|
|
Скачати 3 Mb.
|
|
БЛОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Завдання 1. Назвіть найуживаніші види спілкування, які можна описати так:
Завдання 2. Про який емоційний стан свідчать подані нижче ознаки міміки:
Завдання 3. Розкрийте значення таких висловів: «Хочеш пізнати людину – дивись їй у вічі». «Очі – дзеркало душі». Завдання 4. Запишіть навпроти кожного прикладу загальноприйнятої міміки її значення. 1) примруження ока – 2) широко відкриті очі – 3) підняття брів – 4) зближення брів до перенісся – 5) усмішка з одночасним примруженням очей – Завдання 5. Про який емоційний стан особистості свідчать такі вирази очей: 1) блискучі очі – 2) матові очі – 3) широкі зіниці – 4) короткі погляди в бік – 5) погляд униз – Завдання 6. За поданим зразком розкрийте значення фразеологізмів. 1. Пройняти когось поглядом. 2. Очі рогом лізуть. 3. Мозолити очі. 4. Очі горять. 5. Очі розбігаються. 6. Очі грають. 7. Кидати очима (стріляти очима). 8. Як гляне, аж трава в’яне. 9. Очі сиплять іскрами. Зразок: Пройняти когось поглядом – пильно дивитися. Завдання 7. Визначте, які невербальні засоби відображені в поданих нижче фразеологізмах. Розводити руками, один на один, кривити губи, кивати головою, тикати пальцем, високо нестися. Зразок: Розводити руками (жест). Завдання 8. Назвіть, що означають такі жести: 1) потирання долонь; 2) підсвідоме розслаблення комірця або потирання шиї; 3) прикривання рукою губ; 4) руки схрещені на грудях; 5) тримання пальців хатинкою. Завдання 9. Поясніть ненормативність слів і словосполучень. Запишіть нормативний варіант. Зустрівся з Михайлом Федоренко, бажаю усього самого кращого, давайте поспілкуємося, на слідуючій неділі, відношення у колективі, вибачте мене. Завдання 10. Користуючись «Словником паронімів української мови», з’ясуйте значення поданих слів та складіть з ними речення, якими Ви зможете скористатися у своїй професійній діяльності. Шкода, шкода; прошу, прошу; особовий, особистий; діловий, діловитий; тактовний, тактичний. Завдання 11. Укладіть словничок іншомовних запозичень, без яких не обійтися у Вашому фаховому спілкуванні. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Рекомендована література
Тема 2.2 РИТОРИКА Й МИСТЕЦТВО ПРЕЗЕНТАЦІЇ План 1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. 2. Мистецтво аргументації. 3. Презентація як різновид публічного мовлення. 4. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань. ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК 1. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання Публічне монологічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва, науки красномовства, яку професор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович вважав «царицею душ», «княгинею мистецтв», вказуючи на такі її функції, як соціально-організаційну (засіб агітації), культурно-освітню, а також одержання знань, збудження почуттів, формування громадської думки тощо. Поняття «ораторське мистецтво», або «красномовство», має два значення: 1) вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова; 2) високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом. Із моменту свого зародження в античному світі ораторське мистецтво вважалося ефективним засобом переконання людей. Ще 335 р. до н. е. було створено першу теорію ораторського мистецтва, що зберегла своє значення й донині. Ідеться про «Риторику» Арістотеля, у якій він визначає її як мистецтво переконливого впливу, як здатність знаходити різні засоби впливу на кожний об’єкт. Своєрідність ораторського мистецтва як засобу переконання полягає в тому, що будь-який публічний виступ має на меті викликати духовність аудиторії, певним чином вплинути на неї. Метою переконання, на відміну від інших видів впливу на людей, є передавання інформації в такій формі, щоб вона перетворилась на систему настанов і принципів особистості або істотно вплинула на цю систему. А це можливо лише за активної діяльності аудиторії, її критичного сприйняття думок оратора. Встановлюючи зворотний зв’язок, промовець залучає аудиторію до процесу спільної розумової діяльності. Тому важливо, щоб присутні не просто погодилися з ним, а, критично осмисливши те, про що він говорить, свідомо сприйняли його інформацію. Тоді це буде вже їхній власний погляд, він відповідатиме їхнім цінностям, етичним нормам і правилам, вони керуватимуться ним у практичній діяльності. Особливим жанровим різновидом мовленнєвої діяльності, своєрідним за своєю природою, місцем серед інших видів мовлення, а також якісними ознаками є публічний виступ. У ньому найповніше реалізується система мисленнєво-мовленнєвих дій – уміле використання форм людського мислення (логічно-образного) та мовних засобів вираження. Діяльність людини, професія якої пов’язана з виголошенням промов, доповідей, читанням лекцій, вимагає набуття певної вправності у виборі відповідного жанру, формулюванні теми, відбору фактичного матеріалу та послідовності його викладу, а також високої культури мовлення та спілкування загалом. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення й обставин спілкування виділяють такі жанри публічного виступу: доповідь, промова, виступ, повідомлення. Доповідь – найпоширеніша форма публічного виступу, важливий елемент системи зв’язків із громадськістю, яка порушує проблеми, що потребують вирішення. Доповідь може бути політичною, діловою, звітною, науковою. Політична доповідь – різновид доповіді з політичних питань, у ній з’ясовуються сутність, причини, наслідки певної політичної події, розкриваються шляхи розвитку суспільства. Ділова доповідь – це офіційне повідомлення про шляхи вирішення окремих виробничих питань життя й діяльності певного колективу, організації. Звітна доповідь – це доповідь, у якій повідомляється про роботу, виконану особою чи колективом за певний період. Наукова доповідь – це доповідь, яка узагальнює наукову інформацію, досягнення, відкриття та результати наукових досліджень. Такі доповіді виголошують на різноманітних наукових зібраннях – конференціях, симпозіумах тощо. Промова – заздалегідь підготовлений публічний виступ на певну актуальну тему, звернений до широкого загалу. Розрізняють розважальні, інформаційні, агітаційні, вітальні промови. Виступ – публічне виголошення промови з одного чи декількох питань. Поширеним є виступ за доповіддю. У такому виступі орієнтовно має бути вступ (вказівка на предмет обговорення), основна частина (виклад власних поглядів на певне питання), висновки (пропозиція, оцінка). Повідомлення – невеликий публічний виступ з певної теми. Названі жанри публічного виступу близькі за змістом і формою, про особливості їх підготовки та виголошення буде подано узагальнено. Публічний виступ потребує ретельної попередньої підготовки, що відбувається у кілька етапів: 1. Обдумування та формулювання теми, визначення низки питань, виокремлення принципових положень. 2. Добір теоретичного і практичного матеріалу (опрацювання літератури). На цьому етапі важливо не просто знайти й опрацювати матеріал, а глибоко його осмислити, визначити головне й другорядне; інтегрувати основні положення за кількома джерелами. 3. Складання плану, тобто визначення порядку розташування окремих частин тексту, їх послідовності та обсягу. 4. Складання тез виступу. 5. Написання остаточного тексту виступу. Архітектоніка (побудова) виступу Щонайперше складають план, у якому відтворюють основні пункти виступу, інформацію, що потребує точності: дати, статистичні дані, цитати, які повинні бути лаконічними з покликанням на джерело. Наступний етап підготовки виступу – структурування зібраного матеріалу, компонування тексту виступу, який містить вступ, основну частину та висновки. Вступ. Початок виступу є визначальним і повинен чітко та переконливо відбивати причину виступу. Першочергове завдання доповідача на цьому етапі – привернути й утримати увагу аудиторії. Для того, аби не дозволити думкам слухачів розпорошитися, уже після перших речень виступу необхідно висловлюватися чітко, логічно та змістовно, уникаючи зайвого. Відповідно речення мають бути короткими й стосуватися сутності питання, варто інтонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання та передавати своє ставлення до предмета мовлення. Вступ має три рівні: структурний – повідомлення теми та мети виступу; змістовий – актуальність та специфіка теми, значення її для цієї аудиторії, стислий виклад історії питання; психологічний – створення атмосфери доброзичливості та зацікавлення. Залежно від категорії аудиторії використовують: штучний – для критично налаштованої аудиторії; природний – для позитивно налаштованої аудиторії; змішаний види вступу. Види штучного вступу: притча, легенда, казка, афоризм, аналогія, співпереживання, апеляція до інтересу аудиторії, гумор, проблемне запитання, покликання на авторитети, наочний матеріал, раптовий початок. Види природного вступу: пояснення мети, теми, причини, презентація однодумців, історичний огляд. Змішаний – поєднання названих вище видів вступу. Варто уникати у вступі таких висловлювань: Перепрошую, що займаю Ваш час ..., Основне було сказане попередніми доповідачем ..., Ось тут, як Ви чули, багато говорили і ..., Дякую вельмишановному голові, який люб’язно дав мені змогу ... тощо. Основна частина. В основній частині викладають суть проблеми, наводять докази, пояснення, міркування відповідно до попередньо визначеної структури виступу. Слід пояснити кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати (проте кількість подібних прикладів не має бути надто великою – нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно поглинати змісту доповіді). Варто подбати про зв’язки між частинами, поєднавши їх в єдину струнку систему викладу; усі питання мають висвітлюватися збалансовано (при цьому не обов’язково кожному з них приділяти однакову кількість часу). Статичний опис мусить плавно перейти в динамічну, рухливу оповідь, аби за допомогою системи логічних аргументів розкрити сутність питання, поступово нарощуючи аргументацію так, щоб кожна наступна думка підсилювала попередню, а найсильніші аргументи виголошувати в кінці – це забезпечить стійкий інтерес слухачів, дасть змогу підтримувати увагу аудиторії. Постійно й уважно потрібно стежити за відповідністю між словом і тим, що воно позначає. Надзвичайно важливо продумати, у яких місцях виступу потрібні своєрідні «ліричні» відступи, адже суцільний текст погано сприймається, при цьому не слід забувати, що вони мають обов’язково бути лаконічними й ілюструвати виступ. Висновки. Важливим композиційним складником будь-якого виступу є висновок. У ньому варто повторити основну думку, заради якої виголошувався виступ, підсумувати сказане, узагальнити думки, висловлені в основній частині. Висновки мають певним чином узгоджуватися зі вступом і не випадати з загального стилю викладу. Зазвичай під час виступу у слухачів виникають запитання, тому, закінчивши виступ, варто з’ясувати в аудиторії, чи є запитання. Якщо запитання ставлять усно, слід вислухати його до кінця, подякувати й чітко відповісти на нього. Письмові запитання зачитують уголос, після чого відповідають. У тому разі, якщо, готуючись до виступу, доповідач вирішить записати доповідь на папері, йому слід врахувати, що розмовна мова значною мірою різниться від писемної, вона менш формалізована, вільніша, сприймається легше. При цьому не можна нехтувати дотриманням загальноприйнятих літературних норм у користуванні орфоепічними, морфологічними та стилістичними засобами мови, адже важливою умовою успіху є бездоганна грамотність, Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Безперечно, успіхові будь-якого публічного виступу сприяє виразне мовлення. До технічних чинників виразного мовлення належать дихання, голос, дикція (вимова), інтонація (тон), темп, жести, міміка. Лише досконале володіння кожним складником техніки виразного мовлення може гарантувати високу якість мовлення. Жести в поєднанні зі словами стають надзвичайно промовистими: вони підсилюють емоційне звучання сказаного. Щоб оволодіти бодай азами жестикулювання, потрібне тривале тренування, розуміння значення кожного жесту. Наведемо загальні рекомендації щодо використання жестів: не жестикулюйте руками впродовж усього виступу, кількість жестів, їх інтенсивність повинна відповідати своєму призначенню тощо. Голос, тон, виклад, уся сукупність виразових засобів і прийомів повинні свідчити про істинність думки й почуття промовця. Фахівці з основ красномовства рекомендують обов’язково проводити репетицію перед виступом. Ораторові-початківцю варто:
Фахівці з ділової риторики пропонують ораторові дотримуватися таких порад під час публічного виголошення виступу.
– слова вимовляйте чітко, переконливо;
Щоб набути досвіду справжнього оратора, варто після кожного публічного виступу аналізувати його. Алгоритм самоаналізу виступу
– вибір теми, її розкриття, свою позицію; – план і композицію виступу, логіку побудови, вступ, висновки; – якщо тему, факти, логіку я оцінюю позитивно, то чим пояснити невдачі, незадоволення, послаблення контакту?
– просто й вільно чи скуто? – чи не зловживав (ла) жестами? 10. Що повчальне з цього виступу я врахую під час підготовки до наступного виступу? Успіх виступу (оволодіння розумом, почуттями й емоціями слухачів) забезпечують його глибоке та всебічне продумування, добір необхідних слів, жестів, інтонацій, аргументів і наочних засобів. Така комплексна підготовка сприяє завоюванню уваги аудиторії, переконанню її у власній слушності, залученню слухачів до активної участі в спілкуванні. |
|
ТЕМА ПРОГРАМИ: «Основи роботи на ПК.» Тема уроку Тема уроку: «Побудова та форматування таблиць. Створення діаграм. Робота з колонками.» |
УРОКУ ТЕМА ПРОГРАМИ: Технології комп'ютерної обробки інформації ТЕМА УРОКУ: Тема уроку: Створення, завантаження та збереження файлів-документів. Введення, редагування та форматування інформації.... |
|
Опорні поняття Концептуальний рівень художнього твору (Тематика,... Співзвучна Чи тема основних питань свого часу? Чи пов'язано з темою назву? Кожне явище життя це окрема тема; сукупність тем тематика... |
Тема Вступ до економічної теорії Тема Економічні цілі і проблеми... Зародження економіко-теоретичних знань. Економіка як об'єкт вивчення економічної теорії. Загальні засади економічного розвитку. Мікроекономіка.... |
|
Тема Проект і програма соціологічного дослідження Тема Якісні методи в соціології |
Урок №61 Тема. Кругові діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
|
Урок №62 Тема. Стовпчасті діаграми Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
Урок №60 Тема. Круговий сектор Ймовірність випадкової події. Коло, круг Тема |
|
ТЕМА ПРОГРАМИ ТЕМА УРОКУ: Макетування візитної картки інструктаж з о/п, організація робочого місця |
Тема. Прикметники твердої і мішаної груп. Відмінювання прикметників. Мета На вивчення теми «Прикметник» відведено 15 годин. Це 6 уроків, через 8 уроків буде контрольний урок. Знання, які ви здобудете під... |