БЕЛЛЬ-ЛАНКАСТЕРСЬКА СИСТЕМА
АКТУАЛЬНА Й СЬОГОДНІ
Валентина ШАВРОВСЬКА,
методист Черкаського ОІПОПП;
Наталія ШАВРОВСЬКА,
канд. психол. наук
Черкаського національного університету
ім. Б. Хмельницького
Старий метод у нових умовах
Реформування дошкілля відкрило перспективу розвитку навчально-виховних комплексів, які стають другою домівкою для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
С ьогодні, в умовах різкого скорочення дитячого населення в сільській місцевості, не тільки постійно зростає кількість різновікових груп, а й істотно змінюється віковий склад дітей у них. Так, в одній групі можуть виховуватися діти віком від двох місяців до шести років включно. За таких умов доцільною є організація життєдіяльності дітей за Белль-Ланкастерською системою.
Історична довідка
Белль-Ланкастерська система навчання, або метод взаємного навчання — навчальна система, за якої кращі учні під наглядом учителя навчають слабших. Її автори — англійці Ендрю Белль і Джо Ланкастер — майже одночасно, незалежно один від одного, дійшли однакової думки щодо організації навчання. Діти — помічники педагога в різновікових групах — називаються моніторами. Цікаво, що перші спроби взаємного навчання були відомі давно, але детальною їх розробкою почали займатися лише наприкінці XVIII ст.
Організація освітнього процесу за Белль- Ланкастерською системою передбачає показ, пояснення дитиною-монітором якоїсь дії молодшим вихованцям.
Практика підтверджує можливість і перспективність виховання найменших у віковій взаємодії зі старшими дошкільнятами. За таких обставин старша дитина може вдосконалити власні знання та навички, самоствердитися, відчути свою по- трібність і значущість. А в молодшої формується почуття захищеності, рівноправності, впевненості у своїх силах, здатність не боятися запитувати й помилятися.
Різновікові групи на Черкащині виникли в період розгортання мережі дитячих садків у сільській місцевості в 60-70-х роках. Тоді активно вівся
різновікових групах, а саме: спільні заняття з одного розділу програми (з мовлення, математики, образотворчості) у двовікових групах вихованців (7-й та 6-й роки життя, 6-й та 5-й роки життя). У групах з трьома віковими підгрупами дітей (7-й, 6-й, 5-й роки життя) чи з двома підгрупами дітей старшого та молодшого віку (7-й та 4-й роки життя) проводилися об'єднані заняття з різних розділів програми.
 Як правило, з однією підгрупою проводилися заняття з переважанням подання нових знань, що потребувало більшої уваги педагога, решту дітей у цей час залучали до образотворчої діяльності — малювання, аплікування, ліплення тощо.
Однак уже на той час кожну дво-, тривікову групу доповнювали кількома малюками, що ними, як правило, опікувалися старші діти. Це здебільшого зумовлювалося родинними стосунками між вихованцями, дружніми взаєминами між чужими дітьми та підтримувалося вихователями.
У фокусі постійної уваги
Протягом майже 10 років в області працювала експериментальна лабораторія з проблеми "Забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості дитини в умовах різновікової групи дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів" (керівник В. Шавровська). У полі зору цієї лабораторії були й дитсадки, які працювали за Белль-Ланкастерською системою навчання.
Так, іще в 2001 р. Інститут провів обласний семінар на базі дошкільного закладу "Веселка", що в с.Іркліїв Чорнобаївського району (завідувач Людмила Фролова) на тему "Взаємодія вихованців різного віку в змішаних групах".
Своєчасною підтримкою для нас стали тоді методичні рекомендації, розроблені МОН України, Інститутом змісту і методів навчання "Організаційно-методичні аспекти діяльності нових типів дошкільних закладів". Автори-укладачі їх О. Лобас, Г. Лаврентьєва, А. Бурова, зокрема, розглядали питання про роль дітей-моніторів у освітньому процесі в різновікових групах дошкільнят. За наявності дітей різного віку в одній групі логічним,
вважали вони, є залучення старших до взаємодії з малятами.
Господарі дошкільного закладу продемонстрували учасникам семінару, як здійснюється на практиці робота за Белль-Ланкастерською системою.
Старші вихованці діяли охоче, злагоджено та вміло, і це знаходило вдячний відгук у молодших дітей. Становлять інтерес згадки про перші "педагогічні
спроби" Олега Алістратова. Нині йому шістнадцятий рік. На тому, першому, семінарі хлопцеві було 5. І він охоче демонстрував "прийоми" своєї наставницької роботи: успішно навчав двох трирічних підопічних ходити парами по доріжці різної ширини, переступати через цеглинки тощо. При цьому чітко називав дії, яких навчав дітей.
Після закінчення Іркліївської середньої школи Олег продовжує навчання в Черкаському коледжі образотворчого мистецтва. Хлопець досі з теплотою згадує про свій перший "педагогічний" досвід, який, до речі, йому знадобився. Сьогодні він охоче й вміло забавляє трирічну сестричку.
П'ятирічки-монітори
Звернення педагогів області до Белль-Ланкастерської системи навчання не випадкове, адже допомагає реалізувати важливі завдання сьогодення — виховувати людей з високим рівнем соціальної поведінки, власної саморегуляції.
У методичних аспектах реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" серед пропонованих форм і прийомів організації педагогічної роботи: послідовна, одночасна, паралельна, послідовно-одночасна, одночасно- послідовна, тематично-об'єднана, йдеться і про Белль-Ланкастерську систему навчання (показ, пояснення чи зразок якоїсь дії подає молодшим старша дитина, яка діє найвправніше).
Старші дошкільники охоче навчають менших. П'ятирічок-моніторів можна залучати до закріплення нескладних знань та вмінь малюків. Наведемо приклади. Вихователь визначає, які з його старших вихованців найуспішніші в різних видах діяльності, і пропонує їм після певної підготовки навчати менших з різних розділів Програми.
Наприклад.
-
З фізичного розвитку:вчити котити м'яч по доріжці у ворота; кидати його у кошик, в обруч тощо; пролазити під дугою; ходити по снігу, долаючи перешкоди; кидати м'яч одне одному.
З мовленнєвого розвитку: розучувати з малятами
коротенькі віршики про іграшки, звірят, явища природи
тощо; розповідати та інсценізувати казочки малятам; показувати ляльковий, пальчиковий, тіньовий театри; складати
тематичні кубики.
3 логіко-математичного розвитку: запропонувати, наприклад, принести один великий предмет або два маленькі тощо; знайти два або багато жовтих листочків; відшукати листочки круглої,
трикутної форми тощо; викласти з пласких геометричних фігур предмети (стіл, місток, паркан, машину, потяг, будинок тощо,), істот (курчат, котика, півника, лисичку, пташку, мурашку, сонечко);
рослини, квіти (гриб, ромашку, тюльпан, травич-
ку, кущ, дерево тощо;.
3 художньо-естетичного розвитку: вчити малят малювати дощик, доріжку, кульки, сніжинки; створювати візерунки на снігу за допомогою розпилювача фарби; ліпити кульки, стовпчики, м'ячі, кульки в кошик відповідного кольору; заїжджати кольоровими машинами у гараж такого самого кольору; добирати до одягу ляльок різних кольорів прикраси такого ж кольору: намисто, хустинку чи шапочку.
З початкового правового виховання: залучати малюків до гри "Можна - не можна"; складати пазли (ігри правової тематики, з дорожнього руху, на закріплення правил поведінки в громадських місцях, етикету та ін.).
З екологічного виховання: залучати малюків до поливання рослин, догляду за ними, вчити знаходити однакові квіти на клумбі, в букеті; складати ікебану.
Зрозуміло, підготовка вихованців до ролі моніторів потребує від вихователя певних зусиль. Тому така форма навчання не завжди використовується повною мірою. Тим часом, вона має багато переваг, особливо нині, коли дедалі більшого поширення набувають сімейні дитячі садки.
Переваги Белль-Ланкастерської системи навчання
Конструктивний вплив на поведінку дітей.
Ініціювання контактів дошкільнят різного віку. Усунення бар'єрів у встановленні взаєморозуміння між молодшими і старшими дітьми.
Збагачення досвіду спілкування дітей з ровесниками, старшими та молодшими: старші діти починають глибше розуміти самих себе та інших.
Формування вміння адаптуватися до нових, незвичних умов, упевненості у собі.
Вироблення адекватного реагування на ситуації "успіху-неуспіху", розвиток поміркованого, оптимістичного ставлення до труднощів.
Формування вміння коригувати власну поведінку та дії інших людей.
Формування вміння об'єднуватися в спільній діяльності, домовлятися, пояснювати, коментувати, уникати конфліктів тощо.
Розвиток комунікативних здібностей дітей.
Можливість для старших дітей застосовувати набуті знання та вміння на практиці, що сприяє формуванню життєвої компетентності.
Вироблення вміння спостерігати, розмірковувати, приймати рішення.
Навчання молодших дітей виконувати доручення старших чи ровесників.
Формування певних педагогічних рис і вмінь: заспокоїти розтривожену дитину, розвеселити сумну; поважати цінності інших, подобатися людям, що оточують; здатності передбачати наслідки власних дій, стримуватися в разі потреби; грамотно формулювати оцінні судження, розвивати мовлення.
Формування правилодоцільної поведінки малят і дітей-моніторів.
Забезпечення емоційного благополуччя дошкільника, розвиток і поглиблення розуміння людських переживань, що сприяє оволодінню "азбукою емоцій"; формування вміння добирати адекватні прояви власних почуттів.
Розвиток здатності проявляти емпатію, співчуття, співпереживання, що є профілактикою емоційної замкнутості дитини, розширює рівні її вільного волевиявлення.
Розвиток духу солідарності, відчуття причетності до інших людей, бажання співпрацювати з ними, що запобігає виникненню соціальної інертності.
У дошкільних навчальних закладах області рекомендовано застосовувати Белль-Ланкастерську систему навчання із залученням дітей-моніторів,
вироблено вимоги до їхньої підготовки, що забезпечують успішну діяльність.
Умови успішної діяльності дітей-моніторів
-
Достатній рівень навченості старшого дошкільника з проблемного питання.
Наявність у нього бажання, інтересу і потреби вчити менших дітей.
Залучення дитини до ролі вихователя лише на добровільних засадах.
Наявність у старших дітей особистісних рис, які викликають в оточення позитивну реакцію, бажання з ними спілкуватися, вчитися у них.
Уміння старших дотримуватися певних правил спілкування, мовленнєвого етикету (навчання здійснює вихователь).
Запобігання частій зміні навчальних завдань дітям-моніторам.
Забезпечення психологічного комфорту для малят і дітей-моніторів.
Створення умов для підготовки "наставників" з різних видів діяльності.
Зрозуміло, що дітей, готових до ролі монітора, у групі одразу не може бути багато. Їх підготовка потребує від вихователя певних затрат часу і зусиль. Отже, цей підхід може бути використаний як додатковий і не ставить за мету розв'язання глобальних проблем навчання вихованців різновікових груп. Тут важливо враховувати застереження науковців про те, що неприпустимо вимагати від старших дітей постійного перебування з молодшими, організації ігор та інших видів діяльності з обов'язковим урахуванням їхніх потреб, неперервної опіки над малюками. Старші мають реалізувати своє право на складні ігрові.сюжети, різноманітну тематику бесід, вибір художньої літератури, театралізованої діяльності.
В одновікових групах старшого, середнього віку модель взаємного навчання також може застосовуватися й серед однолітків різного рівня розвитку та знань з різних розділів Програми
|
