія комп’ютерної обробки інформації» Заповнити стовпчик „Зібрано на 1 учня” відповідними значеннями, заокругленими до цілих |
|
КУРС ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей 091700 «Технологія зберігання,... «Технологія зберігання, консервування та переробки молока» і «Технологія жирів і жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ... «Технологія зберігання, консервування та переробки молока» і «Технологія жирів і жирозамінників» напряму 0917 «Харчова технологія... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua