Вивчення нового матеріалу
Приклади методів та прийомів
|
Опис методу або прийому
|
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джигсо»)
|
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джигсо»)
Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
ДОМАШНІ ГРУПИ

Як організувати роботу
1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали — вирізки з газет, статті тощо).
2. Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи — «домашню» й «експертну». Спочатку об'єднайте учнів у «домашні» групи (1, 2, 3), а потім створіть «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх учитель попередньо роздає учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній — однакові.
3. Розпишіть учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його «домашньої» груші, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Дайте домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі. — свою. Завдання домашніх груп — опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Після завершення роботи домашніх груп запропонуйте учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). Наприклад, зберіть усіх «червоних» біля дошки, а всіх «синіх» — у холі. В кожній групі має бути представник із кожної «домашньої» групи.
5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або великі за обсягом).
6. Після завершення роботи запропонуйте учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.
|
Асоціативні схеми
|
Асоціативні схеми. Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам'ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування — слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиками, не зберігається у мозку. Мозок запам'ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому не записуйте, а малюйте асоціативні схеми.
Основні принципи створення асоціативних схем такі:
мозкові клітини — наче деревця, на гілках яких зберігається тематично споріднена інформація. На аркуші паперу спробуйте накреслити основні моменти будь-якої теми у формі дерева.
Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символа, від якого розгалужуються інші елементи.
Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам'ятати, одну головну тему для кожної гілки.
На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.
Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.
Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете,
Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.
Регулярно доповнюйте кожну схему. Легше починати із загального, а далі побудувати асоціативну схему, переходячи до конкретного, коли довідаєтесь щось нове з тематики.
Приклад асоціативної схеми уроку економіки, який наводиться нижче, не намальований від руки, але ж у зошиті учнів він матиме той вигляд, про який ішлося. Сміливо малюйте, сміливо користуйтеся кольоровими олівцями, і ви побачите результат. Влаштуйте конкурс на кращий зошит з номінаціями — «Найяскравіша», «Найакуратніша», «Найбільш творча», «Містер суперсхема» і т. д. Але тільки для себе чітко розставте пріоритети: основне — знання, а конкурс тільки для того, «щоб примусити коня пити».
|
Два — чотири — всі разом
|
Два — чотири — всі разом
Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.
Як організувати роботу
1. Поставте учням запитання для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.
2. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попередьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове.
4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми.
|
Дерево рішень
|
«Дерево рішень». На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв'язання проблеми та заповнюють «дерево
|
Дискусія
|
Дискусія
Дискусія — це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.
Як організувати роботу
Планування дискусії
• Оберіть тему для дискусії. Вона має бути сформульована проблемно, щоб підходи до її висвітлення були різновекторними.
• Дуже важливим елементом дискусії є план. Він може пропонуватись учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Учні, маючи такий план, можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготуй; ти собі нотатки тощо.
• Можна практикувати складання плану дискусії за відомою заздалегідь темою безпосередньо на початку обговорення, такому випадку викладачеві доцільно залучити до складання плану самих учнів.
• Підготуйте матеріал, який учні повинні будуть прочитати вдома. Постарайтесь, щоб там були викладені всі точки зору.
• Складіть список запитань, які допоможуть вам спрямовувати обговорення та привертати увагу класу до проблеми.
• Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому в класі бажано виробити правила культури ведення дискусії.
|
Ділова гра «НДЛ»
|
Гра «НДЛ»
У даному випадку НДЛ — це науково-дослідницька лабораторія.
Учасники:
Замовник (який дає задачу) — цю роль виконує учитель або спеціально підготований учень;
Винахідники, або дослідники, або розв'язувані — залежно від виду завданим група учнів (або декілька груп);
Приймальна комісія — цю роль теж бере на себе учитель, але вже в ансамблі з 2 - 3 учнями.
До гри: учитель готує завдання. Завдання не просто творчі — бажано подати їх обґрунтовано. Завдання може бути подано учнем як доповідь. Або нехай це буде міні-вистава на пару хвилин. Покажіть, як важливо вирішити цю задачу!
Під час гри:
Групи вирішують задачі. Якщо тема придатна для мозкового штурму, використовують НМШ. Замовника можна залучати як консультанта.
Групи обробляють результат: обговорюють план доповіді, готують плакат, вибирають спікера або кількох, які й будуть демонструвати результат.
Спікер групи доповідає результат роботи перед класом. Приймальна комісії аналізує результати, приймає (або не приймає) рішення. Якщо задача має контрольну відповідь, учитель може ознайомити з нею клас. Можна запропонувати різновид гри, назвемо її «Тендер». Групи вирішую одну й ту ж саму задачу. Приймальна комісія визначає, чиє рішення оптимальніше.
|
Ділова гра «Точка зору»
|
Гра «Точка зору»
Учасники:
Опоненти - групи учнів, які захищають ту чи іншу точку зору; спостерігачі учитель та кілька помічників.
Зміст гри: дві групи учнів доводять правильність протилежних точок зору. Так можуть моделюватися зіткнення думок людей різних соціальних шарів, протиборчих таборів, учених різних епох...
До гри: учитель раніше оголошує тему дискусії, постачає необхідні знання та факти. Під час гри:
Групи обговорюють свої аргументи й можливі контраргументи суперників.
Групи вступають у дискусію.
Група спостерігачів оцінює: хто був логічнішим? Хто більш переконливі емоційно? Хто припустив помилки чи був некоректним у суперечці (перейшов на особистість...)?
|
Конкурс запитань
|
«Конкурс запитань». Вивчаючи матеріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблемного характеру. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.
|
Кросворди
|
Кросворди. Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:
1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.
2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.
3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.
4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.
|
Кути
|
«Кути». За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти конкретної навчальної задачі: теоретичної, практичної, художньої тощо. Учні вільні вибирати «кут», тобто групи та способи роботи
|
Мандрівка
|
«Мандрівка». На цьому етапі групи «мандрують» уже незнайомим маршрутом, використовуючи матеріал різних джерел географічних знань
|
Модель майбутніх знань,
|
Модель майбутніх знань. Можна скласти пізнавальну модель предмета, що вивчається, і на початку уроку видати її всім учням. Модель дозволить кожному учню отримати цілісне уявлення про предмет, що вивчається. Методика роботи в цьому випадку припускає штрихування різними кольорами тих елементів моделі, які, з погляду учня, йому зрозумілі, осмислені, засвоєні. Наперед обговоріть, якими кольорами користуватимуться ваші підопічні, скажімо, червоний — «усе зрозуміло», оранжевий — «майже все зрозуміло», жовтий — «50x50», зелений — «дещо зрозуміло», блакитний — «нічого не зрозуміло». Кількість колірних позицій, які будуть вам підказувати, що треба повторити або пояснити ще раз (два або три), залежить
тільки від вашої фантазії й особливостей предмета викладання.
Модель «майбутніх знань» може включати необхідні поняття, принципи, процеси, змістовні елементи, провідні ідеї, факти й осіб. Модель «майбутніх знань» також бажано зробити на великому аркуші ватману і вивісити на стенді в кабінеті, вона виконуватиме роль стрижня, каркаса предмета. Подібну модель можна скласти і для окремо взятої теми або уроку.
|
Навчальний мозковий штурм
|
Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах).
Напрацювання будь-яких ідей для розв'язання проблеми, відбір та аналіз результаті
|
Навчаючи — учусь
|
Навчаючи — учусь
(«Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)
Метод «Навчаючи — учусь» використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Як організувати роботу
• Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
• Роздайте по одній картці кожному.
• Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
• Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
• Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.
• Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуй те та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
|
Спіймай помилку!
|
Спіймай помилку!
Формула 1: пояснюючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок.
Учні заздалегідь попереджаються про це. Іноді, особливо в молодших класах, їм дозволяється навіть підказувати «небезпечні місця» інтонацією чи голосом. Навчіть школярів миттєво відсікати помилки умовним знаком або поясненням, коли воно потрібне.
Привчайте дітей миттєво реагувати на помилки. Підбадьорюйте увагу і готовність утрутитися! Знахідка викладача ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких задач) Віктора Івановича Тимохова: на уроках в початкових класах він вручав як нагороду за увагу «перехідного почесного капелюха «Фоми невіруючого».
Формула 2: учень отримує текст (або, скажімо, розбір розв'язання задачі) з навмисними помилками-нехай «попрацює учителем». Тексти можуть бути заздалегідь підготовані іншими учнями, в тому числі старшими.
|
Творча лабораторія
|
«Творча лабораторія». Кожна група шукає відповідь на проблемне питання або розробляє розв'язання певної ситуації
|
Театралізація
|
«Театралізація». Учитель пропонує розіграти конкретну ситуацію в ролях. Для цього учням потрібно підготуватися, тобто вивчити відповідний матеріал
|
Учитель — учень
|
«Учитель — учень». Працюючи в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає «вчителем» та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями
|
Шпаргалка
|
Шпаргалка. Учням пропонується зробити шпаргалку (у три етапи) до складного або великого за обсягом тексту домашнього завдання. Цей методичний прийом прийнятний тоді, коли матеріал добре знайомий учням.
Етап 1. Скласти план тексту, використовуючи всього декілька ключових слів. Умова: на читання однієї сторінки тексту і конспектування відводить ся тільки 30 секунд. Записи, які стосуються однієї сторінки підручника, відділяються суцільною лінією.
Етап 2. Текст знову з першої сторінки. Конспект записують у формі коротких тез. На роботу з однією сторінкою тексту відводиться ,1 хвилина.
Етап 3. До шпаргалки записують питання з кожної сторінки, час роботи — 1 хвилина.
Після закінчення роботи проводиться конкурс шпаргалок (найкращі шпаргалки і питання).
|
|