Підсумок уроку
Приклади методів та прийомів
|
Опис методу або прийому
|
Умовні знаки
|
Умовні знаки. Запитую учнів: «Як би ти оцінив свої здобутки на уроці?»
Пропоную підняти картки із зображенням, які означають наступне.
- «Я все розумію, я все роблю правильно»
- «Мені була зрозуміла більша частина матеріалу, але я ще іноді припускаюся помилок»
- « Я майже нічого не розумію, нове правило для мене складне»
|
Моя теза
|
Моя теза. Пропонуємо приклади того, як методом прискореного навчання весело й на оптимістичній ноті можна закінчити навчальні заняття, заохочуючи учасників до кристалізації головних тез вивченого. Попросіть учасників записати одним реченням на аркуші паперу головну ідею вивченого. Згрупуйте учасників у пари, і хай кожен за сорок п'ять секунд спробує переконати партнера, що саме його теза важливіша за інші. А далі пара на таких саме умовах переконує іншу про важливість уже їхньої спільної тези.
Об'єднана четвірка переконує іншу, і так доти, доки половина учасників не вибере свого речника, який від їхнього імені захищатиме спільно вибрану тезу, сперечаючись із речником іншої команди. Виділяючи на промову кожного дві хвилини і трохи більше на завершальні дебати, ми можемо за двадцять хвилин задіяти триста осіб.
Дайте кожному учасникові п'ять хвилин на те, щоб одним реченням на окремому аркуші паперу написати підсумок вивченого. Кожен чіпляє свій аркуш на велику дошку. Учасники групують аркуші відповідно до їхнього змісту й мотивують свої рішення. Кількість тематично схожих висновків згодом визначатиме колективну думку про головну ідею заняття й полегшуватиме загальний підсумок вивченого (за Дж. Вос, Г. Драйденом) завдань та ін.
|
Підіб'ємо підсумки (онтологічна складова)
|
Підіб'ємо підсумки (онтологічна складова)
Один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку,— це промовляння за такою схемою:
На уроці я...
дізнався...
зрозумів...
навчився...
найбільший мій успіх — це...
найбільші труднощі я відчув...
я не вмів, а тепер умію...
я змінив своє ставлення до...
на наступному уроці я хочу...
|
Есе
|
Есе — твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб'єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.
|
Рефлексія
Приклади методів та прийомів
|
Опис методу або прийому
|
Незакінчене речення.
|
Незакінчене речення (онтологічна складова)
«Література для мене — це...»
«Я б запитав автора про...»
«Я б хотів (не хотів) бути на місці...»
Серед усної форми проведення рефлексії не можна не згадати й психологічну складову цього процесу.
|
Підіб'ємо підсумки (онтологічна складова)
|
Підіб'ємо підсумки (онтологічна складова)
Один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку,— це промовляння за такою схемою:
На уроці я...
дізнався...
зрозумів...
навчився...
найбільший мій успіх — це...
найбільші труднощі я відчув...
я не вмів, а тепер умію...
я змінив своє ставлення до...
на наступному уроці я хочу...
|
Саморефлексія
|
Саморефлексія. Учні відповідають на запитання: «Чи справдилися мої очікування?», «Про що мені хочеться поговорити? Яку проблему хотілось би порушити?»
Серед усього розмаїття прийомів усної рефлексії (діалог, перехресна дискусія або дискусія «Сукупний пошук») представимо опис одного з них, найбільш ефективно застосовуваного в рамках педагогічної практики. Метою прийому «Дворядний круглий стіл» є обмін думками з найбільш актуальної для учасників проблеми.
|
Дворядний круглий стіл
|
Дворядний круглий стіл. У процесі його проведення учитель формує з учасників дві групи. Перша група утворює «внутрішнє» коло. Учасники цієї групи вільно висловлюються з обговорюваної проблеми. При цьому важливо, щоб учні не критикували точку зору інших, а коротко й чітко висловлювали власну думку. Учасники другої групи («зовнішнє коло») фіксують висловлення учасників внутрішнього кола, готуючи свої коментарі й питання. Коментарі можуть стосуватися суті обговорюваного питання, процесу обговорення у внутрішньому колі, закономірностей у висловлюваних позиціях, можливих причин подібних висловлювань. Учасники внутрішнього кола повинні чітко й стисло висловити свою думку, зв'язуючи її з попередніми висловлюваннями. Учитель здійснює координацію роботи, не втручаючись у зміст висловлювань, направляючи діалог у рамки обговорюваної пробле-, ми, фіксуючи різні точки зору. Після закінчення роботи внутрішнього кола викладач пропонує групі, що утворює зовнішнє коло, взяти участь в обговоренні. Учасники зовнішнього кола працюють відповідно до правил, описаних вище. Наприкінці роботи викладач просить учасників сформулювати висновки в усній або письмовій формі, після чого висловлює свої зауваження й коментарі.
|
Есе
|
Есе — твір невеликого обсягу, що розкриває конкретну тему й має підкреслене суб'єктивне трактування, вільну композицію, орієнтацію на розмовну мову, прихильність до парадоксів. Написання есе покликано звернути учня до свого досвіду в усіх його протиріччях із певного питання.
|
Бортовий журнал
|
Бортовий журнал — форма фіксації інформації з допомогою ключових слів, графічних моделей, коротких речень та умовиводів, питань. Частинами «бортового журналу», що задає викладач і які будуть заповнюватися учнями, можуть бути ключові поняття теми, зв'язки, які може встановити учень, важливі питання.
|
Щоденник
|
Щоденник. Існують різні види щоденників: звичайний, щоденник — художній альбом, двочастинний щоденник (у першій графі — спостережувані факти, цитати з висловлювань, в іншій — коментарі) та інші. На відміну від есе й «бортового журналу», щоденник ведеться протягом тривалого проміжку часу й дозволяє учневі здійснити більш вдумливу рефлексію, як відстежуючи безпосередній процес, так і порівнюючи свої дії в часі («відкладена» рефлексія).
Це варіант групової письмової рефлексії у формі питань і відповідей учасників групи. Пропонований спосіб дозволяє за досить короткий проміжок часу провести письмову рефлексію з метою взаємообміну думками.
|
Синквейн
|
Синквейн. Віршовані форми (наприклад, синквейн — п'ятиряддя) — це спосіб творчої рефлексії, що дозволяє в художній формі оцінити вивчене поняття, процес або явище.
|
Портфоліо.
|
Портфоліо. Різні варіанти портфоліо, що являють собою набір робіт учнів або студентів, зв'язують окремі аспекти їхньої діяльності в більш повну картину. Портфоліо може включати набір оцінних листів, листів спостережень, фрагменти щоденників, «бортових журналів», відеофрагменти, проекти й плани виступів. Портфоліо — це щось більше, ніж просто папка учнівських робіт, це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів.
Привчити учнів до написання есе, щоденників, складання портфоліо є досить важким завданням.
Основні правила навчання письмової рефлексії:
Регулярна можливість писати.
Вибір цікавої теми для листа.
Наявність зразків.
Читацька аудиторія. Учні повинні розуміти, що написаний ними текст затребуваний іншими.
Звичка правити. Розуміння того факту, що будь-який текст може бути скоректований самим письменником у будь-який час.
Допомога друзів. Можливість ділитися написаним.
|
Кольорова феєрія
|
Кольорова феєрія
До особливих видів письмової рефлексії відносять ті, в яких задіяні маленькі кольорові форми (стіки — невеликі кольорові квадрати). Робота зі стіками не вимагає стільки часу й зосередженості, як у «великих» письмових формах проведення рефлексії — есе, щоденник та ін. Водночас вони дозволяють зберегти якесь інкогніто та не примушують до обнародування власної позиції. Стіки можуть застосовуватися під час проведення як онтологічної, так і психологічної складової рефлексії. Наприклад, на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які. відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель приймає рішення — продовжити пояснення, повернуться на вихідні позиції и пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями. У разі використання кольорових стіків можна контролювати зміну настрою класу (або самооцінку власної діяльності учнів) під час уроку або зрозуміти результат емоційного настрою після проведеного заняття. При цьому використовують як колірні характеристики, так і малюнки. Діти малюють смайлики, в яких показують власні емоційні відчуття після проведення уроку. На вже готових заготівках (малюнках) стіків підкреслюють потрібне: наприклад, зростання або зниження інтересу до уроку; посилення або зменшення рівня діяльності й т. ін.
Використання стіків має широкі можливості й, за якоїсь долі фантазії вчителя, завжди може приймати нові форми.
Стіки можуть бути у формі листочків (на дошці намальоване дерево, на гілки якого прикріплюються стіки). На стіках — враження від проведеного уроку (очікування й т. ін.). Стіки у формі кола, трикутника, овалу... Малюнки у вигляді квітки (і пелюстки до нього), будинок (стіки — цеглинки до нього).
Кінцевим етапом рефлексії є аналіз отриманих результатів учителем і практичні висновки на підставі цього аналізу:
Пошук альтернативних дій та аргументація розумності вибору (відмови від вибору) в конкретній ситуації.
Апробація нової дії. Співвіднесення ідеальної моделі й реальних дій, визначення причин їхніх збігів і розбіжностей, успіху або невдач.
|
|