Тема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури


НазваТема досвіду: використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури
Сторінка4/5
Дата21.03.2013
Розмір0.61 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
1   2   3   4   5





Тема досвіду: Інтегрований підхід до формування українознавчого світогляду учнів 5-х класів.

Автор досвіду Біт-Давід Мар’яна Едуардівна.

Адреса досвіду: Золотоніська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 2 інформаційних технологій Золотоніської міської ради.
Інтегрований підхід до формування українозавчого світогляду учнів

5-х класів
Педагогічне кредо:

Те, що сам ти знаєш, передай іншим, а те, чого не знаєш, від інших візьми.

Анварі

У нових політичних умовах – за суверенітету України – постала потреба формувати громадян для своєї країни, які б перейнялися національною ідеєю, виявляли бажання примножувати матеріальні та духовні цінності свого народу, у мовленнєвій практиці послуговувалися українською мовою. Криза мовної освіти спонукала вчених – методистів і філологів – до пошуку та осмислення нових підходів до викладання української мови в сучасній школі.

Актуальність науково-методичної проблеми полягає у науковому осмисленні питання формування українознавчого світогляду школярів через інтеграцію навчальних предметів, становлення на цій основі ідеалів та цінностей, надій та вірувань, поглядів на сенс і мету життя, котрі визначають діяльність школяра й органічно входять до його вчинків і норм мислення.

У числі перших своє бачення процесу становлення національно свідомої українськомовної особистості виклали Світлана Єрмоленко та Любов Мацько, які у «Навчально-виховній концепції вивчення української (державної) мови» довели, що шкільна мовна освіта має базуватися на засадах українознавства, оскільки саме вони забезпечать формування у школярів національно-мовної картини світу, яка бере свої витоки від усвідомлення змісту визначальних понять «мій родовід», «рідний край», «народна культура і мистецтво», «мова мого народу»; від осягнення сутності сфер «Україна і світ, етнос, природа, історія, право, культура». Ці ідеї було враховано й розвинено у «Концепції навчання державної мови в школах України», яку розробили науковці лабораторії навчання української мови Науково-дослідного інституту педагогіки АПН України О. Біляєв, Л. Скуратівський, Л. Симоненкова, Г. Шелехова.

За останнє п’ятиріччя до проблеми українознавчого світогляду зверталися такі педагоги: Кириленко О.М (2005 р.), Опанасенко Ж.А. (2005 р.), Богуслав О.Й. (2006 р.), Мальована І.І. (2007 р.), Гавриленко І.О. (2008 р.), Синьоок (2008 р.), Шило К.М. (2009 р.). Бачимо, що проблема українознавчого світогляду досліджувалася, але не достатньо. Методична база з цього питання не є повною, провідні науковці та педагоги розглядають питання українознавчого світогляду та формування україномовної свідомої особистості окремо від інтеграції навчальних предметів. Ми ж спробуємо довести, що це не доцільно.

Отже, щоб формувати світогляд школярів на засадах українознавства, належить вибудовувати у їхній свідомості систему уявлень про українців як народ, що має свою історію, сучасне і майбутнє, систему принципів та ідеалів. Але запропонована система має бути вибудувана не лише на основі знань з української мови, але й інших шкільних предметів, зокрема української літератури, історії України.

Власне методичний аспект розв’язання проблеми формування українознавчої особистості як однієї з найважливіших умов мовленнєвого розвитку потребує детального розвитку.

Мета науково-методичної теми полягає у з’ясуванні шляхів реалізації інтегративного підходу до формування українознавчого світогляду інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості п’ятикласника. Мета дослідження передбачає розв’язання ряду завдань:

  • сформулювати визначення поняття про українознавчий світогляд;

  • проаналізувати державні документи про мовну освіту;

  • розглянути українознавче наповнення шкільних підручників з української мови, української літератури та історії України для п’ятого класу;

  • створити модель українознавчого світогляду п’ятикласників на основі аналізу шкільних підручників;

  • дослідити шляхи реалізації інтегративного підходу до формування українознавчого світогляду п’ятикласника;

  • простежити, як застосовуються міжпредметні знання на уроках розвитку зв’язного мовлення у 5 класі.

Предмет науково-методичної теми. Методичні компоненти формування українознавчого світогляду на інтегрованих уроках.

Об’єкт науково-методичної теми – українознавчий аспект розвитку світогляду п’ятикласників.

Наукова новизна полягає передусім в тому, що у роботі застосовано інтегративний підхід до формування українознавчого світогляду учнів п’ятого класу, на основі аналізу шкільних підручників побудовано модель українознавчого світогляду, розроблені дидактичні матеріали.

Практичне значення науково-методичної теми. Результати роботи можуть бути використані при подальшому науковому осмисленні українознавчого підходу до навчання української мови у загальноосвітній школі, дібрані методичні матеріали знадобляться словесникові на уроках української мови та літератури у п’ятому класі.

Нами було проаналізовано українознавчий зміст трьох підручників для п’ятого класу: Глазової О.П., Кузнецова Ю.Б. Рідна мова: Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Педагог. преса, 2005. - 288 с.; Мовчан Р.В. Українська література: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. –К.: Генеза, 2005.- 240 с.; Власова В.С. Данилевської О.М. Вступ до історії України Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. –К.: Генеза, 2005. – 200 с.

Дослідивши у підручниках соціокультурну змістову лінію «Відомі українці», можемо визначити риси, які представлені як такі, що притаманні національному характерові українців. Після узагальнення дібраної інформації маємо підстави змоделювати інтегровані уявлення учнів 5 класу про типові риси українців, адже такий матеріал долучиться як дидактичний у процесі формування національної свідомості особистості школяра. У п’ятому класі учні довідуються про осіб, які репрезентують три історичні періоди.

Людям різних періодів притаманні різні риси характеру. Ми виділяємо три основні періоди, з якими ознайомлюються учні у п’ятому класі.

Тема досвіду: інноваційні аспекти підвищення мовної культури та грамотності засобами розвитку зв’язного мовлення.

Автор досвіду Буряк Олена Станіславівна.

Адреса досвіду Кам’янська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №1 Кам’янської районної ради.
Інноваційні аспекти підвищення мовної культури та грамотності

засобами розвитку зв’язного мовлення
Однією із складових загальної культури людини є її грамотність. Уміти грамотно писати – життєва необхідність. Вивчаючи зі школярами правопис, вчитель зустрічається з багатьма труднощами. Шкільна програма з мови насамперед вимагає знання теорії мови. Та щоб забезпечити грамотність, самого лише знання правил не достатньо, потрібна також різноманітна й ефективна практика письма, виконання навчально-тренувальних вправ, які мають виробити навички безпомилково і швидко застосовувати вивчені правила, працювати свідомо, адже правописна практика взаємопов’язана з постійним мисленням. Життєва необхідність виховати комунікативно грамотного учня і визначила актуальність проблеми, над якою працює Олена Станіславівна. Актуальність теми посилюється необхідністю подолати уніфікований, унітарний підхід до оволодіння школярами орфографії, натомість брати до уваги інноваційні ідеї, національні традиції української методичної науки і педагогічної практики.

Враховуючи всі особливості роботи вчителя-словесника, вона не випадково визначила для себе проблему: інноваційні аспекти підвищення мовної культури та грамотності засобами розвитку зв’язного мовлення.

Основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні мовленнєвому розвитку громадян держави, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня мовленнєвої компетенції учнів, що є однією з найважливіших умов їхньої соціалізації.

Учні повинні вміти не просто володіти рідною мовою, а користуватися нею у різноманітних життєвих ситуаціях, тобто будувати змістовне та стилістично грамотне висловлювання залежно від ситуації спілкування. До того ж, результативність засвоєння вивченого матеріалу підвищується за умови включення у систему роботи завдань, що зацікавлюють учня, показують практичне застосування набутих знань та умінь. Одним із шляхів досягнення такої результативності є використання ситуативних завдань з розвитку зв’язного мовлення учнів, що спрямовані як на засвоєння учнями певної суми знань, так і на їхній загальний розумовий розвиток. Постановка і розв’язання таких завдань на уроці сприяє не тільки кращому запам’ятовуванню вивченого, а й розвиває інтелектуально-розумові здібності учнів, виробляє навички самоосвіти.

Шкільна мовна освіта покликана формувати особистість високої мовленнєвої компетенції, здатної до активного спілкування в усіх сферах сучасного життя. Тому вчитель поставила перед собою завдання:

  • виробляти в учнів уміння й навички комунікативно доцільно й грамотно користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

  • формувати мовленнєвий досвід засобами збагачення лексики, вдосконалення її словникового складу;

  • розвивати всі види мовленнєвої діяльності, привертаючи увагу також аудіюванню й говорінню;

  • виховувати почуття мовленнєвого такту, толерантності, культури спілкування сучасної ділової людини.

Реалізацію цих завдань вона вбачає через застосування системи навчально-тренувальних вправ, на основі яких формується мовленнєвий етикет та культура спілкування; підтримання безперервного зв’язку між уроками вивчення мовних тем та уроками розвитку зв’язного мовлення.

У формуванні комунікативної грамотності учнів, на її думку, багато важить словникова робота. Без повсякчасного використання різноманітних словників годі досконало оволодіти мовою. Тому ідеєю її дослідження є навчити учнів розвиватися граматично, збагачувати свою комунікативну лексику за допомогою різноманітних словників. Доцільним було провадити системну роботу над уточненням і збагаченням лексикону учнів, бо, маючи обмежений запас слів, часто не розуміючи змісту того чи іншого поняття, вони вживають їх у неточному або в невластивому їм значенні. Не менш важливо дбати про чистоту мови. Треба, щоб діти не надуживали діалектизмами, не засмічували власне мовлення суржиком.

У дослідженні та застосуванні своєї проблемної теми я чітко дотримуюсь формули: слово – речення – текст, що дає можливість учням формувати свої знання за принципом: від простого до складного. Інноваційна значущість проблемної теми проявляється у таких основних аспектах: нормативність, естетичність та культура мовлення.

Практична значущість розкривається у можливості кожним учнем забезпечити власну програму дій:

  • від спільних з учителем, однокласниками – до самостійних;

  • від діяльності за зразком – до конструктивної, конструктивно-творчої, творчої праці.

Технології реалізації ідеї дослідження:

У процесі вивчення будь-якого матеріалу, з метою формування інтересу до уроків мови, Олена Станіславівна застосовує:

  • елементи цікавої граматики, народознавства, дидактичні ігри;

  • вправи, що стимулюють до спостереження над фактами мови;

  • завдання творчого характеру, лінгвістичні задачі, шаради, ребуси, загадки;

  • елементи змагання, аукціону.

  • широко використовую на уроках мови та літератури ІКТ: програмно-методичні комплекси навчального призначення, дидактичні мультимедійні матеріали, електронні словники, власні мультимедійні презентації та інтернет-джерела.

Успішній реалізації ідеї дослідження сприяє використання сучасних технічних засобів навчання: мультимедійний комплект (проектор, ноутбук), цифровий фотоапарат, магнітофон, телевізор.

На уроках вона намагається створити атмосферу захоплення навчальною працею, щоб зростити пізнавальну активність учнів.

Широко застосовує тестування не лише як форму контролю, а й процес виконання завдань. Прикладом може бути методична розробка бібліотечного уроку «Словники – твої друзі». Тести характеризується відносною простотою й короткочасністю процедури, безпосередньою фіксацією результатів, наявністю стандартної системи оцінювання. Тестування дає змогу перевірити якість засвоєного матеріалу не лише після вивчення певної теми, а зокрема й під час уроку. За допомогою підібраних тестів легко перевірити вивчення життєвого та творчого шляху письменника. Це яскраво ілюструє її розробка уроку «Я вибрала долю собі сама»: життєвий і творчий шлях Ліни Костенко».

Програма з мови орієнтує вчителя-словесника на формування мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням, а отже і мисленням. Керуючись цим, вчителька добирає засоби навчання так, щоб стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, найвищим виявом якої є творчість. Особливо це вдається на уроках розвитку зв’язного мовлення. Готуючись до таких уроків, та враховуючи вікові особливості учнів, вона виробила для себе аспекти за допомогою яких підбирає матеріали та завдання:

5-7кл. – досвід (власні спогади, випадки із життя, поради дорослих);

8-9кл. – творчий пошук (гра слів, логіка думки, порівняння визначень);

10-11 кл. – психологічний аспект (побудова роздуму, мотивація висновку, пошук суті).

Наприклад:

5 клас. Вивчення теми «Діалог». Завдання: підготувати та розіграти діалог між однокласниками, який ілюстрував би дружбу.

8 клас. Побудова роздуму. Завдання: дати визначення та з’ясувати різницю таких понять як «друг» та «товариш», обґрунтувати свою відповідь.

10 клас. Напишіть статтю в газету, поклавши в її основу аналіз такого явища, як пошук життєвого шляху, боротьба з власними недоліками.

Учитель виокремлює ті слова, на яких є потреба загострити увагу учнів, продумує вправи, у процесі виконання яких буде пояснено зміст і значення відтінків слів.

Неабияку увагу приділяє роботі зі словником. Привертає учнівську увагу до словників не лише як до джерела орфографії, тлумачення слова чи фразеологізму – добирає завдання, що дають можливість учням використовувати словник як джерело творчості. Наприклад: Користуючись орфографічним словником дібрати слова на одну літеру та скласти з ними речення. Зразки демонструє на екрані.

Розвиткові комунікативних умінь і навичок сприяє робота з текстом, зокрема усних та письмових творів. Цей вид діяльності має велике виховне й освітнє значення. Перед будь-якою творчою роботою доцільно провести бесіду. Разом з учителем учні обговорюють тему, складають план, добирають мовний матеріал. Олена Борисівна активізує творчу думку учнів на такий вид роботи, як твір за поданим початком із завданням використати власні спостереження над природними явищами, суспільними подіями, зокрема й тими, про які знають із розповідей старших, дати їм оцінку.

Орієнтація в ситуації спілкування породжує мотив, дає усвідомлення мети, від якої залежатиме головна думка і стильове оформлення тексту. Осмислення теми твору дозволить окреслити обсяг змісту, зібрати і систематизувати необхідний матеріал, визначити підтеми, на які розчленовується тема, і, отже, обрати тип мовлення, скласти чіткий план викладу. На основі всього цього здійснюється відбір мовних засобів, необхідних для висвітлення теми. На таких уроках дітям пропонується аукціон епіграфів, або афоризмів, які можна використати безпосередньо у творі.

Для того, щоб продемонструвати учням, як треба розгортати виклад і реалізувати задум, варто практикувати колективне складання текстів (творів-мініатюр або фрагментів, що висвітлюють якийсь пункт плану). Добираючи одне за одним речення, учні спостерігатимуть їх змістовий зв'язок, мовні засоби, за допомогою яких вони зливаються в одиниці більш високого структурного рівня мови — у складні синтаксичні цілі або в завершений текст.

Аналіз результатів дослідження

Використання інноваційних аспектів підвищення мовної культури та грамотності засобами розвитку зв’язного мовлення дало змогу

  • підвищити інтерес учнів до вивчення рідної мови, бажання збагатитися її силою слова та мудрістю словників;

  • навчитися цікаво й логічно викладати свої думки, писати перекази, твори, міркувати, а також аналізувати свої письмові роботи;

  • вдосконалити знання мовного етикету, що сприятиме у спілкуванні, дозволить уникати непотрібних суперечок, обґрунтовувати свою думку, бути приємним співрозмовником;

  • підготувати до життя у діловому світі.


Тема досвіду: переорієнтація шкільної освіти з технократичних інформаційних позицій на особистісно – розвивальні, гуманістичні.

Автор досвіду Майдебура Юлія В’ячеславівна.

Досвід вивчався у 2008 – 2011 роках методистом методичного кабінету районного відділу освіти Печонкіною Т.В.

Адреса досвіду: Гродзевський навчально-виховний комплекс «Дошкільна установа – загальноосвітній заклад І – ІІ ступенів Уманської районної ради.
Ще В.О. Сухомлинський писав: «Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання». Тільки вчителі, закохані в свою професію, можуть створити школу, в яку діти йтимуть з радістю. І особливо, якщо це школа сільська. І село розташоване аж занадто далеко. Та відстані нічого не значать, якщо горить вогонь в душі, якщо є прагнення зробити життя кращим, цікавішим, святковим.

Метою сучасної школи є розвиток творчого потенціалу школярів, спрямований на формування загальнолюдських моральних та духовних цінностей засобами літератури. Від так нового акценту набуває організація позашкільної роботи з літератури та її роль у творчій лабораторії вчителя–словесника та навчальній діяльності учня. Такий підхід лежить в основі педагогічного досвіду.

Тема досвіду співзвучна з проблемою реформування сучасної освіти – переорієнтація шкільної освіти з технократичних інформаційних позицій на особистісно-розвивальні, гуманістичні. Реалізація методів і форм позакласної роботи з української літератури дозволяє створити умови для розвитку й самореалізації особистості, яка легко орієнтується в потоці інформації, здійснює постійно самоосвіту, самовиховання й саморозвиток.

Технологія досвіду сприяє вирішенню таких проблем:

  • Створення умов для розкриття і збагачення суб’єктного досвіду учнів різних рівнів обдарованості на основі індивідуально – психологічних особливостей цих учнів, їхнього саморозвитку та інтересу.

  • Створення інтелектуально-емоційного комфорту, цікавих ситуацій, що спонукають підлітків замислитися над важливими життєвими проблемами та висловити власну думку, ситуації успіху і радості від можливості бути почутими.

  • Оптимізація соціально-особистісного росту учасників педагогічного процесу.

Сутність досвіду полягає в проектуванні педагогічного процесу як активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, що спрямовуються вчителем і базується на діагностиці рівня розвитку особистості, визначенні типу її розумової активності й наступному доборі форм та методів навчання та виховання, що сприяли б її подальшому інтелектуальному розвитку, формуванню громадянської позиції, соціальної та психічної зрілості.

Головна ідея досвіду: створення умов для розумового розвитку школярів, формування в них інтелектуальних якостей, що дозволили б успішно продовжувати навчання та здійснювати подальшу практичну діяльність в будь-якій сфері життєдіяльності.

Реалізація досвіду: дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень учнів з предмета, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність і соціальну адаптованість учнів, а також співробітництво вчителя і учня для розкриття, формування й реалізації інтелектуальних здібностей школярів, їх суб’єктивних якостей.

Модель позакласної роботи вчителя-словесника містить такі компоненти:

  • Послідовні етапи навчально-виховного процесу, що відповідають етапам засвоєння учнями змісту навчального предмета.

  • Методичне забезпечення позакласної роботи з української літератури: предметні тижні, усні журнали, зустрічі з письменниками рідного краю, урок – психологічне дослідження, урок історико – літературознавче дослідження, творчі конкурси, урок громадянськості.

Система реалізується на основі загальної спрямованості та рівня потреб при постійній педагогічній підтримці й співробітництві, конкретні форми яких видозмінюються в міру особистісного розвитку учнів.

Не можна бути справжнім педагогом, не будучи класним керівником, вихователем – це аксіома. Юлія В’ячеславівна випустила вже двічі класні колективи, переживши муки розлуки, і створила дружний колектив шестикласників.

Аналізуючи побачене під час проведення позакласних заходів, думаєш: «Як добре, що в наш час є молоді люди, що так уболівають за те, якими виростуть ті, котрі нині сидять за шкільними партами. Адже, на жаль, для багатьох учнів чомусь не таку вже важливу роль у житті відіграють інтелект, духовні цінності, культура і рідна земля».

Позакласна робота з української мови — це обов’язкова складова частина нормально організованого навчально-виховного процесу школи. Вона проводиться паралельно з класною і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями в школі. Якими б змістовними і методично досконалими не були уроки мови, учитель не доможеться бажаних наслідків, якщо не організує систематичної й багатогранної позакласної роботи.

Позакласна робота з української літератури є обов’язковою складовою організованого навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, зокрема в Гродзевському навчально-виховному комплексі. Вона проводиться паралельно з класною. Учитель розширює, поглиблює та вдосконалює знання учнів, формує загальнолюдські цінності на основі літературних образів, постатей письменників, сприяє вихованню громадянської позиції, розширює світогляд та поповнює літературну освіту, сприяє глибшому та вдумливому читанню творів художньої літератури, формує естетичні смаки.

Юлія В’ячеславівна ефективно проводить класні заняття і позакласну роботу. Їй притаманне – методично правильно побудовані й цікаво проведені уроки, котрі викликають інтерес до мови, бажання краще, глибше вивчати її. Під час змістовних, добре продуманих уроків виникає ряд додаткових питань, розв’язання яких потребує спеціальних бесід і занять. Вона нерідко звертається до пов’язаних з темою, що вивчається, фактів мови, які розглядались на тих, чи інших позакласних заходах. Години спілкування проходять у тісній співпраці з учнями.

Участь її учнів у позакласних заходах впливає на загальний мовний розвиток дітей, помітно збагачує й урізноманітнює їх мову, розширює і зміцнює знання, здобуті на уроках, збуджує любов, інтерес до української мови як навчального предмета.

Організовані позакласні заходи полегшують працю вчителя на уроці. На позакласних заходах учні одержують нові знання як з літератури, так і з художньої культури. Прикладом може бути заочна екскурсія до картинної галереї Тараса Шевченка «Живописна спадщина».

Мета позакласного заходу: ознайомити із живописними творами Тараса Шевченка, обставинами їх створення. Школярі мали можливість глибше ознайомитись із відомими творами, а також із автопортретами художника та поетичним коментарем до них Р. Лубківського «Автопортретна шевченкіана».

На жіночих постатях в українській історії, літературі, культурі під час уроків та в позаурочний час завжди акцентувалася увага: княгиня Ольга, Маруся Чурай, Леся Українка, Ліна Костенко, Олена Теліга, уманчанка Надія Суровцова. Так виник задум літературного журналу «Жінки України», а до відзначення 140-річчя з дня народження Лесі Українки – ще один усний журнал «Леся Українка – геніальна донька українського народу». Вихованці показали не тільки знання літератури, а й акторські здібності, коли грали ролі Лесі Українки, Сергія Мержинського, Мавки, Касандри, Оксани.

Принципи реалізації позакласної роботи:

Під час позакласної роботи з української літератури реалізується принцип індивідуального підходу та особисто зорієнтованого навчання.

Позакласна робота має різноманітні гнучкі форми, дає можливість задовольнити літературні потреби школярів різного віку, різних інтересів, різних рівнів інтелектуального розвитку. Саме в позакласній роботі найбільш виразно виявляються творчі здібності учнів, їхні індивідуальні нахили і смаки, які треба обережно й дбайливо розвивати. У процесі позакласної роботи перед учнями відкривається більше можливостей задовольняти свої потреби, інтереси, можливість самореалізуватися, знайти себе, правильно вибрати життєвий та професійний шлях.

У позакласній роботі з мови необхідно дотримуватись принципу наступності й перспективності. Плануючи позаурочну роботу з учнями відповідного класу, учитель, враховує знання й навички, одержані на уроках і позаурочних заходах у попередніх класах, і те, над чим школярі працюватимуть у наступні роки.

Вона здійснює зв’язок теорії з практикою. В широкому розумінні він виявляється в тому, що учні на позакласних заходах одержують знання і вміння, необхідні для життя: збагачується словник, вдосконалюються навички висловлювати думку усно й на письмі, вміння працювати зі словниками, літературою, конспектувати й реферувати наукові праці, писати й виголошувати доповіді тощо.

Особливо велику увагу приділяє розвитку творчих здібностей. На багатьох позаурочних заходах пропонує завдання, які передбачають складання розповідей, речень, загадок, шарад і т. ін.

Крім дидактичних принципів, яких учитель дотримується як на уроках, так і під час позаурочних заходів, називають ще спеціальні, властиві позакласній роботі принципи, врахування яких забезпечує і гарантує успішне проведення їх. На перше місце серед них ставиться принцип добровільності. З одного боку, це полегшує роботу організатора позакласних заходів: взявши на себе певні обов'язки добровільно, учень охоче й сумлінно виконує їх, він дисциплінований, дотримується встановлених вимог.

У процесі проведення позакласних мовних заходів здійснюються такі важливі завдання:

1. Поглиблення почуттів патріотизму, виховання любові до рідної мови та мов братніх народів, зокрема російського, до історії мови, її багатих засобів висловлення найтонших відтінків думок і почуттів, до милозвучності, краси рідного слова.

2. Розширення й поглиблення знань, одержаних на уроках, що досягається, з одного боку, шляхом використання позапрограмного матеріалу, а з другого — через опрацювання цікавих і складних мовних фактів, які стосуються тем, визначених програмою.

3. Вироблення і закріплення навичок аналізу, синтезу, класифікації, систематизації мовних фактів, що вдосконалює мовний розвиток, граматичне мислення, формує чуття мови.

4. Розвиток усного й писемного мовлення, формування навичок правильно, точно й образно висловлювати думку, дбати про багатство, чистоту і красу мовлення.

5. Підвищення інтересу до української мови як навчальної дисципліни, збудження прагнень вивчати, досліджувати мову.

6. Розвиток індивідуальних здібностей окремих школярів, формування навичок проводити копіткі лінгвістичні дослідження.

Результативність досвіду:

Підсумками роботи вчителя української мови та літератури є її результативність роботи: вона є активним учасником методичного об’єднання, бере участь у районних семінарах-практикумах, є членом творчої групи вчителів української мови та літератури.

Під час навчального року проводить літературні конкурси, свята до Дня української писемності та мови, до Міжнародного дня рідної мови, її учні є активними учасниками районної Ліги старшокласників.

2009 рік – провела районний семінар вчителів;

2010 рік – підготувала матеріали на виставку ППД;

2011 рік – переможець районного етапу конкурсу «Учитель року».

Висновки та пропозиції:

Узагальнюючи досвід роботи вчителя української мови та літератури, можна зробити висновки, що робота вчителя-словесника в позаурочний час є актуальною в сьогоденні, адже згуртувати колектив, прищепити вихованцям навички самоуправління, почуття відповідальності є нелегкою працею вчителя.

Педагогічним кредо вчителя є слова: «Кожен день повинен приносити стільки гарних вражень, щоб вони переповнювали людину вщерть. Кожна година збільшувала силу цих вражень настільки, щоб кожної наступної хвилини хотілося поділитися цим із друзями. Щоб кожної секунди поряд почувалося плече друга, який би поділяв твою радість».

Усе, чого досягла Юлія В’ячеславівна, здійснилось тільки завдяки її наполегливої, самовідданої праці та високому професіоналізму.

Тема досвіду: групові форми роботи на уроках української мови і літератури

Автор досвіду Скалига Ольга Миколаївна.

Адреса досвіду: Мліївська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №2 Городищенської районної ради.
Групові форми роботи на уроках української мови та літератури
1   2   3   4   5

Схожі:

: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних...
Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),...
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних...

НАКА З
Міністерстві юстиції України 10. 04. 2012 за №517/20830, з метою формування інформаційного освітнього середовища професійно-технічних...
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
«Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті»
Використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в освіті
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ВЧИТЕЛЯ(ВИКЛАДАЧА) ІНФОРМАТИКИ Й ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Вчитель (викладач) і завідувач кабінету відповідають за організацію і проведення занять і ро­біт відповідно до вимог охорони праці...
14 листопада 2007 року у Драбівському районі проходив обласний семінар...
Драбівському районі проходив обласний семінар для керівників районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка