|
|
Скачати 81.13 Kb.
|
|
Коваль Лариса Євгенівна рОзвитОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦИАЛУ ПЕДАГОГА системи професійно-технічної Освіти засобами ІнФормаційних технологій Особливості творчого мислення педагога складаються під впливом вимог, що випливають із змісту і характеру педагогичної праці. На думку К. Д. Ушинського, педагогічна діяльність є одним із видів практичного мистецтва, яке вимагає від викладача високорозвиненого творчого мислення. Педагогічна діяльність відноситься до типу "людина-людина". Найбільш суттєвою особливістю є те, що вона являє собою діяльність з управління іншою діяльністю (діяльністю учнів), в процесі якої здійснюється формування і розвиток особистості учня. Керівництво процесами взаємодії, комунікації, спілкування в системі "вчитель-учень" не може бути нічим іншим, як насамперед педагогічним мистецтвом. Мистецтво педагога проявляється і в тому, як він будує урок, і в тому, якими способами він організовує самостійну роботу учнів, і в тому, як він знаходить контакти і потрібний тон спілкування з учнями. Цим визначається проблема розвитку творчого мислення педагога. У сучасній вітчизняній системі професійної освіти в умовах безперервного зростання потоку інформації все більш значущими стають процеси інформатизації та комп'ютеризації. Нові інформаційні технології забезпечують реалізацію нових підходів до навчання, надають нові засоби і методи пошуку та управління знаннями. На сучасному етапі розвитку професійної освіти від використання в освіті електронних підручників зростає за рахунок активного втілення інформаційних технологій, які допомагають ширше передати матеріал, активізувати творчий потенціал педагога, тому розробка електронного підручника актуальна при підвищенні педагогічної кваліфікації інженерно-педагогічних працівників. Впровадження інформаційних технологій в освіту суттєво вплинуло на систему засобів навчання, на співвідношення та взаємодію окремих компонентів цієї системи. Дослідженню різних аспектів інформатизації навчання присвячені роботи Л. Блоусової, І. Всилевського, Б. Гершунського, Л. Гур'євої, М. Жалдака, Л. Зайнутдінової, І. Зверєва, Ч. Купісевича, Є. Машбиця, Д. Матроса, І. Підласого, Є. Полата, М. Патланжоглу, С. Ракова, Н. Розенберга, О. Філатова, С. Христочевського та ін. В останні роки проблема розвитку творчості педагога досліджувалася зарубіжними і вітчизняними педагогами і психологами. О. Мороз, О. Киричук, А. Вербицька, Н. Кузьміна, В. Сластьонін, О. Щербакова та ін. досліджували питання професійного росту педагогів. Психолого-педагогічні основи успішної професійної діяльності вчителя вивчали вчені Ш. Амонашвілі, О. Кондратюк, А. Чалова, І. Зязюн, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін.; методичні пошуки шляхів і засобів ефективного професійного становлення педагога, розвитку його творчого потенціалу – Є. Белозерцев, Л. Спірін, Р. Хмелюк, Б. Ананьєв, М. Бердяєв, В. Рибалка та ін.; динаміку формування творчих здібностей педагогів досліджували А. Войченко, В. Колупаєв, В. Нікітенко; питання зростання професійного майстерності педагогів розглядали Ю. Азаров, Р. Грінченко, І. Зязюн, О. Мудрик. Аналізуючи роботи Ю. Баранової, О. Башмакова, Л. Зайнутдінової, В. Іванова, Є. Перевалової, О. Тищенко, Є. Тюріної, С. Хрісточевського, О. Чадіна, М. Шерпаєва, ми визначили, що за роки інформатизації освіти накопичено досить багатий практичний досвід розробки комп'ютерних дидактичних засобів, але відчувається потреба у проведенні фундаментальних досліджень, результати яких становили б дидактичні основи створення якісних електронних підручників [1, 3, 4, 6]. Метою статті є визначення ролі електронного підручнику щодо активізації творчого потенціалу педагога ПТНЗ. У сфері особистості педагогічна творчість проявляється як самореалізація педагога на основі усвідомлення себе творчою індивідуальністю, як визначення індивідуальних шляхів свого професійного зростання та побудови програми самовдосконалення. Педагогічна творчість характеризується різними рівнями: - Рівень відтворення готових рекомендацій, тобто рівень елементарної взаємодії. На цьому рівні педагог використовує зворотній зв'язок, коригує свої дії за його результатами, але він діє "за шаблоном", за досвідом інших. - Рівень оптимізації діяльності, починаючи з планування, коли творчість проявляється у вмілому виборі і доцільному поєднанні вже відомого педагогу змісту, методів і форм виховання. - Евристичний, коли педагог використовує творчі можливості живого спілкування з учнем. - Високий рівень, який характеризується повною самостійністю використання готових прийомів, але в який вкладається особистісне начало. Тому він відповідає його творчій індивідуальності, особливостям особистості учня. Педагогічна творчість – це процес, що починається від засвоєння того, що було накопичено (адаптація, репродукція, відтворення знань і досвіду), до зміни, перетворення існуючого досвіду. Шлях від пристосування і педагогічної ситуації до її перетворення і складає динаміку творчості педагога. Швидкий розвиток обчислювальної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу: під час лекцій, практичних і лабораторних занять, при самопідготовці і для контролю і самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу. Сьогодні вже існує електронна база навчальних посібників, підручників, методичних комплексів, навчальних програм з відповідним методичним матеріалом, необхідним педагогу. За визначенням Зайнутдінової Л.Х.: «Електронний підручник – це навчальна програма комплексного призначення, що забезпечує безперервність і повноту дидактичного процесу навчання, надає теоретичний матеріал, забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову функцію, математичне й імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції за умови інтерактивного зворотного зв’язку» [2, С. 37]. Дидактичні вимоги до електронних підручників як власне до засобу нових інформаційних технологій полягають у наступному:
Проектування педагогічно ефективних електронних підручників неможливе без врахування психологічних аспектів взаємодії суб’єкта з комп’ютером. Моделлю універсального електронного підручника може служити електронна модель підручника, запропонована Д. Матросом, яка, спираючись на узагальнену схему мислення, допомагає адекватно сприймати інформацію, а також акумулює практичний і пізнавальний досвід [4]. Застосування електронного підручника в процесі психолого-педагогічної підготовки слухачів на курсах підвищення професійної кваліфікації являє собою систему організації психолого-педагогічної підготовки при застосуванні електронного підручника, яка містить такі компоненти психолого-педагогічної підготовки: - концептуальний компонент, який включає складові, визначені змістом професійної підготовки (нормативні документи, освітньо-професійні програми, які визначають навчальні програми, на яких ґрунтується зміст електронного підручника); - змістовний компонент психолого-педагогічної підготовки модифіковано з урахуванням цілей удосконалення процесу навчання, які визначають систематизацію та узагальнення знань засобами електронного підручника; - технологічний компонент психолого-педагогічної підготовки спроектовано з урахуванням декомпозиції цілей удосконалення процесу навчання на задачі, які визначають форми, методи навчання із застосуванням електронного підручника; - оціночний компонент виконує моніторингову функцію, яка представлена тестовим контролем, самоконтролем із застосуванням інформаційних технологій і корекцією знань. Запропоновано використовувати як загальнодидактичні методи, так і специфічні методичні прийоми (прецеденту та інформаційного ресурсу). Формами навчання на очному етапі навчання слухачів запропоновано залишити лекції, семінари та практикуми. Залежно від теми занять, згідно з класифікацією за характером взаємодії, форми навчання можуть бути: колективними, груповими, мікрогруповими або індивідуальними. Навчальний процес організовано таким чином, що 75 – 80% навчального матеріалу відводиться на самостійне опрацювання (заочний етап) з використанням електронного підручника з педагогіки і психології професійної освіти, інтегрованого навчання, проблемного навчання, новітніх інформаційних технологій під час самостійної навчальної діяльності педагога. Для підвищення мотивації слухачів, створення позитивної психологічної атмосфери, підвищення зацікавленості в навчальній діяльності, активізації творчого потенціалу всі завдання носять індивідуальний характер, містять елементи суперечності і новизни. Наприкінці кожної теми з метою самоконтролю даються питання й тестові завдання для самоперевірки знань. Підсумковий контроль проводиться за допомогою електронних тестових завдань з психолого-педагогічного курсу з автоматичним оцінюванням знань. Передбачено використання аудіо-, відеозасобів і наявність вільного доступу (on-line) до ресурсів відповідних кафедр, електронно-ресурсного центру, електронних бібліотечних фондів. Можна виділити 3 основних режими роботи електронного підручника: навчання без перевірки; навчання з перевіркою, при якому наприкінці кожного параграфа (або розділу) слухачу пропонується відповісти на певні запитання й виконати тренувальні тести, що дозволяють визначити міру засвоєння матеріалу; тестовий контроль призначений для підсумкового контролю знань з виставленням оцінки. Використання гіпертекстової технології дозволяє досягти відповідності основним вимогам до електронних підручників: структурованості, зручності в обігу, наочності викладеного матеріалу. На підставі описаного вище, можна зробити висновок, що електронний підручник - це частина інформаційного освітнього простору, місця навчання, в якому викладач і слухач знаходяться як відповідні елементи. Процес навчання у віртуальному просторі не залежить від часу. Викладач і слухач, спілкуючись в цьому просторі, вирішують загальну задачу, поставлену перед ними. Навчання у віртуальному просторі несе в собі тенденції "витягання" викладача від записаної лекції, складеного тексту і т.д. При цьому, з одного боку, потенційно посилюється, а з іншого - стає неявним авторське включення слухача в освітній простір. Сучасна парадигма освіти передбачає таку організацію навчального процесу, яка забезпечувала б не тільки передачу слухачам знань по тій або іншій дисципліні, але й надання їм відповідних умінь, що сприяють творчому розвитку та поповненню цих знань протягом всього професійного життя педагога. Вважається, що однією з умов реалізації сучасних вимог до підвищення кваліфікації фахівця є організація навчального процесу на основі комплексного використання підручника, лекційного матеріалу, інформаційних джерел мережі Інтернет. При цьому існує і розвивається тенденція до розширення інформаційно-комунікаційної складової освітнього простору, центральним, системоутворюючим елементом якого є електронний підручник. Такий підручник можна визначити як систему диференційованих знань пошуку, аналізу та узагальнення навчальної інформації. Литература 1. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. — М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. — 616с. 2. Зайнутдинова Л. Х. Создание и применение электронных учебников (на примере общетехнических дисциплин) / Зайнутдинова Л. Х. – Астрахань: Изд-во ЦНТЭП, 1999. — 363 с. 3. Кузнецов В. Б. Учебник в постиндустриальную эпоху / Кузнецов В. Б., Клыгина Е. Ф., Федосова Т. И., Горбачев А. А. // Высшее образование в России. — 2004. — № 9. — С. 121—127. 4. Матрос Д. Ш. Информатизация процесса обучения: системный подход / Д. Ш. Матрос // Качество образования в школе. — 2008. — № 2. — С. 11. 6. Христочевский С. А. Электронный учебник – текущее состояние / С. А. Христочевский // Компьютерные инструменты в образовании. — 2001. — № 6. — С. 3—10. |
|
О. Г. Ковальов, Л. С. Шевченко Тому слід підкреслити, що випереджальний розвиток сфери професійної освіти і професійно-технічної зокрема на основі інтеграції педагогічних,... |
РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ |
|
Регіональні Навчально(науково)-методичні центри (кабінети) професійно-технічної освіти Науково-методична робота професійно-технічної освіти у регіоні координується регіональним Навчально(науково)-методичним центром (кабінетом)... |
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ... У матеріалах звітної науково-практичної конференції викладено сучасні підходи до модернізації професійно-технічної освіти в умовах... |
|
ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗДОРОВ’Я... України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя. Стрімкий розвиток суспільства, науки... |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Слічний Ю. О. методист навчально методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Рейдель Ельмір Аронович – викладач Запорізького центру професійно-технічної освіти |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних... |