Недоліки
Збереження імовірності помилки відображення кольорів на екрані монітора — невідповідно до кольорів, отриманих у результаті кольоропроби.
Модель CMY (Cyan-Magenta-Yellow – голубий-пурпурний-жовтий) є субтрактивною і призначена для отримання зображень на білій поверхні. Голубий, пурпурний і жовтий кольори називають доповняльними, тому що вони доповнюють основні кольори до білого. Головною проблемою моделі CMY є те, що накладання один на одного доповняльних кольорів на практиці не дає чистого чорного кольору. Тому в модель включають четвертий компонент чистого чорного кольору (blacK – чорний). Такий різновид моделі має абревіатуру CMYK.
Здійснення друку за допомогою моделі CMYK
Повноколірне зображення розділяється на чотири колірні канали C, M, Y і K, кожен з яких раструється,
На відстані точки різних колірних каналів, що розташовані близько одна до одної, для людського ока зливаються.
Так створюється відчуття, що кольори накладаються один на одний, утворюють певний відтінок.
вказати, якими конкретно фарбами і на якому папері буде надруковано зображення, деякі особливості друкарського обладнання і т. д.
Модель Lab
В моделі Lab будь-який колір визначається освітленістю (L) і хроматичними компонентами: параметром а, що змінюється в діапазоні від зеленого до червоного, і параметром b, що змінюється в діапазоні від синього до жовтого. Ця модель є апаратно незалежною і часто використовується для перенесення даних між різними пристроями.
Модель HSB
Відповідно до моделі HSB колір визначається трьома компонентами: відтінком (Hue), насиченістю (Saturation) і яскравістю (Brightness). При моделюванні кольорів тут не змішують основні кольори, а змінюють їх властивості. Відтінок – це є власне колір в загальноприйнятому розумінні. Насиченість визначається кількістю білого в відтінку: в повністю насиченому відтінку не міститься білого –він вважається чистим; частково насичений відтінок світліший. Яскравість визначає інтенсивність світіння кольору – відтінки з високою інтенсивністю дуже яскраві, а з низькою – темні. Модель HSB прийнято використовувати при створенні зображень на комп’ютері з імітацією прийомів роботи і інструментарію художників. Після створення зображення його рекомендується перетворити в іншу модель, в залежності від способу публікації.
Колірна палітра в комп’ютерній графіці за призначенням подібна до палітри художника, але включає значно більшу кількість кольорів. Електронна палітра складається з певної кількості комірок, кожна з яких містить окремий колірний тон. Конкретна палітра співвідноситься з певною моделлю кольору, так як її кольори створені на основі колірного простору цієї моделі, і містить обмежений набір кольорів, які називаються стандартними. Графічні програми, як правило, надають на вибір декілька колірних палітр, кожна з яких відповідає певній моделі кольору.
Значення первинних і ахроматичних кольорів
Склад колірних палітр RGB залежить від вибраної роздільної здатності - 24, 16 або 8 біт. В останньому випадку колірна палітра називається індексною, тому що коди відтінків кольору виражають не колір пікселя, а індекс (номер кольору). До файлів зображень, створених в індексній палітрі, повинна додаватись сама палітра.
Таблиця 1.1 – Значення первинних і ахроматичних кольорів
Зображення, що готуються до публікації в Internet, прийнято створювати в так званій “безпечній” палітрі, яка містить 216 кольорів. Це викликано обмеженнями, пов’язаними з вимогами до сумісності комп’ютерів різних платформ.
Простір кольорів.
Простір кольорів — це спосіб відтворення кольорів за допомогою значень декількох параметрів. За параметри можна, наприклад, обрати інтенсивність червоної, зеленої і синьої складових світла, потрібних для створення кольору. Таким чином побудовано широко відомий простір кольорів RGB. Подібне представлення можна уявити як певний тривимірний простір, де кожну з компонент, червону, зелену і синю, відкладають за власною віссю у просторі кольорів. Тоді кожному кольору відповідає певна точка у цьому просторі кольорів зі своїми координатами з кожною з трьох осей.
Якщо точніше, простір кольорів — це сполучення моделі кольорів (яка визначає вісі, за якими відкладатимуться координати) і функції відображення (яка визначатиме значення, що відповідатимуть кожному з кольорів).
Не всякий колір можна представити у довільному просторі кольорів. Деякі з просторів кольорів визначають більше кольорів або інші кольори, ніж типові простори. Набір кольорів може бути представлено у певному просторі кольорів, який називається гамою. Оскільки гами можуть значно відрізнятися, не можна гарантувати того, що зображення у певному просторі кольорів може бути перетворено до іншого простору кольорів без заміни певних кольорів іншими, навіть якщо для створення цих зображень було використано однакову модель кольорів.
|