|
|
Скачати 69.51 Kb.
|
В.М. Бойчук, В.П.ВітикРОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ Сучасному виробництву необхідні конкурентноздатні фахівці, які вільно володіють комп’ютерними технологіями, мають широкий технічний кругозір, здатні самостійно оволодівати новою технікою й новітніми технологічними процесами, оперативно реагувати на миттєві зміни у стані керованих ними технічних засобів праці чи зміни перебігу технологічного процесу, вміти передбачати можливі наслідки цих змін, нестандартно діяти в екстремальних умовах. Тому технічне мислення є дуже важливим компонентом професійної діяльності людини, особливо в сучасних умовах. Сьогодні не можна готувати фахівця без врахування необхідності постійного накопичування ним нових знань і умінь та підвищення власного кваліфікаційного рівня. Виникає потреба у більш широкому впровадженні на сучасних засадах основ технічної творчості у загальноосвітній школи. Найкращі умови для розвитку технічного мислення створюються саме під час графічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл. Психолого-педагогічні дослідження засвідчують, що здатність людини до графічної діяльності є одним із показників рівня її технічного мислення. Навчальна програма з креслення має передбачати певний рівень оволодіння учнями сучасними інформаційними технологіями навчання. Нині необхідні гнучкі, прискорені і надійні технології навчання, які при оптимальних витратах забезпечили б гарантовану якість підготовки кваліфікованого фахівця. Застосування нових інформаційних технологій навчання під час вивчення креслення дуже ефективно впливає на якість підготовки майбутніх фахівців [2]. Дослідження багатьох науковців (В.Агеєв, О. Ващук Б.Гершунський, Р.Гуревич, М.Жалдак, Г.Клейман, Ю.Машбиць, Є.Полат, В. Сидоренко, М.Смульсон, О.Чекмарьов та інші фахівці) спрямовані на розкриття можливостей нових інформаційних технологій навчання та створення систем автоматизованого навчання. Разом з тим, проблема формування графічних знань, умінь та розвитку технічного мислення за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій поки що не розв’язана. Широкі технічні можливості комп’ютера відкривають принципово нові шляхи підготовки конструкторської документації та навчання графічної грамотності. Комп’ютер стає надійним інструментальним засобом при виконанні різноманітних зображень (креслень, ескізів, рисунків, схем тощо), автоматизуючи та полегшуючи графічну діяльність людини. Комп’ютер дає можливість створити принципово нові умови для викладання графічних дисциплін та внести інновації у традиційні технології навчання]. Методичні рекомендації з викладання креслення мають містити, відповідно до послідовності тем у тематичному плані, приклади виконання вправ і графічних робіт на комп’ютері у середовищах графічного редактора, наприклад, AutoCAD, КОМПАС тощо. Зокрема, у середовищі AutoCAD розроблено різні додатки, що дозволяють автоматизувати процес підготовки графічних документів [2]. У травні 2003 року «Освіта України» №39 опублікувала статтю «Викладання графічних дисциплін – на сучасну основу», її автори О.Троянський та І.Скидан наголошували на необхідності перебудови викладання графічних дисциплін, яке здійснюється, за незначним винятком, застарілими методами, без врахування впливу комп’ютерних технологій [3]. На жаль, у багатьох загальноосвітніх школах переважає «репродуктивне навчання», зокрема на уроках креслення і трудового навчання, недооцінюється вплив комп’ютерних технологій на навчальну діяльність. Навчальний процес часто являє собою передачу інформації від учителя до учнів. Учитель подає готові знання, а учні пасивно їх запам’ятовують, і чим точніше на наступних уроках вони відтворюють одержані в готовому вигляді знання, тим краще вони «встигають». Учителі рідко залучають дітей до розв’язування творчо-технічних задач [1], особливо із застосуванням нових інформаційних технологій навчання. Ігнорування загальноосвітньої ролі креслення призвело до того, що у більшості загальноосвітніх шкіл вилучено курс креслення з навчальних планів, у вищих навчальних закладах зменшується навантаження на вивчення графічних дисциплін, рівень викладання цих дисциплін у технічних навчальних закладах не відповідає більш високому рівню впровадження комп’ютерних технологій у проектно-конструкторську практику, припинено підготовку вчителів креслення. Все це свідчить про нерозуміння значення графічних дисциплін, зокрема креслення, для формування технічного мислення і просторової уяви майбутніх інженерів [3]. Це дає підстави зробити припущення, що рівень розвитку технічного мислення майбутніх спеціалістів не відповідає вимогам, які висувають темпи науково-технічного прогресу (здатність людини до графічної діяльності є одним із показників рівня її технічного мислення). Так, наприклад, під час анкетування вчителів Куйбишевської загальноосвітньої школи (Запорізька область) було виявлено, що приблизно 75% вчителів надають перевагу традиційним засобам навчання, в той же час, приблизно 67% вчителів цієї ж школи вважають, що нові інформаційні технології здатні підвищити мотивацію навчальної діяльності, активізувати увагу, мислення і сприймання учнів. Г.Райковська, посилаючись на думку Б. Ломова, виділяє такі особливості конструктивно-технічного мислення як синтетичної діяльності: елементи спостереження, процеси вимірювання й розрахунку, оперування предметами, графічна діяльність. Отже, технічне мислення – це процес відображення у свідомості людини об’єктів і процесів технічної діяльності. Цей вид мислення пов’язаний із мисленнєвою діяльністю, спрямованою на оперування технічними образами в їх статичному і динамічному стані [8]. Сутність технічного мислення знаходить прояв, по-перше, у розумінні закономірностей функціонування технічних об'єктів і процесів, по-друге, в усвідомленні сукупності способів і прийомів цілеспрямованого впливу на предмет праці, і, по-третє, у розв’язуванні технічних задач. Причому термін «технічна задача» розуміється у широкому його значенні. За визначенням Т. Кудрявцева [5] – це будь-яка задача, пов’язана з розв’язуванням технічних і виробничо-технічних проблем, а значить оперуванням сукупністю знань, умінь і навичок у галузі техніки і виробництва. Якісний аналіз структури і процесу технічного мислення дозволяє обґрунтувати поняття «технічного мислення». Технічне мислення – це практично-дійове мислення, спрямоване на оперування технічними образами під час виробничої та творчої діяльності людини. Воно спроможне вирішувати складні виробничі завдання у будь-якій штатній або критичній ситуації [4; 5; 6; 8]. Такі дослідники, як С. Рубінштейн, Н. Менчинська, Д. Богоявленська та інші вважають, що розвиток відповідних умінь повинен здійснюватися методами проблемного навчання. Суттєвою рисою проблемного методу є постановка перед учнем задачі, спосіб розв’язування якої йому не відомий. Учень повинен розробити спосіб розв’язування задачі самостійно, шляхом актуалізації наявних у нього знань та їх комбінування. Однак відомостей відносно того, як зробити аналіз помилок або зробити відбір потрібних знань із усієї сукупності наявних в учнів немає. Безпосередньо надавати такі знання у проблемному навчанні фахівці не рекомендують. Все це створює умови для «включення в роботу» мислення і сприяє його розвиткові [4]. У працях, присвячених використанню проблемного методу на матеріалі виробничого навчання (Т. Кудрявцев, Е. Мілерян, В. Качнев, Д. Купов і інші) з метою розвитку технічного мислення пропонувалося самостійно розробляти способи розв’язування будь-яких технічних задач. Наприклад, сконструювати пристрої, які б допомогли б зменшити брак при обробці деталей для поліграфічних машин тощо. З погляду прихильників проблемного навчання (Т. Кудрявцев, Є. Мілерян та інші фахівці), загальні принципи повинні бути здобуті самими учнями в умовах проблемної ситуації на основі зіставлення тих або інших конкретних явищ [4]. Застосування нових інформаційних технологій навчання при розв’язуванні проблемних ситуацій сприяє збільшенню кількості типів учбових задач (задачі на моделювання різних ситуацій, які вводять учнів у певну ситуацію; задачі на планування, пошук оптимальної стратегії розв’язування і контролю тощо); відкривається доступ до раніше недоступної учням інформації; здійснюється індивідуалізоване навчання на основі моделі учня, яка враховує історію його учіння, особливості його пізнавальної сфери. Це надає можливість зробити проблемне навчання більш керованим. Курс креслення, на нашу думку, може забезпечити розвиток технічного мислення учнів, якщо в ньому використовувати проблемні ситуації. Проблемні ситуації на уроках креслення мають бути тісно пов’язані з іншими видами навчання. Тому в шкільному курсі креслення можуть і повинні використовуватись позапрограмні завдання, наприклад, задачі-головоломки, які є ефективним засобом розвитку технічно-творчих здібностей учнів, останні також можуть виступати засобом діагностики саме цих здібностей учнів. Як вже зазначалось, проблемні ситуації є одним з найважливіших засобів формування і розвитку технічно-творчих здібностей учнів [1]. Для розвитку в учнів технічного мислення учитель має максимально активізувати їх розумову діяльність, а це можливо, якщо на уроках креслення застосовувати нові інформаційні технології навчання, саме вони можуть збільшити кількість типів учбових задач, зокрема задачі на моделювання різних проблемних ситуацій. Отже, можна зробити висновок, що поетапне формування розумових дій – це не тільки важлива умова управління процесом засвоєння матеріалу, але й умова управління процесом формування просторово-динамічних уявлень, умінь оперувати образами об’єктів і явищ. Останнє, як уже вказувалось, є важливою характеристикою технічного мислення. Саме застосування нових інформаційних технологій навчання на етапах попереднього орієнтування в завданні і формування дії у матеріальному (матеріалізованому) вигляді є тією умовою, яка сприятиме формуванню технічного мислення учнів. Література:
|
|
Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у... Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу... |
ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ Для гармонійного поєднання останніх досягнень інформаційних технологій та шкільного курсу вивчення фізики постає проблема створення... |
|
2008 Бабенко Оксана Анатоліївна, вчитель математики, вища кваліфікаційна... Важливою умовою організації ефективного навчально-виховного процесу є вибір вчителем раціональної системи методів і прийомів активного... |
РОзвитОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦИАЛУ ПЕДАГОГА системи професійно-технічної... ОзвитОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦИАЛУ ПЕДАГОГА системи професійно-технічної Освіти засобами ІнФормаційних технологій |
|
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних... |
Жук Ю. О. Використання засобів нових інформаційних технологій для... Використання засобів нових інформаційних технологій для графічного репрезентування |
|
Використання нових інформаційних технологій на уроках історії Уроки історії сприяють формуванню в учнів історичної свідомості, критичного мислення, сучасному прогнозуванню майбутнього, а так... |
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗАДАЧ З ФІЗИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Ю. О. Жук. Розв'язування дослідницьких задач з фізики із застосуванням нових інформаційних технологій // Проблеми освіти: Наук метод... |
|
ДИПЛОМНА РОБОТА Професійна підготовка учнів старших класів засобами інноваційних технологій на уроках трудового навчання 1 |
: 004. 9 Дунаєвська Н. В. Використання інформаційно-комунікаційних... Постановка проблеми. Характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ),... |