|
|
Скачати 2.4 Mb.
|
|
ТЕМА 1. НАУКОВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ТА ВИРОБНИЧО-ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте запропонований текст. Складіть питальний план за темою "Науково-термінологічна лексика. Виробничо-професійна лексика". Науково-термінологічна лексика, виробничо-професйна лексика Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів. До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, голова, хліб, земля, писати, ходити, червоний, десятий тощо. Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести науково-термінологічну, виробничо-професійну, офіційно-ділову та інші. Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо. Вчені ставлять такі вимоги до терміна:
Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:
ділити – дільник – дільниця – поділка та інш. кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація
Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон. Наприклад, баранка ("кермо"), маршрутка ("маршрутне таксі"), технічні оливи, човник ткацького верстата. Виробничо-професійна лексика утворюється:
Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація, -ат та інш. (ударність верстата). Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону. ЗАВДАННЯ 2. Дайте стислі відповіді (у вигляді простих речень) питального плану, складеного вами. Порівняйте кілька отриманих планів. Виберіть кращий. ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте ще раз інформацію про виробничо-професійну лексику. Дайте відповіді на запитання:
ЗАВДАННЯ 4. Складіть простий номінативний план за темою "Виробничо-професійна лексика". Розгорніть окремі пункти простого плану в складний. ЗАВДАННЯ 5. Порівняйте різні типи планів. Визначте мету, переваги й недоліки кожного виду плану. Обґрунтуйте свою думку. ТЕМА 2. СТІЙКІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте текст. Підготуйтеся до відповіді на контрольні запитання за його інформацією. Стійкі сполучення у науковому мовленні Загальновизнано, що логічність, об’єктивність, послідовність і точність – ознаки, які вважають ідеалом наукової прози. Відсутність безпосереднього контакту між автором і читачем зумовлює необхідність підвищеної точності і аргументованості викладу інформації. Науковий текст характеризується не просто логічністю викладу як такою, а логічністю, вираженою спеціальними засобами, у першу чергу, мовними. Насамперед, серед них варто розглянути лексичні особливості мови наукового викладу. Інтерес до аналізу цих лексичних комплексів зумовлений, як правило, по-перше, авторськими проблемами його створення, а по-друге, проблемами сприйняття фахової інформації, тобто проблемами читача-фахівця конкретного напрямку підготовки. Специфіка мови наукової літератури полягає в тому, що вона повинна передавати реальне співвідношення речей і явищ, і це, безумовно, вимагає специфічного добору мовних засобів. Такий добір здійснюється за рахунок термінології і ще в більшому ступені за рахунок великої кількості стійких словосполучень.Отже, стійкі і вільні одиниці відіграють істотну роль у науковій прозі, зокрема в науково-технічному тексті: вони є мовними засобами, що не просто забезпечують логічність викладу інформації, а виокремлюють її як найсуттєвішу рису викладу наукової інформації у формі різних жанрів. Обговорювані стійкі словесні комплекси функціонують у загальнонаукових текстах (власне науковий академічний підстиль), наприклад: предмет дослідження, являє собою, вільна форма, зв’язана форма та ін. Усталені лексичні комплекси широко представлені і у інженерних текстах (науково-технічний підстиль). Словосполученнями стійкого характеру будемо називати термінологічні сполуки, що відтворюються спеціалістами в однакових готових формах, як у науково-технічному тексті, так і у фахових термінологічних словниках, наприклад: метод регуляції (МТ), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС) тощо. Вільні термінологічні словосполучення – це ті, які мають здатність вживатися кожного конкретного разу в лексично оновленій формі, тобто головне слово кожного конкретного разу може мати нові залежні компоненти або власно оновлюватися, наприклад: адсорбційне очищення нафтопродуктів (стійке, ЗКК) – очистка нафтопродуктів (вільне); централізоване теплопостачання (стійке) – децентралізоване теплопостачання (вільне, ХТ) та ін. За такими рисами як здатність відтворення в готовому вигляді, неможливість членування без спотворення семантико-синтаксичної єдності термінологічні словосполучення стійкого характеру схожі з фразеологічними сполученнями, наприклад: електричні системи (термінологічна сполука); Дамоклів меч, ахіллесова п’ята (фразеологічні сполуки). До останніх відносять ті, що відображають історію та особливості розвитку національної мови. Проте є і відмінне. У термінологічному словосполученні стійкого характеру відсутнє емоційне забарвлення, крім того, коли додається нове слово або один із компонентів змінюється, змінюється і зміст сполуки, тоді мова йде вже про нове поняття. Наприклад: температура сухого термометра (стійке) – не прогнозована температура мокрого термометра (вільне, ПЕ і ОНС). Можна вважати, що стійкість термінологічних словосполучень і можливість відтворюватися безліч разів у готовому вигляді безпосередньо залежить від загальновизнаної серед спеціалістів конкретної змістовної інформації, зафіксованої і переданої цими формами. Отже, динамічні зміни стійкого термінологічного словосполучення пов’язані з необхідністю вираження нових значень. Порушення зчеплень компонентів, заміна їх породжує труднощі у спілкуванні фахівців. Результати аналізу одиниць стійкого характеру, властивих науково-технічним текстам, за будовою дозволяють стверджувати, що вони являють собою двокомпонентні сполуки і багатокомпонентні у значенні одного слова, останні найчастіше мають у своєму складі 3 компоненти. Наприклад: твердість води (ХТ), зм’якшення води (ХТ), газовий пальник (ХТ), стічна вода (ПЕ і ОКС), точка роси (ПЕ і ОНС), період ґратки (МТ), зварні конструкції (МТ), втрати потужності (ЕСП),очищення стічних вод (ПЕ і ОНС), дифракція рентгенівських променів (ПМ) та ін. Беручи до уваги широко відому думку, що фразеологічні одиниці можна співвідносити з різними частинами мови, якщо врахувати стрижневі компоненти цих одиниць, то, проаналізувавши усталені лексичні комплекси науково-технічного тексту за цією характеристикою, більшу групу термінологічних сполучень стійкого характеру можна визначити як іменникові. Наприклад: очищення стійких вод (ПС і ОНС), обмінна динамічна ємність (ПЕ і ОНС); газовий пальник (ХТ), чадний газ (ФЗХ), магнітна сепарація (ЕСП), квантовий дефект (МТ), та ін. За будовою серед аналізованих усталених комплексів науково-технічного тексту переважають утворені за схемою: прикметник + іменник, наприклад, критичний струм (ПМ), термічна обробка (ТО), поверхневі плівки (МТ). Отже, серед термінологічних одиниць науково-технічного тексту чітко вирізняються ті з них, що мають визначення як утворення стійкого характеру. Як правило, вони існують у формі: а) простих двокомпонентних словосполучень стійкого характеру; б) багатокомпонентних (у основному трикомпонентних) сполучень у значенні одного слова; в) складових частин як простих вільних словосполучень, так і складних; г) за морфологічною характеристикою головного слова вони являють собою іменникові утворення. Інтерес до вивчення особливостей утворення і функціонування стійких словосполучень у науково-технічному тексті зумовлений проблемами, що виникають у автора під час перекладу російського інженерного тексту на українську: не врахування необхідності збереження повної форми термінологічного словосполучення стійкого характеру зумовлює труднощі у професійному спілкуванні фахівців. Наприклад: матем. обернене число( стійке) – протилежний напрям ( вільне) – рос. обратный (число, направление); плавний рух (вільне) – плавальна кома (стійке) – рос. плавающий (движение, точка). Контрольні запитання:
знань до науково-технічного тексту?
ЗАВДАННЯ 7. Перечитайте текст попереднього завдання «Стійкі сполучення у науковому мовленні». Спираючись на виділені у науковому тексті стійкі сполучення і його інформацію, підготуйте усне повідомлення. ЗАВДАННЯ 8. Перекладіть з російської мови на українську текст за Вашою спеціальністю. У перекладеному тексті знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення. Зроблений вибір аргументуйте. ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ ВПРАВА 1. Випишіть із наведених слів наукові терміни. Визначіть, за якою ознакою ви їх вибрали. Один, зубці, аксіома, стрічка, опір, лавсан, ракетник, акт, щелепи дробарки, гранична швидкість, натяг, ідеал, маса, комплекс, інгредієнт, хвиля, призма, меридіан. ІІІ. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ВПРАВА 2. Поділіть запропоновану нижче лексику на загальнонаукову та спеціально-термінологічну. Поясніть свій вибір. Принцип, метод, штрек, штрих, класифікація, контраст, аналіз, маркетинг, менеджер, кокс, нокаут, сопрано, віолончель, таблиця, аналіз, синтез, логіка, горизонт, квадрат, культура, ґрунт, діалект, тотожність, трикутник, аналогія, форма, документ, заява. ВПРАВА 3. Визначте і поясніть, в який спосіб утворено наведені терміни та термінологічні сполучення. Поясніть. Планета, океан, матерія, медичний, гребінь хвилі, лампа дугова, лібералізація, насадка, керамічне покриття, супутник, атипова пневмонія, індекс зайнятості, "чорний ринок", суперклей, вибій, лінія. ВПРАВА 4. Перекладіть дані матеріали українською мовою. Зверніть увагу на своєрідність передачі українською мовою підкреслених стійких словосполучень. А. включить электричество включить в повестку дня включить в работу агрегаты распространять опыт распространять журнал принимать участие принять предложение Б. Уважаемые господа, Мы получили запрос от фирмы, имеющей в собственности несколько первоклассных отелей в нашей стране. Они открывают новую гостиницу и обратились к нам с просьбой дать им расценки на мебель и соответствующее обрудование по прилагаемому списку. Мебель и оборудование должны соответствовать самым совре-менным моделям, и все должно быть поставлено к открытию гостиницы в октябре. Поэтому, не могли бы Вы сообщить нам, имеется ли этот товар у Вас в наличии и сколько времени Вам потребуется, чтобы закончить поставку указанного товара. Мы также были бы Вам благодарны, если бы Вы сообщили, сколько на это потребуется упаковочных ящиков и стоимость упаковки. Сегодня мы послали Вам факс, текст которого идентичен прилагаемой копии. Мы были ли бы Вам благодарны, если бы Вы ответили нам по телефону или по факсу. С уважением, … ВПРАВА 5. Виправте недоліки в тексті службових документів. Замініть недоречно (на Вашу думку) вжиті професіоналізми загальновживаною лексикою.
ЗАВДАННЯ 1. Спираючись на засвоєну теоретичну інформацію, поясніть, чому термінологічні назви осіб за професією утворено неправильно і які вимоги до термінів порушено. Наведіть правильні варіанти. Бетонувальник, забійник, гірничий, гравірувальник, комп’ютерщик, лікар-зубник, доменщик, налагоджувальник. ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст. Аргументуйте необхідність уважної роботи автора під час перекладу наукової, науково-технічної інформації з російської мови на українську. «Треба включити електрику»; «Виключи струм», – кажуть неправильно, забуваючи, що по-українському слід казати: умикнути (увімкнути), умикати електрику, вимикати струм. Від цих дієслів походять і українські «технічні терміни: умикач (по-російському включатель) і вимикач (по-російському выключатель). Аналогічно помилково кажуть: «Пропонується включити до порядку денного три питання», – замість «поставити (або внести) до порядку денного». Так само неправильно –– «У роботу включили всі існуючі аґреґати», –– замість «пустили всі наявні аґреґати». [Б. Антоненко-Давидович"Як ми говоримо", 1997, с.150] ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте поданий нижче текст (анотація до наукової статті), випишіть виділені шрифтом словосполучення і надайте їх український варіант. Засько Ю.Е. Стратегическое управление угольной отраслью.
Рассмотрены вопросы обеспечения энергетической безопасности России путем совершенствования и оптимизации стратегического управления угльными предприятиями в системе ТЭК страны. Приведены состав и структура ТЭК России, дано обоснование перспективы развития угольной острасли в структуре ТЭК. Часть монографии посвящена разработке и реализации экономико-математической модели обоснования оптимальной структуры топливно-энергетического баланса России. Проанализированы экономические риски обеспечения роста доли угля в энергетическом балансе. Уделено внимание концепции повышения эффективности функционирования смежных отраслей ТЭК России. ЗАВДАННЯ 4. Користуючись попередньою теоретичною інформацією про стійкі словосполучення, які характерні для наукових і науково-технічних текстів і виділені одиниці у тексті анотації до наукової статті «Стратегическое управление уголной отраслью», схарактеризуйте особливості функціонування стійких словосполучень. ЗАВДАННЯ 5. Перекладіть з російської мови на українську текст за Вашою спеціальністю. У перекладеному тексті знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення. Зроблений вибір арґументуйте. ЗАВДАННЯ 6. Підготуйтесь до участі в дискусії на тему: «Якою має бути співвідносність власномовної та іншомовної термінології?» ЗАВДАННЯ 7. Прочитайте поданий текст, законспектуйте його. На основі прочитаного матеріалу розкажіть, від чого залежить вид укладуваного реферату. Реферат Реферат (нім. referat від лат. referre – доповідати, повідомляти) – це доповідь на певну тему, яка охоплює огляд відповідних літературних та інших джерел, стислий виклад змісту наукової праці, статті. Цей термін використовується для назви:
Реферат укладається за одним або кількома джерелами. У ньому потрібно викладати все найголовніше з обраної теми , а й дати власну оцінку і зробити висновки. Реферати можуть бути різних видів залежно від мети його укладання, призначення реферата полягає в короткому або повному викладі основного змісту джерела, виділяють реферати-резюме і реферати-конспекти. За кількістю використаних джерел виділяють монографічні реферати та реферати-огляди. Композиційно реферат найчастіше складається з трьох частин: вступ (наводяться короткі відомості про автора або подається загальна характеристика джерела); основна частина (наводяться короткі відомості про автора або подається загальна характеристика джерела); закінчення (висновки автора, узагальнення). Іноді текст реферату закінчується викладом останнього розділу джерела. ЗАВДАННЯ 8. Ознайомтесь із зразком реферату до курсового проекту і зразками рефератів наукових текстів (на матеріалі одного джерела). Поясніть, що, на Ваш погляд, зумовило різницю у їх написанні? А. Орієнтовний текст реферату до курсового проекту Робота містить 16 сторінок, 5 малюнків, 1 таблицю, 7 джерел, 1 додаток Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш. У даній роботі у ролі об’єкту вивчення взято процес взаємозв’язку виробничо-технологічних елементів під час ведення дегазаційних робіт у шахті, за мету дослідження прийнято вибір організаційно-технічних заходів по веденню дегазаційних робіт. Дослідження виконано на основі методу аналізу і узагальнення, з використанням спеціального стенду. У результаті розв’язання поставлених задач отримано новий тип оцінки роботи водовідводників – автоматичних пристроїв для відведення води з дегазаційного газопроводу. Застосування установки доцільно передбачати у практиці дегазаційних робіт у шахті. Б. Реферат У тексті розкривається поняття «реферат», який являє собою стислий виклад змісту наукової інформації у вигляді статті чи наукової праці. У цьому тексті зазначається, що реферати можуть бути різних видів залежно від мети написання, тобто повноти викладу основного змісту джерела (реферат-резюме, реферат-конспект), і кількості використаних джерел ( монографічний реферат і реферат-огляд). У закінченні конкретизуються основні композиційні частини реферату. В) Реферат У тексті розкривається поняття прийменника, який уточнює граматичне значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні. Автор виділяє групи прийменників за такими ознаками: за походженням і за будовою. Докладно пояснює належністю прийменників за походженням до простих (первинних) і похідних (вторинних), відмінність від інших частин мови (іменників, прислівників).За будовою виділяє прості, складні і складені. У закінченні розрізняються сполучення прийменників з іменниками і прислівниками. ЗАВДАННЯ 9. Перечитайте і запишіть подану нижче схему-модель реферату наукового тексту на матеріалі одного джерела. СХЕМА-МОДЕЛЬ РЕФЕРАТУ І. Вступ Назва статті. Місце і дата опублікування. Відомості про автора роботи. Зміст назви статті. Метод дослідження та спосіб аргументації, що їх використовує автор. ІІ. У цій (даній, розглядуваній) статті (роботі, розділі, дослідженні) автор (академік, учений, дослідник) ставить (піднімає, висуває, розглядає) ряд (два, три, кілька) важливих (актуальних, дискусійних, суттєвих) питань (проблем). ІІІ. Перелік основних питань, положень статті. ІV. Серед перелічених питань одним з найголовніших (найсуттєвіших, найцікавіших) на наш погляд ( з нашої точки зору) є питання... V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання. VІ. Таким чином (можна сказати, що)... Отже (ми бачимо, що)... Проаналізувавши статтю (можна зробити такі висновки)... ЗАВДАННЯ 10. За цим зразком складіть реферат, характерний для наукового стилю, використовуючи матеріали тексту «Науково-термінологічна і виробничо-професійна лексика». Розділ VII СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. РЕФЕРАТ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА ОСНОВІ ДЕКІЛЬКОХ ДЖЕРЕЛ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ І. ТЕМА 1. ЛЕКСИЧНІ СКОРОЧЕННЯ: СКЛАДНОСКОРОЧЕНІ СЛОВА І АБРЕВІАТУРИ ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, назвіть, які види скорочень і з якою метою використовують спеціалісти у науковому і діловому мовленні. Скорочування слів та словосполучень Скорочення слів і словосполучень досить часто використовують у науково-технічній літературі, зокрема в довідниках, словниках, енциклопедіях. Скорочуються найменування держав, пдприємств, установ, організацій, марок машин, одиниці виміру тощо. Наприклад: Сполучені Штати Америки (США), Організація Об’єднаних Націй (ООН), Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), кілометр (км), гривня (грн). До реєстру словників включають за алфавітом широковживані термінологічні та номенклатурні складні слова, в тому числі й абревіатури різних типів: ОЦ (обчислювальний центр), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) та ін. Абревіатури, крім того, подаються в круглих дужках після словосполучень, що вживаються при головному (основному, ключовому) слові. Наприклад: МАШИНА ... машина; ... ЦИФРОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (ЦОМ). Не рекомендується використовувати скорочення в науково-популярній літературі, не допускається їх вживання в художньому стилі; обмежене – в публіцистичному і діловому. Але, оскільки документ має бути максимально стислим, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом профком, ніж повним словосполученням профспілковий комітет. Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для зорового сприйняття). ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст, підготуйтесь до співбесіди за питаннями:
Утворення і правопис лексичних скорочень Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер). У діловому мовленні широко використовують п’ять типів утворення складноскорочених слів: 1) сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення); 2) сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет); 3) сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація); 4) сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти); 5) сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міноносець), військкомат (військовий комісаріат). Абревіатура – це іменник, утворений з усічених слів вихідного складного слова. За стуктурою абревіатури розподіляють на три типи: 1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АГХ (адміністративно-господарська частина), АТС (автоматична телефонна станція); 2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія), лавсан (лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук); 3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: КРУ (контрольно-ревізійне управління), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), АЕС (атомна електростанція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство). Правопис складноскорочених слів У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів: 1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк; 2) з малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада; 3) назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ; 4) абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами: неп – непу, рагс – до рагсу. Такі слова звичайно відмінюють. Так само відмінюють ініціальні (складені з перших літер або перших звуків слів). Скорочення типу БАМ, а їх закінчення приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака: з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом. Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі: доц.(доцент), к.т.н. (кандидат) технічних наук), проф. (професор). |
|
Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141 ) |
2015 УДК ББК |
|
Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141) Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей |
ЗАКОН УКРАЇНИ Внести зміни до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №30, ст. 141; 2005 р., №2, ст. 44), виклавши її в... |
|
ОСНОВНІ НАУКОВІ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРАЦІ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ МЕТОДИКИ... Садлівська О.І. Текст: тональність і композиція. – Дрогобич, 2012. – с. 141 – 8,8 др ар |
ББК 81. 432. 1-7 К68 Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с |
|
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89 Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154) |
Тема: Адміністративно-правовий статус громадських об'єднань Конституція України: Закон України вiд 28. 06. 1996 // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141 |
|
Публікації Єжунінова В. В Державне управління та місцеве самоврядування: Зб наук пр. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (1). – С. 166 – 172. (316 с.) ББК 67.... |
ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р |