Реферат Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії методом проведення інтерактивних лекцій Мета дослідження


Скачати 66.55 Kb.
Назва Реферат Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії методом проведення інтерактивних лекцій Мета дослідження
Дата 12.11.2013
Розмір 66.55 Kb.
Тип Реферат
bibl.com.ua > Інформатика > Реферат
Реферат

Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії

методом проведення інтерактивних лекцій

Мета дослідження: активізувати розумову діяльність учнів під час проведення теоретичних занять шляхом проведення інтерактивних лекцій.
Сучасний ринок праці очікує особливих працівників, високого рівня професіоналів, здатних розвиватись і вдосконалюватись, постійно вчитися і пристосовуватись до нових умов, уміти знаходити спільну мову з оточуючими. Сьогодні основними турботами ІМУ, як і всіх ВНЗ, є виховання у учнів раціонального професійного мислення, яке забезпечує їхню майбутню творчу діяльність. Активна, зацікавлена праця, з високою професійною майстерністю та новаторським підходом – саме такі вимоги до випускників ВНЗ висуває сучасна медицина. Разом з тим вони повинні запам’ятати великий обсяг навчального матеріалу, набути певних навичок, без чого неможливо стати активним учасником господарчого життя держави. Рішення цих проблем пов’язано з навчально-виховним процесом. Саме навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де учень і викладач – рівноправні суб’єкти навчання.

Одним із важливих завдань учителя хімії на сучасному уроці в мінливих умовах сьогодення є активізація розумової діяльності учнів, уміння допомогти кожному засвоїти матеріал на такому рівні, який дасть можливість вільно орієнтуватися в житті.

Лекція як вид навчальних занять традиційно займала магістральне положення у навчальному процесі вищої школи. Вона була основним джерелом інформації, визначала зміст навчального матеріалу, його науковість і новизну. На порядок денний стало питання самостійної роботи учня, внаслідок чого кількість лекційних занять зменшується. Постає питання щодо місця і ролі лекції стосовно вимог до самостійної роботи .

Історично лекція для учнів ВНЗ була основним джерелом нової інформації і лектор-викладач був носієм цієї інформації. Тому традиційно лекція пов'язувалась з конспектуванням матеріалу, над яким учневі необхідно було подальше працювати. Лектор був носієм найновішої інформації, що підвищувало цінність конспектів. Засвоєння інформації залежало від уміння лектора подати матеріал і здатності учня його сприйняти і законспектувати.

Комп'ютеризація дала якісно нові можливості доступу до інформації і для розвитку навчального процесу, тому те, що вчора було недоступним, сьогодні стає загальноможливим. За таких умов стають неминучими зміни у структурі всіх видів занять, зокрема й лекційних.

Перший варіант. Він полягає в тому, що під час першої години лекційного заняття учні самостійно опрацьовують матеріал, читаючи текст лекції. За годину матеріал можна зосереджено і уважно прочитати два або й три рази. Викладач у цей час спостерігає за роботою учнів, підходить до того чи іншого учня, щоб допомогти індивідуально з'ясувати питання, які виникають при читанні (позначення, рисунки, терміни тощо). Таким чином створюються умови для повноцінної самостійної роботи учнів над навчальним матеріалом. Зрозуміло, що після прочитання тексту лекції, учні певною мірою вже засвоюють матеріал, зауважують важкі або незрозумілі місця. Шляхом опитування викладач може легко встановити, які питання потребують додаткового роз'яснення з його боку, що можна зробити під час другої години заняття.

Друга година лекційного заняття принципово відрізняється від першої. Тут активна роль відводиться викладачеві як лектору. Учні, ознайомившись з матеріалом, переходять в інший, полегшений режим роботи. Важча частина - активна розумова діяльність, вже відбулася. Тепер вони можуть спокійно слухати лектора, маючи перед собою конспекти з опрацьованим матеріалом. Зауважимо, що зміна форми роботи учнів психологічно виправдана, оскільки це дає можливість зберегти зацікавленість до матеріалу, який вивчається.

В такій ситуації нема потреби повторювати весь зміст матеріалу лекції – вона вже опрацьована учнями. Тому він може про деякі питання говорити побіжно, описово, у швидкому темпі, а зосередити увагу учнів на складніших питаннях. При нагоді тут стають різні технічні засоби навчання. Дуже доречно скористатися заготовленими малюнками, формулами на слайдах (плівках), які можна спроектувати на екран. Ще більші можливості розкривають зображувальні засоби за допомогою комп'ютера та мультимедійної дошки.

Істотно змінюється поведінка викладача-лектора під час розповіді. Якщо традиційно темп лекції визначається необхідністю конспектування, то тепер він може бути значно прискореним. Розповідь може бути емоційною, чого при традиційній лекції, викладач собі дозволити не може. Відомо, що при емоційному викладі на традиційній лекції учні перестають записувати матеріал, або часто перепитують викладача, щоб записати текст дослівно, не слідкуючи за сенсом викладеного матеріалу, що значною мірою позбавляються можливості для його логічного осмислення. В даному ж випадку тут усе може виявитись доречним - жести, міміка, інтонації тощо. Можна вільно використовувати ілюстрації, плакати, є великі можливості для демонстрацій.

При цьому зростає якість лекційного матеріалу.

До речі, до підготовки текстів лекцій можно активно залучати учнів при набиранні і впорядкуванні тексту на комп'ютері, виготовленні рисунків, виготовленні слайдів тощо. Така форма співпраці становить основу діяльнісного методу навчання, коли учень отримує не тільки знання, але також конкретні уміння при виконанні суспільно-корисної роботи .

Другий варіант лекційного заняття має ту відмінність і особливість, що вчитель до викладу матеріалу залучає учнів. Такий спосіб проведення лекційних занять має істотні переваги, оскільки в ньому також присутня складова діяльнісного методу навчання. У процесі підготовки учні набувають суспільно-корисних умінь, оскільки діяльність учнів, які виступають на занятті в ролі лектора, має цінність для інших учнів. Більше того, їх виступи в ролі лектора добре сприймаються учнями. Викладач на таких заняттях керує лекційним процесом, приходить на допомогу в разі виникнення ускладнень.

Переваги.

  • створення умов для самостійної роботи учнів під час лекційного заняття,

  • активна самостійна розумова діяльність під час першої години заняття, а також на другій годині заняття, коли розумова діяльність учнів вже є значною мірою керованою з боку викладача.

  • змінюється форма заняття, коли вчитель привертає увагу до вже опрацьованих учнями питань і лекція може набути діалогового характеру.

  • ці способи проведення лекційних занять добре сприймаються учнями.

  • є гарантія опрацювання навчального матеріалу

  • забезпечується підвищення ефективності сприйняття порівняно з традиційними лекціями.

Висновок. Отже, використання варіантів інтерактивної лекції, тобто такого лекційного заняття, коли обидві сторони навчального процесу - викладач і учні - знаходяться у стані активної взаємодії, що дає можливість залучити учнів до активної самостійної розумової діяльності під час самого лекційного заняття, а також забезпечує можливість подальшої самостійної роботи над повноцінними конспектами. Особливістю цих занять є те, що вони не вимагають якихось спеціальних організаційних заходів, змін у тематичних планах, розкладі занять тощо і їх проведення цілком залежить від викладача. Єдина необхідна умова - це можливість доступу кожного учня до комп'ютера і роздруковки тексту лекції. Слід відмітити, що ці способи проведення лекційних занять добре сприймаються учнями. При цьому є гарантія опрацювання навчального матеріалу і забезпечується підвищення ефективності сприйняття на 20 % порівняно з традиційними лекціями.

Бібліографія

  1. Березан О.В.Про організацію власної навчальної діяльності учнів при вивченні хімії//Педагогічний пошук.-2002.-№4

  2. Гаврилов Є.В., Гудзинський М.М., Горбунова А.М. Модель взаємодії компонентів системи «викладач-студент» у замкненому стані // Проблеми вищої школи. – 1994. – Вип. 8. – С. 16-24.

  3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004.

  4. Костенко И.П Аудиторная самостоятельная работа с учебным текстом // Высшее образование в России. - № 1, 1995. - с. 101-107.

  5. Марквардт К.Г. Психология обучения в вузе // Вестник высшей школы. - 1986. -№ 3. - С. 7-14.

  6. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічна газета. – 2001. – Липень. – с. 4.

  7. Ничкало Н.Н. Стандарти професійної освіти: проблеми методології і творчих пошуків. Професійна освіта: педагогіка і психологія.– К.: ВІПОЛ,2000.– 486с.

  8. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок / Книга для вчителя. – К.: Радянська школа, 1989. – с. 13.

  9. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., «А.С.К.»,2005, с.192

  10. Сорочин М. Школи нового типу. Науково-методичне забезпечення //Освіта і управління.-1999.№2

  11. Стрельніков В.Ю. Педагогічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання. – Книга 2. – Полтава, 2002. – с. 145, 91.

  12. Сусь Б.А., Павелко Т.М. Діяльнісний метод як спосіб активного залучення студентів до творчої роботи в процесі навчання // Вісник НТУУ "КПГ: Філософія. Психологія. Педагогіка. -2004. - № 2(11). - С. 207-210.

  13. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М.: МГУ, 1984. - С. 344.

  14. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи.- К.:Академвидав, 2006.– 352 с.

  15. Цехмістрова Г.С. Педагогічна майстерність та оцінка якості викладання у вищому закладі освіти // Нові технології навчання. – 2001. – Випуск 31. – С. 24-33.

  16. Штокман И. Т. Вузовская лекция. - Киев: Вища школа, 1981. - С.150.



Схожі:

Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії
Рішення цих проблем пов’язано з навчально-виховним процесом. Саме навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії...
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...
Краса мирного життя
Методична мета: активізація розумової діяльності та розвиток творчих здібностей учнів при застосуванні інформаційних технологій на...
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної...
Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої...
Уроку: Навчальна
Розвивальна активізація розумової діяльності учнів; формування прийомів мислення : аналіз- порівняння –узагальнення –висновок; розвиток...
Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2007-2008 навчальному році
Отриманні на уроках хімії знання повинні допомогти у самореалізації людини в житті, її соціальній адаптації, суспільній діяльності...
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Конкурс «Привітання» Ведуча. Наступний конкурс «Розминка»
Мета: розвивати пізнавальний інтерес до математики, інформатики, фізики, їх історії; творчу активність, допитливість, логічне мислення;...
На уроках української мови в спеціальній школі
Прийомами роботи, які сприяють підвищенню активної розумової діяльності дітей та рівня їх свідомості це порівняння, співвідношення,...
Уроках хімії. Тема: Повітря та його склад. Забруднення атмосфери
Розкрити взаємозв'язок хімії, людини, природи. Показати, що головною причиною забруднення природи є людина. Виховати думку, що знання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка