|
Тема 1.1 «Вступ. Інформація та інформаційні процеси»
|
1.1.1
|
Введення в інформатику
|
1.1.2
|
Історія комп'ютерної техніки
|
1.1.3
|
Подання інформації в комп'ютері
|
• Що вивчає інформатика
|
|
|
|
|
Сьогодні ми живемо в світі, де інформація відіграє надзвичайно велику роль. Будь-яка цілеспрямована діяльність людини невід’ємна від пошуку інформації, її вивчення та аналізу, прийняття на цій основі виважених рішень. Недостатня ознайомленість з інформацією, невміння її вчасно опрацювати та правильно подати може обернутися марними витратами часу та матеріальних ресурсів або й зовсім небажаними наслідками.
Важлива, вивірена практикою інформація є великою цінністю, яку людство зберігає і передає наступним поколінням. Процес навчання є ознайомленням з досвідом людства у пізнанні світу, і цей досвід потрібно не тільки вивчати, а й примножувати.
Надійним помічником людини у роботі з інформацією є комп’ютер — найпотужніший інструмент інтелектуальної діяльності зі створених людством за весь період його існування. Оволодіння цим інструментом, набуття вмінь його ефективного застосування є провідною задачею шкільного курсу інформатики.
Вперше термін «інформатика» почав використовуватися у Франції у 60-х роках ХХ століття для назви галузі діяльності, пов’язаної з автоматизованим опрацюванням інформації за допомогою електронних обчислювальних машин. В Америці з тим же значенням зстосовується термін «computer science» — комп’ютерна наука.
Інформатика — це наука, яка вивчає засоби і методи збирання, опрацювання, зберігання, пошуку, передавання, подання та використання інформації в різних галузях людської діяльності.
Слово «інформація» має латинське походження: informatio» означає роз'яснення, виклад, набір відомостей. Під інформацією розуміють відомості стосовно осіб, предметів, фактів, подій, явищ і процесів незалежно від форми їх подання.
Будь-яка свідома діяльність людини і навіть її існування неможливі без інформації. Інформацією люди обмінюються між собою, інформація передається і опрацьовується за допомогою технічних систем. Кожний з нас може навести скільки завгодно прикладів передавання інформації від людини до людини, від людини до технічного пристрою, від одного технічного пристрою до іншого, від технічного пристрою до людини. Такими прикладами сповнено все наше життя, бо ми живемо у вік технологій.
Сьогодні комп’ютерні мережі уможливлюють майже миттєвий доступ людини у будь-який час з будь-якої точки планети до всіх інформаційних багатств, нагромаджених людством. Електрона пошта забезпечує швидкий обмін документами між людьми, які знаходяться на різних континентах. Комп’ютерні системи опрацьовують такі інформаційні масиви, що все людство разом було б неспроможним зробити хоча б помітну долю цієї роботи. Все це суттєво впливає на спосіб життя і діяльності сучасної людини, робить наш світ динамічним, мінливим, а інформатику — вкрай важливою і потрібною навчальною дисципліною.
|
|
|
|
|
|
Інформація є основою діяльності людини, тому вона повинна мати такі властивості, як об’єктивність, достовірність, повнота, своєчасність, корисність і зрозумілість.
Достовірність інформації означає, що вона відповідає реальності. Інформація може втратити достовірність через її навмисне спотворення або через пошкодження в технічних системах. Навмисне спотворена інформація називається дезінформацією.
Інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення. Неповнота інформації може призвести до помилкових рішень. Приховування важливої частини інформації є рівносильним дезінформації.
Своєчасність інформації означає, що вона є саме тією, яка потрібна на даний момент, суттєвою, важливою на цей час. Цю властивість інформації називають також актуальністю (від англ. «actual», що означає існуючий у дійсності, дійовий). Необхідність задоволення потреб у своєчасній інформації стимулює вдосконалення систем пошуку, опрацювання і передавання інформації.
Корисність інформації визначається з огляду на ті завдання, які можна вирішити за її допомогою. Часто разом із корисною подається некорисна інформація, тобто така, яка є зайвою або надлишковою. Її називають шумом. У технічних системах під шумом розуміють вплив сторонніх чинників на роботу системи. Від шумів природного характеру позбавитися неможливо, тому опрацювання інформації в технічних системах завжди пов'язане з виділенням корисного сигналу (тобто сигналу, який несе інформацію) серед шумів.
Інформація має реальну цінність тоді, коли вона є зрозумілою. Зрозумілість інформації означає, що споживач, який сприйняв повідомлення, здатний відновити той смисл, який вкладався в це повідомлення передавачем інформації. Інформацію, орієнтовану на широке коло споживачів або на її швидке та безпомилкове сприйняття, найчастіше подають в образній формі. Такими, наприклад, є дорожні знаки, знаки-орієнтири в аеропортах, на вокзалах. Іноді інформацію намагаються зробити зрозумілою тільки певним особам і подають її у зашифрованому вигляді. Тільки той, кому відомий ключ до шифру, зможе проникнути у суть інформації.
|
|
|
|
|
|
Інформація поділяється на види різними способами.
За способом сприйняття інформації людиною розрізняють п'ять її видів:
візуальна (або зорова),
аудіальна (або слухова),
нюхова,
смакова,
тактильна (або дотикова).
Кожний із зазначених видів пов’язаний з відповідним органом чуття людини. Відомо, що візуальна інформація, яку сприймає наше око, становить найбільшу долю, приблизно 90%, з усієї, яку отримує людина, аудіальна — 9% , і лише 1% припадає на інші види інформації. Через це спосіб сприйняття інформації людиною в цілому характеризується як аудіовізуальний.
За способом подання розрізняють два основні види інформації:
образно-знакова,
сигнальна.
В людському суспільстві інформація подається у вигляді знаків і образів. Технічні системи приймають, опрацьовують і передають сигнали.
За способами опрацювання інформація поділяється на:
числову,
текстову,
графічну,
звукову.
Кожний з перелічених видів інформації піддається перетворенню і опрацюванню за своїми законами. Числова інформація обробляється математично; текстову інформацію можна аналізувати за окремими словами і виразами, змінювати стиль її подання і т.ін.; графічній інформації можна надавати те чи інше кольорове забарвлення, її можна суміщати, копіювати і т.ін.; звукову інформацію можна перетворювати, змінюючи її тональність, можна комбінувати окремі звукові фрагменти і т.ін.
Відносно системи, яка опрацьовує інформацію, інформація може бути:
вхідною, тобто такою, яка надається системі ззовні (початкові дані);
внутрішньою, яка виробляється самою системою під час опрацювання вхідної інформації;
вихідною, яку система видає як кінцевий результат своєї роботи.
Якщо, наприклад, ви розв’язуєте задачу про знаходження площі трикутника, заданого довжинами його сторін, то ці довжини є вхідною інформацією, знайдене вами значення площі трикутника — вихідною, а значення периметра трикутника, яке ви обчислили, щоб скористатися формулою Герона, — це внутрішня інформація. Її називають також проміжною.
За галуззю застосування розрізняють:
навчальну,
науково-технічну,
суспільно-політичну,
художньо-естетичну та інші види інформації.
За такими видами упорядковано книжки на полицях магазинів і в бібліотеках.
|
|
|