|
Скачати 372.29 Kb.
|
Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром. Конфуцій На власному досвіді твердо переконана, що нетрадиційний підхід до методичної роботи в навчальному закладі допомагає педагогам стати відвертішими, демократичнішими, лояльнішими до дітей, колег, і впершу чергу, до самих себе. Одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів, а також впровадження новітніх нетрадиційних технологій є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку. Ми все більше переконуємось: майбутнє – за активними методами навчання. Постійне впровадження їх в практику роботи робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня, і дає, у свою чергу, позитивні результати. У цій книжці описано впровадження технології методу проекту , зокрема життєтворчих проектів на уроках української літератури. У книжці не даються готові рецепти на всі випадки шкільного життя, а лише пропонуються орієнтири для створення таких уроків у 10 класі. Сподіваюсь, що форми роботи, про які йдеться, будуть сприяти вашому професійному зростанню, активізують творчі здібності педагогів, підвищать інтерес до навчання учнів. Якщо Вас зацікавила ця книга, то Ви вже „загорілись” ідеєю працювати в інтерактивному режимі – як вчити інших, так і вчитися самому. Хочу, щоб мої напрацювання стали Вам у пригоді під час педагогічної діяльності. Зміст Вступ ………………………………………………………………………………………………………………….1
Висновок …………………………………………………………………………………………………………..24 Література………………………………………………………………………………………………………….25 Метод проектів як новітня педагогічна технологія “ Урок – творчість, а остання не терпить надмірної стандартизації й шаблону, вона передбачає новизну, оригінальність, відхід від традиції, переборення стереотипів ” Сучасному навчально-виховному процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках української мови та літератури, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні української мови та літератури є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Сьогодні роль учителя не в перекладанні готової інформації в голови учнів, а в навчанні учнів самостійно здобувати, аналізувати, комплектувати інформацію, прогнозувати й робити висновки, щоб бути готовими до подальшого самостійного життя не пасивним споглядальником, а активним діячем, готовим висувати ідеї й уміти їх відстоювати.. Учитель же має стати управлінцем, супровідником, який полегшує навчання, але « не залишає при цьому відбитків пальців». Тому найважливішою педагогічною проблемою нині стало впровадження в освітній процес засобів і методик, які допомагають дітям «відкрити себе», розкривати свою особистість. І саме критерієм успішності школяра стає не стільки результативність у вивченні шкільних предметів, скільки ставлення людини до можливостей власного пізнання й перетворення природи, історії, самої себе. Зараз у нашій освіті спостерігається розробка нових альтернативних технологій, більш ефективних, оптимальних, результативних, ніж ті, що існували в минулому. Таких технологій, які б змінили процес отримання освіти: не передача суми знань чи інформації, не повторення готових результатів, а формування компетентностей, досвіду , самореалізації дитини. Народна мудрість каже, що у справжнього учителя уроки не для дітей, а з дітьми. Тому ідуть пошуки нових освітніх технологій. Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новими досвідами, підходами, методами. У результаті – поліпшення якості знань, інтерес як учня, так і самого вчителя до свого предмета, тобто продуктивність навчання. А продуктивне навчання має забезпечувати засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для подальшого життя. Продуктивні – означає необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані на належному рівні знання та уміння. А ще такі, щоб:
На мою думку, найрезультативнішим є метод проектів, дебати, технологія розвитку критичного мислення. Саме вони ефективніше сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, суттєво збагачують навчальний процес школи, змінюють традиційний підхід до навчання учнів. В основі методу проектів лежать концепції навчання шляхом «дії», через доцільну діяльність учнів, у співвідношенні з їх особистим інтересом. Це, на мій погляд, допомагає розвинути учням свої здібності завдяки співпраці над проблемою за умови тільки колективного пошуку й створення колективного проекту. Ще надзвичайно важливо є показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитися у житті. Із власного досвіду ще хочу зазначити, що великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
використовувати багато джерел інформації;
( доповідь, реферат, сценарій, журнал, брошура, презентація тощо);
Робота над проектом у свідомості школяра має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для вчителя це також нова і цікава форма роботи. Учитель має бути різнобічно підготовлений, добре продумати мету та завдання обраного проекту, накреслити кінцеві результати роботи своїх вихованців. А ще – створити умови під час освітнього процесу, за яких учні будуть працювати; зуміти розширити коло спілкування дітей; стимулювати інтерес учнів до визначеної проблеми; сприяти створенню соціально значущих ситуацій у процесі живого спілкування дитини з оточенням і через це впливати на психологічний розвиток учня. Має бути велика підготовка до роботи за методом проектів. З власного досвіду скажу, що проектний підхід докорінно змінює функції педагога в освітньому процесі. Також змінюється система стосунків « учитель – учень», вчитель стає і наставником, і порадником, і товаришем, і критиком. Хочу виділити такі головні ролі вчителя у процесі застосування методу:
Ще наведу притчу «Про рай та пекло». Одного разу іудейський мудрець попросив Господа показати йому рай та пекло. Господь підвів його до приміщення, де билися, плакали й страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан із смачною їжею, у людей були ложки,але вони були довші за руку й тому було неможливо потрапити ложкою до рота. «Так, це справжнє пекло!» — сказав мудрець. Потім вони зайшли до наступного приміщення. Усі люди там були ситі й веселі. Та коли мудрець придивився, то побачив там такий самий казан й точнісінько такі самі ложки! Що ж робило їхнє життя райським, ситим? Вони годували один одного! Тобто вміли взаємодіяти між собою. Успіх школяра може створювати вчитель, який сам переживає радість успіху від очікуваних результатів. Проте успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить. Більшість педагогів прагне бути налаштованими на ті емоційні імпульси, які “випромінюють” учні. І якщо якась частина цієї інформації минає вчителя, або, навпаки, учнів, то винні в цьому обидві сторони: не зуміли певним чином налаштуватися на роботу. Здатність самоналаштовуватись – теж шлях до педагогічної майстерності. Тому головний зміст діяльності вчителя в створенні проектів полягає, на мій погляд, в тому, щоб створити учневі ситуацію успіху: не тільки дати завдання для розв’язання, а домогтися від учнів правильного розв’язку, стимулювати та активізувати їх роботу, коригувати їх діяльність, тобто працювати також разом з дітьми. Звичайно, вимоги до вчителя є великими, сам процес – складним. Але правильно організована проектна діяльність приносить задоволення, є тією роботою «від усього серця», де зацікавленість проявляють не лише учні, а й вчитель. У своїй роботі я стараюсь якнайчастіше застосовувати проектну діяльність, бо вона спонукає до праці не лише моїх вихованців, але й мене, сприяє тому, що учень несе відповідальність, може навчитися і понести свої знання в майбутнє життя. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ:
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ 1. Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їх роботи в проекті. 2. Переглянути разом з учнями дібраний для проекту матеріал, надати рекомендації для подальшої роботи. 3. Організувати самостійну роботу школярів. 4. Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту. 5. Запросити учителів, батьків та інших представників на презентацію. 6. Зробити фотографії учнів за роботою. 7. Оцінити учнівські проекти. 8. Провести оцінювання проекту загалом, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів, експертів, батьків). 9. Організувати виставку кращих робіт. 10. Розіслати листи подяки тим, хто допомагав у реалізації проекту. 11. Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках, а також під час вивчення інших навчальних предметів, для яких ці теми також важливі. 12. Нагородити та відзначити учнів ТИПИ ПРОЕКТІВ ТА ЇХ МЕТА Які ж проектні технології можна використовувати ? За кількістю учасників: • індивідуальні; • парні; • групові. За провідною діяльністю: • ознайомлювально-інформаційні; • дослідницько-пошукові; • ігрові (рольові); • творчі; • життєтворчі. Дослідницько-пошукові проекти. Діяльність учнів спрямована на розв'язання проблеми, результат якої заздалегідь не відомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень: • постановка проблеми; • формулювання гіпотези; • планування та розробка дослідницьких дій; • збирання інформації, її аналіз та узагальнення; • підготовка та оформлення результатів проекту; • публічна презентація результату; • рефлексія; • висновки. Для цих проектів важливі мета, структура, соціальний напрям, актуальність. Вони дають змогу активізувати та розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять, привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ знань. Ознайомлювально-інформаційні проекти Спрямовані на збір інформації про який-небудь об'єкт, явище. Передбачено ознайомлення учасників з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Проект має певну структуру: • формулювання мети; • робота з різноманітними джерелами інформації; • обробка матеріалів, їх аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки; • оформлення результату; • презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі тощо). Проте в процесі роботи припускається корекція структури проекту. Крім того, ознайомлювально-інформаційні проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких, їхнім модулем. Ігрові проекти Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером та змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні або ділові взаємини. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності залишається гра. Результат ігрового проекту: рекламна книжка;імітація продовження оповідання чи повісті; літературно-театральні вистави; інсценування різних сюжетних версій та ситуацій; ігрові імітації соціальних і ділових стосунків тощо Творчі проекти Такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вона вимальовується залежно від жанру остаточного результату та його представлення. Головне завдання проекту полягає в тому, щоб навчити учнів грамотно, логічно, творчо висловлювати свої думки, використовувати засоби художньої виразності. ТРУДНОЩІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОЕКТІВ Шум у класі. Учитель мусить розуміти, що певний шум у класі, де учні, наприклад, працюють у малих групах, є природним. Тому прагнути повністю його усунути не слід. Важливо, щоб зберігалася невимушена, але робоча атмосфера в групах, робота одних не заважала роботі інших. Для цього учні за допомоги вчителя складають правила роботи в групах і дотримуються їх. Учні відмовляються працювати. Відмова зі значною її складністю або занадто швидким темпом, що перешкоджає учням використати свій потенціал. Також у групах можливі непорозуміння чи особисті конфлікти, що не сприяють ефективній роботі. У цьому випадку вчитель має допомогти подолати утруднення чи навіть змінити склад груп. Якщо ретельно спланувати й організувати проектну роботу, то багатьох проблем можна уникнути. Тому перш ніж розпочинати проект, необхідно продумати, чи відповідає він віковим особливостям дітей, рівню володіння навчальним матеріалом, а також врахувати міжособистісні стосунки. Потрібно ретельно визначити послідовні етапи проекту, результати етапів та проекту загалом, критерії оцінювання, передбачити засоби стимулювання і заохочення. Не слід забувати, що сучасні учні здатні запропонувати непередбачені ідеї чи використати невідомі вчителеві дані. Тут у нагоді стане мудрість педагога, вміння зважено оцінювати, підтримувати чи аргументовано критикувати «нестандартні рішення». Впровадження життєтворчих проектів Ми навчаємося не лише для школи, а й для життя. Сенека Сьогодні юна особистість входить у світ постіндустріального суспільства, фундаментальними особливостями якого є постійні зміни, що прискорюються. Перед учителями, особливо перед нами, словесниками,постає проблема становлення людини як суб’єкта життєтворчості, спроможної виробити свій життєвий проект, тобто відповідально ставитися до життя, вміти критично мислити, планувати і проектувати свої дії. Саме життєтворча спрямованість домінує на уроках української мови та літератури. На думку науковців, життєтворчість – це: спосіб навчання дітей самостійно діяти, навчатися, управляти власним майбутнім; сприятлива атмосфера для розвитку особистості; процес творення людиною свого життя; реалізація життєвих проектів засобом цільової дії; процес самовизначення (усвідомлення себе й світу, себе у світі своїх ціннісних орієнтацій); процес життєдіяльності (проектування й здійснення своїх бажань, утвердження власних цінностей); соціальна творчість, прагнення до самореалізації, самоконструювання, у процесі якого набувається життєвий досвід; свідома, творча побудова особистістю свого індивідуального життя, для якої необхідна життєва компетентність. Отже, життєтворчість розглядається як особлива, вища форма вияву творчої природи людини, яка сприяє вибору особистістю стратегії її життя, розробці життєвих планів і програм, відбору й використанню засобів, необхідних для реалізації її індивідуального проекту, її життя. Якраз уроки літератури є тим інтегральним утворенням, до структури якого відносять знання про себе, законів життя, про світ; життєву мудрість; норми поведінки; життєвий досвід інших осіб (у якості наслідування й творчого використання); життєві досягнення (особисте щастя, соціальний статус). Саме література може стати сходинкою до життєвого успіху, чого ми так бажаємо нашим вихованцям. Упровадження технології життєтворчих проектів у філологічній освіті – важлива необхідна умова проблемно зорієнтованих пошуків учнів на ґрунті ідивідуальних маршрутів навчання та виховання. Створюючи життєтворчі проекти, учні мають можливість здійснювати певні дії над душею, думками, поведінкою, способом життя, перетворювати себе для досягнення щастя, мудрості, досконалості, а здатність до самовдосконалення – один із складників успіху. У життєтворчому проектуванні однаково особистісно цінними є як кінцевий продукт (проект), так і сам процес, адже в результаті діяльності з проектування відбувається орієнтація зростаючої особистості в тому, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б бути, створення й реалізація життєвого проекту. Тому завдання педагога – створити методику творчого життєвого проектування, спрямовану на стратегічні життєві перспективи особистості учнів. Технологію життєтворчих проектів доцільно впроваджувати на узагальнювальних уроках вивчення художніх творів. Розробка кожного з проектів може складатися з назви; мети (для педагога та для учнів) - формування, розвиток, виховання; очікуваних результатів; ключового питання; тематичних питань; операційних карт з розробкою тематичних питань та ходом роботи дітей. Варто окремо зупинитися на процесі захисту (презентації) учнями проектів. Учитель відповідно до окремої конкретної ситуації може вирішувати, яку форму заняття для цього запропонувати школярам. Крім того, сьогодні йде тенденція до зменшення кількості годин на вивчення тем за програмою, тому можна підготувати й провести підсумкову конференцію (епізодичний захід у межах позакласної роботи з навчального предмета). Якщо паралельно з навчальними заняттями учні відвідують, наприклад, предметний гурток (заходи систематичної роботи з навчального предмета), також презентацію (захист) проектів можна організувати й провести у формі нестандартного уроку або виділити для цього частину уроку. У своїй роботі я стараюсь навчити дітей презентувати свою роботу різними шляхами, використовуючи такі форми, як: доповідь, висловлювання, твір, мультимедійна презентація, розробка сценарію, інсценування, створення буклету, побудова графічної відповіді. Головне – щоб учні вміли обґрунтувати, презентувати та відстояти, як свою власну думку, так і цілої групи (колективу), старалися експериментувати, узагальнювати. Тут можна спиратися на слова А. Дистервега “Поганий учитель виголошує істину, гарний – навчає її знаходити”. І ця істина повинна бути виведена не лише під час роботи над проектом, а стати одним із правил будування дитиною свого життя. Ось мої очікування після впровадження життєтворчих проектів на уроках словесності: Творча особистість Комунікативний Житиме в злагоді з іншими та з природою Здатний до самореалізації та саморозвитку Орієнтуватиметься на успіх Здатний знаходити ідеї у складних життєвих ситуаціях Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших. В. Сухомлинський Опорні схеми проектів,що можна використати на уроках літератури в 10 класі Ода життю або одужання (за новелою М. Коцюбинського « Intermezzo») Мета проекту: навчальна – розкрити історію написання новели, особливості жанру і зміст твору, удосконалювати вміння логічно висловлювати думки, через доцільний підбір цитат донести красу мови твору, визначити проблематику новели, особливості її композиції, розкрити символічні образи й образотворчі засоби; розвивальна – розвивати образне мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з життям; виховна – виховувати в учнів бережне ставлення до природи рідного краю, естетичні почуття. Очікувані результати: розвинена емоційність (уміння керувати емоціями); емоційне ставлення до життя (відчуття причетності, небайдужості, відчуття краси); уміння захищати себе. Ключове питання: Як одужати і пробудитись від буденщини? |
2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ Державну систему стандартизації, цілі і завдання якої затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 258 від 25. 05. 1992 р. Державний... |
ISO в комунальних підприємствах і установах ... |
Телеканал «1+1», анонси на тиждень 07. 10-13. 10. 2013 Борану про погрози Кевсер. Ця ситуація підтверджується і тим, що вона почула від Берзана. Однак вона не знає, чи варто їй поговорити... |
Роздуми про долю України в містерії "Великий льох". Оригінальність... З ясувати ідейно-художній зміст; визначити, в чому оригінальність художньої форми твору;осмислити роль образів-символів;формувати... |
2 Основні терміни і поняття України і місцевих бюджетів ). У даному розділі висвітлюються основні терміни і поняття стандартизації стосовно першого, тобто традиційного... |
Урок-дослідження Тема: Життєпис і творчість М. М. Гурепка Мета: поглибити... Виховання в школярів любові до читання творів М. М. Гурепка; рідного українського слова; зацікавити життєписом і творчою майстерністю... |
ЗНАЙОМСТВО ІЗ СЕРЕДОВИЩЕМ ПРОГРАМИ Поточна версія продукту CorelDRAW Graphics Suite Х4 доступна тільки для Microsoft Windows, більш ранні випускалися також для Apple... |
Програма гуртка «Юн і натуралісти-екологи» Затверджено на науково... Програма гуртка передбачає навчити дітей мислити такими категоріями, які б допомогли їм усвідомити свою природну сутність, невіддільність... |
Сутність та структура свідомості. План На цій основі вона складає програму своїх дій, передбачає їх наслідки і, головне, відповідає за них. Це перші штрихи до властивості,... |
Урок це завжди творчість і пошук. І я, викладач, повинна все зробити,... Моя головна мета навчити учнів мислити, займатися самоосвітньою діяльністю, відчувати … |