ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ


Скачати 218.82 Kb.
Назва ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ
Дата 14.12.2013
Розмір 218.82 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи




Українська гімназія

Димитровської міської ради


ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ

м.Димитров, 2009 рік

Автор:

практичний психолог

Української гімназії Димитровської міської ради

Чепенко Леся Миколаївна
Анотація
На сьогодні актуальною проблемою суспільства є збереження інтелектуальної еліти країни.

У загальноосвітніх навчальних закладах ведеться пошук обдарованих дітей та збираються відповідні банки даних. Цих дітей залучають до участі в олімпіадах, конкурсах тощо.

Але чи добре нам відомо, хто така «обдарована дитина»? чи завжди її можна виявити, не застосовуючи спеціальних методик, і якою може бути динаміка її розвитку? Чи добре ми знаємо, які умови треба створювати для навчання та розвитку обдарованих дітей?

Даний методичний посібник містить відповіді на ці та інші не менш актуальні питання.

Зміст

Вступ_____________________________________4

Поняття обдарованості______________________ 6

Проблеми обдарованих дітей_________________7

Розвиток дослідницької діяльності учнів_______9

Проблеми обдарованих дітей________________11

Практичні рекомендації обдарованим учням___18

Рекомендації батькам, які мають обдарованих дітей_____________________________________26

Діагностика творчого потенціалу вчителів та батьків___________________________________28

Рекомендації вчителям щодо роботи з обдарованими дітьми_______________________34

Література________________________________40

Вступ. Особистість обдарованого учня
Обдарована людина – це з біологічної точки зору

відхилення від усередненої норми.

Карл Густав Юнг

Існує понад сто визначень поняття «обдарованість». Коли ми говоримо про обдарованих дітей, то маємо на увазі дітей з підвищеним рівнем розвитку інтелектуальних, творчих, академічних і соціально-особистісних здібностей, а також дітей з прихованими, тобто потенційними, можливостями.

Дуже часто розвиток обдарованих дітей пов’язують з раннім виявленням відповідних ознак. Проте інтелектуальною обдарованістю, талантом до наук можуть володіти й ті, хто в шкільні роки їх не виявляв. Чому таке трапляється?

  • По-перше, педагоги та психологи ще недостатньою мірою вміють розпізнавати ознаки обдарованості.

  • По-друге, здібності можуть бути пробуджені за умови вдалого індивідуального підходу, за більш сприятливих обставин. Трапляються випадки, коли обдарованість учня спалахує з приходом до школи нового вчителя і згасає відразу після його звільнення.

  • По-третє, обдарованість нерідко виявляється на більш пізніх вікових етапах, що може бути й генетично обумовлено.

Хто ж такі обдаровані діти? Чи можна їх розпізнати серед однолітків? За фізичними показниками, як стверджує психологічна наука, - ні. Уявлення, які склалися в дітей та дорослих про обдарованих: худий, блідий або навпаки – ідеальний, кращій за всіма показниками , - помилкові. Обдаровані діти відрізняються одне від одного так само, як і діти із середньою нормою розвитку. Західні психологи наголошують лише на одній фізичній характеристиці, що притаманна обдарованим дітям, - високий енергетичний рівень. Він дозволяє таким дітям тривалий час не спати, займаючись справою з повною віддачею.

Поняття обдарованості
Обдарованість – це якісно своєрідне поєднання здібностей, що забезпечують успішність виконання діяльності та видатних, порівняно з іншими людьми, досягнень в ній. До компонентів обдарованості можна віднести: домінуючу роль пізнавальної мотивації; дослідницьку активність, що виражається у винаходженні нового; здатність знаходити оригінальні рішення, прогнозувати та передбачати, створювати ідеальні еталони, що забезпечують високі естетичні, моральні та інтелектуальні оцінки (А.Матюшкін).

Сьогодні обдарованим дітьми називають:

  • Дітей з інтелектом вище середнього;

  • Дітей з високим рівнем творчих здібностей;

  • Дітей, що досягли успіхів у певних галузях діяльності;

  • Дітей, що гарно навчаються у школі.



Вплив віку батьків на обдарованість їхньої дитини.
Існує думка про те, що вік батьків впливає на інтелектуальний розвиток дитини. Тобто, чим більший вік батьків (або одного з них), тим більше вірогідність, того, що дитина буде мати високий рівень інтелекту. Але, звісно, наряду зі спадковістю велике значення має умови розвитку та виховання дітей.

ФАКТИ ПРО БАТЬКІВ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ


Прізвище

Вік

Прізвище

Вік

Батька

Матері

Батька

Матері

Єсенін

Глинка

Лермонтов

Пушкін

Тургенєв

Гоголь

Достоєвський

Чехов

Чайковський

Петро 1

22 27

27 29

25 32

32 36

45 43

20 20

17 24

30 18

21 25

27 19

Бетховен

Жюль Верн

Вагнер

Леонардо Да Винчи

Бальзак

Наполеон

Байрон

Гейне

Шоу Б.

Шопенгауер

32

29

43

25

53

23

33

34

45

39

22

27

39
22

21

19

23

26

28

19





\

Проблеми обдарованих дітей




Обдаровані діти швидше своїх однолітків проходять початкові рівні соціальної адаптації, у підлітковому віці вони часто минають фазу дитячого конформізму та не підпорядковуються стандартним правилам, груповим нормам та внутрішньо груповим орієнтаціям на авторитарних лідерів.

Лета Холлінгуорт виділяє такі проблеми обдарованих дітей

1. Неприязнь до школи. Таке відношення з’являється, коли навчальна програма нецікава для обдарованого учня. Порушення в поведінці можуть бути, коли навчальна програма не відповідає здібностям обдарованих дітей.

2. Ігрові інтереси. Обдарованим дітям подобаються складні ігри та нецікаві такі, якими цікавляться їх однолітки. В наслідок цього обдарована дитина знаходиться в ізоляції, замикається.

3. Конформність. Обдаровані діти не підпорядковуються стандартним вимогам, тому не здатні до конформізму, особливо тоді, коли ці стандарти протилежні їхнім інтересам.

4. Рішення філософських проблем. Обдарованим дітям притаманне замислюватися над такими явищами, як смерть, релігійні вірування та філософські проблеми.

5.Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком. Обдаровані діти частіше віддають перевагу у спілкуванні з дітьми старшого віку, дорослими. Через це їм іноді важко бути лідерами.

6. Прагнення до досконалості. Для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба у досконалості. Звідси – відчуття незадоволення, власної неадекватності та низька самооцінка.

7.Потреба в увазі з боку дорослих. В силу прагнення до пізнання обдаровані діти часто монополізують увагу вчителів, батьків та інших дорослих. Це визиває протиріччя в відношеннях з однолітками. Часто обдаровані діти негативно відносяться до однолітків, які мають нижчий їхнього рівень інтелектуального розвитку.



Розвиток дослідницької діяльності учнів

Сучасне інформаційне суспільство рухається шляхом розвитку творчого мислення людини. Творча людина може успішно адаптуватися в соціумі, протистояти негативним обставинам, знаходити позитивні виходи зі складних ситуацій, вона здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Тому забезпечення індивідуальної пізнавально-дослідницької діяльності учнів дозволяє активно засвоювати не тільки предметну галузь знань, але й розвивати творчий потенціал.




Навчальна пошукова та дослідницька діяльність – це спеціально організована, пізнавальна творча діяльність учнів, за своєю структурою відповідна до наукової діяльності, що характеризується цілеспрямованістю, активністю, наочністю, мотивованістю і свідомістю, результатом якої є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, суб’єктивно нових для учнів знань або способів діяльності.

У психолого-педагогічній літературі дослідницьку роботу розглядають як основний вид роботи з обдарованими учнями. Тому є сенс більш детально зупинитися на характеристиці особливостей дослідницької роботи учнів.



Отже, науково-дослідницька робота. З чого починати?

По-перше, зі створення наступних умов формування дослідницьких вмінь учнів:

  1. Цілеспрямованість і систематичність.

Робота з розвитку дослідницьких умінь повинна відбуватися постійно. Тобто навчати учнів простежувати зв’язки між предметами, подіями та явищами.

  1. Мотивованість.

Необхідно допомагати учням вбачати сенс їх творчої дослідницької діяльності, бачити в цьому можливість реалізації власних талантів і можливостей.

  1. Творче середовище.

Сприяти створенню творчої, робочої атмосфери, підтримувати інтерес до дослідницької роботи.

  1. Психологічний комфорт.

Створення сприятливих умов для пошукової діяльності учнів.

По-друге, ознайомитися з видами, критеріями та формами організації пошукової діяльності, елементами дослідження та структурою науково-дослідницької роботи

Види науково-дослідницької діяльності учнів:

  • Проблемно-реферативний: аналітичне співвідношення даних різних літературних джерел з метою висвітлення проблеми та проектування варіантів її вирішення.

  • Аналітико-систематизуючий: спостереження, фіксація, аналіз, синтез, систематизація кількісних та якісних показників процесів та явищ, що вивчаються.

  • Діагностико-прогностичний: вивчення, відслідковування, пояснення та прогнозування змін явищ, процесів, що вивчаються.

  • Перетворювально- раціоналізаторський: удосконалення існуючих, проектування та створення нових механізмів, приборів.

  • Експериментально-дослідницький: перевірка гіпотези – її підтвердження або спростовування.

  • Проектно-пошуковий: пошук, розробка та захист проекту.


Критерії науково-дослідницької діяльності:

  • актуальність дослідження;

  • якісний аналіз проблеми;

  • уміння використовувати відомі факти;

  • володіння автором термінологією;

  • аргументованість власної думки учнем;

  • практична та теоретична значущість дослідження;

  • конкретність висновків дослідження;

  • грамотність оформлення та захисту результатів дослідження.

Форми організації науково-дослідницької діяльності учнів:

  • робота над рефератами;

  • розробка проектів;

  • науково-практична конференція;

  • творчі конкурси;

  • співпраця з вищими навчальними закладами.


Структура навчального дослідження:

  • Виділення і постановка проблеми (вибір теми дослідження)

  • Висування гіпотез;

  • Пошук і пропозиції нових варіантів вирішення;

  • Збирання матеріалу;

  • Узагальнення отриманих даних;

  • Підготовка проекту (повідомлення, доповідь, макет)

  • Захист проекту.

Правила вибору теми.




Тема повинна бути:

  • Цікава дитині, повинна захоплювати її.

  • Здійсненна, вирішення її повинне принести реальну користь учасникам дослідження.

  • Оригінальною, у ній має бути елемент несподіванки, незвичайності.

Елементи дослідницької роботи:

  • Актуальність;

  • Об’єкт – те, що пізнається;

  • Предмет – властивості, сторони, відносини реальних об’єктів, розглянутих у певних умовах;

  • Проблема – питання, що стоїть на межі відомого і невідомого;

  • Гіпотеза – конкретизація деякого здогаду або ідеї з метою її перевірки в експерименті; Висування гіпотези:Гіпотеза – це наукове припущення, що випливає з теорії, яке ще не підтверджене і не спростоване.

  • Задачі – постановка таких завдань, які будуть виконанні в процесі дослідження;

  • Методика – форма реалізації методу, сукупність прийомів і операцій, а також правила збору, обробки й аналізу інформації;

  • Новизна результатів – дослідження такої проблеми, яка ще мало вивчена та мало висвітлена в літературі;

  • Практична значимість – можливість застосування отриманих знань на практиці.


Робота з літературою

  1. Роботу треба починати із встановлення основних понять, що належать до досліджуваної теми, використовуючи словники й енциклопедії.

  2. Складання бібліографії – дозволяє визначити кількість публікацій з теми, що цікавить, найбільше цитованих авторів.



Практичні рекомендації учням

Психологічний супровід обдарованої дитини також спрямований на розвиток самосвідомості, широкого і глибокого розуміння своїх здібностей і можливостей. Слід підкреслити важливість формування в обдарованого учня ціннісного ставлення до себе і свого таланту, розуміння його соціального й особистісного змісту. Для цього учням надаються практичні рекомендації

Розвиток навичок впевненої поведінки:

  • створити образ успіху – чітко уявляти його;

  • уявити себе туго стягнутою пружиною, у якій спресовані знання, здібності, праця. Залишається в потрібний момент все це звільнити.

  • використання внутрішнього ресурсу ( улюблена справа). Коли людина зайнята улюбленою справою, вона одночасно відпочиває. Внутрішнім ресурсом також можуть бути приємні спогади.

  • Зізнатися собі у своїх сильних і слабких сторонах та відповідним чином сформулювати свої цілі.

• Вирішити, що для вас коштовно, у що ви вірите, яким хотіли б бачити своє життя. Проаналізувати свої плани та оцінити їх з точки зору сьогоднішнього дня так, щоб скористатися цим, коли побачите прогрес.

• Проаналізувати своє минуле. Постаратися зрозуміти і пробачити тих, хто змусив вас страждати або не надав допомоги, хоча і міг би. Пробачте себе також свої минулі вчинки.

  • Відчуття провини або сорому не допоможе вам добитися успіху. Не дозволяйте собі вдаватися до подібних відчуттів.

  • Шукати причини своєї поведінки у фізичних, соціальних, економічних і політичних аспектах теперішньої ситуації, а не в недоліках власної особи.

  • Не забувати, що кожну подію можна оцінити по-різному.

  • Практикуватися у спілкуванні.

  • Не залишати без уваги кожен свій, навіть маленький, успіх. Хвалити себе


Формування вміння організовувати самоосвітню діяльність

  • Заздалегідь розпланувати свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало .

  • Розпочинаючи роботу, завчасно організувати своє робоче місце.

  • Приступаючи до занять, максимально мобілізувати свою волю, покинути усі зайві думки. Найкращий спосіб – попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

  • Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре людина розуміє досліджуваний матеріал.

  • Чергувати читання з переказуванням, розв’язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якою стійкість уваги знижується.

  • Не забувати про навички публічного виступу.

  • Дотримуватися гігієни розумової праці, оптимальне освітлення та температури.



Ознайомлення з основними засобами зниження тривоги в стресовій ситуації

  • Прагнути до максимальної, але доступної життєвої мети.

  • Відпочивати ще до того, як встигнете стомитися.

  • Постійно створювати у своїй уяві зону психічної безпеки, комфорту і відпочинку.

  • Використовувати енергію стресу в інтересах особистого зростання.

  • Щодня знаходити привід посміятися.

  • У критичній ситуації скористатися «корсетом впевненості». В нього доцільно включити («надягнути на себе») всі зовнішні й внутрішні елементи, що характерні впевненій людині: посмішка, сміх, приємний спогад, високо піднята голова, горда хода. «Зіграйте» роль впевненої людини і… відчуйте себе впевненим.

  • Бути максимально підготовленим до майбутньої події.

  • Якщо це необхідно, потренуватися заздалегідь.

  • Якщо є можливість, приділити 20 хвилин релаксації.

  • Уявити в деталях майбутню подію. Не зосереджуватися на якомусь одному моменті, а спробувати подумки уявити всі моменти події.

  • Заспокоювати себе словами: «Я знаю, що зможу це зробити. Я зроблю це добре. Я отримаю від цього задоволення».


Практичні вправи на релаксацію

  • «Видихнути стрес» - сісти на стіл, руки на колінах. Робимо видих через рот, пауза, вдих через ніс. Вправу робити 5 хвилин 8-10 разів на день на протязі місяця. Також можна використовувати для зняття напруження в критичній ситуації.

  • Антистресова точка – у центрі внутрішньої частини підборіддя.

  • Зона екзаменаційного стресу – внутрішня поверхня передпліччя: на 3 пальці вище від складки ліктя. Робити масаж 9 разів по часові стрільці та стільки ж проти 3-4 хвилини.

  • Олівець від стресів – перекатувати на долоні олівець з гранями. Це заспокоює нервову систему, так як нервові закінчення на пальцях пов’язані з мозком, а прилив крові до пальців сприяє зняттю напруження.

  • Вправа «Лимон»

  • Вправа «На веселку!»

  • Вправа «Слухати тишу» - проводиться у затишному місці, учасникам дається інструкція: «Сядьте зручніше, закрийте очі. І просто слухайте, що відбувається навколо. Зверніть увагу на будь-які, навіть найтихіші звуки. Починаємо слухати…» (1-1.5 хвилини)

Поради учню з високим інтелектуальним потенціалом

Юний друже! Як прекрасно, що про тебе говорять: «Дуже здібна дитина!» А якщо ти раптом виявишся в складному становищі в колективі чи вдома, прислухайся до наших порад:

  • Перекладай свої ідеї на мову, доступну і значущу для інших, щоб вони сприйняли твій внесок як вклад, який відповідає їхнім потребам, поглядам, власним інтересам (чи у всякому разів їм не суперечний);

  • Критику на адресу інших людей висловлюй з позитивних позицій, з бажанням допомогти;

  • Давай зрозуміти, що в основному ти підтримуєш те, що користується повагою інших членів колективу: цінності, принципи, ідеали;

  • Намагайся не бути сприйнятим як агресор, дозволяй іншим зберігати власне почуття гідності, вислуховуй їх уважно;

  • Зроби власний «кредит» для більшої особистої свободи протягом певного часу (якогось періоду), не бійся на початку спілкування прийняти панівні вимоги, якщо вони не вступають у серйозний конфлікт із твоїми основними принципами;

  • Концентруйся на завданні, яке необхідно виконати, а не на «особистостях», не на досягненні статусу;

  • Давай своїм одноліткам можливість іноді першими підняти руку. Нагадуємо , питання задаються вчителем на уроці для того, щоб дати всім шанс подумати, а негайна відповідь позбавляє їх такої можливості і необхідності;

  • Не бійся помилитися;

  • Коли хлопці розповідають анекдот, а ти вже здогадався про його закінчення, потерпи, не висловлюй свою здогадку, це не сподобається оповідачу і може відвернути друзів від тебе;

  • Бери до уваги фактор часу, так щоб у тебе була можливість відкласти відповідь., а також обрати спосіб дій.

Бажаємо тобі успіхів!!!


Рекомендації батькам, які мають обдарованих дітей

  1. Батьки повинні бути взірцем.

  2. Предметно-просторове середовище передбачає створення вдома атмосфери, що сприяє прояву й розвитку творчих здібностей дитини.

  3. Слід «заражати» дітей своєю любов’ю до творчості.

  4. Бути гнучким, зважати на ситуацію.

  5. Виховувати в собі звичку якнайчастіше говорити «так».

  6. Використовувати демократичний стиль спілкування.

  7. Усіляко підтримувати самостійність дитини.

  8. Пропонувати дитині такий матеріал, з яким вам самому подобається працювати.

  9. Не боятися несподіваних запитань.

Принципи роботи з обдарованими дітьми в родині.

  • Не чекайте, коли ваша дитина подорослішає, починайте займатися з нею з раннього віку;

  • Домашні заняття з розвитку мислення потрібно органічно вписати у вашу повсякденну взаємодію з дитиною (спільна гра);

  • Поєднуйте вимогливість до дитини з повагою до неї;

  • Прагніть діяти послідовно;

  • Навчіться відчувати настрій дитини. Займайтеся з дитиною лише тоді, коли вона і ви перебуваєте в гуморі;

  • Тривалість заняття має бути невеликою. Устигайте припинити заняття до того, як воно набридне вам або вашій дитині;

  • Не бійтеся того, що дитина періодично буде ведучим, а ви – веденим.



Діагностика творчого потенціалу вчителів та батьків

Вивчення творчого потенціалу дорослого

Вивчення творчого мислення наставників обдарованих дітей – педагогів та батьків, виявляється не менш важливим, аніж вивчення розумових здібностей дітей. Тому дана методика допомагає оцінити творчий потенціал дорослих.

Який ваш творчий потенціал?

Інструкція. Пропонується обрати один із запропонованих варіантів відповіді.

  1. Чи вважаєте Ви, що сучасну систему навчання і виховання можна поліпшити?

а) так;

б) ні, вона достатньо хороша;

в) так, у деяких випадках, але з умов, в яких перебуває сучасна школа, - трохи.

2. Чи думаєте Ви, що самі можете брати участь у зміненні системи навчання та виховання?

а) так, у більшості випадків;

б) ні;

в) так, у деяких випадках.

3. Чи вважаєте Ви, що деякі з ваших ідей сприяли б значному прогресу в тій сфері діяльності, в якій Ви працюєте?

а) так;

б) так, за сприятливих обставин;

в) лише деякою мірою.

4. Чи вважаєте Ви, що в майбутньому відіграватиме дуже важливу роль і зможете щось принципово змінити в системі безперервної освіти?

а) так, можливо;

б) це мало ймовірно;

в) можливо.

5. Коли вирішуєте розпочати певну діяльність, чи думаєте Ви про те, що Ваше починання сприятиме поліпшенню стану справ?

а) так;

б) часто думаю, але вважаю, що не зумію;

в) так, часто.

6. Чи маєте Ви бажання зайнятися вивченням дидактики як науки про навчання?

а) так, невідоме мене приваблює;

б) ні, все, що відомо із цієї науки, мені не подобається;

в) все залежить від цілей вивчення цієї науки.

7. Вам часто доводиться займатися порівняно новою справою. Чи маєте Ви бажання досягти в ній успіху?

а) так;

б) задовольнюся тим успіхом, якого було досягнуто;

в) ні, оскільки знаю, що успіху добитися неможливо.

8. Якщо проблему не вирішено, але це Вас хвилює, чи хочете Ви довідатись про всі теоретичні положення, що можуть допомогти розв’язанню проблеми?

а) так;

б) ні, досить знань передового досвіду;

в) ні.

9. Коли ви зазнаєте невдачі, то:

а) якийсь час уперто продовжуєте розпочате;

б) примиритеся з невдачею;

в) продовжуєте робити свою справу.

10. З вашої точки зору, професію треба вибирати виходячи зі:

а) своїх можливостей і перспектив для себе;

б) значущості і корисності професії, потреби в ній;

в) переваг, які вона надає.

11. Подорожуючи, чи могли б Ви легко подолати маршрут?

а) так;

б) ні;

в) так, але тільки в місцевості, яка мені сподобалася.

12. Чи зможете Ви відразу після бесіди пригадати все, що говорили?

а) так, легко;

б) запам’ятовую тільки те, що мене цікавить;

в) всього пригадати не можу.

13. Чи зможете Ви, коли чуєте незнайомий термін у знайомому контексті, повторити його в схожій ситуації?

а) так, легко;

б) так, якщо цей термін легко запам’ятати;

в)ні.

14. У вільний час Ви вважаєте за краще:

а) поміркувати насамоті;

б) провести його в компанії;

в) вам байдуже, Ви все одно вирішуєте свою проблему.

15. Ви займаєтеся підготовкою доповіді (повідомлення). Вирішуєте припинити це заняття тільки, якщо:

а) справу закінчено і, як на Вас, відмінно виконано;

б) Ви більш-менш задоволені;

в) Вам не все вдалося закінчити, але є ще й інші справи.

16. Коли Ви наодинці, то:

а) любите почитати книгу улюбленого письменника;

б)за будь-яку ціну намагаєтеся знайти собі конкретне заняття;

в)вирішуєте проблему, пов’язану з Вашою роботою.

17. Коли якась ідея захоплює Вас, то Ви думаєте про неї:

а) незалежно від того, де і з ким перебуваєте;

б) тільки наодинці;

в) тільки там, де не дуже шумно.

18. Коли Ви обстоюєте якусь ідею, то:

а) можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів;

б) залишитеся при своїй думці, незалежно від того, які аргументи висуваються;

в) зміните свою думку, якщо тиск на Вас буде сильним.

Інтерпретація

Підрахунок балів

«а» - 3 бали; «б» - 1 бал; «в» - 2 бали

  • Запитання 1,6, 7,8 – ваша допитливість

  • 2,3,4,5 – віра в себе

  • 9,15 – постійність

  • 10 – амбітність

  • 11 – зорова пам’ять

  • 12,13 – слухова пам’ять

  • 14 – ваше прагнення бути незалежним

  • 16-17 здатність абстрагуватися

  • 18 – ступінь зосередженості

49 і більше балів. У Вас закладений творчий потенціал, який надає Вам багатий вибір творчих можливостей. Якщо Ви на практиці зможете застосувати свої здібності, то Вам доступні найрізноманітніші форми творчості.

24-48 балів. У Вас цілком нормальний творчий потенціал. Ви володієте якостями, які дозволяють Вам творити, але у Вас є проблеми, що гальмують творчий процес. В будь-якому разі, потенціал дозволить Вам творчо проявити себе, якщо Ви, звичайно, цього забажаєте.

23 і менше балів. Ваш творчий потенціал, на жаль, обмежений. Але, можливо, ви просто недооцінюєте себе? Свої здібності і відсутність віри у свої сили заважає Вашій творчості? Вам необхідно набути більшої упевненості. Розпочніть якусь нову цікаву справу і доведіть її до кінця.




На допомогу класному керівнику « Критерії для виявлення обдарованості дитини»:

Отже, якщо у Вашому класі є дитина, що:

  • швидко схоплює суть питання;

  • має великий запас знань загального характеру;

  • охоче вчиться;

  • процес її навчання йде швидкими темпами;

  • свою роботу виконує самостійно;

  • надає перевагу індивідуальним видам діяльності;

  • із задоволенням займається різними видами творчої діяльності;

  • значно випереджає однолітків за кількість умінь і навичок, і загальним розвитком,

Радійте, у Вашому класі вчиться дитина з високим рівнем загальних здібностей.

Якщо Ви помітили, що Ваш учень:

  • виявляє явні задатки лідера, намагається бути керівником,

  • відрізняється широтою і різнобічністю інтересів,

  • може мислити абстрактно, ставить собі завдання і після ретельного аналізу шукає шляхи його рішення;

  • мислить творчо,

  • пропонує нові ідеї і нестандартні варіанти рішень

Вам пощастило і у Вас з явилась «права рука», помічник, організатор

А якщо Ваш учень:

  • вразливий і артистичний;

  • дуже діяльний і енергійний;

  • прагне практично реалізувати свої плани, ідеї, проекти;

  • відмінно малює;

  • має артистичні схильності;

  • добре володіє мовою;

У Вашому класі вчиться майбутній учитель, актор або художник.

Якщо дитина:

  • чимось глибоко зацікавившись, намагається зрозуміти суть питання, знайти логічне рішення, дати розумну відповідь;

  • має «критичну жилку»;

  • виявляє здатність до вдосконалення;

  • може розумно висловитися з широкого кола питань,

Перед Вами обдарована дитина і їй потрібна Ваша підтримка!

Рекомендації педагогам щодо роботи

з обдарованими дітьми

  • Проявляти серйозне ставлення до питань і висловлювань дитини;

  • Надавати можливість демонструвати свої досягнення;

  • Демонструвати дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за досягнуті успіхи;

  • Надавати допомогу для поліпшення результатів її роботи;

  • Привчати дитину мислити самостійно;

  • Регулярно читати дитині цікаву

пізнавальну літературу;

  • Спонукати дитину до фантазування, вигадування історій;

  • Надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім

середовищем у пізнавальних цілях;

  • Розвивати в дитині позитивне сприйняття своїх здібностей;

  • Довіряти дитині;

  • Стимулювати самостійність дитини.


Якості, що необхідні вчителю для роботи

з обдарованими дітьми

(критерії американської програми «Astor»)

  • Доброзичливість та чуйність;

  • Обізнаність в особливостях психології обдарованості;

  • Високий рівень інтелектуального розвитку;

  • Готовність до виконання різних обов’язків,

що пов’язані з навчанням обдарованих учнів;

  • Активність;

  • Гарне почуття гумору;

  • Гнучкість та готовність до перегляду своїх

поглядів та постійного самовдосконалення;

  • Креативність.


Рекомендації для вчителів-предметників, які працюють з обдарованими дітьми

Найефективнішим методом взаємодії вчителя з обдарованою дитиною є індивідуальні заняття з акцентуванням на самостійній роботі з матеріалом. Відповідно, вчителю під час роботи з такою дитиною необхідно керуватися такими правилами:

  • Скласти план занять з дитиною з огляду на тематику її самоосвіти, здібності (гуманітарні, математичні, природничо-наукові, музичні), психічні особливості;

  • Визначити теми консультацій з найбільш складних і заплутаних питань;

  • Вибрати форму звіту дитини з предмету ( тести, запитання) через певні проміжки часу;

  • Повідомити дитині тему, план її вивчення, основні питання і терміни, які вона повинна засвоїти, необхідну літературу, форми контролю, завдання для самоперевірки;

  • Для проведення аналізування результатів роботи оформити таблицю, вказавши предмет; дату і час проведення консультацій; головні питання, що мають бути розглянуті; час роботи за темою згідно з програмою; фактично витрачений час; додаткові питання, нез’ясовані питання.




Співпраця та кооперування

Творча діяльність передбачає свободу діяльності дитини. Діти можуть працювати як самостійно, так і парами або в групі. Важливо відзначити, що групова діяльність надає сприятливу можливість для:

  • Навчання співпраці та розуміння, що «Один розум добре, а два – краще»;

  • Розвитку лідерських здібностей;

  • Досягнення успіху менш творчими дітьми в результаті співпраці з більш творчими і обдарованими.

  • У певної групи обдарованих дітей, які зазнають труднощів у встановленні контактів з дітьми і взаємодії з ними, співпраця допоможе розвивати комунікативні вміння та навички.



Література:

  1. Марінушкіна О.Є. Організація роботи з обдарованими дітьми в закладах освіти: Навч.-метод.посіб.вид. група «Основа».2008. – 144с.

  2. Матюшин А.М. Концепция творческой одаренности // Вопросы психологи. – 1989. №6

  3. Матюшкин А.М. Загадки одаренности. М.,1992.

  4. Мастакова Е.И. Почему трудно учить одаренного ребенка в школе? // Школьный психолог. – 2008.

  5. Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми//Шкільному психологу усе для роботи. 2009. - №4.

  6. Туріщева Л.В. Увага! Особливі діти. – Х.: Вид.група «Основа», 2010. – 128 с.

  7. Щебланова. О. Неравномерность развития одаренных детей.// Школьный психолог. – 2008. № 24.

  8. Черникова Т.В., Сукочева Г.А. Старшеклассник без стрес сов ы тревог. Программы учебно-тренировочных и клубних занятий: метод.пособие. – М.:Глобус, 2006. – 155с.

Інтернет посилання:

  1. http:// psylist.net/praktikym

  2. http://festival.1september.ru/

  3. http://psy.1september.ru


Схожі:

Завдання щодо роботи з обдарованими дітьми в умовах загальноосвітнього навчального закладу
Розвиток високо технологічного інформаційного суспільства стимулює розвиток різноманітних форм позакласної навчальної роботи з учнівською...
Результати роботи вчителів м/о фізичної культури з обдарованими дітьми у 201 1 – 201 2 н р
Результати роботи вчителів м/о фізичної культури з обдарованими дітьми у 2011 – 2012 н р
Як працювати зі здібними і обдарованими дітьми
Формування творчої талановитої особистості є основним напрямком роботи творчого вчителя
План Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення....
Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах загальноосвітніх шкіл
Використання форум-театр у у роботі з дітьми, позбавленими батьківського...
Використання форум-театру у роботі з дітьми, позбавленими батьківського піклування
В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
ННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
РОБОТА З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ЩО МАЮТЬ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ,...
В статті піднімається проблема освіти дітей дошкільного віку, що мають особливості психофізичного розвитку; акцентується увага на...
1. Організаційне та функціональне забезпечення реалізації програми
Продовжити підготовку фахівців для роботи з обдарованими дітьми в школі шляхом підвищення їх кваліфікації та участі в методичних...
Основні напрямки щодо покращення роботи з обдарованими дітьми
Також особливого особливого значення набуває наукове та методичне забезпечення, створення належних умов для самоактуаліазції та самореалізації...
Ольга Іванівна Гопик
Значна увага в закладі приділяється роботі з творчо-обдарованими дітьми. Педагоги НВК використовують інноваційні підходи до роботи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка