Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури


НазваТема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури
Сторінка2/5
Дата21.03.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
1   2   3   4   5



Схема 1

Особистісно-розвивальна модель розвитку літературних

творчих здібностей учнів

Підґрунтя: внутрішній світ дитини (здатність до творчості); забезпечує вихід у «зовнішній» світ особистості – творця.

Складові:

  1. Закладене в дитині генетично.

  2. Потяги.

  3. Навички та вміння, вироблені в 1-4 класах.

1. Емоційно-пізнавальний рівень (5-6 кл.)

Мета: розвиток пам’яті, уяви, уваги, формування естетичних і моральних почуттів, образного та абстрактного мислення.

Складові(об’єкти вивчення, розвитку): пам’ять, уява, увага, почуття, мислення.

Методи і прийоми роботи: заучування текстів і визначення теоретико-літературних понять, фактажу життєписів і т.д.; використання асоціативних ігрових вправ; застосування діалогу, аналіз власних помилок; самостійна робота над книгою, тренінг елементарних мислительних операцій через проведення інтелектуальних ігор; кубування, сенкан.

2. Потребово-мотиваційний рівень (7-9 кл.)

Врахування літературних обдарувань.

Мета: формування потребово-мотиваційної бази літературної творчості учнів, розвиток дарувань відчувати слово.

Складові: формування вмінь працювати зі словом; навички роботи з «чужим словом»; потреба у власній літературній діяльності; власні проби пера.

Прийоми роботи: «наслідування поетів», «переклад навпаки», «екстремальна ситуація», «робота над помилками», «власна творчість».

3. Інтелектуально-діяльнісний рівень (вчинковий): 10-11кл.

Мета: формування та розвиток творчого потенціалу літературно обдарованих дітей.

Складові:

І Навчальна діяльність: інтерактивні форми роботи на уроках, використання ігрових завдань, евристичних бесід, уроки-подорожі, створення творчої лабораторії, проведення літературних конкурсів, олімпіад.

ІІ Дослідницька діяльність: написання науково-дослідних робіт в МАН, пошукова робота в кімнаті-музеї Івана Франка.

III. Творча діяльність: написання творчих робіт, випуск шкільної газети «Ластівка», власних літературних збірок.

  1. Показник(рівень) морально-духовного розвитку випускника гімназії (підсумковий етап роботи за технологією творчих здібностей учнів)

Складові: ставлення до світу природи; ставлення до світу людей; самопізнання, самовираження, самоствердження, самовизначення.

Оскільки розвиток творчих літературних здібностей – процес довготривалий і системний, модель має структуру «глибинного накладення».

Протягом 10 років серед 67 учнів вчителем було помічено літературну обдарованість в 17 дітях. Зроблено спробу розвинути ці обдарування і отримати конкретні результати.

На першому етапі роботи (емоційно-пізнавальний рівень:5-6кл.) нею і психологом школи проводилася перевірка у 5-х класах (2002р.) визначення літературних здібностей учнів. Результати тестування за П. Торренсом показали, що з 48 учнів троє мають високий рівень, семеро займають рівень вище середнього, 15 осіб – середній рівень, 13 учнів – рівень нижче середнього і 10 учнів - низький рівень.

Тест «Каков ваш творческий потенціал» дав такі результати: найбільша кількість учнів набрала (від 24 до 48 б.). Це означає, що у таких дітей нормальний творчий потенціал, а значить, володіють тими якостями, які дозволяють творити, але можуть бути і проблеми, котрі гальмують процес творчості.

Із метою ідентифікації виявлення креативності був застосований опитувальник креативності Джонсона [9; 78-82].

У своїй практиці Наталія Леонідівна застосовує вже протягом десяти років такі методики дослідження креативності дітей 10 – 16 років, як тести на визначення змісту слів, абстрактних понять, тест «Загублений м'ячик», упорядкування фраз, витлумачення байок, пояснення картини, комплекс інтелектуальних ігор для розвитку мислення учнів, ігри та вправи на розвиток уяви, вправи на розвиток логічного мислення.

Отже, перш за все, за допомогою різноманітних досліджень необхідно визначити рівень творчих здібностей учнів середньої ланки, їх рівень пам'яті, уявлень, мислення і т.д. Це дає змогу психологічно глибше пізнати дитину і орієнтуватися у формах та методах педагогічної роботи.

Навчання – процес творчий, у якому учні повинні бути активними учасниками пізнання, а література служить засобом виховання і розвитку школярів. Тому вона вважає, що творча навчальна діяльність учнів, що має за основу розвиток творчих здібностей, є видом продуктивної навчально-пізнавальної діяльності школярів. Процес навчання учнів вчитель будує за такими критеріями:

- самостійне використання школярами набутих якостей у нових ситуаціях; генерування нових ідей; висунення гіпотез;

- критичне оцінювання навчального матеріалу; систематизація і узагальнення, обґрунтування думок;

- створення оригінального нового продукту за допомогою уявлень.

Софія Русова вважала, що вільне виявлення творчого настрою сприяє розвитку внутрішніх творчих здібностей учнів.

Що впливає на хід формування і реалізацію потенціалу особистості «зсередини»? Педагог дотримується думки, що це, насамперед, генетично закладені в дитини можливості, обдарування, отриманий досвід, а також прагнення до самостійності, сформовані елементи готовності до самореалізації, до подальшої роботи з розвитку літературних обдарувань. Це становить підґрунтя моделі розвитку літературних творчих здібностей учнів.

Саме тому спільно з психологом гімназії було проведено вивчення індивідуально-психологічних особливостей школярів, ставлення їх до навчання. Таким чином, знаючи психологічні особливості кожного учня, Наталія Леонідівна формує позитивні якості особистості, розвиває авторську майстерність, допомагає школярам пізнати самих себе, знаходить застосування мовно-літературним силам і здібностям.

Першим рівнем вище зазначеної моделі є емоційно-пізнавальний. Працюючи в 5-6 класах, вона ставить за мету розвивати пам’ять, увагу, уяву учнів, формувати в них естетичні і моральні почуття, образне та абстрактне мислення.

Наступним рівнем розвитку літературних творчих здібностей учнів є потребово-мотиваційний рівень (7-9кл.) Він включає формування вмінь працювати зі словом; навички роботи з «чужим» словом, потреба у власній літературній діяльності; власні проби пера. I тут вже важливою є міра прояву суб’єктності зростаючої особистості, її прагнення до власного творчого волевиявлення. А для цього потрібно працювати зі словом,"діяти ". У цьому i є вчинок пізнання на уроках української літератури. Тому одним із засобів розвитку творчих здібностей учнів є робота над словом.

Інтелектуально-діяльнісний рівень(10-11 кл.) включає навчальну, творчу, дослідницьку діяльність. Така діяльність, насамперед, проявляється через евристичну бесіду, інтерактивні форми роботи на уроці, проведення літературних конкурсів, олімпіад, написання науково-дослідницьких робіт у МАН, випуск літературної шкільної газети «Ластівка».

У розвитку творчих здібностей учнів велику роль відіграють цікаво побудовані уроки словесності. На уроках з української літератури перевагу надано принципам систематичності і послідовності. Багато важить у розвитку творчих здібностей школярів застосування принципу наочності. При цьому забезпечується багатогранне чуттєве сприймання матеріалу, стимулюючи творчу діяльність уяви учня. Вважаю, що головне місце н роботі вчителів-словесників над розвитком творчих здібностей учнів відіграє принцип міцного засвоєння знань. Для видозміни структури уроку використовую таблицю – конструктор Гіна А.А.:


Розділи уроку

1

2

3

4

5

А.

Початок уроку

Інтелектуальна розминка

Дивуй! Відстрочена відгадка

Фантастичне запитання

Ідеальне опитування

Гра у випадковість і т.д.

Б.

Пояснення нового матеріалу

Цікава мета

Практичність теорії

Питання до тексту

Спіймай помилку

Ділова гра

«Власний номер і т.д.»

В.

Формування уміння і навичок і т.д

Гра-тренінг

Прес-конференція

Тренувальна к/р

Ділова гра «Компетентність

«Так-ні»

ІТ.Д.


Впроваджуючи в практику новітні освітні технології, нетрадиційні прийоми і методи, вчитель не тільки удосконалює свою педагогічну майстерність, а й намагається розвивати креативні здібності учнів. Переконана, що саме ігрові компоненти є найкращим тренінгом образного мислення. Виконуючи ігрові дії, учень – гравець тренує свою комплексну літературну здібність.

Урок літератури починається з літературної розминки, яка має три різновиди:

- психотехнічна (підготовка учня до специфічної розумової та мовленнєвої діяльності);

  • релаксаційна (створення сприятливої психоемоційної атмосфери);

  • комунікативна (залучення учнів до групового спілкування).

Вважає, що систематичне використання таких мікроігор, як літературні розминки, не лише мобілізує інтелектуальні сили учнів, а й розвиває їхні художні здібності дітей.

На думку вчителя, вся робота в школі щодо розвитку творчих здібностей учнів, виховання їх духовності, відродження духу української національної ментальності починається із здатності творити, любити, дарувати добро іншим і завершується досягненням відповідного рівня морально-духовного розвитку випускника, що проявляється у ставленні вже сформованої особистості до світу природи, до світу людей.

Для розвитку інтелектуальних здібностей учнів, їхнього духовного, громадянського зростання педагог застосовує творчу, виробничу, дослідницьку діяльність. З її ініціативи в гімназії створено кімнату-музей І.Я.Франка, налагоджено зв’язки з родиною відомого українського письменника і діяча. Сьогодні про роботу музею маємо численні публікації у Всеукраїнських газетах та журналах, а зустрічі з професорами, акторами Івано-Франківського драматичного театру, письменниками спонукають на нові дослідження не тільки учнів, а й учителів. Під керівництвом учителя в музеї постійно діє і працює група екскурсоводів, виконана наукова робота учнів на тему «Життя і творчість Івана Франка»(2006-2010 роки). Рада музею учнів 9-11 класів під керівництвом Бондаренко Н.Л. листується зі студентами та викладачами Дрогобицького педуніверситету ім. І.Франка. Матеріал систематизовується і переростає у дослідницьку роботу.

Зокрема, науково-дослідницька робота в МАН Скляр Марини, учениці 11-А класу в 2006 році зайняла ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі робіт МАН у м. Києві. Творчо працює літературна студія під керівництвом Наталії Леонідівни. Щороку нею випускаються збірки творів: «Світанок»,2002; «Історія одного дня», 2005; «Поезії», 2006; «Промінці», 2007; «Зорі Кобзаря», 2009; «Канівський зорепад», 2010.

Щосеместру творча група учнів гімназії працює над випуском шкільної стінгазети «Ластівка», де друкуються поетичні та прозові твори юних поетів.

Хід і результати дослідження показали, що:

  1. Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури дав змогу виявити теоретичні основи розвитку літературних творчих здібностей учнів.

  2. У навчально-виховному процесі на сучасному етапі формується недостатній рівень творчої навчальної діяльності учнів, що виявляється у відсутності цілеспрямованої та систематичної роботи в цьому напрямку, у недостатній сформованості активності, ініціативності та самостійності школярів.

  3. Перевірка визначеної гіпотези підтвердила її правильність: ефективність розвитку творчих здібностей учнів зростає за умови дотримання психолого-педагогічного забезпечення, творчого самозростання школярів, цілеспрямованого впровадження розробленої методичної системи.

  4. Результати дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що розроблена методична система сприяє підвищенню рівня розвитку творчих здібностей.

  5. Ефективність роботи забезпечується дотриманням низки психолого-педагогічних умов, серед яких основними є: вмотивування творчої навчальної діяльності, розвиток пізнавальної потреби та бажання творчої самореалізації; забезпечення високого рівня знань з української літератури; вдосконалення вмінь і навичок творчо вчитися у відповідній діяльності на основі розвитку творчих здібностей; розвиток якостей характеру учнів: цілеспрямованості, наполегливості, самостійності, сили волі, критичності.

МОДЕЛЬ УКРАЇНОЗНАВЧОГО СВІТОГЛЯДУ

На основі моделі українознавчого світогляду було розроблено дидактичний матеріал для сфер відношень. Проаналізувавши соціокультурну змістову лінію чинної програми п’ятого класу ми запропонували методичні матеріали, які розвивають у школярів українознавчий світогляд.

Сфера відношень «Я і українська мова та література» покликана збагатити знання учнів про рідну мову та літератури. За допомогою матеріалів цієї сфери діти усвідомлюють, що мова та література – духовна цінність народу. Після опрацювання таких відомостей в учнів формується бажання досконало знати та вивчати рідну мову та літературу, ставитися з повагою до них. Ця сфера відношень виховує й патріотичні почуття школярів.

У цьому навчальному році акцентуємо увагу на постаті Великого Кобзаря, оскільки відзначається ювілейна дата його відходу в інший світ. Пропонуємо текст для усного докладного переказу про відомого українця Тараса Шевченка, адже він зробив неоціненний внесок в рідну мову та літературу, став основоположником сучасної української літературної мови. Його твори є актуальними для дітей і дорослих всієї України, бо теми, які у них розглядаються, – неоціненний історичний та світоглядний спадок.

Матеріали для сфери відношень «Я і Батьківщина» допомагають учням зрозуміти, наскільки важливим для майбутнього є історичне минуле України, як вплинули на розвиток нашої держави історичні постаті, формують ціннісне ставлення до національних символів, виховують любов до природи та краси рідного краю, до України в цілому. Завданням цієї сфери відношень є формування у п’ятикласників патріотичних почуттів.

Матеріал про видатну історичну особистість – Богдана Хмельницького стосується цієї сфери відношень, адже саме він довгий час керував головним історичним осередком – Запорізькою Січчю, приймав безліч позитивних рішень, які сприяли політичному становленню України у тогочасному світі. Текст призначено для формування уміння читання мовчки.

Сфера відношень «Я і національна культура» покликана ознайомити учнів п’ятого класу із звичаями і традиціями рідного краю; народними святами в Україні; народною символікою; рослинами в народній уяві; народними оберегами, дати відомості про діячів культури. Це допомагає маленьким українцям не забувати і поглиблювати знання з фольклору та мистецтва. Сутність сфери у тому, щоб продемонструвати школярам, наскільки багата наша держава традиціями, обрядами та звичаями, які треба берегти. Добираючи дидактичний матеріал, учителю належить зупинитися на таких постатях, що найбільше прислужилися формуванню культурного іміджу України. Скажімо, доречно пригадати Миколу Лисенка, одного із найвідоміших діячів української культури, завдяки якому нашу державу пізнав весь світ. Микола Лисенко зумів показати, що Україна багата талановитими музикантом і залишив у спадок прийдешнім поколінням зразки класичної, камерної, оперної музики. Текст дібрано для докладного усного переказу з творчим завданням.

Сфера відношень «Я і мистецтво» ознайомлює учнів з народним українським мистецтвом та митцями України. За допомогою цієї сфери відношень виховуємо любов до краси, традиційних видів народного мистецтва. Школярі дізнаються, які види мистецтва притаманні українцям. Сфера допомагає залучити учнів до певного виду мистецтва та формує ціннісне ставлення, повагу до чужої праці.

Запропоновано учням текст для докладного письмового переказу про віщого Бояна. Адже, як свідчать літописи, Боян – один із перших митців, що стали відомі в Україні. Цьому чоловікові було притаманне мистецтво вокалу, живопису та літераторства. Тож таку талановиту особистість і візьмемо за зразок для школярів.

Після опрацювання усіх вищезазначених сфер відношень учням пропонують акумулювати отримані знання у процесі само оцінювання, передбачено соціокультурною змістовою лінією як сфера «Я як особистіть». Учні трансформують відомості про відомих українців з мови, літератури, історії та інших предметів. Здобуті знання використовуються п’ятикласниками у процесі підготовки усних та письмових творів, під час виконання творчих робіт, переливаються в особистісно неповторний погляд на життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.

За допомогою дидактичних матеріалів, запропонованих нами, та моделі українознавчого світогляду п’ятикласника можна формувати україномовну особистість з певними принципами та переконаннями, зі своїми цілями та поглядами на майбутнє життя. Показовим стало анкетування в одній із шкіл міста. Респондентам, учням 5 і 6 класів, запропонували відповісти на ряд запитань:

  1. Що я ціную у людях?

  2. Які риси українців мені подобаються?

  3. Які не подобаються?

  4. Хто з відомих українців є для мене зразком? Чому?

  5. Якою особистістю я хочу бути?

В анкетуванні взяли участь сорок учнів п’ятого класу. Тридцять з них ( 75 %) цінують в людях доброту, п’ять (12 %) – гроші, ще у п’яти учнів (12 %) цінності відсутні взагалі. Двадцять респондентів (50 %) відповіли, що позитивні риси характеру українців – розум, працелюбність, сім (14 %) – доброта та гостинність, решта (42 %) на друге запитання не відповіли. На третє запитання більшість респондентів не подали відповіді (75 %), а 10 (25 %) осіб зазначили, що негативною рисою українців є пияцтво. 16 дітей (38 %) не вважають за потрібне наслідувати відомих українців, 6 учнів (13 %) виділяють братів Кличків , тому що вони сильні і багаті, п’ятеро (12 %) беруть за зразок Андрія Шевченка, тому що він відомий і «крутий». І лише троє учнів називають як зразки для себе Тараса Шевченка та Лесю Українку, тому що вони багато зробили для України (але що саме, діти не зазначають). Відповідь на п’яте запитання також дали не всі опитувані. Десятеро (25 %) не відповіли, 15 (38 %) хочуть бути розумними, веселими, працьовитими, кмітливими, п’ятеро школярів (12%) хочуть бути заможними, а риси характеру їх взагалі не цікавлять, четверо (8 %) – заощадливими і лише одна учениця мріє бути мудрою.

Отже, бачимо, що учні п’ятого класу мало знають про відомих українців, в їхній уяві поки що не сформоване бажання стати кращим, бути на когось схожим, взяти відомого пращура за зразок.

Інша ситуація в учнів 6 класу, які працювали за інтегративною моделлю українознавчого світогляду у п’ятому класі. В анкетуванні взяли участь 33 школярі.

Шістнадцять осіб (50%) цінують у людях працьовитість, розум, вірність, дружелюбність, чотири учні (12 %) кращими рисами людського характеру вважають вихованість, п’ятеро (13 %) – освіченість, вісім (25 %) – потяг до освіти, бажання вдосконалювати себе. Тридцять учнів шостого класу (92 %) відповіли на друге запитання однозначно – волелюбність, працьовитість, гостинність. Троє учнів (8 %) на поставлене запитання не відповіли. Не подобаються двадцяти учням (72 %) шостого класу такі риси українського характеру: зрадництво, заздрість. Вісім учнів (24 %) помітили, що негативними рисами характеру українців є донощицтво та низький культурний рівень, троє школярів (10 %) сказали, що українці не мають негативних рис характеру. Зразком для п’ятнадцяти шестикласників (49 %) є Тарас Шевченко, тому що він сприяв розвитку української літератури, був борцем за рідну мову, написав гарні вірші, видав «Кобзар». Десять учнів (30 %) беруть за зразок Богдана Хмельницького, адже він був борцем за незалежність, воював за Україну, вбивав ворогів. Для п’ятьох учнів (13 %) зразком є Михайло Максимович, тому що він був збирачем української культури, був розумним, освіченим, грамотним, нашим земляком. Троє учнів (8 %) назвали взірцем Віталія Кличка, тому що він гарний політик, сильний боксер. Всі опитані відповіли, що вони хочуть бути гостинними, працелюбними, освіченими. П’ятеро (12 %) додали, що хочуть бути ввічливими та креативними. Десять учнів (30 %) сказали, що хочуть бути вірними своїй Батьківщині.

Отже, у шестикласників сформоване уявлення про відомих українців, вони мріють бути схожими на них. Українознавчий світогляд на базі теми «Відомі українці» у дітей фактично сформований, тому що впродовж року, у п’ятому класі, учитель реалізовував соціокультурну лінію на уроках розвитку зв’язного мовлення за допомогою моделі українознавчого світогляду та текстів з українознавчим наповненням в усіх сферах відношень соціокультурної змістової лінії.

Щоб формувати світогляд школярів на засадах українознавства, належить вибудовувати у їхній свідомості систему уявлень про українців як народ, що має свою історію, сучасне і майбутнє, систему принципів та ідеалів. Уявлення як чуттєво-наочний образ предметів, явищ дійсності формується під упливом безпосереднього сприймання предметів, інформації про них, але обов’язково містить емоційну домінанту, виражає ставлення особистості до названих реалій. Учителі мови мають таким чином організувати навчальний процес, щоб українознавча інформація була актуальною для школярів, зачіпала їхню уяву, емоції, спиралася на їхній життєвий досвід. Але треба пам’ятати, що без інтеграції поставлену мету досягти неможливо.
Тема досвіду: сучасні технології розвитку обдарованості учнів у процесі вивчення української мови і літератури.

Автор досвіду Зелінська Таміла Володимирівна.

Досвід вивчався 2007-2011 роках методистом методичного кабінету районного відділу освіти Рафальською О.В.

Адреса досвіду: Майданецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Тальнівської районної ради.
Сучасні технології розвитку обдарованості учнів у процесі

вивчення української мови і літератури
1   2   3   4   5

Схожі:

: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних...
Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),...
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...

НАКА З
Міністерстві юстиції України 10. 04. 2012 за №517/20830, з метою формування інформаційного освітнього середовища професійно-технічних...
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і ро­біт відповідно до вимог охорони праці...
14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар...
Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка