|
|
Скачати 3 Mb.
|
|
3. Функції та види бесід Серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда. Бесіда – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Бесіда – чи не найскладніший з усіх жанрів усного фахового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, а для експромту треба мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:
Для того, щоб бесіда була ефективною, не можна:
Залежно від змісту ділові бесіди можуть виконувати різні функції:
Існують різні види бесід. Залежно від мети спілкування та змісту бесіди поділяються на:
Залежно від кількості учасників виокремлюють такі бесіди:
Індивідуальна бесіда – це розмова двох осіб, які прагнуть (обоє або один) до досягнення певної мети. Вона сприяє встановленню між співрозмовниками дружніх стосунків, взаєморозуміння, а також стимулює партнерів до взаємовигідної співпраці. Ділова бесіда – це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Зазвичай предметом обговорення під час ділових бесід є конкретна справа. Ділова бесіда є цілеспрямованим спілкуванням з передбачуваним або попередньо запланованим результатом. Прикладами таких бесід є: обговорення нових проектів, бесіда з партнером по бізнесу, співбесіда з роботодавцем. Фахівці з проблем ділового спілкування, зокрема Г. Чайка, визначають ті чинники, що надають перевагу бесіді як формі взаємного спілкування:
Зазвичай бесіда складається з таких етапів: 1. Визначення місця й часу зустрічі (на нейтральній, своїй, чужій території). 2. Початок бесіди. Він відіграє особливу роль у створенні сприятливої атмосфери спілкування. Отже, на початку бесіди передусім слід заручитися прихильністю свого співрозмовника, тобто справити приємне враження про себе. Час, відведений на це, досить обмежений, а тому слід продумати форму вітання, початкову фразу. На цьому етапі важливе значення мають невербальні форми взаємодії – вираз обличчя, поза, вітальний жест. 3. Формування мети зустрічі. 4. Обмін думками та пропозиціями. 5. Закінчення бесіди. Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено. Не варто розмовляти уривчасто, ви маєте бути спокійним, чемним, щоб створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості. Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно 1. Ретельна підготовка. Перед початком бесіди складіть її план, проаналізуйте ситуацію. 2. Пам’ятайте, до чого Ви прагнете. Чітко сформулюйте мету бесіди, виберіть стратегію та тактику проведення бесіди.
Співбесідник намагатиметься зробити для Вас щось хороше, якщо Ви справите приємне враження на нього.
Взаємна довіра завжди необхідна, аби досягти поставленої мети. 5. З’ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні повноваження. 6. Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення. 7. Зосереджуйтесь на реальних потребах, а не на амбіціях. Поважайте думки співрозмовника, як свої власні. Дотримуючись цього правила, Ви матимете більше шансів обминути гострі кути й узгодити рішення. 8. Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запитання. Уміння слухати співрозмовника спонукає його до висловлювання власних думок, почуттів, переконань. Тоді виникає мить щирості, істинності, взаєморозуміння, поваги. 9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати. 10. Підсумуйте результати бесіди. 4. Співбесіда з роботодавцем Співбесіда з роботодавцем – це спеціальна бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду. Успіх або неуспіх під час співбесіди залежить не тільки від професійних якостей (освіти, досвіду, уміння спілкуватися), а й від того, яке перше враження ви справите на роботодавця. Інколи воно матиме вирішальне значення, якщо, звичайно, ваша фахова підготовка відповідатиме вимогам роботодавця. Отже, неабияке значення для досягнення успіху матиме підготовка до співбесіди: 1. Зберіть якомога більше інформації про установу, в яку вас запрошують на співбесіду. Таку інформацію можна одержати різними способами: – прочитати в Інтернеті або газетній статті про організацію;
Що треба знати про організацію, у яку ви йдете на співбесіду:
2. Приготуйте копії дипломів, свідоцтв, резюме та інших необхідних документів. Особи творчих професій можуть принести свої статті, малюнки тощо. 3. Приготуйтеся назвати прізвища й контактні телефони осіб, які можуть дати вам рекомендаційного листа. 4. Заздалегідь дізнайтеся точну адресу організації. Розрахуйте так свій час, щоби ви прийшли за 15 хвилин до початку співбесіди. Якщо ж ви запізнюєтеся, то обов’язково зателефонуйте й повідомте про це, а пройшовши, попросіть вибачення. 5. Подбайте про діловий стиль одягу. Не можна приходити на співбесіду в міні-спідниці, джинсах чи супермодному одязі, треба дотримуватися в усьому міри. 6. Складіть список очікуваних запитань та підготуйте на них відповіді. 9 найбільш підступних запитань: 1. Розкажіть про себе. За допомогою цього запитання можна багато дізнатися про кандидата на вакансію, зокрема про його пріоритети в житті. 2. Назвіть свої недоліки (слабкі сторони). У жодному разі не відповідайте чесно, найліпше відповісти нейтрально: «У мене, безперечно, є недоліки, але вони ніяк не впливають на роботу». 3. Чому Ви звільнилися з попереднього місця роботи? Чому вирішили змінити місце роботи? Не варто розповідати про конфлікт, якщо навіть він мав місце, і звинувачувати свого колишнього керівника. Краще відповісти: «Не було професійного зростання». 4. Назвіть бажаний мінімум і максимум зарплати. Можна з’ясувати, яку зарплату фірма збирається Вам запропонувати. Якщо змушені будете назвати конкретну суму, то можна називати суму, яка на 10-15 % вища попередньої зарплати. Максимум – 30%. 5. Які Ваші найбільші досягнення? Складіть список своїх успіхів за останні роки. Якщо Ви не можете похвалитися супердосягненнями, то можна розповісти про те, що на попередньому місці Ви опанували нову комп’ютерну програму, вивчили іноземну мову. 6. Як довго плануєте працювати у нашій фірмі? Відповісти можна так: «Щоб відповісти на це запитання, я повинен попрацювати деякий час і зрозуміти, чи подобається мені колектив, яка атмосфера в колективі; чи цікавими будуть завдання, які я буду виконувати. Якщо мені все сподобається, то й наша співпраця буде тривалою та взаємовигідною». 7. Що Ви знаєте про нашу установу? Отже, який-небудь мінімум треба знати про установу. 8. Чому Ви хочете у нас працювати? Зазвичай це продовження запитання «про нашу установу» – спроба спантеличити кандидата й дізнатися таємну причину працевлаштування. Почніть з того, що установа стабільна, влаштовує посада, обов’язки, зручне місце розташування офісу. 9. Ваше ставлення до виробничих перенавантажень? Поставте зустрічне запитання: «Що треба буде затримуватися на роботі? Скільки разів на місяць?». Якщо Вас задовольнятимуть відповіді, тоді впевнено скажіть, що Ви погоджуєтеся на такі умови. Деякі додаткові запитання, які вам можуть поставити під час співбесіди:
Під час співбесіди Вам можуть запропонувати вирішити деякі ситуаційні завдання, щоб перевірити хід Ваших думок, здатність приймати правильні рішення. Наприклад:
Поведінка під час співбесіди 1. Прийшовши в офіс, будьте з усіма ввічливими й доброзичливими. Не забудьте посміхнутися, заходячи до кабінету керівника. Стежте за своєю поставою, дивіться в очі співрозмовникові. Пам’ятайте: – вітаючись з представником компанії, не подавайте руки першим; не сідайте, поки Вам не запропонують це зробити; – якщо Вас кому-небудь відрекомендують, обов’язково запам’ятайте ім’я та по батькові цієї особи. Потім Ви зможете відразу звернутися до співрозмовника на ім’я та по батькові, це справить позитивне враження. 2. Сумлінно та охайно заповнюйте всі анкети і документи, які Вам запропонують. 3. На початку бесіди відрекомендуйтеся. Поцікавтеся ім’ям та по батькові співробітника. 4. Підтримуйте зоровий контакт. 5. Уважно слухайте запитання, не перебиваючи співбесідника. Ваші відповіді на запитання повинні бути прямими (відповідати треба безпосередньо на поставлене запитання), точними (не варто виходити за межі обговорюваної теми). Під час співбесіди кандидат на вакантну посаду теж має право поставити запитання, але не більше 2-3, треба лише вдало обрати момент для того чи того запитання. Найчастіше ці запитання стосуються обсягу роботи, умов успішного її виконання. Якщо Ви не зрозуміли запитання, не соромтеся уточнити: «Чи правильно я зрозумів, що ...» Відповідаючи на запитання, говоріть тільки правду. 6. Під час співбесіди тримайтеся гідно, впевнено, але не зухвало. 7. Наприкінці розмови слід чітко домовитися про те, коли і як Ви дізнаєтеся про результати. Бажано, щоб ініціатива такої домовленості залишалася за Вами: краще домовитися, що Ви зателефонуєте у призначений час, ніж чекати дзвінка. Активна позиція завжди ліпша пасивної. Це справить враження ділової людини. 8. Завершуючи співбесіду, не забудьте про звичайні правила ввічливості. Важливо, щоб обидва учасники закінчили зустріч з відчуттям, що все, про що слід було сказати, сказано і що Ви маєте достатньо інформації для прийняття рішення. Подякуйте співрозмовникові за бесіду та за виявлену увагу. 9. Після співбесіди ретельно проаналізуйте свою поведінку, відповіді й зробіть правильні висновки. Якщо Вам відмовили, з’ясуйте причину відмови і врахуйте її під час підготовки до іншої співбесіди. Пам’ятайте, що роботодавець зацікавлений у кваліфікованих фахівцях, професіоналах. Це і потрібно демонструвати впродовж усієї співбесіди. 5. Етикет телефонної розмови У наш час телефон – не лише один із найефективніших засобів зв’язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми. По телефону здійснюються перемовини, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають у процесі управлінської діяльності, надають консультації, звертаються із проханнями, запрошеннями, висловлюють подяку, вибачення. Телефонна розмова – один із різновидів усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами:
Отже, якщо Ви людина ділова й цілеспрямована, передбачлива, якщо Ви турбуєтеся про власний авторитет, а також престиж своєї фірми і звикли враховувати все до найменших дрібниць, то вироблення певних принципів поведінки в телефонному спілкуванні є просто необхідним і незамінним. Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови. Якщо телефонуєте Ви:
Якщо телефонують Вам: – спробуйте якомога швидше зняти слухавку й назвіть організацію, яку Ви представляєте;
Незалежно від того, хто телефонує:
Службова розмова складається з таких етапів:
Будь-яку телефонну розмову починаємо коротким виявленням ввічливості: Добрий день (ранок, вечір)! Доброго ранку! Якщо телефонуєте у справі, то потрібно назвати не лише прізвище, ім’я та по батькові, а й посаду, яку Ви обіймаєте. Якщо той, хто телефонує, забув назвати себе, співрозмовник має право запитати: Вибачте, з ким я розмовляю? У відповідь Ви не повинні обурюватися чи відразу класти слухавку – згідно з правилами етикету Вам слід відрекомендуватися; на анонімний дзвінок можна не відповідати й одразу покласти слухавку. Якщо до телефону підійшов не той, хто Вам потрібен, Ви повинні перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну Вам людину: Добрий день. Перепрошую за турботу, чи не могли б Ви запросити до телефону Івана Петровича (пана Петренка); Дуже прошу, попросіть до телефону Ольгу Власівну (пані Ольгу, пані Романчук); Будь ласка, покличте до телефону... Зазвичай відповідають так: Добрий день. Зачекайте, будь ласка, хвилиночку, я зараз передам їй слухавку; ...Прошу зачекати; ...Будь ласка, зачекайте, ...На жаль (шкода, вибачте), Іван Петрович вийшов, повернеться о 14 годині. Можливо, Ви хотіли б йому щось передати. Є його заступник, можливо, він зміг би допомогти Вам. Коли до телефону підійде потрібна Вам людина, неодмінно слід знову привітатись і назвати себе. Нетактовно давати абонентові неправильну інформацію, розмовляти грубо, якщо він помилився номером телефону. Буде люб’язно з Вашого боку, коли допоможете абонентові з’ясувати причину невдачі. У свою чергу, якщо Ви зателефонували не за потрібним Вам номером, маєте обов’язково перепросити за завдані турботи. Намагайтеся завжди бути ввічливим, адже Ваша тактовність – це насамперед повага до самого себе. Ввічливість має стати духовною потребою кожної людини. Після встановлення зв’язку намагайтеся викладати інформацію чітко, стисло та по суті. Саме така розмова характеризуватиме Вас як досвідчену, ділову людину, що не зловживає чужим часом і увагою, як людину, котра досконало володіє етикетом телефонної бесіди. Ще однією надзвичайно важливою умовою ведення розмови є логічність і послідовність висловлення думок. Неприпустимо, щоб Ваша розмова була хаотичною, адже так мета Вашого дзвінка може залишитися незрозумілою для співрозмовника. Не забувайте про дотримання пауз – у такий спосіб Ви надасте співрозмовникові змогу висловити своє ставлення до проблеми. У розмові уникайте категоричності, докладайте зусиль, аби тон Вашої розмови був якомога доброзичливішим. Якщо Ви поважаєте себе і свого співрозмовника, намагайтеся уникати категорично-наказових висловлювань. Ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто телефонував. Іноді викликаний до телефону може ввічливо сказати, що з тієї чи тієї причини поспішає, хоче закінчити розмову. Завершуючи розмову, обов’язково треба попрощатися. Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (вирішити). У разі, якщо Вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що Ви неодмінно зателефонуєте після роботи. І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже Ваша розмова – діалог, а не монолог. 6. Етичні питання використання мобільних телефонів Мобільний телефон нині є неодмінним атрибутом кожної ділової людини. Послуговуючись ним, треба дотримуватися певних етичних норм, щоб не створювати незручностей для інших. Звичайно, традиційні правила спілкування по телефону, які названо вище, залишаються, але треба враховувати специфіку мобільного зв’язку, оскільки телефон завжди у його власника. Отже, не можна:
Загальне правило користування мобільним телефоном – не створювати незручностей, не виказувати неповаги до людей, які перебувають поруч. БЛОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Завдання 1. Прочитайте уважно текст, запишіть у вигляді тез, що означає «добре говорити». Здатність добре говорити Успіх чи неуспіх у стосунках з іншими людьми супроводжує нас від народження аж до смерті. На роботі, крім професійної майстерності, величезне знання має наше вміння (чи невміння) встановлювати й підтримувати добрі стосунки з людьми. І однією з важливих передумов їх розвитку є вміння добре говорити. Для цього недостатньо добре опанувати рідну мову, і зокрема її граматику і словник. Необхідно оволодіти знанням мови з погляду того, щоб говорити завжди тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на слухачів, уміти переконати людину або ж просто розважити її, уміти говорити зі знайомими і незнайомими людьми, з молодими й старими, з рівними собі й високопоставленими, з людьми, що симпатизують нам, і з тими, хто проти нас, уміти говорити вдвох, утрьох і в більших групах, навіть перед широким загалом – словом, уміти своєю мовою завоювати прихильність людей (За Іржі Томаном). Завдання 2. Прослухайте діалог між ведучим і політиком у програмі «Велика політика» і схарактеризуйте: а) місце і час спілкування; б) форму спілкування; в) мету учасників спілкування; г) ініціативу спілкування; д) засоби мовленнєвого етикету; е) типи помилок. Завдання 3. Випишіть із тексту прийоми встановлення контакту із співрозмовником. Якими прийомами Ви найчастіше послуговуєтеся. Є кілька загальновизначених прийомів, які допомагають встановити контакт із співрозмовником і привернути увагу до себе: – прийом «ім’я людини – найкраща мелодія для неї»; – прийом «дзеркало ставлення» – щирість, посмішка, виявлена повага тощо;
Завдання 4. Прочитайте поданий нижче діалог під час співбесіди. Чи правильно відповідає претендент на вакантну посаду роботодавцю? Що треба відповідати і як?
Завдання 5. Дайте письмові відповіді на нестандартні запитання.
Завдання 6. За поданим зразком продовжіть перелік причин дискваліфікації. Незначний досвід роботи, очікування високої заробітної платні. Завдання 7. Змоделюйте та запишіть бесіду між особою, що влаштовується на роботу, та роботодавцем. Завдання 8. Відредагуйте телефонну розмову, правильний варіант запишіть.
Завдання 9. Виберіть із дужок один із варіантів слова. Поясніть, чим Ви керувалися при цьому. Під час бесіди слід контролювати психологічний стан як свій, так (і, й) співрозмовника. Якщо хтось (із, з, зі) учасників спілкування збуджується, то варто дати йому змогу заспокоїтися, (і, й) тільки після цього продовжувати бесіду. Результат бесіди не завжди може задовольнити обох співрозмовників, бо наслідком обговорення може стати (й, і) «так», (і, й) «ні». Наприкінці бесіди доцільно висловити сподівання на подальше співробітництво, подати себе так, щоб залишити (в, у) співрозмовника добру згадку про себе. Прощаючись, бажано поводитися так, щоб між співрозмовником виникло почуття «ми». Звичайно, процес перебігу бесіди залежить від індивідуальних особливостей співрозмовників, їх (у, в)міння взаємодіяти відповідно до етичних вимог (й, і) психологічних механізмів спілкування та відповідної (бажано гуманістичної) установи на результат бесіди (й, і) співрозмовника. Тому для ефективного ведення ділової бесіди важливо розвивати (у, в) собі такі риси: комунікативні (зокрема, віру в себе, ввічливість, життєрадісність, позитивне ставлення до критики, тактовність); робочі (зокрема, старанність, ініціативність, добру пам’ять, адаптивність, правдивість) (З посібника). Завдання 10. Продовжіть перелік реплік і висловлювань, що стимулюють розумову активність під час бесіди:
Завдання 11. Запишіть у вигляді правил, що не можна ні в якому разі робити, щоб ділова бесіда була ефективною. Завдання 12. Укладіть правила етикетного користування мобільним телефоном. Завдання 13. Виправте, де потрібно, помилки в поданих словосполученнях. Рахувати своїм обов’язком, відноситися до обов’язків, не мішай слухати, зайшов на пару хвилин, відпуск через хворобу, надати допомогу, губити мову, губити життя, поступив справедливо, поступив на роботу, поступили заявки. Завдання 14. Сформулюйте правила поведінки під час співбесіди з роботодавцем. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Рекомендована література
|
|
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.» |
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації.... |
|
Опорні поняття Концептуальний рівень художнього твору (Тематика,... Співзвучна Чи тема основних питань свого часу? Чи пов'язано з темою назву? Кожне явище життя це окрема тема; сукупність тем тематика... |
Тема Вступ до економічної теорії Тема Економічні цілі і проблеми... Зародження економіко-теоретичних знань. Економіка як об'єкт вивчення економічної теорії. Загальні засади економічного розвитку. Мікроекономіка.... |
|
Тема Проект і програма соціологічного дослідження Тема Якісні методи в соціології |
Урок №61 Тема. Кругові діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
|
Урок №62 Тема. Стовпчасті діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
Урок №60 Тема. Круговий сектор Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
|
ТЕМА ПРОГРАМИ ТЕМА УРОКУ: Макетування візитної картки інструктаж з о/п, організація робочого місця |
Тема. Прикметники твердої і мішаної груп. Відмінювання прикметників. Мета На вивчення теми «Прикметник» відведено 15 годин. Це 6 уроків, через 8 уроків буде контрольний урок. Знання, які ви здобудете під... |