Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури


НазваТема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури
Сторінка5/5
Дата21.03.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
1   2   3   4   5
Учитель повинен свідомо йти

в ногу з сучасністю, пройматися

й надихатися силами,

що пробудилися в ній.

(А.Дістервег)

Українська освіта завжди давала учням ґрунтовні теоретичні знання, але з плином часу, із зміною суспільно – політичних формацій відбувся поступовий відрив накопичених теоретичних знань від реального життя. «Недоліком залишаються недостатні вміння учнів вільно використовувати здобуті знання для розв’язання практичних завдань, аналізу нестандартних ситуацій. Зміст шкільної освіти переобтяжений надмірним фактологічним матеріалом, його склад і структура недостатньо враховують необхідність диференціації навчання залежно від нахилів, здібностей, життєвих планів школярів…». Наведена цитата із Концепції загальної середньої освіти свідчить, що сучасна школа повинна поставити перед собою завдання: сформувати в учнів достатню життєву практичність, здобуті знання використовувати для розв’язання конкретних завдань, аналізу нестандартних ситуацій. Звичайно, рішення цих завдань можливе лише за умови врахування індивідуальних особливостей школяра, його життєвих планів.

Особистісна орієнтація освіти, демократизація і гуманізація навчання, диференціація, використання прогресивних педагогічних технологій є ознаками особистісно зорієнтованого навчання. Впроваджуючи його, ми дбаємо насамперед про розвиток особистості. Найвідомішими особистісно зорієнтованими технологіями, найбільш пристосованими до сучасних освітніх вимог, є система розвивального навчання, групова форма навчальної діяльності, технології формування творчої особистості, навчання як дослідження тощо. Скалига О.М. працює над реалізацією науково-методичної проблеми: «Групові форми роботи на уроках української мови та літератури». Вона має 18 років педагогічного стажу та кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

У психолого-педагогічний літературі немає єдиного підходу до визначення групової навчальної діяльності. Це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою при опосередкованому керівництві вчителем і в співпраці з учнями.

Функції групової навчальної діяльності:

– мотиваційна; – навчальна;

– розвивальна; – виховна;

– організаційна.



У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. У цій роботі слабкі учні виконують за обсягом будь-яких вправ на 20-30 % більше, ніж у фронтальній роботі. У групі учні вчаться розподіляти обов’язки, вчаться спілкуванню, розв’язують конфлікти. Групова форма значно розширює можливості співробітництва дітей, активізує й розвиває мовленнєві здібності, формує позитивне ставлення до навчання. Під час групової роботи дитина бере на себе функції вчителя і виконує «дорослі» види діяльності, а отже, готується до реального життя, вчиться раціонально використовувати час, регулювати власну поведінку за вимог партнерів, добір засобів для передачі знань та власних тверджень.

Групові форми роботи належать до інтерактивної моделі навчання.

Суть цієї моделі полягає в тому, що навчальний процес відбувається за активної взаємодії учнів. Інтерактивний процес виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій. Основними ознаками кооперативної групової роботи є:

а) поділ класу на групи для досягнення конкретного навчального результату;

б) склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу;

в) кожна група розв’язує певну проблему.

Ольга Миколаївна практикує роботу учнів у парах під час перевірки домашнього завдання (види завдань: поєднати самоперевірку із взаємоперевіркою; скласти словниковий диктант другові і провести його); на етапі закріплення знань і вдосконалення навичок (завдання: розставити розділові знаки у реченні, придумати заголовок і скласти план до тексту, скласти діалог на запропоновану тему, дібрати цитатний матеріал для характеристики героя, робота з художнім текстом, що вивчається на уроці літератури, під час вивчення мовної теми).

У 5-6 класах вчитель об’єднує учнів у мікрогрупи (3-4 особи), оскільки вони тільки вчаться спільно виконувати навчальні завдання, вчаться розподілу ролей у групі, толерантному спілкуванню між собою. У 9-11 класах групи більші за кількістю учасників (5-6 осіб). Більшість завдань для таких груп мають проблемний характер, спонукають до дискусії, вимагають нестандартних підходів до їх вирішення. У 5-6 класах групи на початковому етапі роботи гомогенні. Це дає змогу впровадити принцип диференційованого навчання. Так у 5 класі під час вивчення теми «Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом» вчитель пропонує завдання для різнорівневих груп від простого до складнішого:

1) знайти і підкреслити граматичну основу речення;

2) підкреслити граматичну основу речення; з’ясувати, якими частинами мови виражений присудок, який відповідає на питання «Який є підмет? Хто він такий?»;

3) підкреслити граматичну основу; пояснити, які речення називаються односкладними.

Групові форми роботи дають змогу використовувати різноманітні інтерактивні технології. Так, «Ажурна пилка» дозволяє опрацювати велику кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує допомагати один одному вчитися навчаючи. У 5 класі цю технологію вчитель використовує під час вивчення теми «Другорядні члени речення» ( 3 «домашні» групи опрацьовують окремо відомості про додаток, означення і обставину, а потім через «експертні» групи доносять інформацію до решти класу); у 6 класі під час вивчення тем «Відмінювання іменників ІІ відміни»; «Відмінювання числівників». Прийоми «незакінченого речення» та «мікрофона» Скалига О.М. практикує під час актуалізації опорних знань та підводячи підсумки уроку, коли потрібно швидко з’ясувати рівень засвоєних раніше та отриманих на конкретному уроці знань.

Діти вчаться говорити коротко та по суті.

Серед методів творчого розвитку у своїй роботі використовує евристичні бесіди,, метод емпатії (перевтілення), метод рольової гри. Останні два прийоми дають змогу учням відчути себе дійовими особами твору, стати «автором» твору, перенестися у відповідну епоху, зображувану у тому чи іншому творі. Наведемо приклад рольової гри «Гарячий стілець» у 8 класі на уроці української літератури під час вивчення поеми Т.Шевченка «Наймичка». Орієнтовані запитання восьмикласників - учня «Трохима» та учениці «Насті»:

  • Чому вам потрібна була наймичка?

  • Що вам подобалось у Ганні?

  • Чи стала вам Ганна рідною? Чому?

  • Чи здогадувались ви про минуле Ганни?

Запитання вчителя до «акторів»:

  • Як ви почували себе в ролі?

  • Яким ви уявляєте свого героя?

Під час дискусії на уроці з проблемного питання Скалига О.М. часто використовує прийом «Займи позицію». Він дає можливість обговорити це питання всіма учнями, розвиває навички аргументації та активного слухання. У групі необхідний розподіл учнів за однією позицією та протилежною.

Наприклад, урок української літератури, 8 клас, тема: «Образ жінки – матері у поемі Т. Шевченка «Наймичка».

Завдання: наведіть аргументи, давши відповідь, сильною чи слабкою особистістю є Ганна.


Слабка

Сильна

Не зуміла сама виростити сина.

Знайшла вихід із ситуації, підкинувши Марка у багату родину.

Відкрилася Маркові лише перед смертю.

І т.д.

Діждалася моменту, коли Марко, маючи своїх дітей, зуміє зрозуміти її.

І т.д.

Вивчення мови та літератури у школі вимагає єдності процесу, тому на уроках мови вчитель часто використовує словесні хвилинки, під час яких учні аналізують вивчену мовну тему на основі твору з літератури. Завдання можуть бути різноманітні:

а) знайти вивчені орфограми у літературному тексті;

б) підкреслити граматичну основу речень, пояснити розділові знаки;

в) дати характеристику уривку тексту з точки зору стилю чи типу мовлення;

г) зробити лексичний аналіз уривку вивченого тексту.

Скалига О.М. забезпечує високу результативність та якість своєї праці. Її учні – постійні переможці та призери районних олімпіад з української мови і літератури, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (2006, 2007, 2009, 2010), районного етапу обласного конкурсу юних поетів «Тарасовими шляхами», Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості (2009). Як свідчать результати проведених контрольних робіт з української мови, її учні мають достатній рівень знань (середній бал – 7, якісний показник – 51%, рівень навченості – 100%).

Вчитель – активний учасник районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури, член районної творчої групи вчителів філологів, учасник районної та обласної виставки ППД «Освіта Черкащини»: «Групові форми роботи на уроках української мови та літератури», 2007 р.; «Екзистенціоналізм у художній прозі Тодося Осьмачки» (дослідження), 2008 р.; «Тема України в історичних творах М.Гоголя і П.Куліша» (дослідження), 2009 р.; «Вивчення елементів теорії літератури на уроках української літератури та зарубіжної літератури» (словник-довідник), 2010 р. Вчитель постійно працює над підвищенням фахового рівня, впроваджує елементи передового педагогічного досвіду кращих учителів району та області.

У своїй позакласній та виховній роботі особливу увагу Ольга Миколаївна звертає на виховання патріотизму, активної громадянської позиції. Адже, любов до Батьківщини неможливо сформувати без знання історії рідного краю, малої батьківщини. Мліївська земля – край родини Симиренків – унікальна у цьому плані. Використовуючи краєзнавчий матеріал, вчитель розробила виховну годину «В одну громаду скуті» про дружбу і співпрацю Василя Симиренка і Павла Чубинського, урок позакласного читання «Казки рідного краю» (на основі казок, записаних на території Черкащини та села Млієва). За матеріалами періодичних видань створила дидактичні матеріали «Письменники – уродженці Городищини».

Ясно, що така робота потребує значної кількості часу для підготовки як учня, так і вчителя. Але результат стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом. А це, погодьтесь, має важливе значення для всієї вчительської роботи.
1   2   3   4   5

Схожі:

: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних...
Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),...
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...

НАКА З
Міністерстві юстиції України 10. 04. 2012 за №517/20830, з метою формування інформаційного освітнього середовища професійно-технічних...
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і ро­біт відповідно до вимог охорони праці...
14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар...
Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка