Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
|
|
Скачати 0.69 Mb.
|
|
Комп'ютерне орієнтоване навчальне середовище - це штучно побудована система, структура і складові якої створюють необхідні умови для досягнення цілей навчально-виховного процесу. Структура КОНС визначає його внутрішню організацію, взаємозв'язок і взаємозалежність між його елементами. Елементи (матеріально-технічні об'єкти на базі ІКТ) КОНС виступають, з одного боку, як його атрибути, чи аспекти розгляду, що визначають змістовну і матеріальну наповненість, а, з іншого боку, як ресурси, що включаються у діяльність учасників навчально-виховного процесу, набуваючи при цьому ознак засобів навчання. Іншими словами, комп’ютерне орієнтоване навчальне середовище - це структурно упорядкована множина інформаційних засобів навчання, які застосовуються для забезпечення навчального процесу. Структурне упорядкування елементів КОНС визначається інформаційною навчальною технологією, що застосовується для забезпечення цілей даного навчального курсу. Таким чином, КОНС - структурно упорядкована інформаційною технологією множина елементів системи інформаційних засобів навчання, які застосовуються для ресурсного забезпечення навчального процесу. Доцільно говорити про НС як про оточуюче середовище відносно інтелектуальних складових педагогічної системи - складових, які наділені природним або штучним інтелектом. Як природні інтелектуальні складові педагогічної системи виступають люди, яких визначають як учасників навчально-виховного процесу (досить поширено їх поділяють на об'єкт навчання - студент і суб'єкт навчання - викладач). Як інтелектуальні складові педагогічної системи можуть виступати інформаційні засоби навчання (системи ІЗН), в яких реалізуються принципи „штучного інтелекту" і які, завдяки цьому, здатні до самоорганізації і самоадаптації або зовні спрямованого навчання (в розумінні науки про штучний інтелект). Для кожної з цих складових може бути визначене відповідне НС. Правила оперування об'єктами комп'ютерних навчальних середовищ задає розробник системи. Потім вони можуть бути розвинені, змінені або доповнені самими користувачами. У проблемі мікросвітів принципово важливим є те, що в цьому інтелектуальному середовищі критерії «правильно-неправильно», не посідають домінуючого положення (безоцінковість, прийняття). Традиційно помилка, неправильна відповідь означають, що той, хто навчається, не слухав, не вчив або не може нічого зрозуміти. Однак у роботі з мікросвітами кожна помилкова дія стає очевидною за наслідками своїх дій. Студент бачить реальний результат своєї дії. Тут помилка виступає як джерело нових творчих ідей, крок до одержання творчого і особистісно значущого результату. Як бачимо, комп'ютерні навчальні середовища мають деякі схожі характеристики з характеристиками тренінгових середовищ. У наданому прикладі середовище проектується як індивідуальне, однак сьогодні існують комп'ютерні навчальні середовища, які надають можливість і групової діяльності в системі СОФІ, тобто розумне навчальне середовище. Вона є однією з перших інтелектуальних навчальних систем, які базуються на психолого-педагогічних принципах навчальної діяльності і створенні відповідного навчального середовища. В свою чергу, сучасна освітня парадигма спирається на особистісно орієнтовану педагогіку, яка принципово передбачає, аби в епіцентрі навчально-виховного процесу знаходився студент - той, на кого, в головному, спрямовані навчальні дії і заради якого, в інтересах якого, врешті-решт, здійснюється навчально-виховний процес, створюються педагогічні системи і системи освіти в цілому. На сучасному етапі модернізації освіти необхідно забезпечити "утвердження особистісно орієнтованої педагогічної системи, яка б могла реалізувати принцип дитиноцентризму в навчально-виховному процесі як відображення людино центристської тенденції розвитку суспільства". Таким чином, утвердження в освіті принципів особистісно орієнтованої педагогіки передбачає, аби КОНС визначалось, формувалось і розвивалось відносно вимог студентської складової педагогічної системи. Підсумовуючи вище викладене, можна визначити суттєві, аспекти моделювання, побудови і розвитку комп'ютерно орієнтованого навчального середовища. За таким розумінням, до його складу входять:
Суттєва щодо організації освіти специфіка цільової, змістовно-інформаційної, виховної і технологічної складових КОНС полягає в тому, що ці його чотири складові існують і використовуються протягом життєвого циклу у двох формах, як на етапі проектування навчально-виховного процесу, так і на етапі його здійснення. Для забезпечення ефективного використання комп'ютерних телекомунікацій у навчальному процесі необхідно створювати відповідні електронні навчально-методичні комплекси (ЕНМК), які можна застосовувати як у локальному так і мережевому випадках. У роботах науковців досліджується проблема розробки та використання інформаційно телекомунікаційних технологій (ІТКТ) в навчальному процесі, сформовані певні вимоги до ЕНМК, визначений його зміст, оформлення, методичні та програмно-технічні вимоги до ЕНМК і його компонентів. Найбільш повним вважається ЕНМК, який містить такі структурні елементи:
 Бурхливий розвиток інструментальних середовищ для Internet зачепив практично всі сфери програмування. Однією з цих розробок стало створення засобів, які дозволили навіть непрофесіоналам створювати електронні посібники (підручники), що мають стандартний і звичайний для користувачів Windows інтерфейс, з іншого боку, - дозволили створювати ефективне середовище навчання. Мова йде про систему Microsoft HTML Help. Розробка ЕНМК здійснюється на основі гіпертекстової технології, для цього на комп'ютері достатньо встановити тільки броузер (англ. Browser- програма для перегляду) Microsoft Internet Explorer. Таким чином, використання сучасних комп'ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє будувати інтерактивне засвоєння навчального матеріалу, яке значно підвищує ефективність навчання. Сучасні комп'ютерні дидактичні програми, що входять в ЕНМК дисципліни (електронні підручники, посібники, збірники задач і вправ, гіпертекстові інформаційно-довідникові системи і т.д.) за умов належного грамотного використання стають потужним засобом (інструментом) вивчення дисципліни. В більшості випадків такі комплекси розміщують у локальній мережі навчального закладу або записують на компакт-дисках (CD). Проте у використанні ЕНМК в навчальному процесі є певні складності:
Використання ЕНМК в навчальному процесі буде ефективним, якщо робота здійснюється в єдиному інформаційному просторі, тобто, коли обчислювальні pecурси навчального закладу об'єднані в мережу з регламентованим доступом до інформації та обладнання, в яких розгорнуті та функціонують мереживі програмні засоби автоматизації процесів (від електронної бібліотеки до електронного каталогу бібліотеки), навчальних програмних засобів, що інтегровані в єдину інформаційну систему навчального закладу (ЄІСНЗ). Така ЄІСНЗ будується на базі Intranet-мережі та об'єднує в єдиний інформації простір всі служби. Одним із компонентів єдиного інформаційного простору навчального закладу може бути WEB-ресурс електронних курсів оператора комп’ютерного набору, який дає можливість дистанційно опанувати курс навчального матеріалу і здобути уміння та навички набору текстів і обслуговування персонального комп’ютера на рівні висококваліфікованого спеціаліста. Такий ресурс містить теоретичні розділи основних тем навчальної програми (модулі), розроблені практичні завдання для формування умінь і навичок, самостійні та контрольні роботи, тестуючі програми. Дослідження науковців переконують, що інформатизація освіти – об'єктивний процес, пов’язаний з підвищенням ролі і ступеня впливу інтелектуальних видів діяльності на всі сфери життя суспільства. Вона дозволяє педагогам якісно змінити зміст, методи і організаційні форми навчання. Будучи наслідком і стимулом розвитку нових інформаційних технологій, інформатизація освіти сприяє розкриттю, збереженню і розвитку індивідуальних здібностей тих, хто навчається, їхніх особистісних якостей; формуванню пізнавальних здібностей, прагнення до самовдосконалення; забезпечення комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності взаємозв'язку між природничими, технічними, гуманітарними науками; постійному оновленню змісту, форм і методів навчання і виховання. Нові електронні технології, такі, як інтерактивні диски СD-RОМ, електронні дошки оголошень, мультимедійний гіпертекст і ін., можуть не тільки забезпечити активне залучення майбутнього фахівця до пізнавального процесу, а й дозволяють керувати цим процесом на відміну від більшості традиційних навчальних засобів. У процесі використання багатьох програмних засобів розвиваються уміння обирати оптимальні рішення в складних реальних умовах, прищеплюються навички самостійної роботи, зокрема з обробки інформації, здійснення самоконтролю, самокорекції результатів пізнавальної діяльності. Для розвитку індивідуальних здібностей студентів велике значення має проведення гурткової роботи із використанням власного бачення тієї чи іншої проблеми. Викладач повинен пам’ятати, що потрібно передати майбутнім фахівцям не лише суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання пізнавальних і практичних завдань. Навчальний процес треба будувати так, щоб викладач був помічником, консультантом, здійснював контроль в процесі навчання, надаючи максимальні можливості для самостійної, творчої роботи студентів. Це особливо зручно зреалізувати на заняттях гуртка. Отже, виходячи з досвіду використання комп'ютерів у навчальному процесі, узагальненому зарубіжному досвіду, аналізу літератури з даного питання, можна зробити висновок, що найбільш раціональним є використання комп'ютера не як навчального засобу, а як засобу навчальної діяльності, тобто як елемента навчального середовища. Як бачимо сучасна освіта вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Однією з таких технологій є проектна, яка базується на методі проектів. В основі методу лежить дослідницька, пошукова та творча діяльність студентів, що має прикладне значення. Метод проектів - це особливий шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання, спосіб досягнення мети через детальну розробку проблеми, яка повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим або іншим чином. При використанні цього методу студенти навчаються самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, інтегрувати знання з різних областей, розвиваються уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Проектна діяльність включає в себе використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання. Розрізняють такі типи проектів. Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання. Творчі проекти — не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети. Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра. Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем. |
Схожі:
|
Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини заняття на конкретну тему |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДСПТО 8271. 000000 2006 Скляренко Наталя Дмитрівна, заступник директора з навчальної частини, викладач-методист планування і організації роботи з персоналом... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1 |
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист |
|
Регламент 10 хв Мащенко О. В., заступник директора з виробничого навчання, викладач вищої категорії, викладач-методист Канівського училища культури... |
«Портрети українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.» Номінація Автори: Заболотна А. Г., викладач української літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист |
|
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
|
В. Н. Шавровська, методист Черкаського Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат |
Викладач-методист Вікулова І. Г Експрес-контроль Посібник для учнів ПТНЗ ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua