Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист

Скачати 0.69 Mb.

Назва	Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
Сторінка	5/6
Дата	23.10.2013
Розмір	0.69 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5 6

Слід відзначити, що сучасні студенти готові до використання новітніх технологій на заняттях із різних дисциплін. Для них не є новим і невідомим ні робота з різними редакторами й програмами, ні використання Інтернет-ресурсів, ні комп’ютерне тестування, оскільки на заняттях інформатики студенти отримують як уявлення про можливості тих чи інших інформаційних технологій, так і конкретні практичні вміння.

Нині однією з проблем є рівень підготовки викладачів – не всі готові застосовувати новітні інформаційні технології на своїх заняттях та відмовлятися від традиційних методів викладання. Проблемою також є недостатня забезпеченість навчальних закладів сучасними комп’ютерами та комп’ютерними програмами.

Можливості використання новітніх мультимедійних засобів забезпечують гуманізацію освіти, що передбачає ціннісне ставлення до різних особистісних проявів студента, тобто знання виступають не як мета, а як спосіб, засіб розвитку особистості.

Отже, інформаційні технології дають змогу:

        побудувати відкриту систему освіти, що забезпечує кожному студенту власну траєкторію навчання;

        докорінно змінити організацію процесу навчання студентів, формуючи у них системне мислення;

        раціонально організувати пізнавальну діяльність студентів під час навчально-виховного процесу;

        використовувати комп’ютери з метою індивідуалізації навчального процесу та звертатися до принципово нових пізнавальних засобів;

        вивчати явища та процеси у мікро- та макросвіті, всередині складних технічних і хімічних систем на основі використання засобів комп’ютерної графіки та моделювання;

        демонструвати в зручному для вивчення масштабі та формі різні фізичні та хімічні процеси, що реально протікають з дуже великою або малою швидкістю;

        проводити лабораторні роботи в умовах імітації реального досліду або експерименту.

На відміну від звичайних технічних засобів навчання саме мультимедійні дозволяють не тільки наситити студента великою кількістю готових, суворо відібраних організованих завдань, але й розвивати інтелектуальні, творчі здібності, уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різноманітними джерелами інформації. Перевага занять з використанням новітніх засобів до інших форм занять полягає в тому, що студент самостійно визначає темп своєї пізнавальної діяльності, оскільки сам керує роботою програми за комп’ютером. На традиційному занятті викладач чітко за часом поділяє етапи заняття і відводить певний час на розв’язання кожного завдання. А на заняттях з використанням мультимедіа є ідеальна можливість здійснити різнорівневий підхід до навчання, стає можливим навіть індивідуальне навчання кожного студента.

Комп’ютерні програми мають дидактичне значення і для слабкого, і для мотивованого студента. Слабкі студенти встигають зробити небагато, але отримують задоволення від самого процесу навчальної праці. Сильний студент отримує можливість, не чекаючи, проявити ініціативу і заглибитися в пошукову роботу.

До найбільш ефективних форм викладу навчального матеріалу слід віднести мультимедійні презентації, створені за допомогою Microsoft Power Point силами викладачів та студентів. Ця мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Мета такого подання навчальної інформації, перш за все, у формуванні у студентів системи образного мислення. Подання навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси фізичних сил та уваги студентів. Це стає можливим завдяки властивостям інтерактивності електронних додатків, які оптимально пристосовані до організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Використання презентацій дозволяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам’яті, розумової діяльності, гуманізації змісту навчання та педагогічних взаємодій, реконструкції процесу навчання з позиції цілісності. Використання презентацій є доцільним на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі заняття: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю. Водночас презентація виконує різні функції: викладача, робочого інструменту, об'єкта навчання, що співпрацює з колективом.

Серед методологічних завдань, що реалізуються шляхом застосування мультимедійних презентацій, можна виділити:

        комунікативні: оптимізувати вміння спілкуватися, вчити творчому застосуванню в нових ситуаціях набутих знань, учитись конспектувати, висловлювати свою думку, давати оцінку фактам і процесам;

        навчальні: поглиблювати і систематизувати знання з теми, реалізувати міжпредметні зв’язки (біологія та інформатика);

        виховні: вчити самостійній роботі та роботі в групах з урахуванням інтересів і можливостей співучасників процесу;

        прогресивні: розвивати пам’ять, логіку, мислення, формувати об’єктивність самооцінки.

У ході розробки навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, дидактичні принципи створення навчальних програм, вимоги до психологічних особливостей сприйняття інформації з екрану, ергономічні вимоги, а, з іншого, – максимально скористатись можливостями програмних засобів телекомунікаційних мереж і сучасних інформаційних технологій. Причому, визначальними є дидактичні та пізнавальні цілі й завдання, оскільки засоби інформаційних технологій – це лише інструмент дидактичних завдань.

Перед початком роботи над презентацією необхідно досягти повного розуміння того, про що йтиметься. Презентація повинна бути короткою, доступною і композиційно завершеною. Етапи підготовки мультимедійної навчальної презентації:

        структуризація навчального матеріалу;

        складання сценарію реалізації;

        розробка дизайну презентації;

        підготовка медіафрагментів (тексти, ілюстрації, відео, запис аудіофрагментів);

        підготовка музичного супроводу;

        тест-перевірка готової презентації.

Таким чином, ефективність мультимедійних презентацій значною мірою залежить від якості використаних матеріалів, а також від майстерності педагога. Тому педагогічна, змістовна організація мультимедійних презентацій (як на етапі проектування, так і в процесі її використання) є пріоритетною. Звідси важливість концептуальних педагогічних положень, на яких базується сучасне заняття із використанням мультимедійних презентацій.

Під час створення мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі вимоги:

        мотивація – необхідна складова процесу навчання, що фігурує протягом усього заняття. Необхідна чітко сформована мета, що ставиться перед студентами. Слід врахувати, що мотивація різко падає, якщо рівень поставленої мети не відповідає рівню підготовки аудиторії;

        навчальна мета – чітке формулювання навчальних цілей і завдань;

        створення передумов для сприйняття навчального матеріалу – використання допоміжних матеріалів (підручники, довідники тощо);

        викладення навчального матеріалу – стратегія подання матеріалу визначається залежно від поставлених навчальних завдань. Важливим є оформлення кадрів на екрані дисплею – необхідно дотримуватись загальновизнаних принципів наочності й ефективності сприйняття;

        закріплення та перевірка знань – організація комунікації «студент – викладач – студент», дискусії, тестування.

Кожен навчальний мультимедійний засіб має відповідати всім дидактичним вимогам, що й традиційні посібники, а саме науковості, систематичності, послідовності, доступності, зв’язку із практикою, наочності. Проте під час створення мультимедійної презентації необхідно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні підходи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій.

Необхідно визначитися з доцільністю їх використання. Наприклад, малоефективним є створення статичних презентацій, їх цілком можуть замінити традиційні плакати. Якщо ж слайд містить динамічні фрагменти, що полегшують роботу викладача і підвищують ефективність процесу засвоєння нових знань студентами, то їх присутність на занятті є цілком виправданою. Слід застерегти, що під час створення мультимедійного продукту є помилковою «суха» демонстрація текстів, надто схожих на тексти підручника. Величезні однорідні масиви друкованої інформації нецікаві, не дають можливості сфокусуватися на найважливішому, не концентрують, а навпаки, розсіюють увагу.

Важливим моментом є розподіл навчального матеріалу на слайдах: він повинен подаватися порціями, зручними для сприйняття. Нелогічно на одному слайді розміщувати багато інформації, навіть якщо вона має відношення до суті питання, що викладається на ньому.

У разі використання нових технологій як наочного посібника важливою є оптимальність впливу на зір і слух, що дозволяє закласти інформацію в пам’ять студентів не тільки в фактографічній, але й у асоціативній формі. У зв’язку з цим, частина інформації має виноситись на демонстраційний слайд, а частина пояснюватись викладачем, що, без сумніву, підвищує продуктивність заняття. Використання мультимедійних засобів дозволяє викладачу збільшити обсяг матеріалу, що викладається на занятті, без шкоди для сприйняття нових знань студентами. Використання Microsoft Power Point вносить необхідну новизну в плани старих занять та посилює мотивацію студентів тільки в тому випадку, коли викладач грамотно поєднує ресурси програми відповідно до навчального плану.

Динамічні елементи на слайдах підвищують наочність, сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню навчального матеріалу. Для вдалого створення навчальної мультимедійної презентації доцільно скористатися планом, що передбачає таку послідовність мотиваційних дій:

        розбивка заняття на невеликі смислові частини – модулі;

        підбір для кожного модуля відповідної форми вираження і подання студентам заголовку розділу, текстів, малюнків, таблиць, графіків, звукового та відеоряду тощо (згідно змісту);

        моделювання пізнавальної діяльності студентів під час вивчення розділу і використання результатів у його складанні;

        проектування способів закріплення знань і навичок у здійсненні зворотного зв’язку (підбір задач, контрольних запитань, завдань для моделювання, розробка способів аналізу відповідей, реплік на типові неправильні відповіді, створення підказок (help));

        складання текстів, розробка малюнків, таблиць, схем;

        дотримання єдиного стилю подання інформації для всього заняття; кожен слайд повинен бути необхідною ланкою розповіді і працювати на загальну ідею презентації;

        уніфікація структури і форм подання навчального матеріалу (уніфікація інтерфейсу користувача, використання графічних елементів, створення шаблонів занять);

        використання стандартних шрифтів, причому обмежитись використанням двох чи трьох шрифтів для всієї презентації;

        використання різних «маркерів» для виділення елементів тексту (марковані тексти);

        оптимальне використання кольору; найбільш ефективно виділяти окремі шматки тексту кольором або окремі комірки таблиць; вся презентація виконується в одній кольоровій палітрі, зазвичай, на базі одного шаблону;

        застосування стислого інформаційного стилю викладу матеріалу;

        головний принцип: помістити максимум інформації в мінімум тексту, привернути й утримати увагу студентів.

Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі із загальноосвітніх та спеціальних дисциплін за лекційно-семінарської системи навчання сприяє успішному розв’язанню методичних проблем, активізує самостійно-пізнавальну діяльність студентів, відкриває нові можливості їх творчого розвитку. Разом з тим, новітні технології неодмінно мають гармонійно поєднуватися зі звичною методикою викладання предмету. Практика показує, що мультимедійні засоби є ефективними на будь-яких етапах навчально-виховного процесу, проте на різних за структурою та дидактичною метою заняттях методика застосування їх повинна відрізнятись.

Інтенсивність комп’ютеризації занять визначається їх спрямованістю: ті, що проводяться з елементами мультимедіа та цілком комп’ютеризовані. Для перших характерним є епізодичне звертання до комп’ютерних засобів для розв’язування окремих завдань заняття: перевірка знань з попередньої теми, демонстрація експериментів, набуття нових умінь та знань, виконання тренувальних вправ, контролю тощо. Повністю комп’ютеризоване заняття (мультимедійне заняття-лекція) – для досягнення навчальних цілей під час вивчення нового матеріалу.

Лекція – це форма навчального заняття, яка будується на основі інформаційно-монологічного методу і передбачає систематичний виклад навчального матеріалу викладачем, продуманий і підготовлений завчасно із застосуванням способів і прийомів активізації пізнавальної діяльності студентів, зокрема, мультимедійних засобів. На лекції викладач здійснює ґрунтовний виклад значного за обсягом нового матеріалу, використовуючи при цьому наочність, емоційні відступи, окремі запитання-звернення до студентів. Завданням студентів є первинне усвідомлення і сприймання матеріалу, його конспектування.

Семінарське заняття характеризується, перш за все, значним ступенем самостійності студентів у набутті й застосуванні знань. Тому під час проведення класичних та робочих семінарів доцільно застосовувати мультимедійні презентації.

Робочі семінари характеризуються активною самостійною діяльністю студентів і плануються та проводяться таким чином, що безпосередньо на заняттях досягається головна дидактична мета. На такому семінарі здійснюється усна перевірка здобутих на лекції знань та їх практичне застосування в процесі виконання письмових тренувальних вправ, розв’язуванні розрахункових, експериментальних та розрахунково-експериментальних задач. Структура робочого семінару, що проводиться з метою закріплення і вдосконалення нових знань чи формування навичок і вмінь, логічно має три взаємопов’язані частини:

        корегуюча – стосується усної перевірки знань студентів; відбувається уточнення, доповнення, а для окремих студентів і первинне формування фонду теоретичних знань;

        навчаюча – забезпечення міцного і свідомого засвоєння базових знань, передбачених темою семінару та формування конкретних навчальних умінь;

        контролююча – заключний контроль й оцінювання результатів навчання на даному семінарі.

Семінар у формі презентації готується викладачем з урахуванням нової інформації, одержаної на попередній лекції чи занятті засвоєння нових знань. Доцільність використання презентацій саме на такому занятті обумовлена можливістю швидшого подання варіативних запитань та завдань і, як наслідок, підвищення інтенсивності дискусії та ефективності оцінювання результатів діяльності.

Класичний семінар – це така форма заняття, що базується на здобутті знань з різноманітних джерел інформації переважно в позаудиторний час. Безпосередньо на занятті відбувається колективне обговорення значного за обсягом і самостійно опрацьованого студентами матеріалу. Тематика класичних семінарів і завдання до них студентам повідомляються завчасно. Матеріал класичного семінару ділиться викладачем на логічно пов’язані між собою проблемні навчальні задачі. Кожну з таких задач розв’язує і розкриває на семінарі конкретний студент або група студентів. Якісна підготовка студентами таких семінарів може бути представлена у вигляді презентацій. Мультимедійні презентації готуються студентами вдома, а демонструються й обговорюються в аудиторії. Ефективність такої форми роботи виявляється в тому, що студент розглядає запропоновану тему за власною схемою, тобто у найбільш зрозумілій для себе формі. Демонстрація та обговорення індивідуальних презентацій дає змогу систематизувати значний обсяг матеріалу з теми, виявити рівень знань, максимально ефективно проаналізувати та підвести підсумки. Цим досягається високий ступінь активності та самостійності студентів.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини заняття на конкретну тему	ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДСПТО 8271. 000000 2006 Скляренко Наталя Дмитрівна, заступник директора з навчальної частини, викладач-методист планування і організації роботи з персоналом...
Державний стандарт професійно-технічної освіти Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1	Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист
Регламент 10 хв Мащенко О. В., заступник директора з виробничого навчання, викладач вищої категорії, викладач-методист Канівського училища культури...	«Портрети українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.» Номінація Автори: Заболотна А. Г., викладач української літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с	М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного...
В. Н. Шавровська, методист Черкаського Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат	Викладач-методист Вікулова І. Г Експрес-контроль Посібник для учнів ПТНЗ ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання