Приклади методів та прийомів
|
Опис методу або прийому
|
"Малюнкове вітання"
|
См. «Організаційний етап» Важливо використати цей прийом і наприкінці уроку, під час рефлексії. Учні можуть смайликом показати свої враження від уроку, чи змінився їх настрій за час уроку. Це дасть змогу вчителю проаналізувати свої помилки, знайти індивідуальний підхід до кожного учня.
|
Асоціації на дошці
|
Асоціації на дошці. Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття) та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення:
Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають опрацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов'язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери.
Квітка. Учитель малює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки). У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках.
Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов'язані з цим поняттям.
Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота.
|
Відстрочена відгадка
|
«Відстрочена відгадка». Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом. Проблемне питання
|
Відстрочена загадка
|
Відстрочена загадка. На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
|
Вірю — не вірю
|
«Вірю — не вірю».
Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами «Чи вірите ви в те, що...»
|
Взаємоопитування
|
«Взаємоопитування».
Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням
|
Дивуй
|
Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу.
|
Інтелектуальна розминка
|
«Інтелектуальна розминка». Учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учень
|
Картинна галерея
|
Картинна галерея. Учитель вивішує на дошці 4-5 картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об'єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.
|
Класифікація, альтернативи
|
Класифікація. Альтернатива. Якщо основним змістом, що вивчається на уроці, є моральні орієнтації та цінності, доцільно використовувати названі методичні прийоми. Суть методу «Класифікація» полягає в тому, що учні отримують робочі картки, на яких записані різні ознаки певних понять або явищ. Спираючись на власний досвід та уподобання, учні повинні згрупувати їх за певними ознаками або критеріями.
У методичному прийомі «Альтернатива» учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв'язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.
Після заслуховування відповідей трьох-чотирьох учнів учитель організує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Як варіант можна запропонувати вірш на початок дня — «Крила», який допомагає окреслити мету. Після цього учнів безпосередньо залучають до занять — кожному пропонують у формі творчої роботи визначити власні цілі.
|
Крос
|
«Крос». Учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями
|
Кросворди
|
Кросворди. Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:
1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.
2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.
3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.
4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше
|
Лови помилку
|
«Лови помилку». Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах, ознаках, властивостях тощо
|
Мандрівка
|
«Мандрівка». Групи складають маршрут або стислу оповідь про певний географічний об'єкт
|
Мікрофон
|
«Мікрофон». Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми
|
Мозаїка
|
«Мозаїка». Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття
|
Мозкова атака
|
Мозковий штурм
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.
Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Як організувати роботу
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
1. Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будете судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
2. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі — двічі подумають, перед тим як висловлять).
3. Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.
4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.
5. У класі можна повісити такий плакат: А. Кажіть усе, що спаде на думку.
Б. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. В. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Г. Розширення запропонованої ідеї заохочується.
6. На закінчення обговоріть й оцініть запропоновані ідеї. *Правила роботи для учнів знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»
Варіант «мозкового штурму» — «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку. Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли.
Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.
|
Опитування-естафета
|
«Опитування-естафета». Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі
|
Показуха
|
Показуха (скульптура). Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об'єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями:
Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою?
Якими засобами вони його передали? Які ознаки поняття їм удалося передати?
|
Практичність теорії
|
«Практичність теорії». Корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв'язання конкретної практичної ситуації
|
Приваблива мета
|
«Приваблива мета». Учитель формує цікаву для учнів мету, розв'язуючи тим самим навчальні завдання
|
Розминка
|
«Розминка». Учитель учням ставить запитання або учні працюють у парах, ставлячи запитання один одному
|
Так — ні
|
«Так — ні». Учитель (учень) загадує поняття, пов'язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише «Так» або «Ні»
|
Фантастична добавка
|
Фантастична добавка. У цьому прийомі вчитель доповнює реальну ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним або має певне значення. Біологи можуть придумати фантастичну тварину або рослину і розглянути її в реальному біоценозі. Філологи — перенести реального або літературного героя в часі. Історики — розглянути історичну ситуацію очима стародавнього фека або жителя Київської Русі.
Універсальний підхід — написати фантастичну (прочитати підготовлені вдома) розповідь, есе, вірші, використовуючи знання з предмета.
|
Чомучка
|
«Чомучка». Групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова «чому»
|
Шпаргалка
|
«Шпаргалка». Якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома на великому аркуші шпаргалку та користуватися нею під час опитування
|