Виховна система громадсько-активного закладу в умовах родинно-шкільного акмеологічного простору

Скачати 325.03 Kb.

Назва	Виховна система громадсько-активного закладу в умовах родинно-шкільного акмеологічного простору
Сторінка	1/3
Дата	09.11.2013
Розмір	325.03 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3

Виховна система громадсько-активного закладу в умовах родинно-шкільного акмеологічного простору

Коломис Галина Григорівна, заступник директора з виховної роботи Рівненської загальноосвітньої школи №20

Виховання повинно мати за мету

виліпити таку людину, яка ніде,

ні за яких умов не загине

ні морально, ні фізично й упровадить

у життя свою незалежну думку

С.Русова

Час новітніх інформаційних технологій та технічного прогресу вносять неабиякі корективи у свідомість молодих людей: часто у гонитві за матеріальним збагаченням та примарним «успішним» віртуальним комп’ютерним середовищем молодь деморалізується, втрачає закладений віками менталітет високо моральної та духовно багатої особистості українця, втрачає здатність протистояти викликам глобалізації життя. На початку третього тисячоліття все більш і більш яскраво постає проблема морально-вольової зрілості особистості учня, забезпечення його відповідального ставлення до власного життя, уміння школяра вже змалку проектувати свою життєдіяльність. Складність ситуації ще й у тому, що деформація системи цінностей особистості відбувається не лише на рівні ЗМІ, а й держави, а особливо, сім’ї, того фундаменту, що лежить в основі особистісного розвитку молодого покоління.

Саме тому сьогодні школа повинна стати тим життєвим освітньо-виховним простором, який забезпечить об’єднання зусиль різних виховних інституцій (у першу чергу - сім’ї ) і створить умови для самостійного здобуття учнями необхідного життєвого та соціального досвіду. Важливо усвідомити й те, що школа може успішно виконувати свої функції щодо виховання тільки у співпраці з сім’єю. Основою змісту гармонізації стосунків дорослих і дітей у сучасній школі є система суб’єкт - суб’єктних відносин: батьки – діти, учителі - учні, учителі - батьки. Загальноосвітній заклад, де сформовано родинно-шкільний простір, перетворюється у відкриту систему партнерства, співтворчості, що забезпечить оптимальність здобуття учнями такого необхідного соціального та життєвого досвіду. Саме такі проблеми вирішує сьогодні родинно-шкільний колектив Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №20. Т ут кожен опановує складну науку людинознавства, розпізнає таємниці саморозвитку й самовиховання, забезпечує об’єктивні та суб’єктивні умови для формування дитини як особистості, підняття її на ступінь “акме». Бажання бути інноваційними, гнучкими та творчими у визначенні нового бачення розвитку школи та освіти родинно-шкільний колетив розширює коло партнерів і закладає підвалини для становлення закладу як громадсько-активної школи. Де школа – освітньо-виховний центр громади. Тут кожен водночас: учитель і учень, популяризується взаємовигідне партнерство школа-громада.

Практика показує, що модель громадсько-активної школи (далі – ГАШ) є віддзеркаленням процесів глобалізації сучасного світу, демократизації, гуманізації, посилення відкритості суспільства та його інституцій. Ці чинники суттєво впливають на життя сучасної школи та управління нею.

Спираючись на бачення відомого американського вченого Джона Дейва про те, що освіта - це не підготовка до життя, освіта - це і є саме життя, у 1935 році у Флінті, штат Мічиган (США), зародився рух громадсько-активних шкіл, який зараз діє у більш ніж 85-ти країнах світу.

В основі діяльності громадсько-активних шкіл лежить громадсько орієнтована освіта, що представляє освітню філософію, яка сприяє створенню можливостей для окремих громадян, шкіл, бізнесу, громадських і приватних організацій стати партнерами в реалізації потреб громади.

Громадсько-активні школи існують у всьому світі для того, щоб допомогти дітям та їхнім родинам використовувати наявні ресурси громади якомога ефективніше. Утілення в життя різноманітних програм показало, що резерви в кожної громади значні. Будь-яку ідею можна реалізувати, якщо вона є реальною і викликає інтерес у певної частини чи в усієї громади. Завжди є активні люди, яких ми маємо підтримувати, вислуховувати спільні ідеї та реалізовувати їх через школу. Загальноосвітня школа може бути ресурсом не тільки для навчання дітей, а й центром активності громади, яка мешкає навколо. Представники громад погоджуються, що приміщення школи можна використовуватись упродовж усього дня, і не тільки учнями, а й усіма мешканцями громади. Школа - для громади, громада - для школи.

Основою громадсько-активної школи є твердження про те, що школа не може існувати окремо від потреб громади, саме вона може стати ініціатором розвитку місцевої громади. Модель громадсько-активної школи дозволяє загальноосвітній школі стати громадсько-активною без збитку для її головних функцій. Громадсько-активна школа ставить перед собою мету не просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і у громаді.

В Україні діяльність ГАШ особливо масштабних розвитку досягли через діяльність через Всеукраїнського фонду “Крок за кроком” – всеукраїнської благодійної організації, заснованої Міжнародним фондом “Відродження” (Київ, Україна) та Міжнародним центром розвитку дитини (Вашингтон, США) 15 червня 1999 р. Створення Всеукраїнського фонду „Крок за кроком” у 1999 році стало логічним продовженням діяльності Програми „Крок за кроком” Міжнародного фонду „Відродження”, яка діяла в Україні з 1994 року по 1999 рік за підтримки Інституту Відкритого Суспільства (Нью-Йорк) та Міжнародного центру розвитку дитини (Вашингтон). Метою про грами було впровадження демократичних практик в систему дошкільної освіти. У 1996 році програма поширила свою діяльність на початкову ланку освіти завдяки бажанню батьків дітей, які були залучені до програми, а також позитивним результатам оцінки (Міністерство освіти України, Інститут психології АПН України, Бостонський центр розвитку освіти). У 1996 році програма поширила також свої види діяльності на залучення дітей з особливими потребами та дітей національних меншин до загальноосвітніх закладів. З 1999 року ВФ «Крок за кроком» є національним членом Міжнародної асоціації «Крок за кроком», Нідерланди (International Step by Step Association).У 2003 році ВФ „Крок за кроком” отримав ліцензію Міністерства освіти і науки України на проведення курсів підвищення кваліфікації в галузі інноваційної освіти для вихователів та керівників дошкільних закладів освіти, вчителів та керівників загальноосвітніх закладів, викладачів вищих педагогічних закладів освіти. Сертифікат учасника саме таких курсів отримала директор Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. №20 Н.І. Сукач у 2010 році.

Узявши курс на розвиток закладу як громадсько-активної школи, родинно-шкільний колектив водночас продовжує вирішувати проблемну тему щодо створення акмеологічного простору у закладі та розвитку особистісної зрілості учня.

Акмеологія (від давньогрецького акме – квітуюча сила, вершина) – наука про досягнення людиною найвищих вершин у життєдіяльності та самореалізації творчого потенціалу, який є основою загальнолюдських потенційних можливостей.

Ця наука народилася і розвивається в процесі багаторічного пошуку взаємозв’язку психології і педагогіки як стрижня в системі наук про людину.

Акмеологія – інтегративна наука, що досліджує закономірності творчості, досягнення людиною вершин професіоналізму у діяльності.

Наукові передумови акмеології були закладені ще в 144 р. до н.е. Апполодором, представником Олександрійської школи, який визначив дану науку як найвищу щаблину розвитку, як кульмінацію діяльності і ввів латинське визначення άaμη (акме), як floruіt – (розквіт).

Вперше термін "акмеологія" був введений до наукового обігу Миколою Олександровичем Рибниковим ще в 1928 року для позначення науки про розвиток дорослих (зрілих) людей. У тому ж значенні поняття "акмеологія" використовували Б.Г. Ананьєв і А.В. Петровський. Зокрема, Б.Г. Ананьєв акцентував увагу на вивчення віку та фаз життя людини як індивіда та особистості. Акме ним визначалась як період активного розвитку та оволодіння повним комплексом соціальних та професійних функцій дорослої людини.

Інший напрямок в розвитку акмеології являють собою роботи Н.В. Кузьміної, яка вивчає впливздатностей дорослої людини на продуктивність діяльності при досягненні результатів. “Акмеологія – нова галузь наукових знань в системі наук про людину – досліджує фундаментальні закономірності творчості і

самосвідомості в людині” [2, 184].

Сьогодні акмеологія - це галузь психологічної науки, що виникла на перехресті природничих, суспільних та гуманітарних дисциплін і вивчає феноменологію закономірності та механізм розвитку людини на щаблі зрілості.

Вчені-акмеологи (Н.В. Кузьміна, А.О. Деркач, В.П. Бранський, Ю.О. Гагін) обґрунтовують, що дослідження факторів, які забезпечують саморух зрілих людей до вершин професіоналізму й продуктивності в різних видах творчої діяльності – важливий шлях до стійкого розвитку не тільки освітніх систем і їх підсистем, але й суспільства в цілому. Головним фактором стійкого розвитку суспільства є спеціалісти, які володіють знаннями про закономірності розвитку суспільства і освіти в суспільстві.

Професіоналізм педагогічної діяльності – це мистецтво педагога формувати у школярів здатність творчо використовувати отримані знання, вміння і навички для продуктивного розв’язання життєвих та фахових завдань і ситуацій.

Зважаючи на те, що ці два напрямки виховної діяльності є близькими по своїй суті та спрямовані на вирішення основних виховних завдань, учительсько-батьківсько-учнівський колектив школи створює Концепцію становлення виховної системи громадсько-активної загальноосвітньої школи в умовах родинно-шкільного акмеологічного простору.

Метою виховної діяльності Рівненської ЗОШ №20 є:

Створення виховного акмеологічного родинно-шкільного відкритого для партнерства та творчої співпраці простору, який сриятиме формуванню активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції кожного школяра, забезпечить можливість створювати та реалізувати власні життєві проекти; сприятиме вихованню свідомого громадянина України, носія національних, загальнолюдських цінностей, який живе в гармонії з природою, сам з собою, має стійку мотивацію на здоровий спосіб життя.

Місія педагогічно-батьківського колективу школи:

Спрямування традиційної функціональної стратегії виховання на формування ціннісних ставлень особистості учня
Забезпечення діяльності школи як освітньо-культурного центру, де учні – творці укладу закладу.
Створення можливостей для самостійного проектування навчально-виховного життєвого простору школярами через включення учнів у всі види діяльності школи.
Перетворення школи на відкриту систему партнерства та співпраці. Забезпечення громадсько активного напрямку діяльності закладу
Створення умов для самостійного здобуття учнями життєвого та соціального досвіду.
Посилення ролі родини у вихованні дітей. Безперервна педагогізація знань батьків.
Створення умов для забезпечення в учнівської молоді прагнення до успіху, особистісної та глобальної зрілості кожного школяра.

У центрі турбот вчительсько – батьківського колективу::

1.Забезпечення становлення школи як громадсько активного закладу

2. Розвиток особистісної зрілості учня в акмеологічному просторі школи.

3.Забезпечення проектної виховної діяльності учнівсько-батьківсько-вчительського колективу:

Реалізація проекту Школи сприяння здоровому способу життя;
Проектні технології у роботі пришкільного табору «Вулик»
Реалізація Міжнародних проектів
Краєзнавчо-просвітницькі проекти
Благодійницькі проекти

4. Оптимізація життєдіяльності учнів шляхом сприяння реалізації власного життєвого проекту (самореалізації), розвитку їх життєвих компетентностей, життєтворчих компетенцій, прагнення досягти власної «акме».

5.Формування ціннісних ставлень особистості через модернізацію змісту виховання

6.Створення системи виховної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги. Впровадження елементів інклюзивної освіти

Основні принципи виховної діяльності школи

Принцип партнерства школи та сім’ї .Створення єдиних вимог щодо виховання та навчання школярів, забезпечення активного партнерства щодо добровільного оволодіння учнями механізмом життєвого пооектування
Принцип системності та наступності. Поетапне забезпечення учительсько-батьківського супроводу саморозвитку особистості учня через керівництво педагогічною самоосвітою батьків та активне залучення їх до виховання дітей
Самовизначення та самодопомога. Батьки як найперші вчителі своїх дітей мають повне право і відповідальність брати участь у навчанні своїх дітей
Розвиток лідерства. Виявлення, розвиток та використання лідерських здібностей місцевих жителів, школярів, педколективу є передумовою до реалізації принципу самодопомоги і підтримки зусиль членів громади.
Принцип гуманізму. Ставлення до дитини, як до найвищої цінності.
Принцип українознавства. Відродження традицій високої моральності та культури сім’ї на основі вивчення духовної спадщини нашого народу.
Принцип диференціації. Врахування вікових, індивідуальних особливостей учнів, їх життєвий потенціал, а також рівень психолого-педагогічної готовності батьків до супроводу становлення особистості дитини
Принцип інформованості. Створення науково-правової бази з вивчення прав та обов’язків батьків та дітей й надання постійної консультаційної допомоги, за участю громади мікрорайону.
Включеності. У програмах, заходах і сфері послуг задіюються люди незалежно від вікових, матеріальних, гендерних, расових, етнічних, релігійних та інших ознак.
Акмеологічний принцип. Забезпечення постійного руху до самореалізації та самовдосконалення. Уміння прогнозувати наслідки своїх учинків та свідомо приймати життєво важливі рішення. Пошук імпресингових моментів у виховній співдіяльності.

Виховні завдання педагогічно-батьківського колективу

Створення сприятливого виховного простору, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність та результативність виховної діяльності
Формування ціннісних ставлень особистості учня, розвиток творчих здібностей, набуття ним соціального досвіду
Становлення партнерських стосунків з територіальною громадою, її організаціями економічної, соціальної, культурної сфери (забезпечення соціальної та життєвої практики)
виховання гідного громадянина України, патріота
виховання поваги до Конституції України, державних символів, прав і свобод людини і громадянина
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв; формування навичок взаємодопомоги та товариства
формування в учнів мотивації на здоровий спосіб життя; свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян
Налагодження нової системи гуманних взаємин і комунікацій між різними суб’єктами виховного процесу і зовнішнього середовища
виховання в учнів компетенції життєвого самовизначення
розширення складу суб’єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних зусиль
забезпечення формування морально-вольової зрілості особистості школяра
виховання у школярів відповідального ставлення до свого життя
орієнтація виховної системи школи, класних колективів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості
орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами
зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації супроводу життєдіяльності кожного учня

Схема 1

Структура організації виховної діяльності Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №20

Організація та проектування виховної діяльності закладу

У центрі діяльності родинно-шкільного колективу – особистісний ріст і розвиток особистості. Саме тому організація та проектування виховної діяльності закладу відбувається спільно з учнівським, батьківським колективом школи та громадськістю мікрорайону. Залучаються до роботи батьки, які не цікавляться роботою школи, беруться на контроль діти, які є пасивними у шкільній роботі, проводяться консультації із громадськими організаціями. Попередньо упродовж березня-квітня кожен: від учня до представників громадськості створює орієнтовний проект виховної діяльності закладу на наступний навчальний рік та проект власної діяльності. Для їх представлення та відбору найбільш вдалих у травні організовується Калейдоскоп проектів «До акме вершин – разом». Відбір відбувається у попередньо сформованих групах. Акцент робиться на проекти, які представили учні.

Під час загальношкільної конференції за участю громадськості, батьків та учнів у серпні презентуються найбільш вдалі ідеї й проекти та затверджується стратегічний план дій.

Важливо, що учні школи включені у всі види діяльності та максимально самостійно проектують простір, у якому виховуються. Це відбувається через дієвість шкільного учнівського самоврядування і саме цьому сприяє використання акмеологічного супроводу навчально-виховного процесу школи. Наступним кроком є розподіл для роботи ресурсів – людей, обладнання, фінансів тощо. Далі визначаються особи, які контролюють реалізацію плану. Важливе місце у цій роботі відводиться дітям.

Обов’зковою умовою діяльності є уміння налагоджувати контакти та працювати з громадськістю. Саме з цією метою проводяться тренінгові заняття, консультації, засідання просвітницьких центрів із залученням спеціалістів. Наступними кроками є обумовлення наших дій з партнерами у кожній спільній справі; крім цього, визначається лідерська позиція у кожній справі; укладаються угоди спільних дій (при потребі).Разом визначається чітка мета досягнення цілей плану; відбувається заохочення до нових ідей, нових методів роботи; визначаються проблеми та методи їх розв'язання.

Важливе значення має інформування про проведення заходів та про результативність роботи. Цьому сприяє активна співпраця із ЗМІ, створення у школі інформаційного центру з числа представників від батьків, учнів, вчителів громадськості, які оперативно у цікавій та доступній формі створюють рекламні ролики, інформаційні листівки, пишуть статті тощо та розповсюджують їх у школі, мікрорайоні закладу, у місті. Провідна роль теж відводиться школярам .В основі виховної діяльності школи: рівноправність, діалог, взаєморозуміння, взаємний інтерес та допомога.

Упродовж року за ефективністю процесу проводиться постійний моніторинг у всіх напрямках діяльності з метою виявлення та подолання труднощів, а також подальшого результативного планування роботи. Важливим етапом є визначення рівня особистісної зрілості учнів та сформованості у них ціннісних орієнтирів і ставлень. Для підвищення рівня особистісної зрілості школярів та з метою надання допомоги усім суб’єктам виховної діяльності визначено такі етапи саморозвитку особистості школяра в родинно-шкільному акмеологічному просторі закладу:

1 клас - навчити самостійно знаходити ключ до знань, формувати бажання пізнати нове, спостерігаючи, розповідаючи, читаючи. Вчитель засіває в юні сердечка зернята любові, поваги, взаєморозуміння. Бджола мала, а й та працює.

2 клас - продовжувати вчитись самостійності, відкривати нове з погляду Добра і Зла, формувати вміння цуратись злого і прихилятись до доброго, аналізувати власні та чужі вчинки, ситуації. Невеликий чоловік - та серце безкрає.

3 клас - з допомогою пізнання нового – пізнавати себе. Відкривати вічні істини: Людина, Рідний край, Божественне. Формувати вміння самостійно визначати риси характеру. Давати оцінку власним вчинкам. Життя - найвища цінність, зумій його прожити людиною.

4 клас - «Ти знаєш, що ти людина?!» На основі попереднього досвіду, виховати усвідомлення неповторності кожної людини, вміння порівняти себе з іншими; не зупинятись на досягнутому. Постійно прагнути до самовдосконалення. Шукати, вибирати, вірити, міркувати.

5-6 класи – виховання та самовдосконалення на основі прикладу (літературний герой, батьки, вчителі, друзі). Вчити дітей міркувати самостійно. Сперечайтеся, плутайтеся, помилятеся, але заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі!

7-8 класи – вчити вмінню опановувати себе, володіти самим собою. Разом з батьками та психологом розподіляти доручення між учнями, вчити здійснювати самоконтроль за їх виконанням. Постав над собою сто вчителів – вони виявляться безсилими, якщо ти не можеш сам заставити себе і сам вимагати від себе.

9-11 класи – формувати компетентнісну орієнтованість школярів у виборі професії, умінні самореалізуватися в майбутньому. Знання, які ведуть нас до самовдосконалення є знаннями найпершої потреби.

Родинно-шкільна система формування ціннісних ставлень. Основні напрямки діяльності колективу.

В основі створення моделі виховної системи Рівненської ЗОШ №20 лежить ціннісне ставлення до дитини та ідея відкритості школи, у першу чергу, для батьківської громадськості Суть полягає в тому, що виховний процес підпорядковується формуванню у кожної дитини ціннісного ставлення до власного життя і співставлення його з життям інших людей. Процес відкритості школи до дитини забезпечує розширення соціальних контактів школи з родиною, поліпшує взаємодію педагогічно-батьківського колективу з усіма соціальними інституціями, причетними до виховання, шкільне спілкування максимально наближене до родинного.

Взаємодія школи і сім’ї підпорядкована формуванню активної педагогічної позиції батьків, озброєнню їх новими педагогічними і психологічними знаннями та вмінням виховувати власних дітей. Основним завданням педагогічного колективу школи є включення батьківської громадськості у навчально-виховний процес закладу. Значна увага приділяється педагогізації знань батьків: проведення як індивідуальної, так і групової та колективної роботи. Найбільш дієвою формою роботи є діяльність шкільного Просвітницького центру для батьків.

Орієнтовний план проведення засідань Просвітницького центру для батьків

Таблиця 2

№	Тема засідання	Дата	Клас
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10	Лекторій „Режим дня учня – необхідна умова успішного виховання та навчання” Вечір запитань і відповідей „Роль батьків у вихованні свідомого ставлення дітей до зміцнення свого здоров”я Клуб спілкування „Дисгармонія батьківсько-дитячих стосунків та її наслідки” Круглий стіл „Абетка спілкування з дитиною”. Тренінг „Усвідомлене батьківство” Психолого- практичний семінар „Коли виховувати важко? Основи правової культури батьків та дітей” Аукціон ідей „Співпраця родини та школи у формуванні актуальних громадянських позицій юнаків і дівчат. Погляд у майбутнє” Педагогічний ринг ”Покарання та заохочення у системі родинно-шкільного виховання” Ділова гра “Проблеми перехідного віку. Психологічні особливості підлітків” Відкрита трибуна “Дорослі діти . Готовність №1” Конференція з обміну досвідом „Школа та сім”я – основи формування виховного ідеалу особистості школяра на засадах загальнолюдських цінностей”	Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Травень	1-4 5-8 9-11 1-4 5-8 9-11 1-4 5-8 9-11 1-11

1 2 3

Схожі:

ВИХОВНА СИСТЕМА ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ...	Родинно-шкільне виховання дітей в умовах суспільства знань Маяцька Л. Ф., провідний бібліотекар Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної...
Програма психологічного супроводу інтелектуального розвитку учнів молодшого шкільного віку Адаптація до навчальної діяльності легко проходить для дітей, у яких вже розвинені базові інструменти активного пізнання навколишнього...	ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Професійно-педагогічна самореалізація педагога в умовах інформаційно-комунікаційного простору
ПЕРЕКЛАД АНГЛОМОВНОЇ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Л. М. Черноватий, В.І. Карабан, Т. В. Ганічева, І. П. Ліпко. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні конвенції...	«Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах сучасного освітнього простору» Яка відбудеться 18 квітня 2013 року на базі Кіровоградського державного педагогічного університету
«Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах сучасного освітнього простору» Яка відбудеться 18 квітня 2013 року на базі Кіровоградського державного педагогічного університету	Законі України «Про податкову службу» Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору,...
БЕЛЛЬ-ЛАНКАСТЕРСЬКА СИСТЕМА АКТУАЛЬНА Й СЬОГОДНІ Реформування дошкілля відкрило перспективу розвитку навчально-виховних комплексів, які стають другою домівкою для дітей дошкільного...	ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ На сьогодні актуальною проблемою суспільства є збереження інтелектуальної еліти країни

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання