|
|
Скачати 2.4 Mb.
|
|
ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА НАУКОВОГО СТИЛЮ ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст і законспектуйте його, підготуйтеся до співбесіди за його інформацією. Науковий стиль Комунікативна функція мови залишається провідною і постійною на всіх етапах історичного розвитку суспільства. Мова призначена найкращим чином обслуговувати спілкування людини в різних сферах її соціального життя. З розвитком наукових знань, появою необхідності обмінюватися цими знаннями виникають і вживаються певні мовні засоби, які найкращим чином забезпечують саме цю область суспільної мовленнєвої практики. Отже, науковий стиль – це такий функціональний стиль, що обслуговує всі ділянки наукових знань, сферу науки, навчання і освіти. Функцією наукового стилю є вироблення і осмислення об’єктивних знань про дійсність. Метою наукового стилю є доведення істинності певних знань, формулювання й обґрунтування гіпотез, повідомлення про хід, зміст та результати наукових досліджень тощо. Науковий текст повинен впливати лише на розум людини, не викликаючи емоційних реакцій ( у загальному розумінні цього слова). Кожний функціональний стиль відрізняється певним набором характеристик. Визначення стильових рис будь-якого функціонального стилю літературної мови залежить від способу викладу матеріалу, який обумовлює вибір мовних засобів і особливості їх вживання у мовленні. Спосіб викладу матеріалу у науковій літературі – формально-логічний (за визначенням проф. Пумпянського О.Л.) і характеризується наявністю таких рис: точність, логічність, послідовність, об’єктивність, узагальненість, однозначність, беземоційність, безособовість і т. ін. Будь-який функціональний стиль літературної мови базується на використанні певних мовних засобів. Серед лексичних засобів у науковому стилі значне місце посідає спеціальна лексика – загальнонаукові та вузькоспеціальні терміни. Оскільки наука оперує поняттями, науковий текст насичений абстрактною лексикою, наприклад: властивість, здатність, старанність, можливість. Загальновживані слова використовуються, як правило, тільки в одному значенні, наприклад, із восьми значень слова світло (Словник української мови. Т.9, с.92-93) науковий стиль вибирає тільки значення «енергія, випромінювана якимось тілом». На основі цього значення слово світло входить до термінологічних сполучень дисперсія світла, лампа денного світла і т.ін. Хоча основою лексичного шару наукового стилю є загальновживана лексика. Такі слова використовуються в своїх прямих предметних значеннях. Граматика. Морфологія. Іменник. Практично всі дослідники зазначають, що у науковому стилі іменників набагато більше ніж дієслів, серед них іменники з абстрактним значенням, віддієслівні іменники, зокрема з суфіксом -ення (вивчення, дослідження, направлення); спостерігається тенденція до заміни форм однини формами множини (сланці, вапняки, води (грунтові води); до того ж для розгорнутого опису деяких понять використовуються так звані низки іменників у родовому та інших відмінках («з’ясування закономірностей формування структури виробництва»). Прикметник. У сучасній науковій прозі переважають відносні прикметники. Не використовуються короткі форми. Звужується можливість уживання ступенів порівняння якісних прикметників. Займенник. Формально-логічний спосіб викладу передбачає специфічне використання займенників: відсутній особовий займенник я; особові займенники представлені переважно формами 1-ї особи множини і 3-ї особи однини і множини; вживані вказівні займенники цей, такий, той, що виражають логічний зв’язок між частинами висловлення. Дієслово та дієслівні форми. Вживані дієслова у формі теперішнього часу постійної дії або абстрактного теперішнього та абстрактного майбутнього; у формі минулого часу із узагальненим значенням; переважають дієслова недоконаного виду. У сучасній українській мові майже повністю відсутні активні дієприкметники теперішнього часу, які є дуже характерною прикметою деяких інших мов (наприклад, російської, польської). Натомість уживаються прикметники, наприклад: решающий – вирішальний, металлорежущий – металорізний, жизнеутверждающий – життєствердний, нержавеющий – нержавкий; іменники , наприклад: заведующий – завідувач, начинающий – початківець. Синтаксис. Речення – великі за обсягом, розгорнуті складні з розгалуженою системою різних підрядних компонентів, відокремлених компонентів, відокремлених зворотів (зокрема дієприкметникових та дієприслівникових), вставних і вставлених конструкцій. Речення мають чітко організовану будову, що найбільш сприяє послідовному і аргументованому висловленню складної думки. Позамовні засоби. У науковій літературі використовуються такі способи передачі інформації, як одиниці виміру, ваги, довжини площі і т.п., формули, графіки, креслення, схеми, діаграми, таблиці, а також різноманітні друкарські засоби: всілякі підкреслення, шрифти і т.д. ЗАВДАННЯ 5. Дайте відповідь на запитання:
ЗАВДАННЯ 6. Усно схарактеризуйте науковий стиль мови. ТЕМА 3. ПОНЯТТЯ ПРО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте тексти. Законспектуйте інформацію про найголовніші ознаки офіційно-ділового стилю. 1.Основна функція офіційно-ділового стилю інформативна. Цей стиль реалізується в жанрах позаіндивідуального спілкування. Офіційно-діловий стиль обслуговує адміністративно-господарську діяльність, законодавство та інші ділянки життя, пов’язані з діловодством, звітністю та документацією. Він використовується для зв’язку державних і громадських установ як між собою, так і з населенням, для оформлення та опису різних управлінських, соціальних ситуацій, обліку фактів, подій. Цей стиль характеризується безособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, що наближає його до наукового і робить основний тон викладу нейтральним. Йому властиві конкретність змісту, абстрактність засобів вираження. 2.Однією з найголовніших ознак офіційно-ділового стилю є його офіційність. Слово офіційний має значення урядовий, службовий. Тому в цих текстах використовуються слова і словосполучення-назви документів і ділових, службових відносин: акт, заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпорядженням, на підставі наказу і т.ін. Характерними для нього є також стисліть і чіткість. Це найбільш стабільний, консервативний стиль, пов’язаний з традицією. Різні явища життя в ОДС відображаються в суто стандартних формах висловлення. Для нього характерні лексичні сполуки, що називають канцелярськими штампами. Особливості офіційно-ділового стилю цілком закономірно створюються частою повторюваністю і одноманітністю мовних засобів. Одноманітність є невід’ємною ознакою ділового стилю, в якому основна мета – продуманість, чіткість формулювання. Тому «штампи» і «канцеляризми» – ті риси, що надають стилістичної особливості ОДС. Будова тексту цього стилю теж має свої особливості. Для чіткішої організації тексту його ділять на параграфи, пункти, підпункти, інколи використовуючи арабські цифри. Тут переважають прості речення з однорідними членами, використовуються вставні слова по-перше, по-друге…, безособові речення. 3. Офіційний стиль характеризується дуже вагомою правовою значущістю, тому використовувані мовні засоби повинні задовольняти такі саме вимоги, як і закони. «Завжди, в усі віки однозначність мови ділового паперу, жорстка її формалізованість вважалися людьми як засіб обмеження свавілля влади. Ще в V в. до нашої ери древньоримський плебс вимагав уведення чітких «писаних» законів. Створення зафіксованих на папері правил було також однією з головних вимог багатьох повстань, що сталися у середні віки. А коли такі закони з’явились, від діловода вимагалась абсолютна точність формулювань, досконале дотримання форми, інакше документ втрачав юридичну силу». Але і сучасному документу – основному виразнику офіційно-ділового стилю – притаманна специфічна мова: набір кліше, штампів, стандартів. Все це співвідноситься з поняттям уніфікації мови, тобто передбачено творчий вибір одного варіанту із декількох можливих способів передачі даної інформації, це використання усталених зворотів, словосполучень, моделей речень, термінів, загальноприйнятих скорочень і т.ін. ЗАВДАННЯ 7. Підготуйте стислий виступ на тему «Характеристика офіційно-ділового стилю (ОДС)» за планом:
ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте текст. Зверніть увагу на його будову. Скажіть, які риси ОДС властиві даному тексту? УНІВЕРСАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ Напередодні п'ятнадцятої річниці незалежності України перед українською владою, політичною та громадською елітою країни, усіма силами, яким небайдужа доля Батьківщини, постала історична вимога і можливість об'єднати свої зусилля, досягти національної єдності. Усвідомлюючи відповідальність перед Українським народом та складність нинішньої політичної ситуації, Шануючи волевиявлення народу, здійснене у демократичний спосіб на виборах 26 березня 2006 року, Прагнучи зважено і відповідально вирішити політичні проблеми і приступити до розв'язання нагальних завдань економічного, соціального та гуманітарного розвитку, Прямуючи до загальнонаціонального примирення, яке вважаємо ключем до майбутнього України та інструментом для вирішення сучасних проблем нашого суспільства, Запроваджуючи традицію національного політичного і суспільного діалогу задля вирішення успадкованих і набутих проблем державного життя, Засвідчуючи, що стрижнем консолідації народу є безумовне додержання принципів демократії та поваги до прав людини, дотримання європейського вибору України, Підтверджуючи незмінність і незворотність зовнішньополітичного курсу України, зокрема на інтеграцію у Європейський Союз, та з метою посилення її міжнародного авторитету, І в діях, і у вчинках неухильно керуючись національними інтересами України, проголошуємо спільну волю до об'єднання зусиль задля реалізації таких пріоритетів національного розвитку, як висока якість життя громадян, конкурентоспроможна, заснована на знаннях економіка, ефективна та справедлива влада, інтегрована у глобальні процеси та поважана у світі держава, погоджуємось на першочергове здійснення ПЛАНУ ДІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ: 1. Збереження суверенності і цілісності, унітарності та соборності України - непорушних принципів існування держави. 2. Подальше гарантування і неухильне дотримання прав людини. Послідовний розвиток таких безумовних надбань демократичної України, як свобода слова, вільне вираження поглядів і переконань. … 12. Всебічний розвиток і функціонування української мови як державної та мови офіційного спілкування у всіх сферах суспільного життя на всій території України –– як основи само ідентифікації народу і держави. Гарантування кожному громадянину вільного використання у всіх життєвих потребах російської чи іншої рідної мови відповідно до Конституції України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. …. 15. Підвищення добробуту громадян України, боротьба з бідністю засобами ефективного та адресного соціального захисту, гарантування гідної оплати праці та справедливого пенсійного забезпечення. 16. Становлення середнього класу через трансформацію політики доходів населення, розвиток підприємництва та стимулювання створення нових робочих місць. 17.Підвищення доступності та якості освіти, популяризація здорового способу життя, переорієнтування системи охорони здоров’я на людський розвиток та створення національних центрів боротьби з туберкульозом, з ВІЛ/Снідом, Національного центру серця, Національного інституту раку, Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері і дитини. …. 20. Забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технології. … Ми готові здолати розбіжності, об’єднати свої зусилля, використати всі можливості задля покращення життя Українського народу і забезпечення процвітання нашої Вітчизни. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ В. ЮЩЕНКО ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ О. МОРОЗ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ Ю. ЄХАНУРОВ ВІД ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ В. ЯНУКОВИЧ ВІД ФРАКЦІЇ «НАША УКРАЇНА» Р. БЕЗСМЕРТНИЙ ВІД ФРАКЦІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ В. ЦУШКО ВІД ФРАКЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ П. СИМОНЕНКО Київ, 3 серпня 2006 року ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ ВПРАВА 1 . Знайдіть у словнику і поясніть значення поданих слів: Тези, кліше, канцеляризм, штамп, рубрикація, стенограма, стандарт, резолюція, юриспруденція, декларація, конституція, суверенітет. ВПРАВА 2. Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні літери. Д...кларац...я про д...ржавний сув...р...нітет країни, при...нята ...ерховною ...адою ...країни 16 липня 1990 р. Гром...дяни ...еспубліки всіх нац...онал...ностей становлят... народ ...країни. Народ ...країни є даним ...ерелом державної влади в ...еспубліці. Повновла...я народу ...країни р...алізується на основі ...онституції ...республіки як бе...посередн..о, так і через ...ародних ...епутатів, обраних до ...ерховної і місцевих ...лад ...країн. Від ім...ні всього народу може виступати виключно ...ерховна ...лада ...країни. Жодна пол...т...чна партія, громадс...ка організац...я, інше угрупова...я чи чи окрема особа не можут... виступати від ім...ні вс...го народу ...країни. ВПРАВА 3. Поясніть відмінність у значенні згрупованих слів. Введіть їх у речення. Суспільний – громадський; тепер – зараз – нині – сьогодні; замісник – заступник. ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Скажіть, які мовні та позамовні засоби характерні для даного наукового тексту. Функція Числовою функцією f з областю визначення [областю існування] D(f) і множиною значень [областю значень] Е(f) називається правило, за яким кожному числу х з області визначення D(f) ставиться у відповідність цілком визначене число у з множини значень Е(f). Число у називається значенням функції в точці х і позначається y =f(x). Кажуть також, що функція набуває [приймає] значення у = f( х ) в точці х. Існує дещо інший підхід до означення поняття функції. А саме, розглядають дві змінні величини х і у. Перша з них, тобто х, називається незалежною змінною, або аргументом, друга – залежною змінною, або функцією. За таким підходом функція f кожному значенню арґумента ставить у відповідність цілком визначене значення залежної змінної у . Основними способами задання функції вважаються такі: 1) аналітичний - за допомогою формули вигляду у = f (х); 2) графічний - за допомогою графіка; 3) табличний - за допомогою таблиці (наприклад, таблиці значень тригонометричних функцій, десяткових і натуральних логарифмів, квадратів і кубів). Існують інші способи задання функції, зокрема за допомогою опису (саме так означаються тригонометричні функції довільного дійсного аргументу) або відповідної програми для електронної обчислювальної машини. У множині всіх функцій особливо виокремлюють так звані основні елементарні (стала, ступенева, показникова, логарифмічна, тригонометричні, обернені тригонометричні) та елементарні (комбінації скінченної кількості основних елементарних функцій). Існує безліч неелементарних функцій, але найцікавіші з них можна задати тільки за допомогою методів вищої математики. ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте тексти, а потім перекажіть їх (переказ запишіть на магнітну стрічку). Яка зміна сталася в них? Проаналізуйте, як впливає форма мовлення (усна, писемна) на стилі мови? З’ясуйте і поясніть, який текст легше переказувати й чому? *** За допомогою наукового стилю реалізується мовна функція повідомлення. Твори, виконані в цьому стилі, містять наукову інформацію, яку треба довести до різних верств суспільства. До мови наукової літератури висуваються особливо суворі вимоги щодо логіки викладу матеріалу. *** Важливою рисою наукової мови є нахил до розгорнутих складних речень з розгалуженою системою різних видів підрядності, відокремлених зворотів. Синтаксис наукового стилю має яскраво виражений книжний характер, чітко організовану будову речень, без чого неможливо висловити складну думку. Велику питому вагу тут мають складнопідрядні речення, зокрема з причинним та наслідковим зв’язками. Такі речення найбільше відповідають специфіці наукового викладу. Ще одна композиційна особливість наукового стилю – документація тверджень, цитати, посилання тощо. *** Культура мовлення – це духовне обличчя людини, що свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань людства. *** Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками – треба активно розвивати своє мовлення – не тільки ефективний засіб передавання й сприйняття думок та образів. Це вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив мову. ЗАВДАННЯ 3. Підготуйте виступ «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового стилів» за планом:
ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте наведені нижче матеріали, дайте визначення поняття "резюме". Аргументуйте свою точку зору, залучаючи нову інформацію і уже відому (завдання 11, 12 розділу ІІ). Резюме [франц. resume] - короткий виклад основного змісту доповіді, дискусії тощо. [Словник іншомовних слів / Л.О. Пустовіт та ін. К., - с. 793] Резюме[франц. resume] - короткий виклад (чи висновок) суті обговорюваної теми (проблеми), книги чи статті. Дієсл. ф. резюмувати. У літературі ХІХ ст. слово резюме використовувалося для позначення короткого висновку, узагальнення, що робилося головою суду наприкінці судового розслідування (після чого присяжні засідателі ішли у дорадчу кімнату для винесення вироку). Неправильно вживати слово резюме для позначення висновку, результату будь-яких дій, фактів, заходів і т. ін. (замість слів рішення, висновок і ін.). [ Школьный словарь иностранных слов/ В.В. Одинцов и др. М., 1983. – с.144]. Резюме (книжн.) Короткий висновок із висловленого, написаного. Наприклад: резюме доповіді. [Словарь русского языка С. И. Ожегов. М.: Русский язык, 1990. – с.673] Резюме ( франц. resume, от resumer – викладати стисло, короткий виклад промови, статті, короткий висновок. ) [ Советский энциклопедический словарь/ А.М. Прохоров та ін. М.: "Сов. энциклопедия", 1980 – с. 1126] Резюме – короткий виклад суті промови, статті, доповіді і т.п., н.: зробити резюме. У мові преси слово резюме інколи помилково використовують у невластивих йому значеннях. Позначаючи висновки, результати будь-яких дій, заходів, подій (тобто висновки, результати того. Що не є виступом, висловлюванням) або позначаючи думку, зауваження та ін., що не є висновком будь-чого. Неправильні тому: Настав час підвести резюме [ слід: висновки] чемпіонату країни з футболу. Специфічним резюме [ слід: додатком] до цієї розмови можна вважати два коротких листи, датованих 26-м роком. ("Комсомольская правда", 12 травня 2003 р.) Резюмувати – коротко викласти суть промови, доповіді, статті. Підвести короткий висновок сказаному, написаному чи прочитаному: резюмувати висловлені думки. У мові преси слово резюмувати інколи помилково використовується у невластивому йому значенні "зробити висновок відносно будь-чого, коротко охарактеризувати будь-що (що не є виступом, висловленням). Неправильно тому : Старт відпрацьований слабо. Техніка погана. Але хлопець гарячий, бойовий. Повинен отримати перемогу – так резюмували [ слід: охарактризували]. ("Команда", 11 вересня 2003 р.) [Трудности русского языка/ В.М. Вакуров и др. – МГУ, 1974. – С. 384-385]. ЗАВДАННЯ 5. Використовуючи зразок резюме у ЗАВДАННІ №12 розділу 2 і мовні засоби для укладання резюме, оформіть резюме наукового тексту «Характеристика офіційно-ділового стилю». ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте текст «Науковий стиль», і опираючись на інформацію ЗАВДАННЯ 11, 13 розд. ІІ, складіть резюме наукового тексту. РозділV ЛЕКСИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ.ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА.СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ. АНАЛІЗ І СКЛАДАННЯ ОГОЛОШЕННЯ ВИКОРИСТОВУВАНОГО У НАУКОВОМУ СПІЛКУВАННІ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ |
|
Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 ) |
2015 УДК ББК |
|
Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141) Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей |
ЗАКОН УКРАЇНИ Внести зміни до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №30, ст. 141; 2005 р., №2, ст. 44), виклавши її в... |
|
ОСНОВНІ НАУКОВІ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРАЦІ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ МЕТОДИКИ... Садлівська О.І. Текст: тональність і композиція. – Дрогобич, 2012. – с. 141 – 8,8 др ар |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |
|
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
Тема: Адміністративно-правовий статус громадських об'єднань Конституція України: Закон України вiд 28. 06. 1996 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141 |
|
Публікації Єжунінова В. В Державне управління та місцеве самоврядування: Зб наук пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (1). – С. 166 – 172. (316 с.) ББК 67.... |
ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р |